Постанова

від 10.11.2020 по справі 520/12209/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 р.Справа № 520/12209/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервис-Плюс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.06.20 року по справі № 520/12209/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервис-Плюс"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсервис-Плюс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00001303307, № 00001323307 від 18.09.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.09.2019 року № 00001303307 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, нарахування штрафу та пені на суму 242840,63 грн. та № 00001323307 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору, нарахування штрафу та пені у розмірі 50925,48 грн. є безпідставними, незаконними, та такими, що підлягають скасуванню, оскільки з аналізу ст. ст. 168, 176, 16-1 підрозділу 10 ПК України випливає, що законодавець пов`язує обов`язок підприємства нарахування та сплати податку та збору із моментом виплати в повному обсязі працівнику заробітної плати. Однак, під час перевірки податковий орган не встановив та не пересвідчився у тих фактах, чи була сплачена в повному обсязі у той чи інший період заробітна плата працівникам, кількість влаштованих на підприємстві працівників, розмір їхньої заробітної плати, а тому прийшов до передчасного та хибного висновку щодо донарахувань сум із вказаних податків та зборів та складання спірних податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ТОВ "Стройсервис-Плюс" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували правомірність винесення ГУ ДПС у Харківській області спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Головне управління ДПС у Харківської області зазначає, що за результатами проведеної документальної планової перевірки встановлено, що підприємством виплачена співробітникам заробітна плата готівкою за період березень 2016 - лютий 2019. Проте, в порушення статті 168 ПК України станом на 31.03.2019 року не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 146862,91 грн. за відповідний період. Крім того, підприємство під час виплати заробітної плати за той самий період, станом на 31.03.2019 також не перерахувало до бюджету військовий збір у сумі 38759,01 грн., що також є порушенням ст. 168 ПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсервис-Плюс" (код ЄДРПОУ 35243565), з 10 липня 2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Харківській області, Східне управління, Індустріальна ДПІ (Немишлянський район м. Харкова) як платник податків.

ГУ ДФС у Харківській області проведено планову документальну перевірку ТОВ "Стройсервис-Плюс" код ЄДРПОУ 35243565 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, за результатами якої складено акт перевірки №2693/20-40-13-07-07/35243565 від 06.08.2019.

Висновками документальної перевірки підприємства встановлені порушення, зокрема:

1) пп.168.1.2 п.168.1 ст. 168, п.176.2 ст. 176 ПК України - податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу у вигляді заробітної плати за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року, січень, лютий 2019 року, підприємством до бюджету не перераховано.

Перевіркою встановлено, що станом на 31.03.2019, з урахуванням вимог ст. 102 ПК України підприємством під час виплати доходу у вигляді заробітної плати не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 146862,91 грн.;

2) ст.16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення", пп.168.1.2 п.168.1 ст. 168, п.176.2 ст. 176 ПК України - військовий збір під час виплати доходу у вигляді заробітної плати за березень квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад. Грудень 2017 ріжу, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року, січень, лютий 2019 року, підприємством до бюджету перераховано не своєчасно та не в повному обсязі.

Перевіркою встановлено, що станом на 31.03.2019, з урахуванням вимог ст. 102 ПК України підприємством під час виплати доходу у вигляді заробітної плати не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 38759,01 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки №2693/20-40-13-07-07/35243565 від 06.08.2019 року та згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ГУ ДПС України в Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

1) № 00001303307 від 18.09.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 242840,63 грн. (146862,91 грн. - основний платіж, 71349,71 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 24631,01 грн. - пеня);

2) № 00001323307 від 18.09.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 50925,48 грн. (38759,01 грн. - основний платіж, 8585,84 грн. - (фінансові) санкції (штрафи), 3580,63 грн. - пеня).

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями № 00001303307, №00001323307 від 18.09.2019 року ГУ ДПС в Харківській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 16.2.1 статті 162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст. 164 ПК України).

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст. 167 ПК України).

Відповідно до пп.168.1.2, 168.1.4 п.168.1 ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно п.171.1 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Підпунктом "а" пункту 176.1 статті 176 ПК України визначено, що платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

- подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається (підпункти "а", "б" п.176.2 ст. 176 ПК України).

В акті перевірки № 2693/20-40-13-07-07/35243565 від 06.08.2019 зазначено, що за період з березня 2016 по лютий 2019 року ТОВ "Стройсервис-Плюс" виплачувало своїм співробітникам заробітні плати грошовими коштами з каси підприємства. При цьому, в порушення пп.168.1.2, п.168.1 ст. 168, п.176.2 ст. 176 ПК України, підприємством під час виплати доходу у вигляді заробітної плати за вказаний період, станом на 31.03.2019 не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з березня 2016 по лютий 2019 року у загальному розмірі 146862,91 грн.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та р. IV вказаного Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платником податку доходів фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Згідно з пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до роздруківок податкових розрахунків сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) (затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4), поданих ТОВ "Стройсервис-Плюс" до ГУ ДФС в Харківській області за 2 - 3 квартали 2016,1,4 квартали 2017, за 4 квартал 2018, а також за 1 - 3 квартали 2019, підприємством самостійно визначено суму нарахованого та виплаченого доходу своїм працівникам, а також суму утриманого податку та військового збору.

Отже, збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, контролюючий орган здійснив на підставі самостійно нарахованого платником податку на доходи фізичних осіб у розрахунку цього податку за 2 - 3 квартали 2016, 1,4 квартали 2017, за 4 квартал 2018, а також за 1 - 3 квартали 2019, але не сплаченого у строк, встановлений ст. 168 Податкового кодексу України.

Однак, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Стройсервис-Плюс" самостійно нараховано і задекларовано грошове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб за вказаний період, відтак у відповідача відсутні правові підстави приймати податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов`язання з цього податку за основним платежем.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 07.02.2018 по справі №813/5787/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи встановлено, що до податкового повідомлення - рішення, яким визначено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, включено суми податків, визначені контролюючим органом самостійно за 4 квартал 2016, 2-3 квартал 2017, 1-3 квартал 2018, тобто за той період, коли ТОВ "Стройсервис-Плюс" не подавало податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) (затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4).

Проте, законодавець пов`язує сплату податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб до бюджету з моментом отримання фізичною особою заробітної плати в оподатковуваному періоді.

Контролюючий орган посилається на порушення позивачем норм п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, однак саме ця норма зобов`язує осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування, але такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Позивач зазначає, що за період 4 квартал 2016, 2-3 квартал 2017, 1-3 квартал 2018 ним не нараховувалися та не виплачувалися доходи фізичним особам, в зв`язку з чим і не формувався та не подавався податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (1-ДФ), а отже і відсутній обов`язок сплати податку з доходів фізичних осіб.

Так, за неподання або несвоєчасне подання звіту до податкових агентів застосовують штрафи згідно з п. 119.1 Податкового кодексу України. До того ж, на посадових осіб податкового агента накладають адміністративний штраф згідно зі ст. 163-4КпАП за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим органам за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Однак, жодної з зазначених норм податковим органом до ТОВ "Стройсервис-Плюс" контролюючим органом не застосовано, що свідчить про відсутність в діях позивача порушення податкового законодавства щодо несплати податку з доходів фізичних осіб за період 4 квартал 2016, 2-3 квартал 2017, 1-3 квартал 2018 року.

Так, в акті перевірки зазначено, що порушення щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу у вигляді заробітної плати встановлені на підставі головних книг підприємства по рахунках 661, 6411, відомостей з нарахування та виплати заробітної плати працівникам, ІКП платника податку за платежем податок на доходи фізичних осіб за 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

Також, перевіркою встановлено, що підприємством не перенесено залишок за рахунком 6411 з грудня 2017 року в січень 2018 року (за грудень 2017 року по рахунку 6411 станом на 31.12.2017 сальдо на кінець періоду становить К-т 111989,03 грн., за січень 2018 року станом на 01.01.2018 сальдо на початок періоду - нульове), також встановлено розбіжності між рахунком 66 (розрахунки по виплаті заробітної плати) та відомостями з виплати заробітної плати, касою підприємства (відповідно до рахунку 66 з серпня 2018 року лічиться заборгованість із виплати заробітної плати, відповідно до каси підприємства, відомостей з виплати заробітної плати - заборгованості із виплати заробітної плати не має).

Однак, перевіркою зафіксовано лише бухгалтерські помилки позивача, які жодним чином не підтверджують факт виплати заробітної плати будь-яким фізичним особам за період 4 квартал 2016, 2-3 квартал 2017,1-3 квартал 2018 року.

Саме виплата заробітної плати кореспондує обов`язок позивача сплачувати податок на доходи фізичних осіб, проте актом перевірки не встановлено виплату доходу фізичним особам саме за період 4 квартал 2016, 2-3 квартал 2017,1-3 квартал 2018 року.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошовоих зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів (2555 дні у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація подана пізніше - за днем її фактичного подання.

З метою дотримання вимог, визначених у ст. 81 Податкового Кодексу України, при зазначенні у наказі про проведення документальної перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, необхідно враховувати обмеження, встановлені п. 102.1 ст. 102 ПК України.

При цьому, обчислення граничних строків визначення грошовоих зобов`язань здійснюється з урахуванням дати прийняття податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, то з метою дотримання строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу, період, який може бути охлоплений перевіркою, обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, зазначеної у наказі про проведення перевірки.

В акті перевірки зазначено, вона проводилась на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області № 4359 від 21.06.2019, відтак податковий орган поза строком давності, всупереч ст. 102 Податкового кодексу України, включив до складу податкової перевірки період березень-червень 2016 року.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 00001303307 від 18.09.2019 підлягає скасуванню.

В акті перевірки №2693/20-40-13-07-07/35243565 від 06.08.2019 року зазначено, що під час виплати своїм співробітникам доходу у вигляді заробітної плати за період з березня 2016 по лютий 2019 року, станом на 31.03.2019 року підприємством також не сплачено (перераховано) до бюджету військовий збір у загальному розмірі 38759,01 грн.

Зміст акту перевірки також свідчить, що при перевірці сплати (перерахування) до бюджету сум військового збору за період березень 2016 - лютий 2019 перевіряючими досліджувалися надані до перевірки головні книги підприємства по рахунках 661, 642, банківські виписки щодо перерахування військового збору до бюджету, каси підприємства, відомості з нарахування та виплати заробітної плати працівникам, ІКП платника податку за платежем військовий збір за 2016 - 2019 роки, в ході чого і встановлено вказані вище порушення сплати (перерахування) до бюджету сум військового збору за період березень 2016 - лютий 2019.

Однак, матеріалами справи встановлено, що бухгалтерський облік розрахунків за військовим збором на підприємстві ведеться на субрахунку 6426 "Розрахунки за обов`язковими платежами", на якому відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291 (далі - Інструкція 291) ведеться облік розрахунків за зборами (обов`язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки зі страхування". При проведенні розрахунку сум військового збору, які підприємством до бюджету перераховано не своєчасно та не в повному обсязі (додаток 3 "Реєстр сум військового збору, які підприємством до бюджету було перераховано не своєчасно та не в повному обсязі") до Акту перевірки неправомірно зазначено сальдо несвоєчасно сплаченого військового збору в розмірі 24929,43грн, на яке в подальшому розраховані суми недоїмки.

Так, рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки: 641 "Розрахунки за податками"; 642 "Розрахунки за обов`язковими платежами"; 643 "Податкові зобов`язання"; 644 "Податковий кредит".

На підприємстві у 2016-2017 роках бухгалтерський облік здійснювався за планом рахунків, згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999р. та порядку подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2000 № 419 із змінами та доповненнями, де по субрахунку 642 "Розрахунки за обов`язковими платежами" застосовувався, зокрема, субрахунок: 6426 "Розрахунки по інших обов`язкових платежах".

Згідно бухгалтерських даних підприємства по субрахунку 6426 до складу кінцевого залишку кредиторської заборгованості в сумі 24929,43 грн. входять різні види обов`язкових платежів, з яких: військовий збір на суму 5346,03грн.; профсоюзний з працівника 19989,32грн.; ЄСВ з працівника (-272,00) грн; інші платежі (-133,92)грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом не надано доказів того, що рахунок 6426 за яким ведеться бухгалтерський облік на підприємстві за розрахунком військового збору, ним взагалі досліджувався.

Матеріали справи також не містять документів, на підставі яких відповідачем зафіксовані порушення, а саме: головні книги 661,642, банківські виписки щодо перерахування військового збору до бюджету, каси підприємства, відомості з нарахування та виплати заробітної плати працівникам, ІКП платника податку за платежем військовий збір за 2016-2019 роки.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 00001323307 від 18.09.2019 підлягає скасуванню.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи по суті заявлених вимог до Головного управління ДПС України у Харківській області, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервис-Плюс" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року по справі № 520/12209/19 скасувати.

Прийняти простанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервис-Плюс" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00001303307, № 00001323307 від 18.09.2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 19.11.2020 року