Постанова

від 11.11.2020 по справі 619/1543/17ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 619/1543/17

провадження № 61-26088св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,

відповідачі: Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, Харківська обласна державна адміністрація,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_4 , на постанову Апеляційного суду Харківської області від 06 березня 2018 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Кіся П. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права користування в порядку спадкування за законом.

Позов мотивовано тим, що 24 квітня 2009 року між Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для товарного риборозведення загальною площею 9,1424 га, в тому числі під водою

4,8626 га, під гідротехнічними спорудами 0,5618 га, під сіножаттями

3,7180 га, кадастровий номер 6322082500:01:000:0008, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, який 28 травня 2009 року зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040969300028 в Харківській регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України із земельних ресурсів .

Зазначала, що згідно з пунктами 8, 15-17 вказаного договору, договір укладено строком на 50 років та в оренду ОСОБА_5 передано земельну ділянку для проведення діяльності щодо здійснення товарного риборозведення на ній.

Відповідно до пункту 40 зазначеного договору смерть фізичної особи - орендаря є, зокрема, підставою для зміни умов договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Зазначала, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті

ОСОБА_5 є вона, його дружина, його повнолітній син ОСОБА_6 та неповнолітній син ОСОБА_2 , які на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем за однією адресою.

З метою прийняття спадщини вона із дотриманням шестимісячного строку 09 вересня 2016 року звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка здійснила реєстрацію спадкової справи за

№ 59473488. ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини.

Зазначала, що 17 серпня 2016 року на особистому прийомі спадкоємці звернулися до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та 13 вересня 2016 року звернулися із письмовою заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду у зв`язку із смертю орендаря та необхідністю переоформлення права оренди вказаної земельної ділянки за його спадкоємцями (правонаступниками), шляхом укладення додаткового договору про зміну сторони зобов`язання. Однак, у задоволенні вказаних звернень їм відмовлено.

Постановою приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області від 18 травня 2017 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки, як зазначено в постанові, існують неоднозначні положення в договорі оренди землі від 24 квітня 2009 року, які неможливо тлумачити однозначно.

Вважала, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 входить право оренди земельної ділянки водного фонду для товарного риборозведення загальною площею 9,1424 га, кадастровий номер 6322082500:01:000:0008, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Вказувала, що спірний договір оренди земельної ділянки не містить прямої заборони на перехід права на оренду в порядку спадкування.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею та ОСОБА_2 в рівних частках по 1/2 за кожним право спільного користування (оренди) на земельну ділянку водного фонду для товарного риборозведення, загальною площею 9,1424 га, в тому числі під водою 4,8626 га, під гідротехнічними спорудами 0,5618 га, під сіножаттями 3,7180 га, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та має кадастровий номер 6322082500:01:000:0008 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , задоволено, визнано за ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 в рівних частках по 1/2 за кожним право спільного користування (оренди) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку водного фонду для товарного риборозведення, загальною площею 9,1424 га, в тому числі під водою

4,8626 га, під гідротехнічними спорудами 0,5618 га, під сіножаттями

3,7180 га, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та має кадастровий номер 6322082500:01:000:0008.

Рішення районного суду мотивовано тим, що договір оренди земельної ділянки не містить прямої заборони переходу права на оренду в порядку спадкування, тому спадкоємці орендаря можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки в судовому порядку, при цьому вжито всі заходи досудового врегулювання спору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 06 березня 2018 року апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 двічі зверталася до Харківської державної обласної адміністрації щодо переукладення договору оренди землі. Відповіді Харківської державної обласної адміністрації не містять відмови ОСОБА_1 , а містять рекомендації щодо надання ОСОБА_1 відповідних документів, які будуть розглянуті у встановленому законодавством порядку.

Крім того, у зв`язку зі смертю орендаря ОСОБА_5 договір оренди

від 24 квітня 2009 року припинив свою дію. Іншого договору, який є підставою виникнення права оренди у спадкоємця, між позивачами та розпорядником спільної земельної ділянки Харківською обласною державною адміністрацією не укладено.

Неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, порушивши норми процесуального права та неправильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов ОСОБА_1 , не звернувши увагу на те, що права позивачів не порушено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких діє ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачі є особами до яких відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про оренду землі переходить право на оренду земельної ділянки, оскільки у статті 31 вказаного Закону зазначено, що договір оренди землі припиняється у разі смерті фізичної особи - орендаря та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону (спадкоємців) від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки. Отже, договір оренди не міг бути розірваний та припинений, тому що жодної відмови від спадкоємців на виконання цього договору не було та цей договір не було розірвано за рішенням суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У липні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права користування в порядку спадкування за законом призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Дергачівської районної державної адміністрації на касаційну скаргу ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , у якій вона просила вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Харківської обласної державної адміністрації на касаційну скаргу ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , у якій вона просила вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24 квітня 2009 року між Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для товарного риборозведення загальною площею 9,1424 га, в тому числі під водою 4,8626 га, під гідротехнічними спорудами 0,5618 га, під сіножаттями 3,7180 га, кадастровий номер 6322082500:01:000:0008, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, який 28 травня 2009 року зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040969300028 в Харківській регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України із земельних ресурсів .

Згідно з пунктами 8, 15-17 вказаного договору, договір укладено строком на 50 років та в оренду ОСОБА_5 передано земельну ділянку для товарного риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки - землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, код цільового використання 2.1. Умови збереження стану об`єкта оренди - використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Пунктом 40 вказаного договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також смерть фізичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконавчим комітетом Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області видано свідоцтво про смерть від 02 червня 2016 року

серія НОМЕР_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є

ОСОБА_1 , його дружина, син ОСОБА_3 та неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до приватного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка здійснила реєстрацію спадкової справи за № 59473488 (а. с. 49).

ОСОБА_3 відмовився в порядку статті 1273 ЦК України від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Постановою приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області від 18 травня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з протиріччям пунктів умов договору оренди щодо змін умов договору і припинення його дії, які неможливо тлумачити однозначно (а. с. 20).

13 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області з заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 9,1424 га у зв`язку із смертю орендаря - ОСОБА_5 та необхідністю переоформлення права оренди вказаної земельної ділянки за його спадкоємцями (правонаступниками), шляхом укладення додаткового договору про заміну сторони зобов`язання.

У задоволенні вказаного звернення Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області відмовлено, оскільки відповідно до Закону України Про аквакультуру від 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження землями водного фонду із земель державної власності здійснює Харківська обласна державна адміністрація.

26 червня 2017 року та 14 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Харківської державної обласної адміністрації щодо заміни переукладення договору оренди землі та отримала письмову відповідь, де зазначено, що у разі надходження до Харківської державної обласної адміністрації відповідних документів з питання внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 24 квітня 2009 року, вони будуть розглянуті у встановленому законодавством порядку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подана представником - ОСОБА_4 , задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5 Закону України Про оренду землі ).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до вимог статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Статтею 31 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється, зокрема у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 7 Закону Про оренду землі , в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі , в редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря після смерті останнього можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.

Згідно роз`яснень, наданих в пункті 10 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв`язку із смертю орендаря ОСОБА_5 договір оренди від 24 квітня 2009 року припинив свою дію. Іншого договору, який є підставою виникнення права оренди у спадкоємця, між позивачами та розпорядником спільної земельної ділянки Харківською обласною державною адміністрацією не укладено.

Вказаний висновок суду підтверджується і умовами самого договору оренди, у пункті 37 якого зазначено, що дія договору припиняється у разі, зокрема смерті фізичної особи - орендаря. Крім того, пунктом 40 вказаного договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також смерть фізичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Доводи касаційної скарги про те, що договір оренди не міг бути розірваний та припинений, тому що жодної відмови від спадкоємців на виконання цього договору не було та цей договір не було розірвано за рішенням суду є необґрунтованими, оскільки указаний договір земельної ділянки припинений у зв`язку із смертю орендаря ОСОБА_5 відповідно до пункту 37 договору та вимог статті 31 Закону України Про оренду землі .

При цьому, Верховний Суд приймає до уваги, що позивачі, які не є спадкоємцями спірної земельної ділянки, яка була в оренді спадкодавця та належить державі в особі Харківської обласної державної адміністрації, не позбавлені можливості звернутися до відповідача щодо укладення договору оренди чи поновлення його дії, як зазначено у відповіді Харківської обласної державної адміністрації від 14 грудня 2017 року на ім`я позивачів (а. с. 189-190).

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Харківської області від 06 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович