Рішення

від 16.11.2020 по справі 912/2994/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 рокуСправа № 912/2994/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2994/20

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5а, в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19,

до відповідача: Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, 27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Каштанова, 84,

про стягнення 50 201,92 грн,

від позивача - Пашко С.Г., довіреність № 1116 від 11.09.2020;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", яка містить вимоги до Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення 50 201,92 грн збитків за пільгове перевезення пасажирів за період 2017-2020 роки, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не виконує свої зобов`язання щодо компенсації пільгового проїзду громадян за період 2017-2020 роки та не проведенням розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян.

Ухвалою від 18.09.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" до Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення 50 201,92 грн залишено без руху.

25.09.2020 на адресу господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" надійшов лист від 22.09.2020 № НЮ-З/107 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2994/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 26.10.2020 на 14:00 та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

15.10.2020 до господарського суду від Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області надійшов відзив на позов від 13.10.2020 № 01-18/557, в якому відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У поданому відзиві Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області зазначає, що до 2017 року управління укладало договори з регіональною філією "Одеська залізниця" щодо надання та фінансування пільг, пов`язаних з перевезенням громадян пільгової категорії які проживали на території Бобринецького району, та внесені в базу ЄДАРП, яка ведеться в управлінні та містить виключно пільговиків даної території. В той час, протягом 2017-2020 років державним бюджетом України кошти на пільговий проїзд окремим категоріям громадян не передбачалися.

Крім того, розрахункові форми "2-пільга" є сканованими копіями, в них міститься інформація про придбані пільгові квитки на всій території області. В зазначених формах є пільговики, які не зареєстровані на території Бобринецького району та не перебувають на обліку в ЄДАРП управління. Крім того, позивачем надаються неякісні списики. У випадку, коли нерозбірливо написано прізвище, або взагалі скорочене, відсутні ініціали, нерозбірливо або нечітко написано номер пільгового посвідчення , вартість проїзду та наявні інші неточності, які унеможливлюють ідентифікацію пільговика та його права на пільгу. У зв`язку з чим, управління не має законних підстав для відшкодування суми проїзду по даному пільговику. Управління повинне приймати для відшкодування суму компенсації за пільговиків, які перебувають на обліку в ЄДАРП в Бобринецькому районі.

Відповідно до списків поданих регіональною філією "Одеська залізниця", спеціалістами управління проведено звірку з даними ЄДАРП, виявлено, що жителям району надано пільги на проїзд залізничним транспортом протягом 2017-2019 років та першого кварталу 2020 року на загальну суму 11 827,02 грн, з них: за 2017 рік - 2 177,99 грн, 2018 рік - 3 887,60 грн, 2019 рік - 5 376,43 грн, 1 кв. 2020 року - 382,00 грн.

Оскільки кошти місцевим бюджетам на пільговий проїзд залізничним транспортом не передбачалися, управління не мало можливостей та законних підстав укладати дані договори.

За поясненнями відповідача, позивач знаючи про відсутність в місцевих бюджетах на 2017 - 2020 роки коштів на фінансування вказаних пільг, з власної ініціативи надав зазначені послуги громадянам.

Враховуючи положення статтей 179-181, 183 Господарського кодексу України, відповідач вважає, що спір між регіональною філією "Одеська залізниця" та управлінням соціального захисту населення відсутній, оскільки вони не пов`язані між собою ніякими договірними зобов`язаннями. В зв`язку з вище викладеним, відповідач просить припинити провадження у даній справі.

26.10.2020 суд відкрив розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 26.10.2020 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи № 912/2994/20 до 16.11.2020 на 14:00 год.

16.11.2020 представником позивача до суду подано клопотання від 16.11.2020 № б/н про долучення до матеріалів справи облікової форми за березень 2020 року про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовується з державного та місцевого бюджету Бобринецького району. Зазначене клопотання обґрунтовано тими обставинами, що з технічних причин при відправці позовної заяви до суду не було додано вище зазначену форму за березень 2020 року.

16.11.2020 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні брав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Відповідач участь представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (отримано 29.10.2020).

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 16.11.2020 за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України, зокрема, Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року №1359 "Про затвердження порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян" (надалі - Порядок №1359).

Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (пункт 7 Порядку № 1359).

Згідно з пунктами 9, 10 Порядку №1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.

Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці (пункт 11 Порядку №1359).

Системний аналіз наведених правових положень свідчить про те, що із виконанням позивачем обов`язку перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов`язок відповідача компенсувати витрати, понесені у зв`язку з таким перевезенням.

В свою чергу, чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із закону і не залежать від їх бажання.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до п. 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 року №252 (далі - Порядок №252) суб`єкти господарювання, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством України.

Норми вказаних нормативно-правових актів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не виконує свої зобов`язання щодо компенсації пільгового проїзду та не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян за період 2017-2020 роки (з січня 2017 року по березень 2020 року).

Предметом доказування у даній справі є невиконання відповідачем умов діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до облікових форм, поданих відповідно до Порядку № 1359, сума за фактичну кількість перевезених пільговиків за період:

- січень-грудень 2017 року склала 10 267,20 грн, що підтверджується відповідними звітами про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету Бобринецького району Кіровоградської області (а.с. 13-24);

- січень-грудень 2018 року склала 17 702,57 грн, що підтверджується відповідними звітами про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету Бобринецького району Кіровоградської області (а.с. 25-36);

- січень-грудень 2019 року склала 17 537,04 грн, що підтверджується відповідними звітами про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету Бобринецького району Кіровоградської області (а.с. 37-48);

- січень-березень 2020 року склала 4 695,11 грн, що підтверджується відповідними звітами про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету Бобринецького району Кіровоградської області (а.с. 49-50, 252).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 11.06.2020 № ДНЛ-3/356 (а.с. 72-78) про відшкодуванні витрат в сумі 50 201,92 грн, за фактично надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян.

В свою чергу, відповідач листом від 25.06.2020 № 04-18/366 (а.с.79-80) відмовив у відшкодуванні витрат в сумі 50 201,92 грн, за фактично надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян.

Відмова відповідача обґрунтована тими обставинами, що протягом 2017-2020 років державним бюджетом України кошти на пільговий проїзд окремим категоріям громадян не передбачалися. Управлінням неодноразово направлялися листи міській та сільським радам щодо необхідності передбачення коштів на пільговий проїзд громадян залізничним транспортом. Також, управлінням повторно направлено листи виконавчим органам влади територіальних громад, в яких вказано обсяг сум наданих пільг на проїзд залізничним транспортом та потребу в коштах до кінця 2020 року.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, установлено, що Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують відповідно до законодавства України надання пільг окремим категоріям громадян шляхом запровадження соціальних карток та проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Згідно п. 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003 № 117, Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей. Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Пунктами 10-11 Положення (станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Уповноважений орган щомісяця:

1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:

реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";

акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

3) до 15 числа подає:

фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга";

Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що Бюджетний кодекс України, Закон України "Про залізничний транспорт", Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян покладають на відповідача обов`язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані позивачем кошти за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі, незалежно від місця проживання (навчання) такого пасажира.

Як вбачається з відзиву на позов, Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області повідомляє, що повинно приймати для відшкодування суми компенсації за пільговиків, які перебувають на обліку в ЄДАРП в Бобринецькому районі. Крім того, в поданих позивачем формах зазначені пільговики, які не зареєстровані на території Бробринецького району та не перебувають на обліку в ЄДАРП управління.

При цьому, згідно п. 7 Порядку № 1359 сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Поданні позивачем облікові форми відповідають Порядку № 1359, а тому такі облікові форми повинні бути прийняті відповідачем та оплачені.

Позицію відповідача про подання позивачем неякісних списків пільговиків (нерозбірливо написано прізвище, або взагалі скорочене, без зазначення ініціалів; нерозбірливо написано номер пільгового посвідчення, вартість проїзду та інші неточності, які унеможливлюють ідентифікацію пільговика та його права на пільгу), господарський суд не приймає, оскільки відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про неприйнятність поданих ним розрахунків за спірний період (з січня 2017 року по березень 2020 року), крім того, формат інформації Позивача відповідає передбаченому постановою КМУ від 16.12.2009 №1359, також, на думку суду, форма не може превалювати над суттю, направленою на реалізацію і захист права, у даному випадку, на передбачене чинним законодавством відшкодування витрат позивача на перевезення пасажирів пільгової категорії.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

У відносинах щодо розрахунку із Залізницею за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних господарських правовідносинах (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 904/94/19).

Перевезення пасажирів на пільгових умовах АТ "Українська залізниця" виконано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.

Господарський суд також зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Нормами діючого законодавства не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Закон України "Про залізничний транспорт" та "Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України" (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 27.12.2006 № 1196) не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України", ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства - він зобов`язаний відшкодувати понесені позивачем витрати на перевезення пільговиків за 2017-2020 роки (з січня 2017 року по березень 2020 року).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення 50 201,92 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням обставин даної справи, суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Каштанова, 84; код ЄДРПОУ 03197664) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5а; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; код ЄДРПОУ 40081200) 50 201,92 грн збитків за пільгове перевезення пасажирів за період 2017-2020 роки (з січня 2017 року по березень 2020 року включно), а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Акціонерному товариству "Українська залізниця" (на електронну адресу: uz@uz.gov.ua); Регіональній філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" (на електронну адресу: postbox@odz.gov.ua); Виробничому підрозділу "Знам`янська дирекція залізничних перевезень" Філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Грушевського, 10); Управлінню соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Каштанова, 84).

Повне рішення складено 19.11.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко