Рішення

від 18.11.2020 по справі 907/27/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/27/20

Господарський суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Ушак І.Г.,

при секретарі судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг , м. Київ (далі - позивач,ТОВ Хімагромаркетинг)

до товариства з обмеженою відповідальністю Восьмий квартал , смт. Великий Березний Закарпатської області (далі - відповідач, ТОВ Восьмий квартал

про стягнення 197 599,32 грн., в т.ч.: основний борг - 99304,40 грн., пеня - 20587,11 грн., штраф - 32623,83 грн., річні відсотки - 45083,98 грн.

представники:

позивача - Патана А.А., представник за довіреністю

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за укладеними сторонами договорами поставки з оплати вартості поставлених товарів, в результаті чого виникла заборгованість на суму, що становить предмет даного позову в частині основного боргу. Посилаючись на умови договору наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення оплати суми основного боргу, штрафу у розмірі 15 % від ціни договору за прострочення оплати суми основного боргу на строк понад 10 днів, річних у розмірі 40 % за прострочення оплати суми основного боргу за перші 90 календарних днів прострочення та у розмірі 96 % - до дня повної оплати такого боргу з дати закінчення 90 календарних днів. Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив. До суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв`язку причини через відсутність адресата кореспонденція суду (ухвали суду від 12.02.20, 06.05.20, 19.06.20), яка була надіслана за адресою відповідача: 89000 смт. Великий Березний Закарпатської області, вул. Заводська, буд. 14, яка зазначена у позовній заяві та яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням. Відповідно до ухвал суду від 19.06.20, 22.06.20, 13.10.20 у даній справі було здійснено повідомлення відповідача про проведення засідання суду шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справах на офіційному вебсайті судової влади України, тому згідно приписів ч. 4 ст 122 ГПК України - з опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

За наведених обставин, оскільки відповідач, повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не скористався своїм правом прийняти участь у її розгляді, подати суду відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у ході судового розгляду, суд, керуючись законом дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні відносини сторін, що є предметом даної справи, виникли з виконання сторонами господарських зобов`язань за договорами поставки № АП-19-0280 від 28.02.19, № АП-19-1106 від 08.04.19 (далі - договори №№ 1, 2) та додаткового договору від 18.03.19 № АП-02-19-0280ДС3 до договору № 1 (далі - договори поставки), укладеними ТОВ Хімагромаркетинг як постачальником та ТОВ Альтер Нова (у послідуючому - ТОВ Восьмий квартал - відповідач у даній справі) як покупцем.

За умовами договорів поставки постачальник - позивач у справі - зобов`язався поставляти та передавати у власність покупця - відповідача у справі - товар, а останній зобов`язався приймати та оплачувати у порядку, строки та на умовах визначених договорами.

Умовами договорів №№ 1,2 (п.п. 5.2, 5.4, 5.5) сторони визначили, що за несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення; за прострочення виконання грошових зобов`язань понад 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 15 % від ціни договору та в разі прострочення виконання грошових зобов`язань - сплачує 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен був бути оплаченим, та 96 % річних від несплаченої вартості товару до дня повної оплати такого боргу з дати закінчення 90 календарних днів.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивач виконав договірні зобов`язання, поставивши відповідачеві на підставі видаткових накладних підписаних сторонами та долучених до матеріалів справи товар на загальну суму 2517492,20 грн., в тому числі за договором № 1 - на суму 129376,20 грн. зі строком оплати не пізніше 20.04.19 та за договором № 2 - на суму 88116,00 грн. зі строком оплати: не пізніше 10.04.19 - суми 8811,60 грн. та не пізніше 10.05.19 - суми 79304,40 грн.

Відповідач всупереч умов договорів поставки оплату товару у повному обсязі не здійснив, оплативши за договором № 1 суму 109376,20 грн., за договором № 2 - суму 8811,60 грн. За таких обставин виникла заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 99304,40 грн.

Наведені обставини передували та послугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

У ході судового розгляду справи спірна заборгованість доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи даний спір, суд керується наступними приписами господарського та цивільного законодавства.

Так, ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведених вище фактичних обставин справи, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт поставки товару відповідачу та невиконання останнім у повному обсязі зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 99304,40 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань за договорами поставки на загальну суму 20587,11 грн., в т.ч.: за договором № 1 за прострочення у період у період з 21.04.19 по 26.11.19 на суму 5662,67 грн., за договором № 2 - у період з 11.05.19 по 26.11.19 на суму 14924,44 грн., штраф за прострочення оплати суми основного боргу на строк понад 10 днів у розмірі 15 % від ціни договору (129376,20 грн. - ціна договору № 1; 88116,00 грн. - ціна договору № 2), що становить у загальній сумі 32623,83 грн. та річних відсотків за прострочення оплати суми основного боргу за договорами поставки на загальну суму 45083,98 грн., в т.ч.: за перші 90 днів прострочення виходячи з розміру 40 % річних - на суму 13223,86 грн., та виходячи з розміру 96 % за період прострочення після перших 90 днів - на суму 31860,12 грн.

Вирішуючи спір у даній частині вимог, суд виходить з наступного.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи наведених норм цивільного та господарського законодавства, умови укладених сторонами договорів поставки та за фактичних обставин справи підлягають задоволенню заявлені вимоги позивача щодо стягнення пені, штрафу, оскільки у спірних відносинах мало місце прострочення сплати основного боргу на строк понад 10 календарних днів; підлягають задоволенню також позовні вимоги в частині річних у визначених договорами поставки розмірах за період прострочення виконання грошового зобов`язання

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 197599,32 грн.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір сплачений позивачем належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 46, 129, 178, 231, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю Восьмий квартал (89000 смт. Великий Березний Закарпатської області, вул.. Заводська, буд. 14, код ЄДРПОУ 39353034 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (02160, м. Київ, пр-т Соборності, 15, код ЄДРПОУ 30262667) суму 197599,32 грн. (сто дев`яносто сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять грн.. 32 коп.), в т.ч.: основний борг - 99304,40 грн., пеня - 20587,11 грн., штраф - 32623,83 грн., річні відсотки - 45083,98 грн., та у відшкодування судових витрат - суму 2963,99 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят три грн. 99 коп.).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.11.20.

Суддя Ушак І.Г.