ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1456/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/1456/20
про стягнення 1 115 535,49 грн.
За участю:
від позивача: Перепелиця Ю.В. адвокат за ордером
від відповідача СВК „Криничне": не з`явився
від відповідача ОСОБА_1 : не з`явився
від відповідача ОСОБА_2 : не з`явився
Встановив: Позивач - Акціонерне товариство „Банк Кредит Дніпро" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.06.2020р. вх. № ГСОО 15586/20, про стягнення 1135535,49 грн.
Позовні вимоги Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" обґрунтовано неналежним виконанням з боку позичальника - Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Кредитного договору №180119-АЕ від 18.01.2019р. та направлено на стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" та з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як солідарних поручителів за Договором поруки №180119-П/1 від 18.01.2019р. та Договором поруки №180119-П/2 від 18.01.2019р., відповідно, заборгованості по Кредитному договору №180119-АЕ від 18.01.2019р. у розмірі 1135535,49 грн., яка складається з заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 999998,82 грн., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 82937,05 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 35573,72 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 2809,96 грн., інфляційних втрат за непогашення кредиту у розмірі 12049,98 грн. та інфляційних втрат за непогашення відсотків у розмірі 2165,96 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2020р. позовну заяву Акціонерного товариства „Банк Кредит" від 22.05.2020р. вх. №ГСОО 1498/20 залишено без руху. Акціонерному товариству „Банк Кредит Дніпро": надати суду докази, які підтверджують відправлення Сільськогосподарському виробничому кооперативу „Криничне" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 копії позовної заяви і доданих до неї документів на належні відповідачам адреси. Встановлено Акціонерному товариству „Банк Кредит Дніпро" строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду та із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ. Повідомлено Акціонерне товариство „Банк Кредит Дніпро" , що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
09.06.2020р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом були надані документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 28.04.2020р.
09.06.2020р. судом до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області було зроблено запит щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою господарського суду Одеської 10.06.2020р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1456/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "27" липня 2020 р. о 10:30. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду та із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 27.07.2020р. о 10:30.
17.06.2020р. до господарського суду Одеської області позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог. (а.с. 142-143, т.1), яку прийнято судом до розгляду.
18.06.2020р. за вх.№15683/20 господарський суд одержав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, згідно з яким позивач просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/20, яке призначене на "27" липня 2020 р. о 10:30, в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської 22.06.2020р. клопотання Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" від 18.06.2020р. задоволено. Доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 27 липня 2020р. о 10:30 в режимі відеоконференції.
24.07.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2020р. відкладено підготовче засідання на "18" серпня 2020 р. о 11:00. Клопотання Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" від 27.07.2020р. задоволено. Доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 18 серпня 2020р. о 11:00 в режимі відеоконференції. Зобов`язано Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" направити уповноваженого представника до для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.07.2020р. о 11:00. Запропоновано позивачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати відповідачам відповідь на відзив СВК „Криничне", оформлену з урахуванням вимог, встановлених ст.166 ГПК України, в строк до 14.08.2020р.
17.08.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне".
18.08.2020р. представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
18.08.2020р. представник Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" у судовому засіданні надав клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2020р. відкладено підготовче засідання на "10" вересня 2020 р. о 10:30. Клопотання Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" від 18.08.2020р. задоволено. Клопотання Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" від 18.08.2020р. задоволено. Доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 10 вересня 2020р. о 10:30. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник - Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро". Доручено Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 10 вересня 2020р. о 10:30. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник - Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне". Зобов`язано Акціонерне товариство „Банк Кредит Дніпро" та Сільськогосподарський виробничий кооператив „Криничне" направити уповноважених представників до приміщень Центрального апеляційного господарського суду та Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, відповідно, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 10.09.2020р. о 10:30. Запропоновано СВК „Криничне" підготувати та надати до суду і одночасно надіслати учасникам справи письмові заперечення на відповідь на відзив, оформлені з урахуванням вимог, встановлених ст.167 ГПК України, в строк до 01.09.2020р.
03.09.2020р. представником Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" до суду було надано заперечення по справі.
10.09.2020р. представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
10.09.2020р. представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. відкладено підготовче засідання на "22" вересня 2020 р. о 10:00. Клопотання Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" від 10.09.2020р. задоволено. Клопотання Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" від 10.09.2020р. задоволено.
22.09.2020р. представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
22.09.2020р. представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1456/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "13" жовтня 2020 р. о 09:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 13.10.2020р. о 09:30. Клопотання Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" від 22.09.2020р. задоволено. Клопотання Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" від 22.09.2020р. задоволено.
23.09.2020р. відповідачем - Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Криничне" до відома суду було надано проект мирової угоди, яку, як було вказано відповідачем, планується укласти з Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро".
За час розгляду справи з боку Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 20000,00 грн., про що позивачем були надані додаткові письмові пояснення від 08.10.2020р. вх. № ГСОО 26914/20 та зазначено, що вказана сума була зарахована Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" на погашення процентів річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "03" листопада 2020 р. о 11:00. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на "03" листопада 2020 р. о 11:00. Доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 03 листопада 2020р. о 11:00 в режимі відеоконференції. Доручено Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 03 листопада 2020р. о 11:00 в режимі відеоконференції.
03.11.2020р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 04.11.2020р. о 11:30. повідомлено відповідачів по справі №916/1456/20: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про судове засідання, яке відбудеться "04" листопада 2020 р. о 11:30. Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає його проведенню.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2020р. доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 04 листопада 2020р. о 11:30. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник - Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро". Доручено Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 04 листопада 2020р. о 11:30. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник - Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "11" листопада 2020 р. о 09:30. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на "11" листопада 2020 р. о 09:30. Доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 11 листопада 2020р. о 09:30. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник - Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро". Доручено Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1456/19 11 листопада 2020р. о 09:30. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник - Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне". Зобов`язано Акціонерне товариство „Банк Кредит Дніпро" та Сільськогосподарський виробничий кооператив „Криничне" направити уповноважених представників до приміщень Центрального апеляційного господарського суду та Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, відповідно, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
03.11.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2020р. провадження у справі №916/1456/20 за позовом Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 20000,00 грн. закрито. Повернуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" суму судового збору у розмірі 300 грн. 00 коп. сплачену на підставі платіжного доручення №2130 від 21.05.2020р.
Позивач - Акціонерне товариство „Банк Кредит Дніпро" підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Сільськогосподарський виробничий кооператив „Криничне" заперечує проти заявлених вимог позивача в частині та з підстав, що викладено відповідачем у відзиві та поясненнях, що були надані останнім за час розгляду справи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не надано, відповідачі свого права на захист не використали, хоча відповідачів було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на їх адресу реєстрації ухвал суду.
Судом було здійснено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місяця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з метою отримання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У судові засідання представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`являлися, про поважність причин відсутності суд не повідомляли, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідачів не надходило.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідачів, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідачів про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" та Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" за час розгляду справи, суд встановив.
18 січня 2019 року між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" (банк) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Криничне" було укладено Кредитний договір №180119-АЕ (надалі - Договір), за умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000,00 грн., на строк до 25 березня 2020 року включно, в межах якої зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (кредит), а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору, цей Договір укладено під відкладальною умовою. Право позичальника на отримання кредиту (його частини) виникає виключно з моменту виконання умов цього договору, в тому числі укладення між банком та гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 Договорів поруки, згідно з яким поручитель солідарно відповідає перед банком за повне і належне виконання позичальником усіх своїх зобов`язань за цим Договором.
Згідно до п. 2.2. Договору, кредит надається на підставі заяви-зобов`язання позичальника про надання кредиту, складеною за формою банку, підписаною уповноваженою особою позичальника, скріпленою печаткою позичальника (за наявності) та поданої не пізніше, ніж за 1 банківський день зо запропонованої дати надання кредиту. У випадку погодження банком заявки, кредит надається банком шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, і реквізити якого мають бути зазначені у заявці. (п. 2.5. Договору).
Відповідно до п. 2.6. Договору, датою надання позичальнику кредиту в межах кредитної лінії є дата списання коштів з позичкового рахунку. Кредит вважається виданим позичальнику та таким, що знаходиться у його користуванні з моменту списання суми кредиту з рахунку банку з метою видачі кредиту та до моменту повного повернення цих коштів на рахунок банку.
Умовам п.п. 3.1.-3.4. Договору визначено, що сторони погодились із тим, що банк надає позичальнику кредит у межах кредитної лінії строком до 25 березня 2020р. включно. Кредит, наданий позичальнику, має бути повернутий позичальником у терміни і у порядку, передбаченому в Графіку погашення та зниження ліміту та іншими положеннями цього договору. У будь-якому випадку, в останній день строку, визначеного у п.1.1. цього договору, позичальник зобов`язаний повністю погасити всі боргові зобов`язання за цим договором, в тому числі всю суму отриманого кредиту, плату за кредит, штрафні санкції, інші платежі, передбачені цим договором. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту, встановлених графіком погашення та зниження ліміту, сума неоплаченої заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.
Згідно п.4.1. Договору, кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, у тому числі придбання насіння, засобів захисту рослин, добрив, паливно-мастильних матеріалів, запчастин для ремонту сільськогосподарської техніки, виплата заробітної плати, сплата податків і зборів, сплата транспортних послуг, тощо.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.5.2., 5.5.3, 5.5.4. Договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати на користь банку відповідну плату в порядку і на умовах, передбачених договором. Проценти за користування кредитом (проценти на поточну заборгованість за кредитом) нараховуються банком у розмірі 23,0% (двадцять три) процентів річних. Проценти на прострочену заборгованість за кредитом нараховуються у розмірі, що на 5 процентних пунктів перевищує розмір процентної ставки, вказаної в п.5.2. цього договору, а саме 28,0% (двадцять вісім) процентів річних. Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього договору. При розрахунку процентів за користування кредитом приймається метод "факт/факт", згідно з яким до розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці і році, протягом яких позичальник користувався кредитом. Нарахування процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній банківський день звітного місяця та в день остаточного повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту. Позичальник зобов`язаний у будь-якому разі сплатити всі нараховані проценти за користування кредитом в дату погашення кредиту та/або у дату виконання всіх зобов`язань позичальника за цим договором, у т.ч. у випадку вимоги банку виконати такі зобов`язання, яка може бути пред`явлена банком у випадках, передбачених цим договором. Сума процентів, несплачених у встановлений строк, вважається простроченою та з наступного банківського дня після визначеного цим договором строку їх погашення переноситься банком на рахунки обліку прострочених нарахованих доходів.
Згідно п. 5.6. Договору, закінчення строку ліміту кредитування, встановленого п. 1.1 договору, не звільняє позичальника від обов`язку сплачувати відповідно до умов цього договору на користь банку проценти за користування кредитом, якщо заборгованість за кредитом не була погашена.
Пунктом 6.1.1. Договору передбачено, що невиконання або неналежне виконання позичальником/майновим поручителем будь-яких зобов`язань за цим договором та/або будь-якими іншими договорами із банком.
Згідно п. 7.7. Договору, для погашення заборгованості за цим договором позичальник зобов`язується здійснити перерахування грошових коштів на користь банку на рахунок № НОМЕР_3 в банку.
За умовами п. 8.3.1.1. Договору, позичальник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі повернути суму отриманого кредиту, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі банку, які випливають із цього договору.
Відповідно до п. 10.1., 10.2. Договору, банк приймає рішення про застосування санкцій за невиконання зобов`язань, визначених цим розділом договору, а також про застосування заходів відповідальності за неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, визначених іншими умовами договору, на власний розсуд. За несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, банк має право стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом за кожен день прострочення та за весь час існування заборгованості без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків.
Згідно п. 11.8. Договору, всі повідомлення, що направляються позичальником банку за цим договором, мають бути направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення і вважаються отриманими банком в дату їх фактичного вручення представнику банку. Сторони домовились, що повідомлення банку позичальнику за цим договором надаються одним із передбачених способів: вручення позичальнику повідомлення особисто під підпис; передачі письмового повідомлення - рекомендованого листа з повідомленням про вручення в установу поштового зв`язку для відправлення на адресу, зазначену в цьому договорі, або на ту саму адресу, яка буде повідомлена самим позичальником письмово; надіслання письмового повідомлення: на адресу електронної пошти; розміщення інформації на сайті банку.
Згідно п. 11.9. Договору, позичальник вважається повідомленим письмово належним чином у випадку відправлення повідомлення одним із зазначених вище способів. Позичальник вважається належним чином повідомленим письмово навіть у тому випадку, якщо письмове повідомлення, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в договорі та/або письмово повідомлена позичальником) не було йому доставлене (вручене) незалежно від причин.
Згідно з п. 11.15. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії цього договору не звільняє позичальника від зобов`язання виконати всі боргові зобов`язання за цим договором та/або погасити всю заборгованість за сумою кредиту, процентами, комісіями та іншими платежами за цим договором, а також від відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.
Додатком №1 до Договору сторонами погоджено графік погашення кредиту та зниження ліміту кредитування: в термін до 25.02.2020р. позичальником мало бути сплачено 500000,00 грн., до 25.03.2020р. - 500000,00 грн.
Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, що підтверджується виписками по особовому рахунку за період з 18.01.2019р. по 20.05.2020р.
Приймаючи до уваги неналежне виконанням боржником взятих на себе обов`язків із повернення кредитних коштів, у позичальника утворилась заборгованість 1135535,49 грн., яка складається з заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 999998,82 грн., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 82937,05 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 35573,72 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 2809,96 грн., інфляційних втрат за непогашення кредиту у розмірі 12049,98 грн. та інфляційних втрат за непогашення відсотків у розмірі 2165,96 грн.
18 січня 2019 року між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено Договір поруки №180119-П/1, за умовами якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником, у повному обсязі своїх зобов`язань за Кредитним договором №180119-АЕ від 18.01.2019р., який було укладено між кредитором та боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000,00 грн. на строк до 25 березня 2020 року включно зі сплатою процентів за ставкою 23,0% процентів річних з можливістю збільшення розміру процентної ставки до 28,0% процентів річних у випадку порушення/неналежного виконання умов Кредитного договору, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових виплат, передбачених в Кредитному договорі, виконання усіх інших зобов`язань боржника перед кредитором, що виникли із кредитного договору в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, та/або цим Договором і надалі іменується „Основне зобов`язання".
18 січня 2019 року між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено Договір поруки №180119-П/2, за умовами якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником, у повному обсязі своїх зобов`язань за Кредитним договором №180119-АЕ від 18.01.2019р., який було укладено між кредитором та боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000,00 грн. на строк до 25 березня 2020 року включно зі сплатою процентів за ставкою 23,0% процентів річних з можливістю збільшення розміру процентної ставки до 28,0% процентів річних у випадку порушення/неналежного виконання умов Кредитного договору, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових виплат, передбачених в Кредитному договорі, виконання усіх інших зобов`язань боржника перед кредитором, що виникли із кредитного договору в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, та/або цим Договором і надалі іменується „Основне зобов`язання".
Відповідно до п. 1.2. Договору поруки №180119-П/1 від 18.01,2019р., Договору поруки №180119-П/2 від 18.01.2019р., вказані зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків за сплату штрафних санкцій (зокрема, але не обмежуючись сплату пені/штрафів та/або підвищення розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами максимум на 5,0% процентів річних), передбачених в вищевказаному Кредитному договорі, та зобов`язань щодо страхування.
Згідно до п. 2.1.1. п. 2.1. Договору поруки №180119-П/1 від 18.01,2019р., Договору поруки №180119-П/2 від 18.01.2019р., поручитель зобов`язується у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок суми існуючої заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню згідно р. 1 цього Договору на рахунки, на яких враховується балансова заборгованість боржника перед кредитором, в строк, визначений у письмовій вимозі.
Відповідно до п. 3.3. Договору поруки №180119-П/1 від 18.01,2019р., Договору поруки №180119-П/2 від 18.01.2019р., поручитель відповідає солідарно за зобов`язаннями боржника перед кредитором, що витікають з кредитного договору, а саме у разі невиконання боржником вказаних зобов`язань, поручитель повинен повністю погасити наявну заборгованість, в обсязі, передбаченому п. 1.1. цього Договору, на тих же умовах та в ті же терміни, що і боржник.
Також, умовами п. 6.1. Договору поруки №180119-П/1 від 18.01,2019р., Договору поруки №180119-П/2 від 18.01.2019р., сторонами було узгоджено, що Договори поруки набувають чинності з моменту їх підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора.
Згідно до п. 6.2. Договору поруки №180119-П/1 від 18.01,2019р., Договору поруки №180119-П/2 від 18.01.2019р., сторони домовились про встановлення наступного строку дії поруки: ця порука діє з дати підписання цього Договору і до повного виконання основного зобов`язання, в разі невиконання або неповного/неналежного виконання основного зобов`язання у строки, визначені кредитним договором, порука діє додаткового 5 календарних років з моменту настання строку виконання основного зобов`язання, в разі повного виконання основного зобов`язання, яке забезпечене цією порукою, така порука припиняється. Порука припиняється з припиненням основного зобов`язання забезпеченого нею основного зобов`язання, а також у разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено суду, що Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" на адресу відповідачів було скеровано вимогу про погашення заборгованості.
Приймаючи до уваги, що за час розгляду справи з боку Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 20000,00 грн., про що позивачем були надані додаткові письмові пояснення та зазначено, що вказана сума була зарахована Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" на погашення процентів річних, позовні вимоги позивача направлено на стягнення з позичальника - Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Кредитного договору №180119-АЕ від 18.01.2019р. та направлено на стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" та з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як солідарних поручителів за Договором поруки №180119-П/1 від 18.01.2019р. та Договором поруки №180119-П/2 від 18.01.2019р., відповідно, заборгованості по Кредитному договору №180119-АЕ від 18.01.2019р. у розмірі 1115535,49 грн ., яка складається з заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 999998,82 грн., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 62937,05 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 35573,72 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 2809,96 грн., інфляційних втрат за непогашення кредиту у розмірі 12049,98 грн. та інфляційних втрат за непогашення відсотків у розмірі 2165,96 грн.
Надаючи відзив на позовну заяву, Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Криничне" було зазначено суду, що враховуючи певні обставини, які було вказано відповідачем, Сільськогосподарський виробничий кооператив „Криничне" залишився без врожаю, реалізація якого б змогла дати можливість виконати кредитні зобов`язання.
Також відповідачем наголошувалось суду та зазначалось, що він не згоден з розрахунками позивача, оскільки вони, як стверджував відповідач, є помилковими та не відповідають дійсності. Посилаючись на правовий висновок, який наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №444/9519/12, 910/1238/17, відповідачем висловлювалась своя позиції щодо вірного здійснення обчислення нарахованих позивачем відсотків про кредиту. Також відповідачем надавались відповідні пояснення щодо нарахування пені, яка була здійснена позивачем.
Крім того, відповідач просив суд зменшити суму неустойки по кредитному договору, на 50%.
Відповідно до наданої відповіді на відзив Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне", позивачем було зазначено суду, що строк кредитування за умовами укладеного договору тривав до 25 березня 2020р. включно, отже, вимога про повернення кредитних коштів, яка скерована банком на адресу позичальника 01.04.2020р., як поясню позивач, не є повідомленням про дострокове повернення кредиту.
Також позивачем надавались заперечення щодо застосування правової позиції, що викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. по справі №444/9519/12 та було пояснено суду, що умовами п. 2.7.2. Договору узгоджено нарахування відповідних процентів до повного погашення заборгованості за кредитним договором та закінчення строку ліміту кредитування - не звільняє позичальника від обов`язку сплачувати на користь банку проценти за користування кредитом, якщо заборгованість не була погашена.
Крім того, позивачем були надані додаткові пояснення щодо здійснених ним нарахувань, з посиланням на існуючу заборгованість позичальника та зазначення відповідних проплат, які від нього надходили, та які, в свою чергу враховувались позивачем при здійснені відповідних нарахувань, стягнення яких, зокрема, є предметом розгляду даної справи.
Щодо вимоги відповідача про зменшення неустойки на 50%, то позивачем було пояснено суду, що наразі, як стверджує Акціонерне товариство „Банк Кредит Дніпро", не має законних підстав для такого зменшення.
Надаючи заперечення по справі, Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Криничне" було зазначено суду, що відповідач не погоджується з позицію та доводами позивача щодо здійсненого ним розрахунку відсотків, з підстав та аргументів, що викладено відповідачем у таких запереченнях, з посиланням на судову практику, що була вказана відповідачем.
Також відповідачем надавались заперечення стосовно незгоди позивача з вимогою Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" про зменшення неустойки, посилаючись на скрутний фінансовий стан та наявність фінансових збитків у відповідача.
У поданій заяві про розстрочку виконання рішення по справі №916/1456/20 в частині сплати за кредитним договором №180119-АЕ від 18.01.20109р. Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Криничне" було зазначено, що два останніх роки підприємства сільгоспвиробники Одеської області до яких належить Сільськогосподарський виробничий кооператив „Криничне" несуть значні збитки, які виникають як різниця втрат які вкладені в отримання врожаю протягом останніх двох років та результату в вигляді його повної втрати або збирання у незначних обсягах. Також відповідачем повідомлялось та зверталась увага суду на фінансовий стан Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне". За посиланням відповідача наведені ним обставини та надані докази підтверджують неможливість виконання останнім рішення суду.
З урахуванням зазначеного, посилаючись, зокрема, на ст. 238 ГПК України, відповідач просив суд вказати у резолютивній частині судового рішення по справі №916/1456/20 про надання розстрочки Сільськогосподарському виробничому кооперативу „Криничне" сплати 999998,82 грн. кредиту по кредитному договору №180119-АЕ від 18.01.2019р. за наступним графіком: до 31.12.2020р. - 200000,00 грн., до 31.07.2021р. - 200000,00 грн., до 31.08.2021р. - 200000,00 грн., до 30.09.2021р. - 200000,00грн., до 31.10.2021р. - 200000,00 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" та Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" за час розгляду справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Криничне" виникли на підставі укладеного між ними 18 січня 2019 року Кредитного договору №180119-АЕ.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивачем було виконано зобов`язання за Кредитним договором №180119-АЕ від 18.01.2019р. щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договором розміру, з метою подальшого його використання за цільовим призначенням, що підтверджується встановленими судом обставинами.
Проте, в порушення договірних зобов`язань, Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Криничне" не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов`язання за Кредитним договором №180119-АЕ від 18.01.2019р. та заборгованість не була сплачена.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Криничне" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Кредитного договору №180119-АЕ від 18.01.2019р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідачів належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 999998,82 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги неналежне виконання з боку позичальника договірних зобов`язань за умовами Кредитного договору №180119-АЕ від 18.01.2019р., позивачем було здійснено нарахування відсотків за користування кредитом, розмір яких за таким розрахунком позивача становив 82937,05 грн.
Розрахунок відсотків за користування кредитом було проведено за період з 31.01.2019р. по 04.05.2020р., з урахуванням термінів, що визначено умовами кредитного договору та сплат, що надходили від позичальника.
Поряд з цим, надаючи оцінку позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами до моменту повернення тіла кредиту в повному обсязі, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16.
Так, у означеній постанові Верховного суду викладено наступну правову позицію.
Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Суд зазначає, що право кредитодавця - Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось після спливу визначеного Кредитним договором №180119-АЕ від 18.01.2019р. строку кредитування, тобто після 25 березня 2020 року.
Отже, враховуючи, що після 25 березня 2020 року сплив термін кредитування позичальника, у подальшому банк втратив можливість нарахування процентів на підставі умов Кредитного договору №180119-АЕ від 18.01.2019р., що свідчить про те, що нарахування позивачем таких процентів з 26.03.2020р. по 04.05.2020р. є неправомірним, а отже вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, а відповідні заперечення Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне", зокрема, в частині приймаються судом до уваги.
З урахуванням викладеного та зазначеного, а також враховуючи судову практику, належні відсотки, які правомірно заявлено позивачем становлять грошову суму в розмірі 55396,10грн.
Однак, із врахуванням, що за час розгляду справи з боку Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 20000,00 грн., про що позивачем були надані додаткові письмові пояснення та зазначено, що вказана сума була зарахована Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" на погашення процентів річних , до стягненню підлягає заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 35396,10 грн.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем, із врахуванням п. 10.1., п. 10.2. Кредитного договору та приймаючи до уваги неналежне виконання з боку позичальника договірних зобов`язань за умовами Кредитного договору №180119-АЕ від 18.01.2019р., було здійснено нарахування пені на суму боргу 499998,82 грн. за період з 26.02.по 25.03.2020р. та на суму боргу 999998,82грн. за період з 26.03.2020р. по 19.05.2020р., загальна сума боргу пені за несвоєчасну оплату кредиту становить 35573,72 грн.
Також позивачем було здійснено нарахування пені за несвоєчасне погашення відсотків за період до 19.05.2020р., із врахуванням періодів та відпорних сум, де мало місце прострочення виконання зобов`язання позичальником.
Приймаючи до уваги встановлення судом факту порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту та процентів, з огляду на погодження сторонами в договорі такого виду відповідальності, як пеня, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення пені, нарахованої за прострочення повернення тіла кредиту та процентів.
Водночас, суд не може погодитись з визначеним позивачем періодом нарахування пені з огляду на положення пункту 8 розділу 9 Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
При цьому, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Враховуючи наведені положення Господарського кодексу України, а також, враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12 березня 2020р. карантин, суд вважає, що починаючи з 12.03.2020р., позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів, з огляду на що кінцевою датою нарахування пені в даному випадку є - 11.03.2020р.
Отже, з урахуванням вказаних змін, внесених Законом №691-ІХ від 16.06.2020р., суд приходить до висновку про звільнення позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафів та пені, починаючи з 12.03.2020р.- дня введення карантину на території України.
Враховуючи наведене, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок суми пені.
Розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту судом проведено на суму боргу 499998,82 грн., що також було заявлена позивачем, за період з 26.02.2020р., що також вірно визначено банком у його розрахунку, однак по 11.03.2020р., включно.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 499998.82 26.02.2020 - 11.03.2020 15 11.0000 % 0.060 %* 4508.19
Таким чином, вірна сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту за вказаний період становить 4508,19 грн.
Розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту судом проведено лише у періоді з 11.03.2020р. по 11.03.2020р. на суму боргу 37978,09 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 37978.09 11.03.2020 - 11.03.2020 1 11.0000 % 0.060 %* 22.83
Суд зазначає, що перевіривши попередні періоди нарахування пені за несвоєчасне погашення відсотків про кредиту, вони виявились вірними та правомірними.
Таким чином, вірна сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення відсотків становить 739,43 грн. (72,51+9,10+140,67+63,04+279,05+152,23+22,83).
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, розрахунок проведено за березень 2020р. по квітень 2020р. на суму боргу 499998,82грн. - збитки від інфляції становлять 8049,98 грн. та за квітень 2020р. на суму боргу 500000,00 грн. - збитки від інфляції становлять 4000,00 грн. Загальна сума заявлених до стягнення інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту становить 12049,98 грн.
Суд, перевіривши такий розрахунок позивача вважає його частково не вірним, в частині розрахунку, який проведено за березень 2020р. по квітень 2020р. на суму боргу 499998,82грн., оскільки позивачем при здійснення такого розрахунку було допущено арифметичні помилки.
Враховуючи наведене, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок суми інфляційних втрат.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.03.2020 - 30.04.2020 499998.82 1.016 8031.98 508030.80
Таким чином, вірна сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, яка підлягає стягненню становить - 12031,98 грн. (8031,98+4000,00).
Позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат за несвоєчасне погашення відсотків, загальна сума яких становить 2165,96 грн.
Позивачем було визначено суми прострочення виконання зобов`язання зі сплати відсотків у розмірі 9534,22 грн., 19480,85 грн., 55396,10 грн. та 59986,26 грн.
Суд, перевіривши такий розрахунок позивача вважає його частково не вірним, в частині розрахунків, періоду такого нарахування та відповідної суми боргу, на які здійснювалось таке нарахування банком.
Як з`ясовано судом, 10.01.2020р. погашено 10000,00 грн. нарахованих відсотків - ця сума пішла на часткове погашення поточних відсотків, які нараховані за грудень 2019 в сумі 19 534,22 грн.., а заборгованість поточна по процентах станом на 10.01.2020 складала 9534, 22 грн. 11.01.2020р. решта несплачених процентів за грудень 2019 в сумі 9534.22грн. винесена на прострочку.
31.01.2020р. нараховано проценти за січень 2020 в сумі 19480,85 грн., крім того, обліковувались прострочені проценти за грудень в сумі 9534, 22 грн., всього процентів 29015,07 грн.
11.02.2020р. винесено на рахунок прострочених проценти в сумі 19480,85 грн., всього прострочені проценти складають 29015,07 грн.
27.02.2020р. погашено прострочені проценти в сумі 9534,22 грн., які були нараховані за грудень 2019 та частково погашені 10.01.2020 в сумі 10000.00 грн.
З урахуванням зазначеного, мало місце прострочення виконання зобов`язання зі сплати відсотків за період з січня 2020р. по 26.02.2020р. існував борг у розмірі 9534,22грн.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 11.01.2020 - 26.02.2020 9534.22 0.999 -9.59 9524.63 Отже, якщо вірно здійснити нарахування інфляційних втрат на суму 9534,22 грн., що заявлена позивачем, у вказаний судом період мала місце дефляція у розмірі -9,59 грн.
Щодо нарахування інфляційних втрат на суму боргу у розмірі 19480,85 грн., суд зазначає наступне.
11.02.2020р. винесено на рахунок прострочених проценти в сумі 19480,85 грн.
Надалі, станом на 27.02.2020р. залишок процентів складав 19 480,85 грн.
28.02.2020р. нараховано проценти за лютий 2020 в сумі 18497,24 грн., також були прострочені проценти в сумі 19480,85 грн.
11.03.2020р. винесено на прострочку 18 497,24 грн., всього прострочені проценти 37978,09 грн. та 26.03.2020р. нараховані проценти в сумі 17 418,01 грн. і зразу винесені на прострочку в цій сумі так як 25.03.2020 закінчився строк повернення кредиту, загальний борг по простроченим процентах складає 55396,10 грн.
З урахуванням зазначеного, суд зазнає, що сума боргу у розмірі 19480,85 грн. існувала за період з 11.02.2020р. по 25.03.2020р., оскільки надалі відбулось збільшення прострочених відсотків та сума таких відсотків становила 55396,10 грн.
З урахуванням зазначеного, мало місце прострочення виконання зобов`язання зі сплати відсотків за період з 11.02.2020р. по 25.03.2020р. та існував борг у розмірі 19480,85грн.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 11.02.2020 - 25.03.2020 19480.85 1.005 96.94 19577.79
Отже, якщо вірно здійснити нарахування інфляційних втрат на суму 19480,85 грн., що заявлена позивачем, у вказаний судом період, сума інфляційних збитків становить - 96,94грн.
Надалі, як вже було зазначено судом, 11.03.2020р. винесено на прострочку 18497,24грн., всього прострочені проценти 37978,09 грн. та 26.03.2020р. нараховані проценти в сумі 17 418,01 грн. і зразу винесені на прострочку в цій сумі так як 25.03.2020р. закінчився строк повернення кредиту, загальний борг по простроченим процентам складає 55396,10 грн.
Починаючи з 26.03.2020р. борг зі сплати відсотків становить 55396,10 грн., в суму яких з вказаного періоду вже було враховано борг за відсотками у розмірі 19480,85 грн.
Отже, нарахування інфляційних втрат необхідно здійснити з моменту виникнення боргу за відсотками у розмірі 55396,10 грн., тобто з 26.03.2020р. по квітень 2020р., як то визначено позивачем у наданому розрахунку.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 26.03.2020 - 30.04.2020 55396.10 1.008 443.17 55839.27
Отже, якщо вірно здійснити нарахування інфляційних втрат на суму 55396,10 грн., що заявлена позивачем, у вказаний судом період, сума інфляційних збитків становить - 443,17грн.
Щодо нарахування інфляційних збитків на суму процентів у розмірі 59986,26 грн., борг по якім виник, за твердженнями позивача з квітня 2020р., то суд зазначає, що вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, оскільки судом не було задоволено таку суму відсотків нарахованих позивачем за договором, оскільки як вже встановлено судом, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось після спливу визначеного Кредитним договором № 80119-АЕ від 18.01.2019р. строку кредитування, тобто після 25 березня 2020 року, отже, не має місце прострочення такого виконання на суму 59986,26 грн. та, відповідно, не має підстав задля здійснення нарахування інфляційних втрат на таку суму за таким періодом.
Таким чином, вірна сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення відсотків, яка підлягає стягненню становить - 540,11 грн. (96,94+443,17).
З урахуванням викладеного та зазначеного, заборгованість по кредитному договору №180119-АЕ від 18.01.2019р., становить: 999998 грн. 82 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 35396 грн. 10 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, 4508 грн. 19 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 739 грн. 43 коп. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, 12031 грн. 98 коп. - інфляційні втрати за непогашення кредиту, 540 грн. 11 коп. інфляційні втрати за непогашення відсотків.
Щодо вимоги відповідача про зменшення неустойки по Кредитному договору №180119-АЕ від 18.01.2019р. на 50%, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст. 617 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За умовами ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Отже, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру штрафу. Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що наразі у суду відсутні підстави для зменшення неустойки по Кредитному договору №180119-АЕ від 18.01.2019р. на 50%.
В якості забезпечення виконання позичальником умов Кредитного договору №180119-АЕ від 18.01.2019р., 18 січня 2019 року між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №180119-П/1 та 18 січня 2019 року між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_2 (поручитель) укладено Договір поруки №180119-П/2, за умовами якого поручителі солідарно відповідають перед кредитором за виконання боржником, у повному обсязі своїх зобов`язань за Кредитним договором №180119-АЕ від 18.01.2019р.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки , відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане, враховуючи положення договорів поруки - Договору поруки №180119-П/1 від 18.01,2019р., Договору поруки №180119-П/2 від 18.01.2019р., суд вказує, що обов`язок зі сплати 999998 грн. 82 коп. - заборгованості за простроченим кредитом, 35396 грн. 10 коп. - заборгованості за простроченими відсотками, 4508 грн. 19 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 739 грн. 43 коп. - пені за несвоєчасне погашення відсотків, 12031 грн. 98 коп. - інфляційних втрат за непогашення кредиту, 540 грн. 11 коп. інфляційних втрат за непогашення відсотків, наявний як у Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне", як позичальника, та і у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як поручителів.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається судом, за заявлені позовні вимог, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів суму - 1135535,49грн. та було сплачено судовий збір у розмірі 17033,03 грн. , приймаючи до уваги закриття провадження в частині стягнення 20000,00 грн. у даній справі, та враховуючи, що наразі судом розглядаються вимоги щодо солідарного стягнення у розмірі 1115535,49 грн. та судовий збір за такі вимоги становить - 16733,03 грн., також варто зазначити, що на користь позивача з Державного бюджету України було повернено судовий збір у розмірі 300,00 грн.
При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 15798,22 грн., розрахований пропорційно розміру задоволених вимог позивача, покладається на відповідачів в рівних частинах по на кожного, а саме 5266,08 грн. на Сільськогосподарський виробничий кооператив „Криничне", 5266,07 грн. на ОСОБА_1 та 5266,07 грн. на ОСОБА_2 .
Щодо заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" про розстрочку виконання рішення по справі №916/1456/20 в частині сплати за кредитним договором №180119-АЕ від 18.01.20109р., суд зазначає наступне.
Згідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі "Трихліб проти України", заява №58312/00, пп.25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п.66).
Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт І статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
В рішенні у справі "Анацький проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що з огляду на невиконання рішення з грудня 2002 року, приблизно два роки та одинадцять місяців, та неспроможність здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь заявника державні органи позбавили п.1 ст.6 Конвенції та ст. 1Протоколу №1 їх практичного змісту.
Таким чином, у цій справі п. 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу №1 були порушені. ("Анацький проти України". N 10558/03, пп.22 - 23, рішення від 13 грудня 2005 року).
Отже, внаслідок тривалого невиконання рішення суду, порушуються права стягувача у виконавчому провадженні та вимоги ст.124 Конституції України,3акону України "Про виконавче провадження", ст.6 Конвенції, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, що може призвести до завдання збитків державі.
Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочки виконання рішення, відповідачем не надано, згоди позивача на відстрочку виконання рішення суду відповідачем не отримано.
Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, які заявник повинен довести суду відповідно до ст. 74 ГПК України.
Суд доходить висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки. А тому, з урахуванням інтересів всіх сторін у даній справі, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви, у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України
ВИРІШИВ:
1.Позовну заяву Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" - задовольнити частково.
2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" (68742, Одеська обл., Болградський район, село Криничне, вул. Інзовська, буд. 146; код 03768954), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_2 ) в солідарному порядку на користь Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість по кредитному договору №180119-АЕ від 18.01.2019р., а саме 999998 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 82 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 35396 (тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто шість) грн. 10 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, 4508 (чотири тисячі п`ятсот вісім) грн. 19 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 739 (сімсот тридцять дев`ять) грн. 43 коп. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, 12031 (дванадцять тисяч тридцять одна) грн. 98 коп. - інфляційні втрати за непогашення кредиту, 540 (п`ятсот сорок) грн. 11 коп. інфляційні втрати за непогашення відсотків.
3.В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.
4.Заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" від 03.11.2020р. вх. № ГСОО 29336/20 про розстрочення виконання рішення суду - залишити без задоволення.
5.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Криничне" (68742, Одеська обл., Болградський район, село Криничне, вул. Інзовська, буд. 146; код 03768954) на користь Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код ЄДРПОУ 14352406) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5173,33 грн.
6.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код ЄДРПОУ 14352406) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5173,32 грн.
7.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код ЄДРПОУ 14352406) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5173,32 грн.
Повний текст рішення складено 18 листопада 2020 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д`яченко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2020 |
Оприлюднено | 20.11.2020 |
Номер документу | 92970937 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні