Рішення

від 09.11.2020 по справі 911/770/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. м. Київ

Справа № 911/770/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Калиновського Ю.С., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський хлібопродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський хлібопродукт", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення 35 165 567,00грн, за участю представників від:

позивача - Гамоля О.Ф. (довіреність б/н від 27.02.2020);

відповідача - не з`явилися;

третьої особи - Оберемко Р.А. (ордер серії КВ №380236 від 27.08.2020)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільський хлібопродукт" (далі - ТОВ "БХП") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський хлібопродукт" (далі - ТОВ "КХП") про стягнення 35 165 567,00грн основного боргу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договорами позики №1 від 10.05.2017, №2 від 21.09.2018, які укладені між ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 ) та ТОВ "КХП", в частині своєчасного повернення грошових коштів у строк, встановлений такими договорами. При цьому, право вимагати виконання відповідних зобов`язань, як стверджує позивач, перейшло від ОСОБА_2 до ТОВ "БХП" в силу умов договорів про відступлення права вимоги №№1,2 від 27.12.2019 (т.1 а.с.1-5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2020 судом відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 10:00 15.05.2020, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (т.1 а.с.54-55).

Копія відповідної ухвали отримана позивачем - 09.04.2020, відповідачем - 10.04.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№0103272744657, 0103272887229 (а.с.57-58).

15.05.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, якою: продовжено строк для подання: відповідачем - відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а також доказів направлення відзиву та доданих до нього документів позивачу - не пізніше двох днів з дня закінчення карантину; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14:40 03.06.2020 (т.1 а.с.59-61).

Ухвалою від 03.06.2020 судом відкладено підготовче засідання на 12:10 26.06.2020 (т.1 а.с.73-75).

04.06.2020 від імені відповідача надійшов відзив на позовну заяву з відміткою про отримання такого відзиву позивачем.

У поданому відзиві на позовну заяву, факт укладення договорів позики та отримання грошових коштів за ними підтверджено, проте вказано, що, у зв`язку з направленням таких коштів на закупівлю необхідного обладнання, матеріалів, інвентарю для здійснення статутної господарської діяльності та відсутності грошових коштів на рахунках, повернути отриману позику у встановлений строк ТОВ КХП не має можливості, однак, вживає заходів щодо виконання відповідних зобов`язань (т.1 а.с.77-78, 119-123).

25.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що фінансовий стан відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання своїх зобов`язань (т.1 а.с.87).

Ухвалою від 26.06.2020 суд:

- залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та встановив їй строк для подання пояснення щодо позову та відзиву;

- зобов`язав сторони невідкладно направити копії заяв по суті з додатками третій особі, про що надати суду докази виконання відповідних дій;

- встановив позивачу строк на подання заперечень;

- витребував у ТОВ "БХП" для огляду оригінали документів, які позивач долучав у копіях;

- витребував у ПАТ "Банк "Кліринговий дім" , АТ "КБ "Приватбанк", ОСОБА_1 ряд документів, необхідних для розгляду справи;

- відклав підготовче засідання на 16:00 21.07.2020 (т.1 а.с.102-107).

07.07.2020 на виконання вимог відповідної ухвали від ТОВ "Бориспільський хлібопродукт" надійшли докази направлення третій особі позовної заяви з додатками (т.1 а.с.115-117).

13.07.2020 судом отримані дані щодо місця реєстрації ОСОБА_1 від реєстраційної служби Виконавчого комітету Бориспільської міської ради (т.1 а.с.133).

14.07.2020 від АБ "Кліринговий дім" на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2020 надійшла довідка про здійснені платежі (т.1 а.с.135-136).

Ухвалою від 21.07.2020 суд: зобов`язав позивача надати докази виконання вимог п.2 резолютивної частини ухвали суду від 26.06.2020 в частині направлення третій особі копії відповіді на відзив; продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; оголосив перерву у підготовчому засіданні до 12:40 28.08.2020 (т.1 а.с.143-145).

25.08.2020 судом прийнято окрему ухвалу щодо недоліків у роботі відділень зв`язку АТ "Укрпошта" при врученні поштових відправлень із позначкою "судова повістка" (т.1 а.с.163-165).

28.08.2020 на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2020 від ТОВ "БХП" надійшли докази направлення третій особі відповіді на відзив (т.1 а.с.172-175).

28.08.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, якою: зобов`язано АТ КБ "Приватбанк" виконати вимоги ухвали суду від 30.06.2020 (з урахуванням ухвали від 01.07.2020); оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12:00 11.09.2020 (т.1 а.с.176-177).

10.09.2020, на виконання окремої ухвали суду від 25.08.2020, АТ "Укрпошта" листом від 08.09.2020 №5112-955 повідомило, що за повідомленням Київської міської дирекції АТ "Укрпошта" рекомендоване поштове відправлення №0103273988509 від 02.07.2020 надійшло до ВПЗ м. Бориспіль 04.07.2020 та в цей же день видано для доставки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Повторне повідомлення, як зазначено у відповіді, доставлено 08.07.2020, однак, адресат не з`явився за одержанням і даний лист повернуто 18.07.2020. Як вказує АТ "Укрпошта" у відповідному листі, працівниками відділення зв`язку при поверненні рекомендованого поштового відправлення №0103273988509 та оформленні довідки ф.20 помилково зазначено причину повернення "за закінченням терміну зберігання" (т.1 а.с.194-195).

11.09.2020 від третьої особи - ОСОБА_1 надійшло клопотання про направлення кореспонденції на іншу адресу (т.1 а.с.203). Крім того, від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа підтримує позовні вимоги позивача у даній справі та просить їх задовольнити у повному обсязі (т.1 а.с.204).

11.09.2020 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу засідання, якими: зобов`язано АТ КБ "Приватбанк" виконати вимоги ухвали суду від 30.06.2020 протягом встановленого судом строку; уповноважено представника позивача на отримання витребуваних документів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 02.10.2020 (т.1 а.с.211-214).

28.09.2020 від АТ "КБ "Приватбанк" надійшов лист щодо неможливості надати витребувану інформацію з причин відсутності ухвали від 30.06.2020 (т.1 а.с.224).

Листом Господарського суду Київської області від 28.09.2020 повторно направлено АТ "КБ "Приватбанк" копію ухали від 30.06.2020 (т.1 а.с.226).

02.10.2020 ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до17:00 21.10.2020 (т.1 а.с.238-240).

05.10.2020 від АТ "КБ "Приватбанк" надійшов лист, яким повторно повідомлено суд про неможливість надати витребувану судом інформацію (т.1 а.с.245).

21.10.2020 від АТ "КБ "Приватбанк" на виконання вимог ухвали суду надано інформацію у формі довідки щодо надходжень по рахунку за № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ "КХП" (т.1 а.с.249-250).

Ухвалою суду від 21.10.2020 судове засідання відкладено на 17:30 09.11.2020.

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник третьої особи просив заявлені вимоги задовольнити, підтримавши надані суду письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

10.05.2017 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ТОВ "КХП" (позичальник) укладено договір позики №1 (далі - договір позики №1, т.1 а.с.10-11), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбаченим таким договором (п. 1.1).

Згідно п. 2.1 договору позики №1 поворотна фінансова допомога (позика) надається в національній валюті України в сумі 20 000 000,00грн без ПДВ. За умовами вказаного договору плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2 договору).

Позикодавець вносить кошти частинами на банківський рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ Приватбанк , м. Києв, МФО 300711 в термін до 31.12.2018 (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню протягом 30 днів з дня пред`явлення позикодавцем відповідної вимоги шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця.

Згідно п. 8.4 вказаного договору передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права за вказаним договором третій стороні без письмової згоди другої сторони.

Третя особа - ОСОБА_1 за період з 10.05.2017 по 16.11.2019 перерахувала відповідачу у даній справі на виконання зобов`язань за договором позики №1 в частині надання позики грошові кошти у розмірі 17 029 361,00грн. що підтверджується листом АТ КБ Приватбанк від 09.10.2020 №20.1.0.0.0/7 та випискою про здійсненні платежі, яка долучена до такого листа (а.с.249).

21.09.2018 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ТОВ "КХП" (позичальник) укладено договір позики №2 (далі - договір позики №2, т.1 а.с.12-13), за умовами якого, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник - повернути позикодавцю кошти у встановлений договором термін. Кошти за цим договором надаються позичальнику на умовах термінової, поворотної, безоплатної (безпроцентної) фінансової допомоги.

Згідно п. 1.2 договору позики №2 загальний розмір коштів, що надаються позикодавцем, складає 10 000 000грн.

Відповідно до п. 1.3 такого договору, позикодавець здійснює надання коштів шляхом їх перерахування на користь позичальника відповідними частинами у розмірі, строки та у спосіб, погоджений сторонами. При цьому, відповідним пунктом договору визначено, що вся сума коштів, визначена п.1.2 договору, повинна надійти не пізніше 31.12.2019.

У подальшому, додатковою угодою №1 від 18.03.2019 до договору позики №2 сторонами змінено п.1.2 та п.1.3 договору, а саме узгоджено, що сума коштів, які надаються позикодавцем, складає 30 000 000грн та такі кошти мають бути надані в строк до 31.12.2020.

Згідно п. 2.1 договору позики №2 визначено: повернення коштів проводиться шляхом їх перерахування на поточний рахунок позикодавця; позичальник має право здійснювати повернення коштів шляхом їх перерахування в повному обсязі одним платежем або частинами; кошти повинні бути повернуті позикодавцю позичальником протягом 30 днів з дня пред`явлення відповідної вимоги.

Як вбачається з виписки з рахунку третьої особи, який відкрито у ПАТ Банк Кліринговий дім (т.1 а.с.27-33), а також відповіді вказаної банківської установи №03-09/56 від 09.07.2020 (а.с.136), за договором позики №2 ОСОБА_1 за період з 21.09.2018 по 11.10.2019 перераховано відповідачу 18 135 986,00грн.

Отже, за договорами позики №№1,2 у сукупності, як встановлено судом, третьою особою перераховано відповідачу 35 165 347грн, а не 35 165 567грн, як стверджував позивач.

Доказів надання позики у повному розмірі, який визначений відповідними договорами позики №№1,2, позикодавцем за таким договором - ОСОБА_1 позивачем у даній справі не надано, а в судовому засіданні на запитання суду позивач та третя особа пояснили, що зміни у письмовій формі до відповідних договорів щодо розміру позики, строків виконання зобов`язання з надання позик не вносились. При цьому, договори позики №№1,2 передбачають можливість виконання зобов`язання з надання позики частинами.

Як стверджує позивач, ОСОБА_1 звернулась 17.12.2019 з листами до відповідача про надання згоди на передачу своїх прав за договорами позики №№1,2 новому кредитору за договорами про відступлення права вимоги (а.с.15-16). Доказів направлення таких листів під час розгляду справи не надано, проте отримання таких листів відповідачем підтверджується відповідями на такі звернення (а.с.17-18), якими відповідач в особі Гамалій О.А. , що діяла у відповідності до довіреності від 02.12.2019 від імені відповідача (т.1 а.с.79), надав згоду ОСОБА_1 на передачу прав за договорами позики №1 від 10.05.2017 та №2 від 21.09.2018.

Крім того, 27.12.2019 між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "БХП" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1 (далі - договір відступлення права №1) (а.с.19-21), згідно якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності з п.8.4 договору позики №1 (основний договір), який укладено між первісним кредитором та ТОВ "КХП" (боржник), а новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному п. 2.1 вказаного договору.

Відповідно до п.2.1 договору про відступлення права №1, право вимоги, що відступається за вказаним договором, оцінене сторонами в сумі 17 029 361,00грн.

Також, 27.12.2019 між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "БХП" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2 (далі - договір відступлення права №2) (а.с.22-24), згідно якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності з договором позики №2 (основний договір), який укладено між первісним кредиторм та ТОВ "КХП" (боржник), а новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 вказаного договору.

Як визначено п. 2.1 договору, право вимоги, що відступається за вказаним договором, оцінене сторонами в сумі 18 136 206,00грн.

Позивач під час розгляду справи посилався на те, що звернувся до відповідача з листами №1 та №2 від 02-01.2020 (а.с.25-26), якими повідомив про відступлення права вимоги договорами позики №№1,2 ОСОБА_1 та вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення перерахувати на його рахунок 35 165 567,00грн. Доказів направлення відповідних листів позивач не надав, однак, у позові стверджував, що вручив їх уповноваженій особі, яка розписалась на них.

У відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.78) відповідач визнав факти укладення договорів позики №№1,2, отримання за такими договорами позики у розмірі 35165567грн, отримання повідомлення про відступлення вимоги та вимоги про повернення позик, отриманих за договорами позики №№1,2, утворення заборгованості внаслідок відсутності можливості повернути позику.

В силу ч.1 ст.75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини, які визнані відповідачем у відзиві на позов, не підлягають доведенню.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку повернути позики, надати у відповідності з договорами позики №№1,2.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в силу фактів укладення договорів позики №№1,2 у відповідача виник обов`язок щодо повернення наданої позики у встановлений такими договорами строк - протягом 30 днів з моменту отримання вимоги про повернення.

Згідно п. 1 ч. ст.. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків і у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, що визначено ч.2 вказаної норми.

Договір позики №1 передбачав заборону на передання прав за таким договором без згоди другої сторони, яка стороною такого договору - ОСОБА_1 отримана; договір позики №2 не містить такої заборони.

Згідно ст. 518 ГПК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, в якщо боржник не був повідомлений про заміну кредитора - висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідач не висловлював своїх заперечень, у т.ч. щодо виконання ОСОБА_1 зобов`язань з надання позики не у повному розмірі, визначеному договором, та не заперечував щодо настання строку виконання зобов`язання з повернення наданих у якості позики грошових коштів.

Таким чином, позивач набув права вимагати виконання від відповідача обов`язків з повернення отриманих за договорами позики №1, №2 грошових коштів, які не виконані відповідачем протягом 30 днів з моменту отримання ним вимоги і щодо настання строку виконання яких не висловлював заперечень відповідач у справі.

Відповідач під час розгляду справи не надав доказів повернення наданих позик.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 35 165 347,00грн.

У задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача 220,00грн основного боргу суд відмовляє, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено надання у позику за договорами позики №№1,2 грошових коштів у розмірі 35 165 347грн. При цьому, звертаючись до суду з відповідним позовом, до розміру позики, яка фактично надана ОСОБА_1 за договором позики №2, позивачем безпідставно включено сплачену третьою особою комісію за розрахункове обслуговування, яка перерахована установі банку, що вбачається з наданої виписки (а.с.27-33).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 527 480,21грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський хлібопродукт" (ідентифікаційний код 43367975; 02095, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 14-а, кв. 0801) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський хлібопродукт" (ідентифікаційний код 41231023; 08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул.Привокзальна, 40, кім.19), за участю третьої особи, яка не а заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський хлібопродукт" (ідентифікаційний код 41231023; 08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 40, кім.19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський хлібопродукт" (ідентифікаційний код 43367975; 02095, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 14-а, кв. 0801) 35 165 347,00грн основного боргу, а також 527 480,21грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 220,00грн основного боргу в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.11.2020.

Суддя А.Р. Ейвазова