Рішення

від 09.11.2020 по справі 910/6756/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2020Справа № 910/6756/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "88/99ть"

до Державного підприємства "Інформаційні судові системи"

про стягнення заборгованості за Договорами оренди в розмірі 779 568,48 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мироненко К.Б., довіреність б/н від 29.04.2019;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 88/99ть звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Державного підприємства Інформаційні судові системи заборгованості у розмірі 779 568,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договорами оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 та № 20/01-02 від 02.01.2020 не в повному обсязі сплачені орендні платежі, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості за Договором оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 розміром 713 108,28 грн, пені розміром 10 897,92 грн та 3% річних розміром; основної заборгованості за Договором оренди № 20/01-02 від 02.01.2020 розміром 39 191,15 грн, пені розміром 518,12 грн, штрафу розміром 12 152,00 грн та 3% річних розміром 77,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

26.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.06.2020.

19.06.2020 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої Товариство з обмеженою відповідальністю "88/99ть" просить стягнути з Державного підприємства "Інформаційні судові системи" заборгованість за Договором оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 у розмірі 616 785,90 грн. та штрафні санкції у розмірі 12 521,72 грн. та заборгованість за Договором оренди № 20/01-02 від 02.01.2020 у розмірі 101 506,27 грн. та штрафні санкції у розмірі 12 747,33 грн., у зв`язку зі сплатою відповідачем 12.06.2020 суми основного боргу у розмірі 606 617,70 грн.

22.06.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 22.06.2020 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 27.07.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

24.06.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

27.07.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

27.07.2020 представником позивача подано заяву про зміну підстав позову і зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої Товариство з обмеженою відповідальністю "88/99ть" просить стягнути з Державного підприємства "Інформаційні судові системи" заборгованість за Договором оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 розміром 285 209,28 грн та штрафні санкції розміром 12 521,72 грн та заборгованість за Договором оренди № 20/01-02 від 02.01.2020 розміром 72 511,93 грн та штрафні санкції розміром 12 747,33 грн, у зв`язку зі сплатою відповідачем 20.07.2020 суми основного боргу у розмірі 360 570,96 грн.

У судове засідання 27.07.2020 представник позивача з`явився, подану заяву про зменшення розміру позовних вимог, що надійшла до суду 19.06.2020 не підтримала, в зв`язку з чим, означена заява залишена судом без розгляду.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 07.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

04.09.2020 та 07.09.2020 представником позивача подано заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 розміром 285 209,28 грн та Договором оренди № 20/01-02 від 02.01.2020 розміром 72 511,93 грн та повернення сплаченого судового збору. З урахуванням поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції, зокрема за Договором оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 розміром 12 521,72 грн та за Договором оренди № 20/01-02 від 02.01.2020 розміром 12 747,33 грн.

07.09.2020 представником позивача подано заяву про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

07.09.2020 представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості за Договорами оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 та № 20/01-02 від 02.01.2020, на підтвердження чого надав платіжні доручення, акт звірки взаєморозрахунків до Договору оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 та акт звірки взаєморозрахунків до Договору оренди № 20/01-02 від 02.01.2020.

У зв`язку з відрядженням судді Грєхової О.А. до Національної школи суддів України, судове засідання, призначене на 07.09.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 підготовче судове засідання призначено на 12.10.2020.

У судове засідання 12.10.2020 представники сторін з`явились.

Згідно приписів пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Дослідивши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

Отже новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 25 269,05 грн, що складається з нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 у вигляді пені розміром 10 897,92 грн та 3% річних розміром 1623,80 грн та за неналежне виконання умов Договору оренди № 20/01-02 від 02.01.2020 у вигляді пені розміром 518,12 грн, штрафу розміром 12 152,00 грн та 3% річних розміром 77,21 грн.

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України суд залишив без задоволення, з огляду на прийняття до розгляду в судовому засіданні 12.10.2020 заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та відсутністю спору між сторонами стосовно погашенням відповідачем заборгованості за Договорами оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 та № 20/01-02 від 02.01.2020. При цьому, доказів відсутності предмету спору в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача нараховані штрафні санкції, зокрема за Договором оренди № 10/05/16-Ор від 10.05.2016 у розмірі 12 521,72 грн. та за Договором оренди № 20/01-02 від 02.01.2020 у розмірі 12 747,33 грн. на задоволенні яких наплолягає позивач відповідачем не надано, матеріали справи не містять та судом не встановлено.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2020.

05.11.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання на строк дії карантину.

У судове засідання 05.11.2020 представник відповідача не з`явився, представник позивача з`явився, проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи заперечив.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з огляду на межі розгляду справи по суті, принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також те, що представник відповідача неодноразово не з`являвся в судові засіданні та був присутній в судовому засіданні 12.10.2020, у якому узгоджувалась дата судового засідання з розгляду справи по суті, з огляду на заперечення представника позивача проти відкладення розгляду справи, з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист не порушено, суд доходить до висновку про відхилення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд також враховує, що явка представника відповідача у судове засідання обов`язковою не визнавалась, що разом з тим не перешкоджало відповідачу скористатись правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 09.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю 88/99ть (далі - орендодавець, позивач) та Державним підприємством Інформаційні судові системи (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 10/05/16-Ор (далі - Договір 1), в порядку та на умовах, визначених яким, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що є об`єктом оренди.

В подальшому сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору оренди 1.

Пунктом 1.2 Договору 1 визначено, що об`єктом оренди є нежиле приміщення, площею 1579,12 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Плещеєва, буд. 10, поверх четвертий, шостий з надбудовами та підвал (1 та 2 рівень).

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 Договору 1 приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем протягом п`яти календарних днів з дня укладення цього Договору за Актом прийому-передачі (далі - Акт), що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору). В акті зазначається стан приміщення та перелік меблів, що передаються орендарю із зазначенням їх стану. Підписання Акту та скріплення печатками сторін цього Договору свідчить про фактичну передачу приміщень в оренду.

Цей Договір набуває чинності з 14.05.2016 і діє до закінчення строку оренди приміщення, а в частині взаєморозрахунків - до повного та належного їх виконання. Строк оренди за цим Договором складає один рік. Строк оренди обчислюється з моменту підписання обома сторонами Акту. У разі відсутності заяви однієї із сторін, направленої не менше ніж за один місяць до закінчення строку оренди рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу другої сторони, Договір може бути продовженим на такий самий строк та на таких самих умовах, які передбачені цим Договором (п. 4.1 та п. 4.2 Договору 1).

Відповідно до п. 5.2 Договору 1 вартість орендної плати за приміщення становить 292 205,90 грн. за місяць. Сторони домовились, що вартість орендної плати сплачується орендарем в розмірі, визначеному п. 5.2 Договору, та коригується на коефіцієнт індексу інфляції щомісячно.

За умовами п. 5.5 Договору 1 орендна плата за один місяць сплачується орендарем на підставі рахунку-фактури в безготівковому порядку на рахунок орендодавця, зазначений в цьому Договорі, до (десятого) числа (включно) кожного поточного місяця оренди. Такий порядок не стосується сплати орендарем авансових платежів та інших платежів згідно з цим Договором.

У відповідності до п. 5.6 Договору 1 вартість експлуатаційних витрат включає ПДВ та нараховується у відповідності до коефіцієнту використання приміщення 0,32 (коефіцієнт займаної площі орендарем).

Згідно з п. 5.6.1 Договору 1 до експлуатаційних витрат входить: витрати на прибирання лобі першого поверху, ліфтові лобі, ходові клітини, коридор становлять 480,00 грн. за один місяць; витрати за технічне обслуговування ліфтів, вентиляції та кондиціювання становлять 3 897,60 грн. за один місяць; витрати за вивіз сміття становлять 864,00 грн. за один місяць; витрати з охорони, з утриманням та обслуговуванням систем відеоспостереження офісного центру та прибудинкової території становлять 13 392,00 грн. за місяць; мийка та утримання фасаду офісного центру в належному стані здійснюється орендодавцем. Вартість мийки та утримання фасаду офісного центру в належному стані визначається за узгодженням з орендарем; компенсація плати за землю (в тому числі земельний податок/орендна плата); компенсація податку на нерухоме майно.

Пунктом 5.6.2 Договору 1 узгоджено, що вартість експлуатаційних витрат не входить до місячної орендної плати та сплачується орендарем на підставі рахунків-фактур, наданих орендодавцем протягом п`яти робочих днів з дати отримання такого рахунку орендарем.

Згідно з п. 5.7 Договору 1 на підставі рахунків-фактур орендодавця, орендар щомісячно, протягом п`яти робочих днів з дати отримання такого рахунку, компенсує орендодавцю вартість спожитої електроенергії, водопостачання згідно показників лічильників, електроенергії на опалення, обслуговування ліфтів, вентиляції та кондиціювання - згідно коефіцієнту займаної площі, який становить 0,32.

У відповідності до п. 7.1.4 Договору 1 орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та плату за отримані орендарем комунальні та експлуатаційні послуги.

У випадку прострочення строків оплати орендних, експлуатаційних, комунальних та інших, передбачених даним Договором платежів, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення та яка нараховується на суму заборгованості орендаря за весь період такого прострочення, протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідної вимог орендодавця (п. 11.1 Договору 1).

Також 02 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю 88/99ть (далі - орендодавець) та Державним підприємством Інформаційні судові системи (далі - орендар) укладено Договір оренди № 20/01-02 (далі - Договір 2), в порядку та на умовах, визначених яким, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що є об`єктом оренди.

31.01.2020 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору 2.

Об`єктом оренди є приміщення загальною площею 115,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Плещеєва, будинок 10 на першому поверсі (п. 1.2 Договору 2).

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 Договору 2 приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем протягом п`яти календарних днів з дня укладення цього Договору за Актом прийому-передачі (далі - Акт), що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 2 до цього Договору). В акті зазначається стан приміщення та перелік меблів, що передаються орендарю із зазначенням їх стану. Підписання Акту та скріплення печатками сторін цього Договору свідчить про фактичну передачу приміщень в оренду.

Цей Договір набуває чинності з 01.01.2020 і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного та належного їх виконання (п. 4.1 та Договору 2).

Згідно з п. 5.1 Договору 2 орендна плата за місяць користування приміщенням становить 30 380,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору 2 вартість орендної плати сплачується орендарем в розмірі, визначеному п. 5.1 Договору, та коригується на коефіцієнт індексу інфляції щомісячно.

У відповідності до п. 5.4 Договору 2 орендна плата за місяць сплачується орендарем на підставі акту в безготівковому порядку на рахунок орендодавця, зазначений в Договорі, до п`ятого числа (включно) кожного наступного за поточним місяцем оренди. Не підписання акту не звільняє орендаря від сплати орендної плати.

Відповідно до п. 5.5 Договору 2 вартість експлуатаційних послуг включає ПДВ та нараховується у відповідності до коефіцієнту використання приміщення 0,023 (коефіцієнт займаної площі орендарем).

Пунктом 5.6 Договору 2 узгоджено, що до експлуатаційних послуг належать: плата за денну стоянку автомобілів, яка нараховується у відповідності до кількості паркомісць, які будуть використовуватись орендарем. Вартість плати за денну стоянку легкового автомобіля становить 1 386,00 грн.; компенсація податку на нерухоме майно - 534,42 грн., компенсація плати за землю (в тому числі земельний податок/орендна плата).

Вартість експлуатаційних витрат не входить до місячної орендної плати та сплачується орендарем на підставі акту в порядку та строку, передбачених п. 5.4 Договору.

У відповідності до п. 7.1.4 Договору 2 орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

У випадку прострочення строків оплати платежів, передбачених Договором, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% від місячної орендної плати визначеної Договором, за кожний випадок такого прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення та яка нараховується на суму заборгованості орендаря за весь період такого прострочення, протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідної вимог орендодавця (п. 11.1 Договору 2).

Позивач зазначає, з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договорами, оплату платежів своєчасно не здійснив, в зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення за Договором 1: пеню у розмірі 10 897,92 грн., 3% річних в розмірі 1 623,80 грн. та за Договором 2: пеню у розмірі 518,12 грн., 3% річних в розмірі 77,21 грн. та штраф в розмірі 12 152,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України та п. 7.1.4 Договорів орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.5 Договору 1 орендна плата за один місяць сплачується орендарем на підставі рахунку-фактури в безготівковому порядку на рахунок орендодавця, зазначений в цьому Договорі, до (десятого) числа (включно) кожного поточного місяця оренди. Такий порядок не стосується сплати орендарем авансових платежів та інших платежів згідно з цим Договором.

Пунктом 5.6.2 Договору 1 узгоджено, що вартість експлуатаційних витрат не входить до місячної орендної плати та сплачується орендарем на підставі рахунків-фактур, наданих орендодавцем протягом п`яти робочих днів з дати отримання такого рахунку орендарем.

Згідно з п. 5.7 Договору 1 на підставі рахунків-фактур орендодавця, орендар щомісячно, протягом п`яти робочих днів з дати отримання такого рахунку, компенсує орендодавцю вартість спожитої електроенергії, водопостачання згідно показників лічильників, електроенергії на опалення, обслуговування ліфтів, вентиляції та кондиціювання - згідно коефіцієнту займаної площі, який становить 0,32.

В свою чергу, у відповідності до п. 5.4 Договору 2 орендна плата за місяць сплачується орендарем на підставі акту в безготівковому порядку на рахунок орендодавця, зазначений в Договорі, до п`ятого числа (включно) кожного наступного за поточним місяцем оренди. Не підписання акту не звільняє орендаря від сплати орендної плати.

Поряд з цим частиною першою статті 212 ЦК України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що рахунок за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер; ненадання рахунку, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату за користування орендованим майном.

Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, ДП Інформаційні судові системи порушено строки оплати орендних платежів, компенсації експлуатаційних та комунальних послуг, податку на нерухоме майно за Договорами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У випадку прострочення строків оплати орендних, експлуатаційних, комунальних та інших, передбачених даним Договором платежів, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення та яка нараховується на суму заборгованості орендаря за весь період такого прострочення, протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідної вимог орендодавця (п. 11.1 Договору 1).

В свою чергу пунктом 11.1 Договору 2 узгоджено, що у випадку прострочення строків оплати платежів, передбачених Договором, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% від місячної орендної плати визначеної Договором, за кожний випадок такого прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення та яка нараховується на суму заборгованості орендаря за весь період такого прострочення, протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідної вимог орендодавця.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 10 868,16 грн. за Договором 1 та у розмірі 516,70 грн. за Договором 2.

В свою чергу, оскільки відповідачем порушено строки оплати орендних платежів за Договором 2, що відповідачем не заперечується, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 12 152,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за заявлені позивачем періоди, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 1 619,37 грн. за Договором 1 та 3% річних в розмірі 77,00 грн. за Договором 2.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; ідентифікаційний код: 34614292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "88/99ть" (03045, м. Київ, вул. Плещеєва, буд. 10; ідентифікаційний код: 36772381) пеню в розмірі 11 384 (одинадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 1 696 (одна тисяча шістсот дев`яносто шість) грн. 37 коп., штраф в розмірі 12 152 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 02 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.11.2020

Суддя О.А. Грєхова