Рішення

від 10.11.2020 по справі 910/11121/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2020Справа № 910/11121/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О. В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех

про стягнення 46 815,35 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех

до Акціонерного товариства Укртрансгаз

про стягнення 34 778,72 грн

за участю представників:

від АТ Укртрансгаз : Євтіхієва К.Л.

від ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех : Письменна О.В., Соловей Є.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех заборгованості у розмірі 46 815,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконує умови договору про закупівлю товарів №т-70/1908000061 від 07.08.2019.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11121/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

21.08.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

28.08.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що прострочення строку поставки згідно з договором було викликане браком обігових коштів на підприємстві через систематичне невиконання позивачем свої зобов`язань в частині дотримання строків оплати за поставлену продукцію. Також, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені нарахованої позивачем за порушення зобов`язання на 50%.

28.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення 34 778,72 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані неналежним виконанням АТ Укртрансгаз умов договору про закупівлю товарів №т-70/1908000061 від 07.08.2019 щодо оплати товару.

Господарський суд міста Києва від 08.09.2020 залишив без руху зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех до Акціонерного товариства Укртрансгаз про стягнення 34 778,72 грн.

11.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає, що твердження відповідача є безпідставними та необґрунтованими щодо порушення строків поставки через невиконання позивачем своїх зобов`язань.

17.09.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех надійшла заява про усунення недоліків зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено подальший розгляд справи №910/11121/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження та повідомлено сторін, що підготовче засідання у справі №910/11121/20 відбудеться 13.10.2020.

12.10.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив, в якому останній заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог посилаючись на те, що порушення строків оплати товару, встановлених договором є наслідком неналежного виконання позивачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов`язань в частині порушення поставки товару. Також, відповідачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

13.10.2020 у судове засідання з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 27.10.2020.

20.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що АТ Укртрансгаз не спростовує факту порушення умов договору в частині оплати товару. Окрім того, позивач за зустрічним позовом заперечив проти клопотання про зменшення пені на 90%.

27.10.2020 у судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом надав письмові заперечення на відповідь на відзив.

27.10.2020 у судовому засіданні, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/11121/20 до судового розгляду по суті на 10.11.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 10.11.2020 представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надав пояснення по суті первісних позовних вимог, проти зустрічного позову заперечив, просив зменшити розмір пені за зустрічним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надав пояснення по суті своїх заперечень на первісний позов, просив зменшити розмір пені та надав пояснення по суті зустрічного позову.

У судовому засіданні 10.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 між Акціонерним товариством Укртрансгаз (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (постачальник, відповідач) укладений договір про закупівлю товарів №т-70/ НОМЕР_1 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця Детектори та аналізатори (Система вимірювання вібрації до ГПА ГТК-101 з нагнітачем типу Демаг 655Р2) код ЄЗС ДК 021:2015 38430000-8 (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (надалі - Специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1. договору).

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації (п. 1.2. договору).

У відповідності до Специфікації, строк поставки становить 90 календарних днів з дати укладення договору.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна сума цього договору становить 2 035 450 ,00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 339 241,67 грн.

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на зазначений у розділі 14 цього договору поточний рахунок постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим договором (п. 4.1. договору).

За змістом п. 4.2. договору покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8 цього договору.

В пункті 5.3. договору сторони погодили, що поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки згідно специфікації). IНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року).

Згідно із п. 5.8. договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступні документів: видаткової накладної, оригіналу паспорту якості або сертифікату якості виробника товарів на кожну одиницю (або партію) товару, документ про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар, інструкції з експлуатації (або інший аналогічний документ) рахунок-фактури, товарно-транспортної накладної.

У разі порушення покупцем строків оплати за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 7.4. договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

У пункті 12.1. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товарів по 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

На виконання умов договору, ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех поставило АТ Укртрансгаз систему вимірювання вібрації до ГПА ГТК-10І з нагнітачем типу Демаг 655Р2 на суму 1 696 208,33 грн, що підтверджується видатковою накладною №59 від 28.11.2019, копія якої наявна в матеріалах справи,

Проте, відповідно до видаткової накладної №59, відповідач за первісним позовом поставив позивачу за первісним позовом товар - 28.11.2019, тобто з простроченням на 23 календарних дні, визначеного сторонами у Специфікації, яка є Додатком №1 до договору.

В обґрунтування первісного позову, АТ Укртрансгаз посилається на те, що оскільки ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех порушило встановлений термін поставки, а тому у останнього виникло зобов`язання на підставі п. 7.4. договору сплатити пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено, а саме у розмірі 46 815,35 грн.

Заявляючи зустрічний позов ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех посилається на те, що останнім 28.11.2020 було здійснено поставку товару АТ Укртрансгаз , що підтверджено видатковою накладною № 59 від 28.11.2019. Однак, відповідач за зустрічним позовом здійснював оплату за отриманий товар частинами та з простроченням строків оплати, а саме: 14.01.2020 у розмірі 300 000,00 грн, 19.03.2020 у розмірі 173 545,00 грн, 20.03.2020 у розмірі 561 905,00 грн, 30.03.2020 у розмірі 1 000 000,00 грн відповідач за зустрічним позовом здійснив 07.06.2019, у зв`язку з чим прострочив виконання грошового зобов`язання за договором.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех стверджує, що у зв`язку з несвоєчасною оплатою поставленого товару АТ Укртрансгаз зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 12 436,62 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 148,15 грн та 3% річних у розмірі 10 193,95 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог та часткове задоволення зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторонами у п. 5.1. договору погоджено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Відповідно до Специфікації, строк поставки становить 90 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 05.11.2019.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом неналежно виконав свої зобов`язання за договором та з порушенням визначених сторонами строків поставив позивачу за первісним позовом товар загальною вартістю 2 035 450,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 59 від 28.11.2019.

Позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом претензію за вих№ 1001ВИХ-20-3416 щодо сплати пені за несвоєчасну поставку товару.

Відповідачем претензію не задоволено та не сплачено нараховану АТ Укртрансгаз пеню у розмірі 46 815,35 грн.

Як вбачається із відзиву, відповідач за первісним позовом факт прострочення поставки товару за договором не заперечує, проте звертає увагу на те, що між позивачем та відповідачем за первісним позовом було укладено ряд договорів про закупівлю товарів, за якими позивач за первісним позовом здійснював оплату частинами та з порушенням строків, що зумовило брак обігових коштів у відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач за первісним позовом виконав свої зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі, проте з порушенням встановленого договором строку.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За змістом п. 7.4. договору сторони погодили, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

Оскільки факт порушення відповідачем за первісним позовом договірних зобов`язань підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем за первісним позовом належними доказами, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом обґрунтовано здійснено нарахування пені на підставі п. 7.4. договору.

Обставини наведені позивачем за первісним позовом відповідач не спростував, доказів оплати пені за прострочення виконання зобов`язання не надав.

Враховуючи викладене, судом перевірено розрахунок пені позивача за первісним позовом у розмірі 46 815,35 грн, який за висновком суду є арифметично вірним, у зв`язку із чим, суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі.

Щодо вимог відповідача за первісним позовом про зменшення пені на 50% на підставі статті 233 Господарського кодексу України, то суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання відповідач за первісним позовом вказав, що матеріали справи свідчать про відсутності збитків та негативних наслідків для позивача, відповідач просить зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені на 50%.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

Відповідно до п.42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Суд звертає увагу, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач за первісним позовом повинен довести наявність тих обстави, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача за первісним позовом, суд зазначає, що штрафні санкції підлягають стягненню за самий факт допущення порушень щодо несвоєчасної поставки товару, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки. Разом з тим, відповідачем за первісним позовом не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому заявлене у відзиві клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені суд залишає без задоволення.

Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех до АТ Укртрансгаз про стягнення 34 778,72 грн, суд зазначає наступне.

Зустрічна позовна заява мотивована несвоєчасним виконанням позивачем зобов`язань з оплати поставленого товару за договором № т-70/1908000061 про закупівлю товарів від 07.08.2019, тому ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех просить стягнути з АТ Укртрансгаз пеню у розмірі 12 436,62 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 148,15 грн та 3% річних у розмірі 10 193,95 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех поставило товар, а АТ Укртрансгаз прийняло товар, що підтверджується видатковою накладною № 59 від 28.11.2019 на суму 2 035 450,00 грн, яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8 цього договору.

Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом була здійснена оплата за отриманий товар з порушенням строків, що підтверджується виписками з рахунку позивача за зустрічним позовом, а саме 14.01.2020 у розмірі 300 000,00 грн, 19.03.2020 у розмірі 173 545,00 грн, 20.03.2020 у розмірі 561 905,00 грн, 30.03.2020 у розмірі 1 000 000,00 грн.

Враховуючи викладене, при зверненні до суду з зустрічними позовними вимогами, ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь пеню у розмірі 12 436,62 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 148,15 грн та 3% річних у розмірі 10 193,95 грн.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом не заперечує щодо прострочення оплати товару за договором. Поряд з тим, вказує, що у затримці здійсненні оплати поставленого товару сприяло саме неправомірні дії позивача за зустрічним позовом щодо порушення строків поставки.

Однак, суд зазначає, що в п. 4.2. договору визначений обов`язок відповідача за зустрічним позовом сплати вартість товарів саме з дати поставки. Отже, враховуючи, що дата поставки відбувалась 28.11.2019 + 45 календарних днів (п. 4.2. договору), а тому відповідач був зобов`язаний оплатити поставлений товар до 13.01.2020.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У разі порушення покупцем строків оплати за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. договору).

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення АТ Укртрансгаз виконання грошового зобов`язання, то позивачем за зустрічним позовом правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунки пені у сумі 12 436,62 грн та 3% річних у сумі 10 193,95 грн, судом встановлено, що розрахунки позивача за зустрічним позовом є арифметично вірними, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просив стягнути з АТ Укртрансгаз на його користь інфляційні втрати за період січень - березень 2020 року.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013)

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період січень-березень 2020 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 8 635,60 грн, оскільки при здійсненні розрахунків інфляційних втрат позивачем невірно визначено період нарахування та не враховано, що розрахунок інфляційних втрат здійснюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех до Акціонерного товариства Укртрансгаз .

Щодо клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру пені на 90%, суд зазначає наступне.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи заяву про зменшення розміру пені відповідач за зустрічним позовом посилається на незадовільний фінансовий стан відповідача; відсутність заборгованості перед позивачем за зустрічним позовом; відсутність збитків позивача за зустрічним позовом внаслідок порушення зобов`язання за договором.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача за зустрічним позовом, суд зазначає, що пеня підлягає стягненню за самий факт невиконання відповідачем зобов`язань визначених п. 4.2. договору щодо оплатити вартості переданих товарів, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на незадовільний фінансовий стан відповідача, відсутність заборгованості перед позивачем не є винятковим випадком для зменшення пені.

Підсумовуючи наведене, враховуючи, що відповідачем за зустрічним позовом не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості випадку, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені, а тому клопотання про зменшення пені на 90% не підлягає задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі та часткове задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача, а за зустрічним позовом - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 23515824) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) пеню у сумі 46 815,35 грн та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 23515824) пеню у сумі 12 436,62 грн, індекс інфляції у розмірі 8 635,60 грн, 3% річних у сумі 10 193,95 грн та судовий збір у розмірі 1 889,70 грн.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.11.2020.

Суддя О.В. Гулевець