Рішення

від 12.11.2020 по справі 912/1943/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 рокуСправа № 912/1943/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1943/20 від 06.07.2020

за позовом: Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, вул. Євгена Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006,

в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає

Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДР 41744542, пр-т Гагаріна, 8, с. Катеринівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27631,

до відповідачів:

1. Ліцею "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДР 42267773, вул. Шкільна, 7, с. Катеринівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27631

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФІЛД", код ЄДР 40531164, вул. Центральна, 1, с. Червоний Яр, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27622

про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокурора - Топонар Н.С., посвідчення №056384 від 29.05.2020;

від позивача - участі не брали;

від відповідачів - участі не брали.

В засіданні суду 12.11.2020 оголошено перерву до 14:30 - 12.11.2020.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, до відповідачів: Ліцею "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФІЛД", у прохальній частині якої містяться такі вимоги:

1. Підтвердити наявність підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФІЛД» та Ліцею «Нова школа» Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області при визнанні недійсним договору про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи та зобов`язанні звільнити земельну ділянку.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Визнати недійсним договір про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи від 03.06.2016, укладений між ТОВ «САНФІЛД» та Володимирівською загальноосвітньою школою І-Ш ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації.

4. Зобов`язати ТОВ «САНФІЛД» (ЄДРПОУ 40531164) повернути постійному користувачу (Ліцею «Нова школа» Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області) займану земельну ділянку комунальної власності загальною площею 50 га з кадастровим номером 3522581800:02:000:1387, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

5. Стягнути відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 4204 грн. на користь прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025; Банк Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; р/р: UA848201720343.100001000004600), з ТОВ «САНФІЛД» 2102 грн., з Ліцею «Нова школа» Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 2102 грн.

6. Про час та місце слухання справи повідомити зацікавлених осіб, Кіровоградську місцеву прокуратуру, що за адресою: вул. Є. Чикаленка, 11 м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25002, та прокуратуру Кіровоградської області, що за адресою вул. В.Пермська, 4, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25006.

В обґрунтування позовних вимог Перший заступник керівника місцевої прокуратури зазначає, що оспорюваний договір є удаваним, оскільки укладаючи його відповідачі мали намір приховати правовідносини оренди землі. Сторони при укладенні спірного правочину порушили норми Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", зокрема, щодо наявності повноважень на розпорядження земельною ділянкою у відповідача 1.

Ухвалою від 06.07.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1943/20. Справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 04.08.2020 - 12:00. Надав сторонам строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачам надано строк для подачі відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копії ухвал від 06.07.2020 отримані всіма учасниками справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень та підтвердженнями електронної пошти, зокрема відповідачем 1. - 09.07.2020, відповідачем 2. - 07.07.2020.

Ухвалою від 04.08.2020 господарський суд враховуючи неподання відповідачами відзиву на позов, незакінчення строків для подання заяв по суті, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання у справі №912/1943/20 відклав до 15.10.2020 - 11:00 год.

Копії ухвал від 04.08.2020 отримані всіма учасниками справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень та підтвердженнями електронної пошти.

Ухвалою від 15.10.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/1943/20 до судового розгляду по суті на 02.11.2020 - 11:00 год. Визначив наступну дату судового засідання об 11:00 - 12.11.2020.

Однак, судове засідання, призначене на 02.11.2020, не відбулось у зв`язку з тим, що суддя Коваленко Н.М., в провадженні якої перебуває дана справа з 26.10.2020 по 10.11.2020 включно була тимчасово непрацездатна.

Прокурор в судовому засіданні 12.11.2020 позовні вимоги підтримав.

Сторони у судове засідання 12.11.2020 повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 15.10.2020 року. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За ч. 2 ст. 178 ГПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У рішенні від 08.04.1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №587/430/15-ц вказано, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб`єкт владних повноважень.

Поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор зазначає, що пред`являючи даний позов, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у земельній сфері. Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земель комунальної власності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Прокурор зазначає, що незважаючи на очевидний характер порушень інтересів територіальної громади, враховуючи, що земельна ділянка була передана у комунальну власність Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, маючи реальну можливість і повноваження для захисту порушень інтересів громади, уповноважений суб`єкт владних повноважень протягом тривалого часу не звернувся до суду за захистом інтересів держави, що прямо вказує на усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до рішення Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 19.09.2019 № 654-23/2019 "Про розгляд питання щодо використання земельної ділянки загальною площею 50,00 га, з кадастровим номером 3522581800:02:000:1387, для ведення практичної частини навчального плану і пришкільного господарства" на підставі листа Кіровоградської місцевої прокуратури від 03.07.2019 № 78-4724 та листа Ліцею "Нова школа" від 06.09.2019, рекомендовано Ліцею "Нова школа" переглянути законність та умови укладеного договору про спільну діяльність з ТОВ "Санфілд" на земельну ділянку площею 50,00 га кадастровий номер 3522581800:02:000:1387 та щодо подальшого використання даної земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме (ведення практичної частини навчального плану і пришкільного господарства). (а.с. 68)

Листом від 31.10.2019 № 686/01-20 Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області повідомила Заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, що з метою врегулювання питання щодо законності використання земельної ділянки, у т.ч. надання в оренду за результатами проведення у майбутньому відкритих торгів відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, керівництву ТОВ "Санфілд" направлено вимогу про звільнення вказаної земельної ділянки та припинення будь-яких робіт, які включають підготовку земельної ділянки до проведення майбутніх весняно-польових робіт. Наразі вирішується питання про переоформлення Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3522581800:02:000:1387, загальною площею 50,00 га, відповідно до вимог ст. 126 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". (а.с. 66-67)

Крім того, листом від 27.01.2020 № 83/01-20 Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області повідомила Заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, що питання використання земельної ділянки, кадастровий номер 3522581800:02:000:1387, загальною площею 50,00 га, у т.ч. надання в оренду іншим суб`єктам господарювання буде розглянуто після закінчення строку дії договору про спільну діяльність, за результатами проведення відкритих торгів. (а.с. 69-70).

Листом № 12.31-78-4756вих-20 від 05.06.2020 прокурор повідомив позивача про намір представляти в суді інтереси держави в особі Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Прокурор у своїй заяві просить суд визнати недійсним Договір про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи від 03.06.2016, вважає його прихованою орендою землі, а також просить зобов`язати відповідача 2. повернути постійному користувачу займану ним земельну ділянку комунальної власності, надану у постійне користування відповідачеві 1., з підстав невідповідності його нормам цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, судом встановлена наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 22.11.1996 №955-р Володимирівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів надано в постійне користування земельну ділянку площею 50 га із земель КСП "Володимирівське" для ведення практичної частини навчального плану і пришкільного господарства. (а.с.14)

На підставі вищевказаного розпорядження Володимирівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів видано державний акт на право постійного користування серія І-КР №000219, зареєстрований 21.10.1997 року за№183, згідно якого земельну ділянку площею 50,00 га, розташовану на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району та області, надано у постійне користування для ведення практичної частини навчального плану і пришкільного господарства. (а.с. 15-17)

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №183.

Відділом у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснено державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки площею 50 га, кадастровий номер 3522581800:02:000:1387. (а.с. 21)

03.06.2016 між Володимирівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (Сторона - 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "САНФІЛД" (Сторона-2) укладено договір № б/н від 03.06.2016 про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи (далі-Договір), а.с. 18-20).

Відповідно до п.1.1 Договору Володимирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів залучає Товариство з обмеженою відповідальністю "САНФІЛД" до участі у навчально-виховному процесі в навчальних та практичних цілях, а Товариство з обмеженою відповідальністю "САНФІЛД" зобов`язується приймати у ньому участь на умовах та в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором. Сторони діють на умовах спільної діяльності без створення юридичної особи.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Сторони зобов`язуються спільно об`єднати майно та зусилля для проведення навчальних та практичних занять, передбачених навчальними програмами, зокрема:

1.2.1. Сторона-1 допускає Сторону-2 до участі у спільному використанні земельної ділянки площею 50 га, яка перебуває в постійному користуванні у Сторони-1 на підставі державного акта на право постійного користування серія І-КР №000219, зареєстрованого 21.10.1997 року за №183 та знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Земельна ділянка використовується для навчально-дослідних цілей відповідно до її цільового призначення.

1.2.2. Сторона-2 приймає участь у використанні земельної ділянки, втому числі обробітку земельної ділянки та вирощування на ній сільськогосподарських культур з використанням загальноприйнятих та прогресивних агротехнологій, залученню грошових коштів, наданні сільськогосподарської техніки та інвентарю для цих цілей.

1.2.3. Облік господарської діяльності та її результатів та її результатів, керівництво спільною діяльністю, ведення спільних справ по даному Договору покладається на Сторону-2. Всі фінансові операції по спільній діяльності здійснюються через розрахунковий рахунок Сторони-2.

Відповідно до умов Договору (п. 2.5) вирощена на земельній ділянці за результатами діяльності сільськогосподарська продукція використовується для власних потреб Сторони-1 та Сторони-2 з врахуванням наступних умов:

- підбиття підсумків діяльності та розподіл прибутку між Сторонами здійснюється на підставі окремого балансу, який складає Сторона-2. Баланс повинен бути поданий Стороні-1 щорічно не пізніше 31 грудня;

- між Сторонами розподіляється виключно чистий прибуток, що залишається після погашення всіх витрат понесених у зв`язку з виконанням Договору, сплати усіх обов`язкових податків, зборів а платежів;

- розподіл прибутку здійснюється в пропорції 50% на 50%, але не менше 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки;

- вирощеною на земельній ділянці згідно Договору сільськогосподарською продукцією за згодою Сторін розпоряджається Сторона-2;

- Сторона-1 отримує від Сторони-2 частину прибутку в грошовому виразі у відповідності зі складеним окремим балансом;

- Сторона-2 зобов`язується в строк до 31 грудня звітного календарного року сплачувати Стороні-1 вказану частину прибутку грошовими коштами в безготівковому порядку.

Розділом 3 Договору визначено права та обов`язки Сторін, зокрема: Сторона-1 має право залучити Сторону-2 до участі у навчально-виховному процесі в дослідних та навчальних цілях; отримати частину прибутку згідно з п.2.5 цього Договору (п.3.1).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Сторона-2 має право приймати участь у використанні земельної ділянки, зазначеної у п. 1.2.1 Договору; вимагати відшкодування матеріальних витрат, пов`язаних із виконанням цього Договору (в тому числі та не обмежуючись визначеними законодавством України податками, зборами та іншими обов`язковими платежами, вартістю матеріальних ресурсів, енергоносіїв, витратами на оплату праці, тощо); отримати частину прибутку згідно з пунктом 2.5. цього Договору.

Обов`язком Сторони-1 є забезпечити доступ Сторони-2 до використання земельної ділянки, зазначеної у пункті 1.2.1 Договору (п.3.3).

Обов`язок Сторони -2 використовувати земельну ділянку, зазначену у пункті 1.2.1 Договору, відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 6.1 передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 03 червня 2021 року.

Пунктом 3 Рішення Кіровоградської районної ради від 06.12.2017 №269 "Про надання згоди на передачу закладів культури, освіти та майнових комплексів закладів охорони здоров`я із спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району до комунальної власності Катеринівської об`єднаної територіальної громади" надано згоду на передачу з 01.01.2018 безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району до комунальної власності Катеринівської об`єднаної територіальної громади закладів освіти, в тому числі Володимирівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області (передача установи з майновим комплексом) (п.3 Додатку №3) (а.с. 26-28).

Відповідно до рішення Кіровоградської районної ради від 06.12.2017 року №272 "Про передачу закладів освіти із спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району до комунальної власності Катеринівської об`єднаної територіальної громади" на підставі ст.ст. 43,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", п.39 ст.89 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України, згідно з рішенням Катеринівської сільської ради від 14.11.2017 №26-01/2017 "Про прийняття закладів освіти безоплатно з спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району до комунальної власності Катеринівської об`єднаної територіальної громади", вирішено передати безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району заклади освіти згідно з переліком (п. 3 Додатку №1) та рухоме і нерухоме майно, що закріплене за ними на правах оперативного управління, використовується в навчально-виховному процесі та знаходиться на балансі відділу освіти, молоді та спорту Кіровоградської райдержадміністрації, до комунальної власності Катеринівської об`єднаної територіальної громади Кіровоградського району Кіровоградської області до 01 січня 2018 року. (а.с. 29-31)

Рішенням сьомої сесії сьомого скликання Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 22.06.2018 №145-7/2018 Володимирівська ЗОШ І-ІІІ ступенів припинила свою діяльність та реорганізована у Ліцей "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. (а.с. 33-34)

Згідно Статуту Ліцею "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (нова редакція), затвердженого рішенням шістнадцятої сесії Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 24.01.2019 №332-16/2019, Ліцей "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області створений шляхом заснування рішенням сесії Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 22.06.2018 №142-7/2018 та знаходиться у комунальній власності Катеринівської сільської ради (п. 1.1. Статуту).

Ліцей "Нова школа" є правонаступником юридичних осіб - Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, Олексіївської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, Володимирівської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області - у зв`язку з їх приєднанням до Ліцею "Нова школа" відповідно до рішення сьомої сесії VII скликання від 22.06.2018 року №145-7/2018 "Про припинення Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів, Олексіївської загальноосвітньої школи I-III ступенів та Володимирівської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів у зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання до Ліцею "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області" (п.1.5 Статуту).

Засновником закладу освіти є Катеринівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області.

Засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування закладу освіти, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання встановлює їх статус, організовує будівництво та ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування учнів.

Органом управління закладу освіти є відповідний орган управління освітою Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (п.п.1.7.-1.9. Статуту).

Згідно п. 1.18 Статуту заклад освіти має право: самостійно приймати рішення з будь-яких питань в межах своєї автономії, визначеної Законом України "Про освіту", спеціальними законами в галузі освіти, іншими нормативно-правовими актами та даним статутом; визначати форми, методи і засоби організації освітнього процесу; визначати варіативну частину робочого навчального плану; в установленому порядку розробляти і впроваджувати експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани; спільно з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу, що не суперечить законодавству України; використовувати різні форми морального та матеріального заохочення до учасників освітнього процесу; здійснювати добір і розстановку кадрів; планувати власну діяльність та формувати стратегію розвитку закладу освіти, тощо.

Ліцей "Нова школа" провадить освітню діяльність на трьох рівнях загальної середньої освіти: початкова освіта (І ступінь), базова середня освіта (II ступінь), профільна повна середня освіта (III ступінь) (п.1.19 Статуту).

Матеріально-технічна база закладу освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі закладу освіти.

Майно закладу освіти належить йому на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до вимог чинного законодавства, рішення про заснування і статуту закладу освіти та усталених ним угод.

Заклад освіти відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони (п.п.5.1-5.3 Статуту).

Відповідно до п.5.7 Статуту майно закладу освіти не може бути предметом застави (в тому числі податкової застави), внеском до статутного капіталу інших юридичних осіб, а також не може бути продане, передане у володіння, користування, оренду, розпорядження або відчужене у інший спосіб без згоди Засновника.

Заклад освіти має земельні ділянки, де розміщуються спортивні та географічні майданчики, навчально-дослідна ділянка, зона відпочинку, господарські будівлі, тощо (п.5.9. Статуту).

Пунктом 6.1. Статуту визначено, що фінансово-господарська діяльність Ліцею "Нова школа" Катеринівської сільської ради здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетного Кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти фінансується за рахунок коштів засновника - Катеринівської сільської ради (п.6.2. Статуту).

Розділом VIII Статуту "Контроль за діяльністю закладу освіти" визначено, що державний контроль за діяльністю закладу освіти здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері загальної середньої освіти.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 12.04.2019 (номер запису 31201797) за Катеринівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 50 га, кадастровий номер №3522581800:02:000:1387. (а.с. 71-72)

Крім того, 12.04.2019 (номер запису 31201941) за Ліцеєм "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50 га, кадастровий номер №3522581800:02:000:1387.

При цьому, згідно умов вищезазначеного Договору вбачається, що вкладом Володимирівської ЗОШ І-ІІІ ступенів стала означена земельна ділянка. Поряд з цим, ні Володимирівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, ні Ліцей "Нова школа" Катеринівської сільської ради, яка є правонаступником останньої, не є професійно-технічним навчальним закладом, а також не є науковим сільськогосподарським закладом, тому не може здійснювати професійну діяльність в аграрній сфері, в зв`язку з чим відповідні положення спірного договору носять формальний характер, включені до договору з метою приховати орендні відносини, які фактично склалися між сторонами.

ТОВ "САНФІЛД" фактично користується та володіє, експлуатує земельну ділянку площею 50 га за рахунок власної техніки, обладнання, інвентарю, паливно-мастильних матеріалів, насіннєвих матеріалів, мінеральних добрив, засобів рослин, відповідних спеціалістів, працівників та сплачує плату за її експлуатацію та користування навчальному закладу.

Прокурор зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522581800:02:000:1387, площею 50 га, що перебуває у комунальній власності та надана в постійне користування загальноосвітньому навчальному закладу фактично вибула у платне користування та повне відання суб`єкта господарювання для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що договір про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи від 03.06.2016, укладений між ТОВ "Санфілд" та Володимирівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, є удаваним, оскільки його вчинено для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. При цьому, сам прихований договір оренди укладено з порушенням земельного законодавства, з огляду на що підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 626, 627 Цивільного України).

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарського договору).

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Як передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, чинної на момент укладення оспорюваного правочину, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Згідно зі статтею 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 цього Кодексу передбачено, що умовами договору про спільну діяльність, який укладається у письмовій формі, визначається координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статут виділеного для спільної діяльності майна, їх участь у результатах спільних дій (в тому числі в розподіленні прибутку, отриманого в результаті такої діяльності та інше).

Разом з тим, аналіз статті 1130 Цивільного кодексу України та положень укладеного відповідачами договору від 03.06.2016 про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи дає суду підстави для висновку, що оспорюваний договір не може вважатись договором про спільну діяльність з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту Статуту відповідача-1, Ліцей "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області є юридичною особою, створений шляхом заснування рішенням сесії Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 22.06.2018 № 142-7/2018 та знаходиться у комунальній власності Катеринівської сільської ради та є правонаступником юридичних осіб - Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, Олексіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, Володимирівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області - у зв"язку з приєднанням до Ліцею "Нова школа" відповідно до рішення сьомої сесії VII скликання від 22.06.2018 року №145-7/2018 "Про припинення Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів, Олексіївської загальноосвітньої школи I-III ступенів та Володимирівської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів у зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання до Ліцею "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області".

Згідно із частиною 2 статті 18 Закону України "Про освіту" № 1060-ХІІ від 23.05.1991, який діяв на момент укладення спірного договору, навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 63 цього Закону передбачено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Частинами 1, 4, 6 статті 80 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017, який набув чинності 28.09.2017 передбачено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, зокрема: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 81 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017 правові засади державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки визначені Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державно-приватне партнерство", цим Законом, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами державної влади та приватними партнерами, які укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Передача в управління приватним партнерам в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що Володимирівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (правонаступником якої є відповідач 1.) на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КР № 000219, виданого Кіровоградською райдержадміністрацією Радою народних депутатів Кіровоградського району Кіровоградської області, належить право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0 га в межах згідно з планом землекористування для ведення практичної частини навчального плану і пришкільного господарства.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а також врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб`єктів, серед яких - заклади освіти незалежно від форми власності.

Відповідно у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, а земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування, залишається у державній власності.

Таким чином, наділений правом постійного користування земельною ділянкою відповідач 1. фактично передав земельну ділянку відповідачу 2., не маючи права розпоряджатися нею.

Згідно із частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З тексту оспорюваного договору вбачається, що жодної спільної господарської мети сторони не мали. Згідно погоджених сторонами спірного договору умов свідчить, що Володимирівська ЗОШ фактично усунулась від права самостійного господарювання на земельній ділянці, незаконно передавши ТОВ "Санфілд" право обробки земельної ділянки і збору сільськогосподарської продукції виготовленої в результаті обробітку. Відповідач 1. фактично передав земельну ділянку, права розпоряджатися якою не має, жодної спільної господарської мети сторони не мали, позаяк лише відповідач 2. здійснював господарську діяльність на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні закладу освіти.

Тож, уклавши спірний договір, відповідач 1. та відповідач 2. мали намір приховати правовідносини оренди землі, оскільки умовами спірного договору передбачено фактичну передачу права користування земельною ділянкою з метою здійснення підприємницької діяльності (виробництво сільськогосподарської продукції), договір не містить іншої мети, з якою використовується земельна ділянка. Тобто, фактичний об"єкт договору - земельна ділянка дитячого навчального закладу передано у строкове платне користування.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі аналізу наведеного у статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначення договору оренди землі та умов спірного договору вбачається, що за змістом договору від 03.06.2016 про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція. З огляду на наведене, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Таким чином, з умов оспорюваного договору вбачається, що відповідач-1 фактично передав відповідачу-2 на платній основі земельну ділянку, що перебуває в його постійному користуванні, а тому положення даного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Відповідно до положень частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки. Оскільки, спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, укладення спірного договору призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, що виявилося у вибутті з користування земельної ділянки без згоди власника та з порушенням встановленої законом процедури.

Крім того, умовами оспорюваного договору передбачено фактичне використання земельної ділянки для навчально-дослідних цілей відповідно до її цільового призначення, що суперечить припису частини 6 статті 80 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що оспорюваний договір, укладений відповідачами, не відповідає приписам статей. 92, 95, 124 Земельного кодексу України та не спрямований на настання обумовлених ним наслідків відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки не спростовує того, що оспорюваний договір за змістом фактичних відносин може вважатися договором оренди земельної ділянки, а неналежне оформлення в даному випадку відносин оренди й є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, земельна ділянка державної форми власності площею 50,0 га, яку займає відповідач 2. на підставі договору від 03.06.2016 про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи, укладеного з відповідачем 1., підлягає звільненню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом визнання недійсним, у зв`язку з удаваністю, договору від 03.06.2016 про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи, укладеного між відповідачем 1. та відповідачем 2. та зобов`язання останнього звільнити займану ним на підставі цього договору земельну ділянку.

Відповідно до ст. 129 ГПК України - судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн покладаються на відповідача 1. та відповідача 2. порівну в сумах по 2 102,00 грн.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про спільну діяльність у формі простого товариства без створення юридичної особи від 03.06.2016, укладений між ТОВ «САНФІЛД» та Володимирівською загальноосвітньою школою І-Ш ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації.

Зобов`язати ТОВ «САНФІЛД» (ЄДРПОУ 40531164) повернути постійному користувачу (Ліцею «Нова школа» Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області) займану земельну ділянку комунальної власності загальною площею 50 га з кадастровим номером 3522581800:02:000:1387, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Стягнути з Ліцей "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27631, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Катеринівка, вул. Шкільна, 7, ідентифікаційний код 42267773) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25009) судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФІЛД" (27622, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Червоний Яр, вул. Центральна, 1, ідентифікаційний код 40531164) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25009) судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії ухвали направити Кіровоградській місцевій прокуратурі (E-mail: kirovograd@kir.gp.gov.ua), прокуратурі Кіровоградської області (E-mail: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua), позивачу та відповідачам поштою.

Повне рішення складено 19.11.2020.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.