Рішення

від 19.11.2020 по справі 911/2715/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2715/20

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (Київська обл., Київо-Святошинський р-н, м. Вишневе)

до Приватного акціонерного товариства "Миронівський автоагрегатний завод" (Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка)

про стягнення 124 926,50 грн

без виклику учасників процесу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Миронівський автоагрегатний завод" (далі - відповідач) 124 926,50 грн, з яких 119421,30 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 3786,02 грн - пені, 758,59 грн - 3% річних, 960,59 грн - інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу №420007155 від 01.01.2019.

Ухвалою від 22.09.2020 Господарський суд Київської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі, справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 23.10.2020 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 06.11.2020 (включно).

Копія відповідної ухвали отримана позивачем - 25.09.2020, відповідачем - 23.10.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103275090798, 0103275090771.

Відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу відповідач 18.12.2018 приєднання до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника «Універсал» . Відповідна заява містить відомості щодо адреси об`єкту, на яку здійснюється постачання електричної енергії та ЕІС-коди точок комерційного обліку за об`єктом споживача, який розташований за адресою: Миронівка, Коцюбинського, 51.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» за посиланням: http://kоес.соm.uа/раgе?rооt=18&іd=20. (Текст публічного договору про постачання електричної енергії з додатками додано до позовної заяви).

Відповідно до умов договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Як визначено п. 2.3 договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/ акта приймання-передачі електричної енергії.

При цьому, в силу п. 2.4 договору, договірні величини (обсяги) постачання електроенергії встановлюються та коригуються відповідно до умов, наведених в Додатку № 3 до даного договору.

В силу п .5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.

Згідно п. 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком № 2 до цього договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. договору).

Згідно п. 5.7 Договору, зокрема, порядок оплати за електричну енергію встановлюються згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку.

Відповідно до п. 5.8 договору, зокрема, у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплати пені; споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається у комерційній пропозиції.

У розділі 6 договору визначено права та обов`язки споживача.

Так, п. 6.2 договору встановлено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п. 13.1 договору, вказаний договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком № 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Так, у комерційній пропозиції «Універсал» , визначено наступні умови:

- порядок оплати: 100% попередня оплата договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;

розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ. Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення;

- рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду;

Як встановлено судом, позивачем за період лютого 2020 року по серпень 2020 року поставлено споживачу електричну енергію на загальну суму 137241,30 грн, на оплату якої виставлені рахунки, а саме: № 6020558083 від 20.02.2019 на суму 26243, 39 грн (за лютий 2020 року; кінцева дата сплати 27.02.2020); № 6070720195 від 19.03.2019 на суму 16220,34 грн (за березень 2020 року; кінцева дата сплати 26.03.2020); № 6071533456 від 21.04.2019 на суму 11704, 28 грн (за квітень 2020 року; кінцева дата сплати 28.04.2020); № 6023276105 від 18.05.2019 на суму 4092, 85 грн (за травень 2020 року; кінцева дата сплати 25.05.2020); № 6122048876 від 19.06.2019 на суму 12375,79 грн (за червень 2020 року; кінцева дата сплати 26.06.2020); № 6318801369 від 23.07.2019 на суму 32233,38 грн (за липень 2020 року; кінцева дата сплати 23.07.2020); № 6025805679 від 19.08.2019 на суму 34371, 27 грн (за серпень 2020 року; кінцева дата сплати 27.08.2020).

Також, в матеріалах справи наявні копії актів прийняття - передавання електричної енергії за №№: А - 6020558083 за лютий 2020 року на суму 21869,49 грн, А - 6070720195 за березень 2020 року на суму 13516,95 грн , А - 6071533456 за квітень 200 року на суму 9753, 57 грн, А - 6023276105 за травень 2020 року на суму 3410,71 грн, А - 6122048876 за червень 2020 року на суму 10313, 16 грн, А - 6318801369 за липень 2020 року на суму 26861, 15 грн, А - 6025805679 за серпень 2020 року на суму 28642,73 грн.

У відповідності до наданих позивачем доказів відповідачем оплачено спожиту теплову енергію на суму 17820, 00 грн, а отже залишок становить 119421, 30 грн. У свою чергу, відповідачем не було надано суду доказів на спростування зазначених обставин, та не здійснено контррозрахунку наявної у нього заборгованості.

Предметом спору є вимога про стягнення з відповідача вартості електричної енергії, а також застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов`язання.

Так, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.п 67, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на момент підписання заяви про приєднання до умов договору): постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

У відповідності до ч. 4 ст. 63 вказаного Закону постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах типового договору постачання універсальних послуг, що затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Окрім того, відповідно до абз. 2 п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - Правила), для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Таким чином, приєднавшись до договору, відповідач (споживач) взяв на себе зобов`язання, визначені договором з урахуванням комерційної пропозиції «Універсал» , у т.ч. здійснювати оплату вартості електричної енергії у встановлений строк.

Як визначено ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідною нормою встановлено, що: окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу; особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії"; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

В силу ч.1 ст. 276 ГК України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.ч. 6,7,8,9 ст.276 ГК України: розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, який може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів; у разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії; особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 4.14 Правил визначено, що платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу; платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно.

Як визначено відповідним пунктом Правил, платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 119421, 30 грн, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є законною, обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, в матеріалах справи наявна копія Акту звіряння розрахунків від 03.09.2020, який підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками

Відповідно до вимог чинного законодавства України акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Таким чином, оскільки інформація, відображена в Акті звірки взаєморозрахунків, підтверджена первинними документами і вказаний Акт містить підписи уповноважених осіб, а також відтиски печаток сторін, суд прийняв вказаний Акт звірки взаєморозрахунків як належний доказ на підтвердження визнання відповідачем заборгованості за договором в розмірі 119421, 30 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача, нараховану у зв`язку із простроченням оплати спожитої у лютому-серпні 2020 електричної енергії пеню в сумі 3786, 02 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, згідно чч.2,3 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

Відповідно до п. 5.8 договору, зокрема, у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплати пені; споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до положень комерційної пропозиції Універсал : розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ. Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд встановив, що його здійснено арифметично вірно та у відповідності до умов договору та вимог закону, відтак вимога про стягнення пені в сумі 3786, 02 грн підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 758, 59 грн та 960, 59 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що їх здійснено арифметично вірно, відтак вказані вимоги підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі 758, 59 грн - 3 % річних та 960, 59 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що сума боргу, підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 124926, 50 грн основного боргу, 3786, 02 грн пені, 758, 59 грн - 3 % річних та 960, 59 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 2102, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія до Приватного акціонерного товариства Миронівський автоагрегатний завод про стягнення 124 926,50 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миронівський автоагрегатний завод" (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Коцюбинського, буд. 10, код ЄДРПОУ 05408591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (08132, Київська обл, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 В; код ЄДРПОУ 42094646) 124 926,50 грн (сто двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять шість грн п`ятдесят коп), з яких 119421,30 грн (сто дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять одну грн тридцять коп) - заборгованості за спожиту електричну енергію, 3786,02 грн (три тисячі сімсот вісімдесят шість грн дві коп) пені, 758,59 грн (сімсот п`ятдесят вісім грн п`ятдесят девять коп) - 3% річних, 960,59 грн (дев`ятсот шістдесят грн п`ятдесят дев`ять коп) - інфляційних нарахувань та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Суддя В.М. Антонова