Рішення
від 13.11.2020 по справі 916/2621/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2621/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши справу за позовом : Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, 04053)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Північтранс" (21-й км Старокиївської дороги, м. Одеса, 65025)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ).

про стягнення 4864,45 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : Макаренко В.В.;

від третьої особи : не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Північтранс", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу суму страхового відшкодування у розмірі 4864,45 грн.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив обставину виконання ним обов`язку перед потерпілою особою по відшкодуванню шкоди, заподіяної 31.10.2017 третьою особою, яка керувала транспортним засобом "БАЗ А079.04", д.н.з. НОМЕР_1 , що належить відповідачу, та зникла з місця ДТП.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що позивач не надав доказів на підтвердження факту зникнення третьої особи з місця ДТП та знаходження транспортного засобу на момент скоєння ДТП у володінні відповідача. Також позивач не подав доказів щодо власника пошкодженого транспортного засобу та належного розрахунку страхової виплати.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що даний позов поданий ним до відповідача, як страхувальника, а на підтвердження обставини зникнення третьої особи з місця ДТП позивач подав суду довідку про ДТП, а також відповідна інформація зазначена у поясненнях ОСОБА_2 . Страховик може здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного огляду пошкодженого майна сторони досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У запереченнях відповідач вказав, що залишення місця ДТП є адміністративним правопорушенням та факт його вчинення встановлюється судом, а ремонтна калькуляція не містить інформації про спосіб здійснення страхового відшкодування та про відсутність намірів проводити оцінку, експертизу пошкодженого майна.

У судовому засіданні 11.11.2020 суд визнав необхідним дозволити позивачу надати письмові пояснення щодо обставин та доказів зникнення/не зникнення третьої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди. Суд повідомив ухвалою від 11.11.2020, а також телефонограмою 11.11.2020 о 15:52, що у разі надання до суду відповідних пояснень, вони повинні бути належним чином оформлені та подані до суду не пізніше 13.11.2020.

12.11.2020 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника та залучення до матеріалів справи довідки № 1112876 від 06.10.2020, яка до вказаного клопотання позивачем залучена не була. Інших пояснень та доказів позивачем до суду подано не було.

Третя особа жодних пояснень суду не надала, в засідання суду не з`являлась.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "08" жовтня 2020 р. о 15:00. Також, вищевказаною ухвалою суду від 14.09.2020 було залучено фізичну особу ОСОБА_1 .до участі у справі № 916/2621/20 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

08.10.2020 у судовому засіданні судом було протокольно проголошено перерву до 02.11.2020 о 09год.30 хв. У судовому засіданні 02.11.2020 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 11.11.2020 о 13год.45хв. 11.11.2020 у судовому засіданні судом було протокольно оголошено перерву до 13.11.2020 о 10:00. У судовому засіданні 13.11.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7470172 (а.с.39, т. 1) було застраховано майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу БАЗ А079.04 д/н НОМЕР_1 . Страховик за полісом - позивач; страхувальник - відповідач; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200000,00 грн; за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн, розмір франшизи - 1000,00 грн. Строк дії полісу з 20.09.2017 до 19.03.2018 включно.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу (а.с. 40, т. 1) його власником вказана третя особа.

Згідно з протоколом серії БР № 171498 від 03.11.2017 третя особа 31.10.2017 о 08:50, за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, керуючи автобусом БАЗ А079.04 д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримав безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем Ford Fusion д/н НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків. Даний факт встановлений Приморським районним судом м. Одеси у постанові від 30.11.2017 у справі № 3/522/9471/17 (а.с. 56-57, т. 1), якою третю особу було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У довідці Управління патрульної поліції у місті Одесі № 3017306622846379 (а.с.96-97, т.1) зокрема зазначено, що водій транспортного засобу БАЗ А079.04 д/н НОМЕР_1 зник з місця ДТП, що також відображено у поясненнях водія ОСОБА_3 (а.с. 46, т.1), який керував транспортним засобом Ford Fusion д/н НОМЕР_2 , власником якого згідно з свідоцтвом про реєстрацію (а.с. 156, т. 1) є ОСОБА_4 . При цьому в матеріалах справи відсутнє судове рішення щодо події зникнення третьої особи з місця ДТП, відповідальність за яке передбачене ст. 122-4 КУпАП.

За заявами про настання страхового випадку ОСОБА_3 від 08.11.2017 (а.с. 41-47, т.1), третьої особи від 03.11.2017 (а.с. 48-53, т.1), зі складанням ремонтної калькуляції з погодженням Абраменко С.О. (а.с. 58-59, т.1), акту огляду транспортного засобу (а.с. 60-60-61, т.1), страхового акту від 14.11.2017 № UA2017110200025/L01/01 з розрахунком страхового відшкодування (а.с. 161-162, т. 1), позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 в сумі 4864,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2017 № 8181 (а.с. 63, т.1).

Як вбачається з пояснень сторін, а також вимог позивача в порядку регресу від 11.12.2018 (а.с. 62, т.1), відповіді відповідача від 18.01.2019 (а.с. 106, т.1), заяв-листів позивача від 06.02.2019, 25.11.2019, 12.12.2019, 26.06.2020 (а.с. 157-160, т.1) сторони не досягли згоди щодо сплати відповідачем в порядку регресу спірних коштів та передали спір на вирішення господарського суду.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до положень статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ст.ст. 3, 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Згідно з ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно з ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позиція суду

Позивач, як страховик, який виплатив страхове відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, як до страхувальника, з регресною вимогою щодо стягнення спірних коштів з посиланням на обставину самовільного залишення третьою особою місця ДТП.

Законом передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, якщо водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

На підтвердження даного факту позивач подав суду довідку Управління патрульної поліції у місті Одесі № 3017306622846379 (а.с.96-97, т.1), в якій зазначено, що водій транспортного засобу БАЗ А079.04 д/н НОМЕР_1 зник з місця ДТП, що також відображено у поясненнях водія ОСОБА_3 (а.с. 46, т.1), який керував транспортним засобом Ford Fusion д/н НОМЕР_2 . При цьому судом встановлено, що в матеріалах справи відсутнє судове рішення щодо події зникнення третьої особи з місця ДТП, відповідальність за яке передбачене ст. 122-4 КУпАП, яке є належним та допустимим доказом факту залишення третьою особою на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна. Більше того, в Законі вказано, що залишення місця ДТП має бути самовільне, а в довідці управління поліції вказано лише про зникнення водія з місця ДТП.

Як зазначалось в описовій частині рішення суду, у судовому засіданні 11.11.2020 суд визнав необхідним дозволити позивачу надати письмові пояснення щодо обставин та доказів зникнення/не зникнення третьої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди. Суд повідомив ухвалою від 11.11.2020, а також телефонограмою 11.11.2020 о 15:52, що у разі надання до суду відповідних пояснень, вони повинні бути належним чином оформлені та подані до суду не пізніше 13.11.2020. Натомість, 12.11.2020 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника та залучення до матеріалів справи довідки № 1112876 від 06.10.2020, яка до вказаного клопотання позивачем залучена не була. Інших пояснень та доказів позивачем до суду подано не було.

За цих обставин, суд вважає, що позивачем до доведено наявність підстав для стягнення спірних коштів з відповідача, як страхувальника, а тому у позові позивачу належить відмовити.

Між цим, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Розподіл судових витрат

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в сумі 2102,00 грн слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір за подання позову покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 18 листопада 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення13.11.2020
Оприлюднено20.11.2020
Номер документу92970928
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/2621/20

Рішення від 13.11.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Д.О.

Ухвала від 11.11.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Д.О.

Ухвала від 02.11.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Д.О.

Ухвала від 28.10.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Д.О.

Ухвала від 08.10.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Д.О.

Ухвала від 14.09.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Д.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні