Постанова

від 10.11.2020 по справі 394/1032/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

10 листопада 2020 року м. Кропивницький

справа № 394/1032/19

провадження № 22-ц/4809/1441/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство Лан ,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний реєстратор Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області Сергієнко Олена Анатоліївна ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоархангелського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2020 рокуу складі судді Партоліної І.П.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Приватне сільськогосподарське підприємство Лан (далі по тексту - ПСП Лан ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області Сергієнко Олени Анатоліївни про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації.

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що з 20 серпня 2006 року між ПСП Лан та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,63 га, яка розташована на території Новоархангельського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 25 років, який зареєстровано в Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 квітня 2007 року за №41.

17 вересня 2019 року на адресу ПСП Лан надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що він набув право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 3523655100:02:000:0553 та кадастровим номером 3523655100:02:000:0552 та передав їх в оренду ОСОБА_2 .

При отриманні інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено, що державним реєстратором Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області Сергієнко Оленою Анатоліївною щодо земельних ділянок:

-з кадастровим номером 3523655100:02:000:0553 площею 2,1381 га прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 47244499 від 07 червня 2019 року та на його підставі внесено відповідні записи: № 31898714 від 03 червня 2019 року про право власності на земельну ділянку, що виникло на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія та номер П-КР №037036 виданий 26 грудня 2001 Новоархангельською районною радою; від 03 червня 2019 року №31898867 про інше речове право - право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі б/н від 03 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-з кадастровим номером 3523655100:02:000:0552 площею 3,492 га прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 47243463 від 07 червня 2019 та на його підставі внесено відповідні записи: №31897764 від 03 червня 2019 року про право власності на земельну ділянку, що виникло на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія та номер П-КР №037036 виданий 26 грудня 2001 Новоархангельською районною радою; від 03 червня 2019 року №31897924 про інше речове право - право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі б/н від 03 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі по тексту - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) земельну ділянку ОСОБА_1 було зареєстровано 20 травня 2019 року шляхом подачі через он-лайн сервіси для сертифікованих інженерів-землевпорядників за транзакцією Реєстрація земельної ділянки і існуючим державним актом без кадастрового номера та присвоєно кадастрові номери 3523655100:02:000:0552 та 3523655100:02:000:0553.

ПСП Лан посилалося на те, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 в оренду земельні ділянки, які фактично використовуються позивачем на підставі договору оренди. Вважає такі дії відповідачів незаконними та такими, що грубо порушують права позивача. Посилаючись на зазначені обставини просило суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 03 червня 2019 року, кадастровий номер 3523655100:02:000:0552 площею 3,4920 га та кадастровий номер 3523655100:02:000:0553 площею 2,1381 га, які укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та скасувати їх державну реєстрацію.

В уточненій позовній заяві, поданій до суду 10.12.2019 ПСП Лан просило суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 03 червня 2019 року, кадастровий номер 3523655100:02:000:0552 площею 3,4920 га та кадастровий номер 3523655100:02:000:0553 площею 2,1381 га, які укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.48-58).

Рішенням Новоархангелського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2020 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03 червня 2019 року, кадастровий номер 3523655100:02:000:0552, площею 3,4920 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03 червня 2019 року, кадастровий номер 3523655100:02:000:0553, площею 2,1381 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ПСП Лан Дудник О.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 3,49 га та 2,14 га, які знаходяться на території Новоархангельської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 037036 (а.с.13).

20 серпня 2006 року між ПСП Лан та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,63 га, яка розташована на території Новоархангельського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 25 років, який зареєстровано в Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 квітня 2007 року №41 (а.с.10-12).

Як убачається з листа ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27 вересня 2019 року ПІ-302/0-334/0/63-19 за інформацією Відділу у Новоархангельському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, згідно з книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі КРФ ДП Центр ДЗК зареєстровано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Лан строком на 25 років, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 квітня 2007 року за №41. Відомості про земельні ділянки не було перенесено з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру у зв`язку з відсутністю електронних документів. Згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка ОСОБА_1 зареєстровано 20.05.2019 року шляхом подачі через онлайн сервіси для сертифікованих інженерів-землевпорядників за транзакцією Реєстрація земельної ділянки з існуючим державним актом без кадастрового номера та присвоєно кадастрові номери 3523655100:02:000:0552 та 3523655100:02:000:0553 (а.с.15).

Встановлено, що 03 червня 2019 року, під час дії договору оренди від 20 серпня 2006 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договори оренди земельних ділянок 3523655100:02:000:0552 площею 3,492 га та земельної ділянки 3523655100:02:000:0553 плошею 2,1381 га, строком на 10 років, які зареєстровані державним реєстратором Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області Сергієнко О.А. (а.с.8-9).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Статтями 1, 2 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, момент державної реєстрації є визначальним під час обрахування строку чинності договору та для визначення моменту закінчення його дії.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 10 зазначеного Закону зобов`язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/ отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень повинно бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у випадку неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Отже, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Таку ж правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 30 березня 2016 року по справі № 21-1434а15 та від 15 листопада 2016 року у справі № 825/1287/15-а.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оспорювані договори оренди земельних ділянок від 03 червня 2019 рокупідлягають визнанню недійсними, оскільки при їх укладенні було порушено вимоги діючого законодавства, а саме земельна ділянка, належна ОСОБА_1 на праві приватної власності на землю згідно з державним актом, зареєстрованим у книзі записів державних актів на праві приватної власності на землю 26.12.2001 за №36 площею 5,63 га, та яка відповідно до плану зовнішніх меж складалася із двох земельних ділянок площею 3,49 га та 2,14 га (а.с.13), правомірно перебувала в оренді первісного орендаря - ПСП Лан , а одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоархангелського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2020 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2020 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C .М. Єгорова

В.В. Черненко