Рішення

від 10.11.2020 по справі 156/322/20

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/322/20

Провадження № 2/156/276/20

рядок статзвіту 8

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,

за участю: секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Степанця П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в смт. Іваничі цивільну справу № 156/322/20 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі земельного кадастру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Грибовицька сільська рада Іваничівського району,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі земельного кадастру, третя особа - Грибовицька сільська рада Іваничівського району Волинської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що у квітні 2019 року прийнято рішення Іваничівським районним судом у справі № 156/1017/18 про визнання протиправним та скасування наказів щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність для ведення індивідуального садівництва на її користь. Постановою Волинського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року рішення залишено в силі. Нею було відстояне своє право на приватизацію її земельної ділянки площею 0,25 га для ведення городництва біля її будинку, яка належала ще її батькам.

На виконання вищевказаного рішення суду Головне управління Держгеокадастру Волинської області прийняло відповідні накази щодо скасування попередніх наказів про затвердження землевпорядної документації та передачі у власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва громадянам ОСОБА_4 (кадастровий № 0721180900:02:000:0152), ОСОБА_5 (кадастровий № 0721180900:02:000:0151), ОСОБА_6 (кадастровий № 0721180900:02:000:0147), ОСОБА_7 (кадастровий № 0721180900:02:000:0206), ОСОБА_8 (кадастровий № 0721180900:02:000:0146) та ОСОБА_9 (кадастровий № 0721180900:02:000:0145). Саме ці ділянки площею 0,06 га були сформовані відповідачем для подальшої передачі у власність зазначеним громадянам з порушенням вимог земельного законодавства. Дані земельні ділянки повністю та частково накладаються на її земельну ділянку для ведення городництва загальною площею 0,25 га.

Для реалізації свого права на Державну реєстрацію в земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,25 га. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в її користуванні її представником був направлений лист до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо прийняття наказу про скасування зазначених кадастрових номерів земельних ділянок.

22 січня 2020 року її представник отримав лист про відмову у скасуванні кадастрових номерів з посиланням на ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, мотивуючи таким чином свою відмову у прийнятті відповідного наказу.

Рішення суддів були підставами для державного реєстратора речових прав на нерухоме майно провести фактичне скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на попередньо зареєстровані чотири земельні ділянки. Скасовано реєстрацію речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0721180900:02:000:0145,0721180900:02:000:0151, 0721180900:02:000:0147 та 0721180900:02:000:0206. На дві інші не було зареєстровано права власності в Державному реєстрі речових прав.

Саме тому реалізація її права на зазначену земельну ділянку площею 0,25 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована біля її житлового будинку, що по АДРЕСА_1 фактично не можлива, оскільки розроблена нею землевпорядна технічна документація по відновленню та встановленню меж земельної ділянки не може слугувати підставою для реєстрації в Державному земельному кадастрі при наявній реєстрації вище перелічених існуючих ділянок.

На підставі викладеного, просила скасувати реєстрацію в системі Державного земельного кадастру земельних ділянок з кадастровими номерами: 0721180900:02:000:0152, 0721180900:02:000:0151, 0721180900:02:000:0147,0721180900:02:000:0206, 0721180900:02:000:0146 , 0721180900:02:000:0145.

21 квітня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із зазначенням у ньому заперечень відносно позовних вимог позивача, у задоволенні позову просить відмовити повністю. У відзиві представник відповідача зазначив, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Таким чином, Головне управління здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 ЗУ Про державний земельний кадастр ) (а.с.20-25).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додатково пояснив, що звертався до відповідача щодо видачі наказу про скасування кадастрових номерів земельних ділянок та виправлення помилок, що виникли під час реєстрації земельних ділянок в державному земельному кадастрі однак йому було відмовлено та повідомлено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку зареєстровану в державному земельному кадастрі відповідно до ЗУ Про державний земельний кадастр не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Від вимог про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0721180900:02:000:0152 та 0721180900:02:000:0146 відмовляється, оскільки на вказані земельні ділянки позивач не претендує.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, що вказані у відзиві на позов, підтвердила суду, що дійсно відповідачем не видавався наказ про скасування кадастрових номерів земельних ділянок на виконання рішення суду, з причин які не може пояснити. Вказала, що лише рішення суду може відновити порушені права позивача. Вирішення заявленого позову залишила на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Грибовицької сільської ради суду позовні вимоги підтримав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Грибовицької сільської ради, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 04 квітня 2019 року позов ОСОБА_3 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення; скасовано наказ від 10 жовтня 2017 року № 3-3514/15-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_9 без зміни цільового призначення площею 0,0601 га. (кадастровий номер 0721180900:02:000:0145) в тому числі пасовища площею 0,0601 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області ; скасовано наказ від 10 жовтня 2017 року № 3-3512/15-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 без зміни цільового призначення площею 0,06 га. (кадастровий номер 0721180900:02:000:0146) в тому числі пасовища площею 0,06 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області; скасовано наказ від 10 жовтня 2017 року № 3-3488/15-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_7 без зміни цільового призначення площею 0,06 га. (кадастровий номер 0721180900:02:000:0206) в тому числі пасовища площею 0,06 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області; скасовано наказ від 10 жовтня 2017 року № 3-3508/15-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_6 без зміни цільового призначення площею 0,0601 га. (кадастровий номер 0721180900:02:000:0147) в тому числі пасовища площею 0,0601 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області; скасовано наказ від 10 жовтня 2017 року № 3-3509/15-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 без зміни цільового призначення площею 0,06 га. (кадастровий номер 0721180900:02:000:0151) в тому числі пасовища площею 0,06 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області; скасовано наказ від 10 жовтня 2017 року № 3-3511/15-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 без зміни цільового призначення площею 0,06 га. (кадастровий номер 0721180900:02:000:0152) в тому числі пасовища площею 0,06 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області.

Постановою Волинського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року вказане рішення суду від 04.04.2019 року залишено без змін.

Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.2019 року ( а.с.10-13) право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку кадастровий номер № 0721180900:02:000:0206, право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку кадастровий № 0721180900:02:000:0145; право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку кадастровий № 0721180900:02:000:0147 скасовано на підставі наказу виданого 27.09.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області ( підстава рішення суду від 04.09.2019 року Волинського апеляційного суду, та рішення суду від 04.04.2019 року Іваничівського районного суду)

З метою виконання вище вказаних рішень судів представник позивача звертався із листом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ( а.с.8) задля реалізації права ОСОБА_3 для формування та відповідної подальшої реєстрації технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку площею - 0,25 га. для ведення ОСГ для чого є необхідним скасувати реєстрацію попередньо сформованих Державним кадастровим реєстратором в Іваничівському районі земельних ділянок із зазначеними кадастровими номерами. Просив видати наказ про скасування зазначених кадастрових номерів земельних ділянок та провести необхідні дії пов`язані із виправленням помилок, що виникли під час реєстрації земельних ділянок з порушенням вимог законодавства, норми якого обумовлені в рішенні суддів першої та апеляційної інстанції.

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області надіслало відповідь у якій зазначено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). (а.с.9). В судовому засіданні представник відповідача не змогла пояснити чому на виконання рішення суду наказ про скасування зазначених кадастрових номерів земельних ділянок не був винесений.

Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частина 3 вказаної статті визначає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 10 статті 24 ЗУ Про державний земельний кадастр визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За частиною 3 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву) .

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями, передбаченими статтею 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

В рішенні ЄСПЛ у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" зазначено, що перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання державної влади у безперешкодне користування своїм майном повинно бути законним: згідно з другим реченням першого абзацу особа може бути позбавлена майна тільки "на умовах, передбачених законом", а за змістом другого пункту держави мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення дотримання "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, властивий всім статтям Конвенції. Принцип законності передбачає, що відповідні положення національного законодавства є досить доступними, точними і передбачуваними в їх застосуванні.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди у процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, вважатиметься порушенням статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

З питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення у справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії"). Таким чином, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) було сформульовано висновки відповідно до яких Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п.128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява N 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії", п. 38).

При цьому потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Незважаючи на скасування наказів Держгеокадастру у Волинській області в судовому порядку, вказані земельні ділянки залишаються зареєстрованими у Державному земельному кадастрі, що перешкоджає позивачу зареєструвати право власності на 0,25 га. земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка належить їй, згідно рішення Грибовицької сільської ради від 02 березня 1994 року № 20/1 Про пеередачу земельних ділянок у приватну власність громадянам .

За вказаних обставин, суд вважає, що вимоги позивача про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, яка проведена на підставі наказів, які судом скасовані є правомірними, так як залишення реєстрації вказаних земельних ділянок в державному земельному кадастрі позбавляє позивача свого законного права на оформлення права власності на успадковану земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 258, 259, 263-265 ЦПК України, Законом України Про Державний земельний кадастр , ст. ст. 152, 155 ЗК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, код ЄДРПОУ 39767861, місцезнаходження м. Луцьк вул. Винниченка, 67 Волинської області про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі земельного кадастру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Грибовицька сільська рада Іваничівського району, код ЄДРПОУ 04335217, місцезнаходження с. Грибовиця Іваничівський район Волинська область - задоволити.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 0721180900:02:000:0151, 0721180900:02:000:0147, 0721180900:02:000:0206, 721180900:02:000:0145.

Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2020 року.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. О. Федечко