Ухвала

від 19.11.2020 по справі 640/28196/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/28196/20

УХВАЛА

19 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Чаку Є.В.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської територіальної виборчої комісії, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним протоколу,

В С Т А Н О В И В :

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Київської територіальної виборчої комісії, в якому просив:

- визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Київської міської територіальної виборчої комісії (код ЄДРПОУ 43754675) щодо застосування при організації та проведенні виборів у місті Києві 25 жовтня 2020 року та при встановленні результатів голосування з виборів Київського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року законодавчих норм, які звужували зміст та обсяги існуючих на час прийняття 28 червня 1996 року Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 14 січня 1998 року №14/98-ВР виборчих прав громадян, у тому числі позивача;

- визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Київської міської територіальної виборчої комісії (код ЄДРПОУ 43754675) щодо не дотримання нею принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території міста Києва, а також при встановленні результатів голосування з виборів Київського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР) введеної в дію спеціальним Законом України від 28.06.1996 року № 254/96-ВР та доведеної до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях Голос України 13.07.1996 року та Відомості Верховної Ради України від 23.07.1096 року, № 30, стаття 142;

- визнати Київську міську територіальної виборчої комісію (код ЄДРПОУ 43754675) органом, який не мав законних повноважень організовувати та проводити місцеві вибори у місті Києві, а також органом, який не має прав і повноважень встановлювати результати голосування з виборів Київського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року у зв`язку з утворенням цього органу неналежним суб`єктом права;

- визнати вибори Київського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі 25 жовтня 2020 року організовані та проведені на підставі Постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році та Виборчого кодексу України від 19 грудня 2019 року № 396-IX (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48) такими, що не можуть вважатись вільними;

- визнати протокол Київської міської територіальної виборчої комісії, код ЄДРПОУ 43754675, від 06 листопада 2020 року про встановлення результатів про результати голосування з виборів Київського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року незаконним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Київської територіальної виборчої комісії про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним протоколу - повернуто позивачу.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу за допомогою електронного кабінету користувача підсистеми Електронний Суд , в якій просить скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для відкриття провадження та розгляду справи по суті в іншому складі суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.

У відповідності до частини першої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Відповідно до частини шостої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

За змістом частини другої статті 278 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

При цьому, обчислення процесуальних строків у справах, передбачених статтями 273-277 цього Кодексу, врегульовано статтею 270 КАС України.

Так, згідно частини першої ст. 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що наслідком пропуску строку звернення до суду з позовною заявою у спорах, пов`язаних з виборчим процесом, є залишення такої скарги без розгляду.

Колегія суддів наголошує, що вказана вимога процесуального Закону має імперативний характер, тобто є конкретною вказівкою на обов`язок суду при вирішенні даного питання та не допускає інших, ніж передбачено нею, дій.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувана ухвала прийнята 12 листопада 2020 року, відтак, останній днем апеляційного оскарження такої ухвали у силу вимог приписів частини другої статті 278 КАС України є 14 листопада 2020 року.

Водночас, як вбачається з апеляційної скарги остання зареєстрована за допомогою електронного кабінету користувача підсистеми Електронний Суд 16 листопада 2020 року, та надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 17 листопада 2020 року за вх. №44690.

Таким чином, з огляду на імперативне положення частини п`ятої статті 270 КАС України, яким передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду, колегія суддів дійшла висновку щодо пропуску апелянтом дводенного строку оскарження ухвали суду.

У той же час, апелянт вказує, що оскаржувана ухвала надійшла на його електронну адресу лише 16 листопада 2020 року о 14:48 год, після того, як він по телефону звернувся до апарату суду з проханням надати інформацію про розгляд його позовної заяви, яка була зареєстрована канцелярією суду під номером №640/28196/20.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначені доводи апелянта не бере до уваги, оскільки відповідно до приписів частини п`ятої ст. 270 КАС України, право на поновлення строку звернення до суду зокрема, з апеляційними скаргами, у справах визначених ст. 273 цього Кодексу не передбачено.

При цьому, у матеріалах справи наявна телефонограма, складена секретарем судового засідання Харченко А.О. про те, що 12.11.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва повідомив про повернення позовної заяви у адміністративній справі №640/28196/20.

До того ж, згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржувану ухвалу у даній справі надіслано судом до реєстру 12.11.2020.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Окрім того, статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6-7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього апелянт як особа, що бере участь у розгляді справи в якості позивача, будучи ініціатором судового розгляду справи, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, та повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством щоб бути обізнаним з результатом розгляду справи.

У той же час, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, які розглядаються в порядку статті 273 КАС України, а запровадження скорочених строків розгляду таких спорів обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Враховуючи викладені обставини, оскільки апелянтом пропущено дводенний строк подання апеляційної скарги, такий строк не підлягає поновленню незалежно від причин його пропуску, тому наявні правові підстави для залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі частини п`ятої статті 270 КАС України.

Крім іншого, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі Хаджіанастасіу проти Греції , пункти 32-37).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Відтак, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 надійшла до суду з пропуском встановленого процесуальним законом дводенного строку звернення до суду та з огляду на швидкоплинність виборчого процесу, остання підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст., 243, 248, 256, 270, 272, 273, 278 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської територіальної виборчої комісії, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним протоколу - залишити без розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

Є.В. Чаку