УХВАЛА
18 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 922/1704/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Підприємства об`єднання громадян "Континенталь" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану"
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя Жигалкін І.П.)
від 01.07.2020
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Зубченко І.В., Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.)
від 13.10.2020
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР"
до Підприємства об`єднання громадян "Континенталь" Харківської обласної громад-ської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану"
про стягнення 78 922,41 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 у справі № 922/1704/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 62 287,43 грн боргу, 3 624,60 грн пені, 552,90 грн 3% річних, 12 457,48 грн штрафу та судовий збір.
30.10.2020 Підприємство об`єднання громадян "Континенталь" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 922/1704/20, в якій просить скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа, що є розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 102,00 грн).
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Заявник визначає підставою касаційного оскарження порушення судом апеляційної інстанції пункту 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 та норми пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, що полягає у безпідставній відмові задовольнити його клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи , а також розгляд справи без участі підприємства - відповідача, яке не працювало у зв`язку з карантинними обмеженнями, встановленими згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211.
Скаржник зазначає, що справа є малозначною, проте підлягає оскарженню за підпунктом "б" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до цього Кодексу він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи - № 922/2421/20.
Вивчивши доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судових рішень у справі за підпунктом "б" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке .
Неможливість довести обставини недійсності договору поставки від 18.04.2019 № 457122 у справі № 922/2421/20 скаржник пов`язує з відмовою у задоволенні його клопотання зупинити провадження у справі, що розглядається .
Зазначене клопотання мотивоване взаємопов`язаністю справ № 922/1704/20 та № 922/2421/20 .
Східний апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні цього клопотання, установив, що предметом розгляду у справі № 922/1704/20 є стягнення заборгованості за договором поставки від 18.04.2019 № 547122, а предметом розгляду у справі № 922/2421/20 є визнання цього договору недійсним, а відтак справи є пов`язаними між собою.
Проте, урахувавши висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 925/1247/19, суд зазначив, що сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі, а необґрунтоване зупинення провадження у справі призведе до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, що порушує вимоги частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Верховний Суд зауважує, що обставини недійсності договору поставки від 18.04.2019 № 457122 в межах справи № 922/1704/20 не встановлювалися, питання чи виконаний підпис в рядку "покупець" у цьому договорі ОСОБА_1 чи іншою особою від його імені не досліджувалося, почеркознавча експертиза не проводилася, а стягнення заборгованості за цим договором не виключає розгляд і вирішення спору про його недійсність .
Крім того, відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обставини недійсності договору поставки від 18.04.2019 № 457122 судовим рішенням у справі № 922/2421/20, це може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 922/1704/20.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник не позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 922/1704/20 про стягнення заборгованості при розгляді справи № 922/2421/20 про визнання цього договору недійсним .
Щодо твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог пункту 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11, Верховний Суд відхиляє його як необґрунтоване та зауважує, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови, прийнятої за результатами його перегляду в апеляційному порядку, є неправильне застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного саме у постанові Верховного Суду.
Доводи щодо розгляду справи без участі підприємства - відповідача, яке не працювало у зв`язку з карантинними обмеженнями, встановленими згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.06.2020 у справі № 922/1704/20 про відкриття провадження та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач отримав, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте у строк, встановлений частиною 1 статті 251 цього Кодексу, не подав до суду відзив на позов, внаслідок чого суд розглянув справу за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, скаржник не навів.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства об`єднання громадян "Континенталь" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 цього Кодексу, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини 3 статті 287, пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/1704/20 за касаційною скаргою Підприємства об`єднання громадян "Континенталь" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Кролевець
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2020 |
Оприлюднено | 20.11.2020 |
Номер документу | 92971673 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні