Рішення

від 19.11.2020 по справі 640/7983/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/283

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року м. Київ № 640/7983/19

за позовомОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району проскасування рішення, зобов`язання вчинити дії Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про -

скасування рішення № 1785 від 19.04.2019 року в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,100 га, яка розташована на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області;

зобов`язання відповідача на черговій (позачерговій) сесії повторно розглянути клопотання від 11.03.2019 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,100 га.

Ухвалою суду від 21.05.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10.06.2019 р. відповідачем надано відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням в порядку ст. 118, 121 Земельного кодексу України про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 0,1 га, яка розташована на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області.

До клопотання додано роздруківку з Публічної кадастрової карти України щодо земельної ділянки з кадастровим 3222457400:01:002:0079 площею 0,111 га, тип власності - приватна власність.

Клопотання отримане 14.03.2019 р. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.04.2019 р. Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області ухвалено рішення за №1785 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", згідно з яким у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 0,1 га, яка розташована на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області відмовлено, оскільки зазначена земельна ділянка не перебуває у комунальній власності Чабанівської селищної ради.

Про прийняття вказаного рішення позивача повідомлено листом від 22.04.2019 р. за №02-20/554.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що його клопотання розглянуте з порушенням строків розгляду звернення громадян, передбачених ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", за відсутності передбачених ст. 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач - Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що звернення позивача зареєстроване у Чабанівській селищній раді 14.03.2019 р., розглянуте на позачерговій сесії сьомого скликання ради 19.04.2019 р., в межах передбаченого законодавством місячного строку з врахуванням робочих днів; про прийняття рішення позивача повідомлено листом від 22.04.2019 р.

Також відповідач посилається на перебування вказаної у клопотанні земельної ділянки у приватній власності, про що свідчить навіть надана позивачем інформація з Публічної кадастрової карти України.

Крім того, відповідач посилається на відсутність жодних особливостей порядку набуття права на земельну ділянку для окремих категорій громадян, у тому числі, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, виловленою у постанові від 23.01.2019 р. у справі №308/10112/16-а, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18)). https://reyestr.court.gov.ua/Review/79958184

Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції станом на березень 2019р.) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ... будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) ... у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

В даному випадку ОСОБА_1 звернувся до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням в порядку ст. 118, 121 Земельного кодексу України про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 0,1 га, яка розташована на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 11.03.2019р.; воно отримане та зареєстроване 14.03.2019 р., що сторонами не заперечується і підтверджується матеріалами справи.

Також згідно з наявними у справі доказами в передбаченому ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України порядку клопотання розглянуте на позачерговій сесії сьомого скликання 19.04.2019 р., на якій Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області ухвалено рішення за №1785 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ".

Про прийняття вказаного рішення позивача повідомлено листом від 22.04.2019 р. за №02-20/554.

При цьому, оскільки розгляд таких клопотань здійснюється не посадовою особою одноособово, а селищною радою, яка є колегіальним органом, розгляд клопотання здійснюється на найближчому засіданні ради від моменту отримання відповідного клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Таким чином, хоча формально передбачений ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України місячний строк розгляду клопотання, проте, з врахуванням особливостей роботи селищної ради як колегіального органу розгляд отриманого 14.03.2019 р. клопотання 19.04.2019 р. не може вважатися порушенням прав позивача на належний розгляд його звернення.

Також відповідачем не допущено невиправданого зволікання з повідомленням позивача про прийняття рішення.

За таких обставин посилання позивача на грубе порушення строків розгляду його клопотання не можуть бути визнані обґрунтованими.

Окремо суд зазначає, що загальні положення Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР на правовідносини сторін не поширюються, оскільки процедура і строки розгляду клопотань про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки врегульовано спеціальним актом законодавства - Земельним кодексом України.

Щодо оскаржуваного рішення по суті суд зазначає наступне.

До клопотання позивачем додано роздруківку з Публічної кадастрової карти України щодо земельної ділянки з кадастровим 3222457400:01:002:0079 площею 0,111 га, тип власності - приватна власність. Саме щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки подане клопотання.

Проте, навіть зі змісту роздрукованої позивачем Публічної кадастрової карти України в ній міститься посилання на перебування вказаної земельної ділянки у приватній власності.

Проте, передбачена ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України процедура стосується питань одержання безоплатно громадянами у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, тоді як земельні ділянки, що знаходяться у приватній власності можуть бути передані у власність на підставі правочинів з їх власниками.

Тобто, позивач звернувся з клопотанням щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, щодо якої у нього була наявна інформація про перебування її у приватній власності, і, відповідно, щодо відсутність у відповідача повноважень вирішувати питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та наступну передачу іншим особам.

Щодо посилання позивача на виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, якими може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, передбаченого ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, то вказаний перелік стосується саме земель державної та комунальної власності, щодо яких відповідна рада наділена повноваженнями вирішувати питання про передачу їх громадянам у межах норм безоплатної приватизації, що в даному випадку відсутнє.

Окремо суд зазначає, що долучені відповідачем до матеріалів справ документи щодо виділення земельної ділянки стосуються земельної ділянки з іншим кадастровим номером, тому не є належними доказами по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних принципів при прийнятті оскаржуваного рішення в даному випадку.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 19.11.2020 р.