ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5927/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г. В.
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року
у справі №640/5927/20 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія БУД ПРОЕКТ
до відповідача Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 жовтня 2019 року №010339409,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія БУД ПРОЕКТ (надалі - позивач, ТОВ Будівельна компанія БУД ПРОЕКТ ) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (надалі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2019 року №010339409.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення ТОВ Будівельна компанія БУД ПРОЕКТ граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань по податку на додану вартість є хибними. Посилався на своєчасність та повноту сплати узгоджених сум грошових зобов`язань із вказаного податку. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія БУД ПРОЕКТ задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 07 жовтня 2019 року №010339409 в частині нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №3 від 20 червня 2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, Головним управління Державної податкової служби у місті Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року в частині задоволення та прийняти нову постанову в даній частині, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час проведення перевірки встановлено факт порушення платником граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, що і призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій. Контролюючий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Станом на час прийняття постанови суду, позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду в частині оскарження, слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у ЄРПН ТОВ "БК "БУД ПРОЕКТ" (код 41970552).
За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт №8986/26-15-12-07-20/41970552 від 22 серпня 2019 року (далі - Акт перевірки).
Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "БК "БУД ПРОЕКТ" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2019 рік в ЄРПН, а саме:
- податкова накладна №3 від 20 червня 2019 року, зареєстрована 16 липня 2019 року на суму ПДВ 333333,33 грн;
- податкова накладна №6 від 31 травня 2019 року, зареєстрована 19 червня 2019 року на суму ПДВ 40474,10 грн.
На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 жовтня 2019 року №010339409, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 37380,74 грн.
Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДФС у м. Києві податковим повідомленням - рішенням позивач подано скаргу до ДПС України, за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 20 грудня 2019 року №13940/6/99-00-08-05-05, яким податкове повідомлення - рішення - залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна №3 від 20 червня 2019 року була сформована та направлена 15 липня 2019 року о 12:27:17, тобто у межах граничного строку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже спірне податкове повідомлення - рішення від 07 жовтня 2019 року №010339409 в частині нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №3 від 20 червня 2019 року, є неправомірним, а тому підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовної заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Згідно п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з Акту перевірки, що предметом перевірки позивача були питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість, які виникли на підставі податкової звітності ТОВ Будівельна компанія БУД ПРОЕКТ , поданої упродовж травня - червня 2019 року.
Судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не спростовано, що податкова накладна №3 від 20 червня 2019 року направлялась за допомогою програмного забезпечення "Мій електронний документ" (М.Е.Doc, модуль "М.Е.Doc Звітність"), була сформована ТОВ "БК "БУД ПРОЕКТ" 15 липня 2019 року о 12:27:17 та направлена з використанням електронної пошти. Проте, податкова накладна була доставлена в поштову скриньку ДПС України 16 липня 2019 року о 09:15:27.
Також, вказана податкова накладна направлялась на адресу ДПС України з використанням прямого з`єднання і 16 липня 2019 року о 09:15:02. У той же день о 09:15:05 ДПС України отримало податкову накладну №3 від 20 червня 2019 року. ТОВ "БК "БУД ПРОЕКТ" отримало квитанцію про прийняття податкової накладної 16 липня 2019 року о 09:15:27.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова накладна №3 від 20 червня 2019 року була сформована та направлена 15 липня 2019 року о 12:27:17 , тобто у межах граничного строку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що апелянтом жодним чином не спростовано мотиви, якими керувався суд першої інстанції, та не навів підстав за яких вищевикладені висновки не підлягають врахуванню в межах спірних правовідносин, а отже рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92965189 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні