УХВАЛА
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 204/9117/19
провадження № 61-16091ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НІКА-5 (далі - ОСББ НІКА-5 ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об`єднання багатоквартирного будинку,
ВСТАНОВИВ :
У грудні 2019 року ОСББ НІКА-5 звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання багатоквартирного будинку у сумі 9 904 грн 73 коп. та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, позов ОСББ НІКА-5 задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ НІКА-5 суму боргу по внескам та платежам співвласників об`єднання багатоквартирного будинку у розмірі 9 904 грн 73 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позову ОСББ НІКА-5 відмовлено.
Суди, частково задовольняючи позов, виходили з того, що ОСББ НІКА-5 , яке створено власниками квартир з метою управління і забезпечення експлуатації єдиного комплексу нерухомого майна, фактично здійснювало управління вказаним житловим будинком та несло витрати по його утриманню, у тому числі і по оплаті житлово-комунальних послуг, а відповідач, який є власником квартири у цьому будинку, не відмовлявся від таких житлово-комунальних послуг, отримував їх та не оплачував їх вартість, а тому наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості у розмірі 9 904 грн 73 коп.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження , містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом першим частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2020 року справа за позовом ОСББ НІКА-5 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об`єднання призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову позовом ОСББ НІКА-5 до ОСОБА_1 є стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об`єднання багатоквартирного будинку, ціна позову в загальному розмірі становить 9 904 грн 73 коп., яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн ? 100 = 210 200 грн), а тому справа № 204/9117/19 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.
Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, у зв`язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Вказівка в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені в малозначній справі.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ :
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НІКА-5 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об`єднання багатоквартирного будинку відмовити.
Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2020 |
Оприлюднено | 20.11.2020 |
Номер документу | 92972660 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Жданова Валентина Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні