Рішення

від 28.10.2020 по справі 201/7382/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7382/20

Провадження № 2/201/2845/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

28 жовтня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого - судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-гарант , ОСОБА_1 , про стягнення суми страхового відшкодування, інфляційних витрат, пені та трьох процентів річних та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2020р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ТОВ Агрофірма Зоря до ТДВ Страхова компанія Альфа-гарант , ОСОБА_1 , про стягнення суми страхового відшкодування, інфляційних витрат, пені та трьох процентів річних та матеріальної шкоди (а.с. 2-6).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 11.08.2020р. позовну заяву залишено без руху і позивачеві наданий строк на усунення її недоліків (а.с. 64).

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви шляхом надання завірення належними чином копій додатків до позову, ухвалою судді Наумової О.С. від 21.08.2020р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 111).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18.12.2019р. о 16 год. 00 хв. сталася ДТАП, за обставинами якої водій ОСОБА_1 , керуючи належним йому автомобілем ДЕУ , д/н НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг пров. Євгена Хоновальця та вул. Володимира Вернадського в м. Дніпрі, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав переваги у русі, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Тойота , д/н НОМЕР_2 , який належить ТОВ Агрофірма Зоря , яким керувала водій ОСОБА_2 , яка слідувала по головній дорозі вул. Володимира Вернадського, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2020р. по справі № 201/14287/19 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищевказаного ДТП та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 28.01.2020р.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 в межах 100 000,00 грн. (франшиза дорівнює 2 000,00 грн.) застрахована в ТДВ СК Альфа-Гарант згідно із страховим полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5805165 строком дії з 17.07.2019р. по 16.07.2020р.

20.12.2019 р. (з дотриманням визначеного ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строку - не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, учасники ДТП виконали свій обов`язок письмово надати страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

До повідомлень додали всі необхідні документи, які вимагаються ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (окрім рішення суду у справі про адміністративне правопорушення).

03.01.2020 р. пошкоджений автомобіль Тойота , д/н НОМЕР_2 , був оглянутий без розбору представником ТДВ СК Альфа-Гарант - аварійним комісаром ОСОБА_3 , про що було складно відповідний протокол № 19/7683.

10.01.2020 р. пошкоджений автомобіль Тойота , д/н НОМЕР_2 , був додатково оглянутий з розбором на СТО представником ТДВ СК Альфа-Гарант - аварійним комісаром Войтенко А.О., про що було складно протокол № 19/7683/2.

Відповідно до рахунку офіційного дилера Тойота ТОВ Фірма Алмаз Мотор, Лтд (код ЄДРПОУ 23946642) № АМ26802 від 10.01.2020 року, вартість відновлювального ремонту пошкоджень автомобіля Тойота , д/н НОМЕР_2 становила 206 467,78 грн. (з ПДВ).

17.01.2020 р. ТОВ Агрофірма Зоря звернулося до ТДВ СК Альфа-Гарант із заявою про страхове відшкодування, додавши вказаний рахунок № АМ26802 від 10.01.2020р.

29.01.2020 р. відразу після набрання судовим рішенням законної сили позивач подав до ТДВ СК Альфа-Гарант заяву про долучення до матеріалів страхової справи постанови Жовтневого районного суду їй. Дніпропетровська від 15.01.2020р. по справі № 201/14287/19, якою водія ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП.

Однак, листом № 12/512 від 10.02.2020 року ТДВ СК Альфа-Гарант повідомило ТОВ Агрофірма Зоря про необхідність подання заяви про страхове відшкодування з банківськими реквізитами. Отримавши вказаного листа, уповноважений представник ТОВ Агрофірма Зоря зв`язався з ТДВ СК Альфа-Гарант і повідомив про те, що вказана заява (як і всі інші документи) була подана ще 17.01.2020р. особисто представнику ТДВ СК Альфа- Гарант за адресою м. Дніпро, вул. Челюскіна, 5, оф. 401, про що на заяві стоїть відповідний штемпель та підпис. У відповідь представнику ТОВ Агрофірма Зоря повідомлено, що в страховій справі вказана заява відсутня, але через деякий час додатково повідомили, що заяву помилково не надіслали до центрального офісу у м. Київ.

29.02.2020р. відновлювальний ремонт автомобіля Тойота , д/н НОМЕР_2 , був завершений, його вартість відповідно до Акта наданих послуг АМ26802 від 29.02.2020 р. з склала 189 572,39 грн. (з ПДВ). Ремонт здійснено за кошти підприємства ТОВ Агрофірма Зоря . Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Тойота , д/н НОМЕР_2 , складає 189 572,39 грн. (з ПДВ), то 98 000 грн. (в межах ліміту страхування - 100 000,00 грн., за вирахуванням франшизи - 2000,00 грн.) підлягають стягненню з ТДВ СК Альфа-Гарант .

Окрім того, позивач просив стягнути з страховика пеню, розрахованому на підставі, п. 36.5 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а також індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного, просив:

стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант грошові кошти у розмірі 109 356,84 грн., з яких: 98 000,00 грн. - сума страхового відшкодування; 7 866,46 грн. - пеня; 2 072,74 грн. - сума інфляційних втрат; 1 417,64 грн. - три проценти річних;

стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 91 572,39 грн. - як різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим в відшкодуванням).

Представник позивача - адвокат Кулаков М.А. (діє на підставі договору від 04.06.2020р. про надання правничої допомоги і ордеру від 04.06.2020р. - а.с. 10 - 14) 28.10.2020р. надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 128).

Відповідачі - ТОВ СК Альфа-Гарант і ОСОБА_1 в судові засідання по справі, призначені на 21.09.2020р. і на 28.10.2020р. не з`явилися, про дати судових засідань були повідомлений належним чином. Конверти, якими були направлені судові повістки повернулися до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання , а також були вручені відповідачам (а.с. 116, 117, 123-124). Крім того, про дату та час розгляду справи на 21.09.2020р. відповідачі повідомлялися шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада (а.с. 121).

Ураховуючи, що відповідачі належним чином повідомлялися про призначені у справі судові засідання, судом визнано за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів і ухвалити заочне рішення суду за правилами ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 18.12.2019р. о 16 год. 00 хв. сталася ДТП, за обставинами якої, водій ОСОБА_1 , керуючи належним йому автомобілем ДЕУ , д/н НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг пров. Євгена Хоновальця та вул. Володимира Вернадського в м. Дніпрі, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав переваги у русі, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Тойота , д/н НОМЕР_2 , який належить ТОВ Агрофірма Зоря , яким керувала водій ОСОБА_2 , яка слідувала по головній дорозі вул. Володимира Вернадського, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2020р. по справі № 201/14287/19 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищевказаного ДТП та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 28.01.2020р. (а.с. 57).

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ТДВ СК Альфа-Гарант згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5805165 строком дії з 17.07.2019р. по 16.07.2020р., ліміт, в межах якого відшкодовується шкода, заподіяна майну - 100 000,00 грн., франшиза дорівнює 2 000,00 грн. (а.с. 34)

20.12.2019 р. (тобто через зва дні, з дотриманням строку, визначеного ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) ОСОБА_1 і представник ТОВ Агрофірма Зоря звернулися до ТДВ СК Альфа-Гарант із повідомленнями про страховий випадок (а.с. 36 - 38).

03.01.2020р. пошкоджений автомобіль Тойота , д/н НОМЕР_2 , що належить ТОВ Агрофірма Зоря , оглянутий без розбирання представником ТДВ СК Альфа-Гарант - аварійним комісаром Войтенко А.О., про що було складно протокол огляду ТЗ № 19/7683 (а.с. 39 - 40).

10.01.2020 р. пошкоджений автомобіль Тойота , д/н НОМЕР_2 додатково оглянутий з розбиранням на СТО представником ТДВ СК Альфа-Гарант - аварійним комісаром Войтенко А.О., про що складно протокол огляду ТЗ № 19/7683/2 (а.с. 41 - 42).

Згідно із рахунком офіційного дилера Тойота - ТОВ Фірма Алмаз Мотор, Лтд (код ЄДРПОУ 23946642) № АМ26802 від 10.01.2020р. вартість відновлювального ремонту пошкоджень автомобіля Тойота , д/н НОМЕР_2 , склала 206 467,78 грн. (з ПДВ) (а.с. 43 - 44).

17.01.2020 р. ТОВ Агрофірма Зоря звернулося до ТДВ СК Альфа-Гарант із заявою про страхове відшкодування (у 30-денний строк з дня подання повідомлення про ДТП, передбачений ст. 35 Закону). До заяви додано вказаний рахунок № АМ26802 від 10.01.2020р. (а.с. 45).

Також 29.01.2020 р. ТОВ Агрофірма Зоря надано ТДВ СК Альфа-Гарант постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2020р. по справі № 201/14287/19, якою водія ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП (а.с 46).

Як вказує позивач, листом № 12/512 від 10.02.2020р. ТДВ СК Альфа-Гарант повідомило ТОВ Агрофірма Зоря про необхідність подання заяви про страхове відшкодування з банківськими реквізитами. Після того представник ТОВ Агрофірма Зоря зв`язався з ТДВ СК Альфа-Гарант і повідомив про те, що вказана заява була подана ще 17.01.2020р. особисто представнику ТДВ СК Альфа- Гарант , на що було повідомлено, що у страховій справі вказана заява відсутня, але через деякий час додатково повідомили, що заяву помилково не надіслали до центрального офісу у м. Київ.

29.02.2020р. відновлювальний ремонт автомобіля Тойота , д/н НОМЕР_2 , завершений, позивачеві наданий Акт наданих послуг АМ26802 від 29.02.2020р. на суму 189 572,39 грн., вказаний ремонт було здійснено за кошти підприємства ТОВ Агрофірма Зоря (а.с. 102 -105).

Позивач сплатив за ремонтні роботи 189 572,39 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 106 - 109).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV (далі - Закон №1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону №1961-IV встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 33.3 ст. 33 Закону №1961-IV передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно п.п. 34.2, 34.3, 34.4 ст. 34 Закону №1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі

визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

У разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.07.2018р. у справі № 924/675/17. Зокрема, звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Отже, судом установлено, що позивач документально підтвердив розмір і оплату проведеного ремонту автомобіля, вартість якого визначена виконавцем робіт (СТО) з урахуванням ПДВ.

Таким чином, у страховика у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Такі ж висновки містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018р. у справі № 910/9396/17.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну і відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Наведені вище положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов`язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим (власником іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За таких обставин, згідно положень закону покладення на застраховану винну у ДТП особу обов`язку відшкодувати потерпілому майнову шкоду можливе лише у випадку обґрунтованої, законної відмови страховика здійснити таке відшкодування за свого страхувальника (у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування) або у випадку, якщо виплачене страховиком страхове відшкодування (страхова виплата) є меншою від розміру фактично завданих збитків. В останньому випадку на винну особу (страхувальника) може бути покладено обов`язок з відшкодування різниці між страховою виплатою та фактичним розміром шкоди.

При цьому, в такому випадку розмір здійсненої страхової виплати (страхового відшкодування) має бути максимально наближеним до встановленого ліміту відповідальності страховика (страхової суми) і може бути зменшений лише на розмір франшизи та/або розмір відповідного податку (ст. ст. 29, 36 Закону №1961-IV), а також розрахований з урахуванням фізичного зносу замінюваних при відновлювальному ремонті запчастин пошкодженого в ДТП авто. Покладання ж обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону №1961-IV).

Наведений правовий висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 20.03.2019 року по справі № 522/438/18, від 20.03.2019 року по справі № 695/882/15-ц.

З матеріалів справи видно, що ДТП внаслідок якої було заподіяної механічні пошкодження автомобілю Тойота , д/н НОМЕР_2 , що належить позивачеві, сталась з вини водія ОСОБА_1 , що на момент ДТП керував транспортним засобом Деу , д/н НОМЕР_1 .

Автомобіль Деу , д/н НОМЕР_1 , забезпечений полісом страхування цивільно-правової відповідальності страховика ДТВ СК Альфа-Гарант . Ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну - 100 000,00 грн., франшиза - 2 000,00 (а.с. 34).

Таким чином, суд доходить висновку про те, що саме на ДТВ СК Альфа-Гарант . покладено обов`язок відшкодувати завдані позивачеві матеріальні збитки в розмірі фактичних витрат на ремонт з ПДВ та в межах ліміту страхування.

З урахуванням викладеного позовні вимоги ТОВ Грофрма Зоря до ДТВ СК Альфа-Гарант про стягнення майнової шкоди, завданої наслідками ДТП в сумі несплаченого страхового відшкодування в межах ліміту = 98 000,00 грн. підлягають задоволенню.

В частині заявлених позивачем вимог про стягнення зі страхової компанії пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, суд враховує наступне.

Згідно із п. 36.1 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Як установлено під час розгляду справи, розмір страхового відшкодування сторонами не узгоджувався та був наявний відповідний спір, який позивачем передано на вирішення до суду.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для покладення на страховика відповідальності у вигляді сплати пені в сумі 7 866,46 грн. згідно ст. 36 Закону № 1961-IV.

В частині заявлених вимог про стягнення зі страхової компанії у відповідності до ст.625 ЦК України інфляційних витрат та трьох відсотків річних, суд враховує таке.

За змістом ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 року у справі №758/1303/15-ц.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Як роз`яснено судам в п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК).

Оскільки судом встановлено, що страховик відповідно до поданих позивачем документів не здійснив виплату страхового відшкодування, порушивши грошове зобов`язання, зі страховика підлягає до стягнення у відповідності до ч. 2 ст.625 ЦК України три відсотки річних в сумі 1 417,64 грн. та інфляційних витрат в сумі 2 072,74 грн.

В позові позивач також просив стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , винного у ДТП, матеріальні збитки в сумі 91 572,39 грн. (189 572,39 - 98 000,00) як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що відповідає вимогам ст. 1194 ЦК України.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено частково, то їх слід розподілити наступним чином.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір відповідно до ставки, встановленої ст. 4 Закону України Про судовий збір в сумі 3013,95 грн. за позовні вимоги майнового характеру (а.с. 2).

З огляду на те, що загальний розмір майнових вимог (відшкодування матеріальної шкоди до ТДВ СК Альфа-Гарант і ОСОБА_1 ) позивача становить 200 929,23 грн. (109 356,84 грн. - зі ТДВ СК Альфа-Гарант , та 91 572,39 грн. - ОСОБА_1 ), а задоволені вимоги в загальному розмірі на суму 193 062,77 грн. (101 490,38 грн. - зі ТДВ СК Альфа-Гарант та 91 572,39 грн. - ОСОБА_1 ) (тобто, на 96,0 %), то загальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача становить 2 893,39 грн., однак, пропорційно задоволеним вимогам щодо відповідачів (співвідношення 52,56 % зі ТДВ СК Альфа-Гарант , та 47,43 % - з ОСОБА_1 ), а саме: 1 521,05 грн. - зі ТДВ СК Альфа-Гарант та 1 372,33 грн. - ОСОБА_1 ).

Доказів сплати за послуги правничої допомоги на суму 25 000,00 грн. позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-гарант , ОСОБА_1 , про стягнення суми страхового відшкодування, інфляційних витрат, пені та трьох процентів річних та матеріальної шкоди - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-гарант (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря (52911, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Слов`янка, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 30851970) грошові кошти у розмірі 101 490,38 грн. (сто одна тисяча чотириста дев`яносто гривень 38 коп.), з яких: 98 000,00 грн. сума страхового відшкодування; 2 072,74 грн. - сума інфляційних втрат; 1 417,64 грн. - три проценти річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря (52911, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Слов`янка, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 30851970) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 91 572,39 грн. (дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят гривень 39 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-гарант на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря суму сплаченого судового збору у розмірі 1 521,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря суму сплаченого судового збору у розмірі 1 372,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 06 листопада 2020 року.

Суддя О.С. Наумова