Рішення

від 05.11.2020 по справі 490/3217/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/671/2020 Справа № 490/3217/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі - Янкевич В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

Первинної профспілкової організації Миколаївської митниці ДФС до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив стягнути на його користь суму боргу за договором позики №02 від 06.03.2016 року, з яких: 3% річних простроченої суми боргу - 884,51 грн., пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки - 9529,09 грн., сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення - 19805,98 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 06.03.2016 року між Профспілковим комітетом Миколаївської митниці ДФС та ОСОБА_1 укладений договір позики №02, відповідно до умов якого відповідачем отримано у власність кошти у сумі 18 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення у строк до 31.05.2020 року. 13.05.2017 року ОСОБА_1 припинив трудові відносини з Миколаївською митницею, у зв`язку з чим у відповідності до п. 6.5 договору позики повинен був повернути невиплачену частину позики протягом двох місяців з дня звільнення. Однак, дані вимоги відповідачем не виконано. Посилаючись на вимоги п.п. 7.3, 7.4 Договору позики №02 від 06.03.2018 року, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми боргу.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.05.2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі тапризначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачапросивпро розгляд справи у йоговідсутності, вимоги позову підтримав у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності позивача, заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Обставини справи встановлені судом.

06.03.2016 року між Профспілковим комітетом Миколаївської митниці ДФС та ОСОБА_1 укладений договір позики №02, відповідно до умов якого відповідачем отримано у власність кошти у сумі 18 000,00 грн.

06.03.2016 року ОСОБА_1 підписано зобов`язання про погашення заборгованості за позикою від 06.03.2017 року, відповідно до умов якого він зобов`язався повернути одержану позику до 31.05.2020 року.

Відповідно до п. 6.1 Договору позики повернення позики здійснюється позичальником до 10 числа, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання позики, рівними частинами, враховуючи суму позики та строк її повернення.

За умовами п. 6.5 договору позики №2 від 06.03.2017 року, у разі звільнення з роботи позичальник зобов`язується повернути в повному обсязі залишок позики протягом двох місяців з дня звільнення.

13.05.2017 року ОСОБА_1 припинив трудові відносини з Миколаївською митницею, однак у визначений п. 6.5 договору позики №2 від 06.03.2017 року строк невиплачену частину позики у розмірі 16800,00 грн. не повернув.

Як вбачається з довідки Первинної профспілкової організації Миколаївської митниці ДФС від 02.11.2020 року у квітні 2017 року та травні 2017 року відбулись утримання із заробітної плати відповідача у розмірі по 560,00 грн. та станом на день звільнення 15.05.2017 року сума заборгованості за позикою становить 16880,00 грн.

Згідно п. 7.3 Договору позики №02 від 06.03.2017 року, якщо позичальник своєчасно не повернув всю суму позики (або її частину), він зобов`язаний сплатити позикодавцеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми боргу.

Відповідно до п. 7.4 Договору позики №02 від 06.03.2017 року, у випадку несвоєчасного повернення суми позики (або її частини), позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

В той же час, як вбачається з договору позики від 06.03.2017 року проценти за даним договором складають 0 (нуль) відсотків. Цей договір є безвідсотковим.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У строк, передбачений договором позики від 06.03.2017 року, відповідач ОСОБА_1 кошти, отримані в борг, у повному обсязі не повернув, безпідставно ухилившись від взятого на себе зобов`язання. Сума неповернутих коштів становить 16880,00 грн.

Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь Первинної профспілкової організації Миколаївської митниці ДФС підлягає борг за договором позики від 06.03.2017 року у сумі 16880,00 грн.

Згідно п. 5 Договору позики №02 від 06.03.2017 даний договір є відсотковим, проценти за цим договором складають 0 (нуль) відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Зважаючи на те, що зобов`язання у договорах позики визначене у гривні, позивач має право вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється за формулою:сума боргу * сукупний індекс інфляції за період з 13.07.2017 року до 12.04.2019 року мінус сума боргу.Інфляційне збільшення: 16880,00 x 117,334% - 16880,00=2925,98 грн.

Отже, інфляційні втрати за заявлений період складають 2925,98 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за період з 13.07.2017 року до 12.04.2019 року, відповідно до якого три відсотки від простроченої суми у розмірі 16880,00 становить в сумі 885,16 грн., що є вірним нарахуванням, яке розраховано за формулою: (16880,00 грн х 3% / 365 днів х 638 днів (13.07.2017 року до 12.04.2019 року) = 885,16 грн).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки у розмірі 9529,09 грн. слід вказати наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами договору позики (п. 7.4) у випадку несвоєчасного повернення суми позики (або її частини), позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем вказана штрафна санкція розрахована за період з 13.07.2017 року по 12.04.2019 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності, в той же час в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача грошових коштів, які не охоплені періодом 1 рік, який передує зверненню до суду, слід відмовити з підстав спливу строків позовної давності.

За такого, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню у розмірі облікової ставки НБУ за період з 15.04.2018 року по 15.04.2019 року, розрахунок якої здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій Ліга:Закон , який виглядає наступним чином : розрахунок суми пені здійснюється за формулою :

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Період розрахунку 15.04.2018 - 12.07.2018 : 17,00 (облікова ставка НБУ) 16 880,00 (Сума боргу) x (2 x 17,00 : 365) x 89 днів (прострочення) : 100 = 1 399,42 грн.

Період розрахунку 13.07.2018 - 06.09.2018 : 17,50 (облікова ставка НБУ) 16 880,00 (Сума боргу) x (2 x 17,50 : 365) x 56 днів (прострочення) : 100 = 906,43 грн.

Період розрахунку 07.09.2018 - 15.04.2019 : 18,00 (облікова ставка НБУ) 16 880,00 (Сума боргу) x (2 x 18,00 : 365) x 221 днів (прострочення) : 100 = 3 679,38 грн.

За такого, сума пені у розмірі облікової ставки НБУ за договором складає 5 985,23 грн.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №02 від 06.03.2017 року у розмірі в сумі 16880,00 грн., інфляційні втрати за період з 13.07.2017 року до 12.04.2019 року у розмірі 2925,98 грн., три проценти річних за період з 13.07.2017 року до 12.04.2019 року у розмірі 885,16 грн. та пеню у розмірі облікової ставки НБУ за договором за період 15.04.2018 року по 15.04.2019 року у розмірі 5 985,23 грн., а всього 26676,37грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, відповідно до ст.141ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1695,77 грн.

На підставі та керуючись ст. ст. 10-13, 76, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Первинної профспілкової організації Миколаївської митниці ДФС до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Первинної профспілкової організації Миколаївської митниці ДФС заборгованість за договором позики №02 від 06.03.2017 року у розмірі в сумі 16880,00 грн., інфляційні втрати за період з 13.07.2017 року до 12.04.2019 року у розмірі 2925,98 грн., три проценти річних за період з 13.07.2017 року до 12.04.2019 року у розмірі 885,16 грн. та пеню у розмірі облікової ставки НБУ за договором за період 15.04.2018 року по 15.04.2019 року у розмірі 5 985,23 грн., а всього 26676,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Первинної профспілкової організації Миколаївської митниці ДФС судовий збір у розмірі 1695,77 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Реквізити сторін:

Позивач - Первинна профспілкова організація Миколаївської митниці ДФС, р/рНОМЕР_2, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36200831 у ПАТ Райффайзен Банк Аваль в м. Київ, 54017, м. Миколаїв, вул. Московська, буд. 19, кв. 22.

Відповідач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 05 листопада 2020 року.

Суддя Н.П. Черенкова