Рішення

від 19.11.2020 по справі 911/2397/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2020 р. Справа № 911/2397/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського", 02125, місто Київ, вулиця В. Шимановського, будинок 2/1

в особі Броварського заводу металоконструкцій ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗВК", 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 4

про стягнення 197 363,55 грн за договором оренди виробничих та нежитлових приміщень № 001/2019 від 01.02.2019

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" в особі Броварського заводу металоконструкцій ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗВК" про стягнення заборгованості за договором оренди виробничих та нежитлових приміщень № 001/2019 від 01.02.2019 в загальному розмірі 197 363,55 грн, з яких: 168 025,80 грн основна сума боргу, 9 805,34 грн сума відсотків за договором та 19 532,41 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору в частині оплати орендних платежів та відшкодування охоронних послуг.

Звертаючись із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу надати суду заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні та відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як ухвала про відкриття провадження у справі судом надсилалась на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей. Конверт з відповідно надісланою кореспонденцією було повернуто до суду органом поштового зв`язку із зазначенням причини такого повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Зазначені в позовній заяві та в документах номери засобів зв`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗВК" виявились недійсними.

Відомості ж про засоби зв`язку з відповідачем за іншими номерами чи адресами в матеріалах справи відсутні.

Водночас, ухвала про відкриття провадження у даній справі офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, що знаходиться у вільному доступі, тоді як за змістом статтей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду вищевказаного, відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі судові рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право надане Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд

встановив:

01 лютого 2019 року між Броварським заводом металоконструкцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЗВК" (Орендар) укладено договір № 001/2019 оренди виробничих та нежитлових приміщень, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування на правах оренди належні Орендодавцеві виробничі приміщення загальною площею 1 286,60 кв. м з кран-балкою (мостовий електричний загального призначення) реєстраційний № 15843 вантажопідйомністю 16 тонн та нежитлові приміщення з майном БЗМК загальною площею 72,40 кв. м відповідно до Акту приймання-передачі приміщень, які розташовані за адресою: м. Бровари, вул. Лісова, 4, Броварський завод металоконструкцій.

Вартість орендованих приміщень та майно БЗМК з урахуванням індексації за домовленістю сторін дорівнює їх балансовій вартості і становить разом з ПДВ (20%) - 73 820,40 грн (пункт 1.2 Договору).

Пунктами 1.3 та 1.4 Договору визначено, що виробничі приміщення знаходяться в експериментально-виробничому корпусі Броварського заводу металоконструкцій, згідно з поверховим планом БЗМК у приміщеннях: № 6а (1 286,60 кв. м) за адресою: м. Бровари, вул. Лісова, 4, Броварський завод металоконструкцій; а нежитлові приміщення знаходяться на 1-му та 3-му поверсі адміністративно-побутового корпусу Броварського заводу металоконструкцій, згідно з поверховим планом БЗМК у приміщеннях: 1-й поверх: № 16 (10,8 кв. м), № 18 (14,5 кв. м), № 19 (5,9 кв. м), № 20 (5,9 кв. м), № 21 (4,6 кв. м), № 22 (4,6 кв. м). 3-й поверх: № 81 (5,9кв. м), № 82 (6,1 кв. м), № 83 (14,1 кв. м) за адресою: м. Бровари, вул. Лісова, 4, Броварський завод металоконструкцій.

Відповідно до пункту 1.5 Договору Акт приймання-передачі приміщень є невід`ємною частиною цього Договору.

Вступ Орендаря у строкове платне користування на правах оренди приміщеннями настає одночасно з підписанням Сторонами цього Договору та Акту приймання-передачі приміщень (пункт 2.1 Договору).

Пунктом 2.4 Договору визначено, що приміщення вважаються повернутими Орендодавцеві з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщень.

Відповідно до пункту 2.6 Договору обов`язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні Договору.

Цей Договір укладений строком на один рік та діє з 01.02.2019 до 31.12.2020 включно (пункт 3.1 Договору).

Оренда плата та порядок розрахунків визначено в розділі 4 Договору:

- орендна плата для виробничих приміщень встановлюється в гривнях у розмірі 45,00 грн ПДВ 20% 9,00 грн. Загальна вартість виробничих приміщень за 1 кв. м площі в місяць 54,00 грн. Орендна плата для нежитлових приміщень встановлюється у гривнях у розмірі 50,00 грн ПДВ 20% 10,00 грн. Загальна вартість нежитлових приміщень за 1 кв. м площі в місяць 60,00 грн (пункт 4.1 Договору);

- орендна плата за виробничі приміщення разом з кран-балкою встановлюється у розмірі 57 897,00 грн, ПДВ 20% 11 579,40 грн, разом з ПДВ 69 476,40 грн в місяць. Орендна плата за нежитлові приміщення встановлюється в розмірі 3 620,00 грн, ПДВ 20% 724,00 грн, разом з ПДВ складає 4 344,00 грн в місяць (пункт 4.2 Договору);

- орендна плата щомісячно коригується Орендодавцем з урахуванням офіційного індексу інфляції за попередній місяць (пункт 4.3 Договору);

- понад орендну плату Орендар сплачує Орендодавцю за фактичними витратами пропорційно площ, що орендується, зокрема, вартість відшкодування охоронних послуг з урахуванням індексації за домовленістю сторін становить 6 795,00 грн (разом з ПДВ) в місяць (пункт 4.4 Договору);

- орендна плата та інші платежі, зазначені у пунктах 4.2, 4.4 цього Договору, перераховуються Орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно на розрахунковий рахунок Орендодавця згідно виставленого Орендодавцем рахунку не пізніше десятого числа місяця, за який проводиться оплата (пункт 4.6 Договору).

Орендар зобов`язаний згідно пункту 4.6 Договору й у повному розмірі сплачувати на розрахунковий рахунок Орендодавця орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором (пункт 6.4 Договору).

Як визначено пунктом 9.2 Договору, у разі порушення Орендарем строків оплати орендної плати та інших платежів, передбачених у пунктах 4.2, 4.4, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення та 10 процентів річних від суми простроченої заборгованості.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування на правах оренди:

- згідно акта приймання-передачі виробничих та нежитлового приміщення № 1 від 01.02.2019 приміщення: загальною площею 1 286,60 кв. м знаходиться на 1-му поверсі експериментально-виробничого корпусу Броварського заводу металоконструкцій у приміщенні №6а; загальною площею 46,30 кв. м знаходиться на 1-му поверсі адміністративно-побутового корпусу Броварського заводу металоконструкцій - приміщення № 16, 18, 19, 20, 21, 22; загальною площею 26,10 кв. м знаходиться на 3-му поверсі адміністративно-побутового корпусу Броварського заводу металоконструкцій - приміщення № 81, 82, 83;

- згідно акта приймання-передачі № 2 від 01.02.2019 - показники лічильників виробничих та нежитлових приміщень;

- згідно акта приймання-передачі майна № 3 від 01.02.2019 - кран-балка (мостовий електричний загального призначення) реєстраційний № 15843 вантажопідйомністю 16 тонн, знаходиться на 1-му поверсі експериментально-виробничого корпусу Броварського заводу металоконструкцій у приміщенні № 6а та № 6б у кількості 1 шт.;

- згідна акта приймання-передачі майна № 4 від 01.02.2019 - душова кабіна (1 шт.), що знаходиться в кімнаті № 81, 82, 83, яка розташована на 3-му поверсі адміністративно-побутового корпусу Броварського заводу металоконструкцій.

В подальшому, як зазначає позивач у позові, Орендарем було повернуто, а Орендодавцем прийнято передані згідно договору оренди виробничих та нежитлових приміщень № 001/2019 від 01.02.2019 приміщення, показники лічильників, кран-балка та душова кабіна, що оформлено відповідними актами приймання-передачі (повернення виробничих та нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 4) № 1, № 2, №3 та № 4 від 30.06.2019.

Однак відповідач зобов`язання щодо внесення орендних платежів за користування об`єктом оренди та відшкодування охоронних послуг за деякі місяці належним чином не виконав, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 168 025,80 грн, що підтверджується підписаними між сторонами Актами надання послуг, зокрема:

- за оренду виробничих та нежитлових приміщень за квітень 2019 року згідно акта надання послуг № 193 від 30.04.2019 на суму 73 820,40 грн;

- за оренду виробничих та нежитлових приміщень за червень 2019 року згідно акта надання послуг № 326 від 30.06.2019 на суму 73 820,40 грн;

- відшкодування охоронних послуг за березень 2019 року згідно акта надання послуг № 152 від 31.03.2019 на суму 6 795,00 грн;

- відшкодування охоронних послуг за квітень 2019 року згідно акта надання послуг № 211 від 30.04.2019 на суму 6 795,00 грн;

- відшкодування охоронних послуг за червень 2019 року згідно акта надання послуг № 334 від 30.06.2019 на суму 6 795,00 грн.

У відповідності до умов Договору оренди виробничих та нежитлових приміщень № 001/2019 від 01.02.2019 у Орендаря виникає обов`язок зі сплати орендних платежів незалежно від його господарської діяльності, щомісячно, на підстав рахунку, не пізніше десятого числа місяця, за який проводиться оплата.

Внаслідок порушення орендарем зобов`язань за договором позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (статті 11 Цивільний кодекс України).

Відповідно до частини першої статті 626, частини другої статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором та включає в себе елементи договору про надання послуг та договору оренди.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

За вимогами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підтвердження того, що у період з 01.02.2019 по 30.06.2019 об`єкти оренди перебували у користуванні відповідача, позивач надав підписані обома сторонами акти приймання-передачі №1, №2, №3 та №4 від 01.02.2019 та акти приймання-передачі (повернення виробничих та нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 4) №1, №2, №3 та №4 від 30.06.2019.

Також позивачем долучено до матеріалів справи акти надання послуг: №193 від 30.04.2019 на суму 73 820,40 грн, №326 від 30.06.2019 на суму 73 820,40 грн, №152 від 31.03.2019 на суму 6 795,00 грн, №211 від 30.04.2019 на суму 6 795,00 грн, №334 від 30.06.2019 на суму 6 795,00 грн. Загалом на суму 168 025,80 грн. Крім того, позивачем долучено рахунки на оплату, виставлені відповідачу за березень, квітень та червень місяці 2019 року.

З вказаних актів надання послуг вбачається, що акти надання послуг за вказаний період підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін. Виставлені на оплату рахунки містять всі необхідні реквізити.

Відповідно до вимог частини першої, частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог статті 610, частини другої статті 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем актів надання послуг вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги за вказаний період на суму 168 025,80 грн.

Відповідач доказів сплати вказаної заборгованості або наявності підстав для звільнення відповідача від сплати вказаної заборгованості суду не надав.

Крім того позивач у поданій позовній заяві на підтвердження наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, посилається на гарантійний лист № 83 від 30.06.2019, в якому ТОВ "БЗВК" гарантує погашення заборгованості за оренду, відшкодування охоронних та комунальних послуг в сумі 700 000,00 грн на протязі чотирьох місяців.

Однак, суд не приймає даний доказ до розгляду з підстав його неналежності, оскільки з даного гарантійного листа не вбачається за можливе встановити те, що останній (лист) підтверджує заборгованість та зобов`язання по погашенню її саме за договором оренди виробничих та нежитлових приміщень № 001/2019 від 01.02.2019, на підставі якого заявлені позовні вимоги.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 168 025,80 грн орендних платежів та вартості наданих послуг за договором оренди виробничих та нежитлових приміщень № 001/2019 від 01.02.2019 є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди виробничих та нежитлових приміщень позивачем заявлено до стягнення 19 532,41 грн пені, нарахованої за період з 01.12.2019 по 30.05.2020 на 168 025,80 грн основної заборгованості.

В договорі оренди виробничих та нежитлових приміщень № 001/2019 від 01.02.2019 пунктом 9.2 передбачено, у разі порушення Орендарем строків оплати орендної плати та інших платежів Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення

Судом встановлено, що відповідачем свої зобов`язання стосовно своєчасного розрахунку за оренду приміщень за квітень та червень 2019 року, а також за послуги охорони, надані у березні, квітні та червні 2019 року, своєчасно не виконано, оплата не здійснена.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій: неустойка, штраф, пеня.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено статтею 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною п`ятою статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Частина шоста статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Втім, позивач здійснив нарахування пені поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи.

З огляду наведеного, враховуючи передбачені договором строки розрахунків (не пізніше десятого числа місяця, за який проводиться оплата), суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків відшкодування охоронних послуг за березень 2019 року у позивача виникло з 12.03.2019 (оскільки останній день строку оплати припадає на вихідний та переноситься на перший за ним робочий день) та, відповідно, припинилось 11.06.2019; за оренду виробничих і нежитлових приміщень та відшкодування охоронних послуг за квітень 2019 року - з 11.04.2019 по 10.10.2019; за оренду виробничих та нежитлових приміщень та відшкодування охоронних послуг за червень 2019 року - з 11.06.2019 по 10.12.2019.

А тому, в межах вказаного позивачем періоду з 01.12.2019 по 30.05.2020 правомірною є лише вимога про стягнення пені за порушення строків оплати за оренду виробничих та нежитлових приміщень та відшкодування охоронних послуг за зобов`язаннями червня 2019 року на суму 80 615,40 грн (73 820,40 + 6 795,00), період нарахування якої припадає з 01.12.2019 по 10.12.2019.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 80615.40 01.12.2019 - 10.12.2019 10 15.5000% 0.085%* 684.68

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 805,34 грн відсотків річних, нарахованих за ставкою 10% за період з 01.12.2019 по 30.06.2020 на 168 025,80 грн основної заборгованості.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Пунктом 9.2 Договору сторонами передбачено, що в разі порушення строків оплати орендної плати та інших платежів, замість трьох процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, Орендар зобов`язується сплатити орендодавцю 10% річних від простроченої суми.

Отже договором встановлено інший розмір процентів.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником суми процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

Оскільки заборгованість по орендних платежах та за надані охоронні послуги не сплачено, тому нарахування позивачем суми процентів річних, встановлених договором, є правомірним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних судом встановлено, що в останньому містяться арифметичні помилки, у зв`язку з чим судом за допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга Закон" було здійснено власний розрахунок 10% річних за заявлений позивачем період.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 168025.80 01.12.2019 - 30.06.2020 213 10% 9782.45

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 9 782,45 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 168 025,80 грн сума основного боргу, 684,68 грн пені, 9 782,45 грн сума відсотків річних за договором. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗВК" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 4, код 41638417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" (02125, місто Київ, вулиця В. Шимановського, будинок 2/1, код 36861591) 178 492 (сто сімдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 93 коп. (з яких 168 025,80 грн основна заборгованість, 684,68 грн пеня, 9 782,45 грн 10% річних) та 2 677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн 39 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 19.11.2020