Ухвала

від 17.11.2020 по справі 910/15921/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15921/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 06.10.2020

у справі № 910/15921/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД"

до Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"

про стягнення збитків у розмірі 15 000,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою № 23-10/1 від 23.10.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 910/15921/19, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" у справі № 910/15921/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.11.2020.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.11.2020 № 29.3-02/3049, у зв`язку з перебуванням судді Васьковського О.В. на лікарняному, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/15921/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.11.2020 справу № 910/15921/19 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/15921/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" № 23-10/1 від 23.10.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом позову у справі № 910/15921/19 є стягнення збитків у розмірі 15 000,00 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн - станом на 2020 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Крім того, Господарським судом міста Києва ухвалою від 14.11.2019 призначено дану справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі, скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки, питання стягнення збитків з замовників за процедурою публічних закупівель, у вигляді понесених учасниками таких закупівель витрат на поновлення свого, порушеного рішенням замовника, права та інтересу, зокрема, стягнення коштів (у вигляді збитків), сплачених за розгляд скарги Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель не має єдиної правозастосовчої практики. Посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові на судову практику, на думку скаржника, стосується невірного застосування позивачами статті 1173 ЦК України, яка є спеціальною статтею по відношенню до статті 1166 ЦК України, тоді як Товариство у своєму позові не обґрунтовує позовну вимогу по стягненню майнової шкоди (збитків) нормою матеріального права, що міститься у статті 1173 ЦК України, а доводить наявність підстав для відшкодування майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України. Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 914/1771/18, на думку скаржника, не підлягала до застосування у спірних правовідносинах по справі № 910/15921/19. Також скаржником зауважено, що аналогічний спір по стягненню збитків був предметом розгляду у справах № 908/1263/18, № 925/1152/18, № 910/14549/18 в межах яких, судами апеляційної інстанції позитивно вирішено питання по стягненню збитків, у вигляді коштів, сплачених за оскарження рішень замовників публічних закупівель. При цьому, відповідні постанови не переглянуті у касаційному порядку. Вказане приведе до того, що й надалі буде відсутня єдина правозастосовча практика у аналогічних спорах. Перегляд оскаржуваного рішення також становить суспільний інтерес, оскільки направлений на встановлення єдиної правозастосовчої практики при вирішенні питання стягнення збитків у вигляді витрат, понесених учасником публічних закупівель, за наявності умов того, що замовник не є спеціальним суб`єктом деліктної відповідальності. Крім того, вказана справа має виняткове значення для скаржника, оскільки відповідачем знівельовано рішення органу оскарження, яким замовника зобов`язано скасувати свої неправомірні рішення по відхиленню тендерної пропозиції товариства та визначення переможцем іншої особи, та визнано торги такими, що не відбулися, оскільки відповідач чудово розумів, що рішення органу оскарження передбачало собою неможливість повторного відхилення пропозиції ТОВ "ВБК "КИЇВБУД" з тих самих підстав, що містяться у протоколі № 99 від 20.08.2019, а це, у свою чергу, передбачало визнання товариства переможцем торгів та укладення з ним договору про закупівлю.

Розглянувши вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 910/15921/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" № 23-10/1 від 23.10.2020 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що доводи про виняткове значення даної справи для скаржника не є належним чином обґрунтованими та ґрунтуються на припущеннях. Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу без належного такого обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Щодо доводів скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України), суд касаційної інстанції зазначає, що сам скаржник в касаційній скарзі посилається на вже існуючу практику Верховного Суду, зокрема, на постанову Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 910/15921/19, яку до того ж було застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови від 06.10.2020 у справі № 910/15921/19. Посилання скаржника на численну практику судів апеляційної інстанції , які по іншому вирішили спір щодо стягнення збитків, не являється підтвердженням відсутності єдиної правозастосовчої практики у аналогічних спорах, тим більше за наявності чисельної практики Верховного Суду з даного питання. Крім того, існування практики Верховного Суду у аналогічних спорах також спростовує доводи скаржника, що дана справа становить значний суспільний інтерес.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес, а також, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" № 23-10/1 від 23.10.2020 не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводяться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду попередньої інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" № 23-10/1 від 23.10.2020 немає.

Інших доводів, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, у підтвердження наявності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі скаржником не наведено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/15921/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" № 23-10/1 від 23.10.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020.

Крім того, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" № 23-10/1 від 23.10.2020 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 910/15921/19.

В зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" № 23-10/1 від 23.10.2020, розгляд вищевказаного клопотання колегією суддів не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/15921/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "КИЇВБУД" № 23-10/1 від 23.10.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк