Рішення

від 16.11.2020 по справі 242/4421/20

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №242/4421/20

Провадження №2-о/242/403/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Уварові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Цукуринська селищна рада, про встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , який був сином та спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 . Спадщину після батьків він прийняв. У видачі свідоцтва після смерті чоловіка їй було відмовлено.

У зв`язку з наведеним, просила встановити факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Селидове Донецької області, разом зі спадкоємцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на момент відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 23.10.2020 р. відкрито провадження по справі.

У судовому засідання заявник підтримала вимоги та просила їх задовольнити.

Заінтересована особа - Цукуринська селищна рада - у судове засідання не з`явилася, про день слухання справи повідомлялася належним чином шляхом направлення копії ухвали та пакету документів 23.10.2020 р.

Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, які підтвердили факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Селидове Донецької області, разом зі спадкоємцем ОСОБА_1 , на момент відкриття спадщини, тобто 15.01.2016 р., дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Також, передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.07.1989 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4 - 06.04.2007 р. Після їх смерті відкрилася спадщина, яку прийняв їх син - ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з довідки Відділу реєстрації місця проживання Селидівської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15.01.2016 р. був зареєстрований тільки ОСОБА_2 . Станом на 11.08.2005 р. за зазначеною адресою були зареєстровані ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності належали земельні ділянки.

Постановою від 27.08.2020 р. ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій було відмовлено.

Згідно Акту Цукуринської селищної ради, ОСОБА_1 дійсно проживала разом з чоловіком - ОСОБА_2 на момент його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Враховуючи встановлені судом обставини, якими підтверджуються заявлені вимоги, зважаючи на неможливість оформлення заявницею спадщини без встановлення факту її постійного проживання разом зі спадкодавцем, заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 223, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , заінтересована особа - Цукуринська селищна рада, код ЄДРПОУ 04341407, розташована за адресою: Донецька область, смт Цукурине, вул..Чапаєва, 10а, про встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Селидове Донецької області, разом зі спадкоємцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на момент відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя