Постанова

від 16.11.2020 по справі 243/4940/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 3/243/2464/2020

Справа № 243/4940/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янськ, Донецької області, громадянки України, яка працює на посаді вихователя - методиста у КЗ ДНЗ № 66 Журавлик Слов`янської міської ради , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Слов`янським МВ УМВС України в Донецькій області, 16 липня 1998 року, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 269 від 01 червня 2020 року, 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 , будучи виконуючою обов`язки завідуючої КЗ ДНЗ № 66 Журавлик Слов`янської міської ради , відповідно до п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції - суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції , усвідомлюючи про наявну суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила у встановленому законом випадку та порядку безпосереднього керівника, начальника відділу освіти Слов`янської міської ради або Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо підготовки та підписання наказу № 79 від 27 вересня 2018 року Про виплату грошової винагороди педагогічним працівникам ДНЗ .

Відповідно до протоколу № 270 від 01 червня 2020 року, 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 , будучи виконуючою обов`язки завідуючої КЗ ДНЗ № 66 Журавлик Слов`янської міської ради , відповідно до п. п. а п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції - суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції , усвідомлюючи про наявну суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а саме вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, прийняла рішення та підписала наказ № 79 від 27 вересня 2018 року Про виплату грошової винагороди педагогічним працівникам ДНЗ .

Відповідно до протоколу № 271 від 01 червня 2020 року, 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 будучи виконуючою обов`язки завідуючої КЗ ДНЗ № 66 Журавлик Слов`янської міської ради , відповідно до п. п. а п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції - суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції , усвідомлюючи про наявну суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а саме не повідомила у встановленому законом випадку та порядку безпосереднього керівника, а саме начальника відділу освіти Слов`янської міської ради або Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо підготовки та підписання наказу № 85 від 25 листопада 2019 року Про виплату премії за рахунок економії фонду заробітної плати .

Відповідно до протоколу № 272 від 01 червня 2020 року, ОСОБА_1 будучи виконуючій обов`язки завідуючої КЗ ДНЗ № 66 Журавлик Слов`янської міської ради , відповідно до п.п. а п.2 ч.1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції - суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, порушуючи вимоги ст..28 ЗУ Про запобігання корупції , усвідомлюючи про наявну суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а саме вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, прийняла рішення та підписала наказ № 85 від 25 листопада 2019 року Про виплату премії за рахунок економії заробітної плати .

Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та положення статті 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені та зрозумілі, заяв чи клопотань від неї не надійшло.

При розгляді адміністративної справи в суді ОСОБА_1 свою провину не визнала та пояснила, що вона дійсно виконувала обов`язки в. о. завідуючої КЗ ДНЗ № 66 Журавлик , однак первісний наказ підписала на підставі рішення профкома, а другий по своїй суті не є премією, а є поверненням коштів на медогляд, який є обов`язковим для працівників їх закладу, та який вони оплачували самостійно, а після чого гроші їм поверталися у виді преміальних виплат. Крім того зазначила, що вона телефонувала у бухгалтерію з приводу того, чи включається вона у загальні списки преміювання у зв`язку з тим, що вона виконуючий обов`язки керівника, однак її запевнили, що окремим списком йдуть лише керівники, а вона не є керівником. Провадження у справі просить закрити у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Прокурор Борисов А. А. в судовому засіданні підтримав наявність вчинення адмінправопорушень, виходячи з того, що премія ОСОБА_1 не повинна була бути призначена наказом нею ж самою, як в.о. завідуючої КЗ ДНЗ. ОСОБА_1 призначаючи премію собі діяла в умовах реального конфлікту інтересів, а тому в її діях є склад правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до заяви викривача, зареєстрованого 21 квітня 2020 року, повідомлено, що керівник ДНЗ Журавлик вчиняє корупційні діяння.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, комунальна організація(установа, заклад) комунальний заклад Дошкільний навчальний заклад(ясла - садок) комбінованого типу № 66 Журавлик Слов`янської міської ради Донецької області має код ЄДРПОУ 40301864 розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. А.Комара,18. Керівником зазначено ОСОБА_2 (а.с. 18-20)

Відповідно до Статуту КЗ Дошкільний навчальний заклад(ясла - садок) комбінованого типу № 66 Журавлик Слов`янської міської ради Донецької області, а саме розділу 7 п. 7.2 за успіхи у роботі встановлюється матеріальне та моральне заохочення працівників дошкільного навчального закладу відповідно до Закону України Про освіту та Кодексу законів про працю України. П.7.6 Статуту передбачено, що трудові відносини регулюються законодавством України про працю, Законами України Про освіту , Про дошкільну освіту , іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до розділу 4 колективного договору КЗ Дошкільний навчальний заклад(ясла - садок) комбінованого типу № 66 Журавлик Слов`янської міської ради Донецької області оплата праці працівників проводиться відповідно до штатного розкладу затвердженого Міським відділом освіти, відповідно до п. 7 розділу 4, адміністрація зобов`язується забезпечувати гласність умов праці, виплати доплат, надбавок, премій і інших виплат. Відповідно до п. 15 розділу 4, адміністрація зобов`язується виплачувати грошову винагороду МОПу за підсумками роботи за рік за умови економії заробітної плати(Наказ Міністерства освіти і науки № 614 від 25 жовтня 2005 Про внесення змін до Наказу Міністерства освіти і науки від 26 червня 2005 року № 557 .

Відповідно до розділу ІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ ДНЗ № 66 Журавлик , завідуючий КЗ ДНЗ призначається і звільняється завідуючим Міським відділом освіти. Педагогічні робітники приймаються та звільняються керівником дошкільного закладу.

Додаток № 1 та додаток № 2 Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ ДНЗ № 66 передбачає розмір доплат і надбавок, встановлених працівникам КЗ ДНЗ № 66 і положення про надання щорічної грошової допомоги.

Положення про надання щорічної грошової допомоги, погоджене із профкомітетом та затверджене завідуючим ДНЗ № 66, передбачає чіткий порядок та розрахунок у процентному відношенні нарахування та виплати грошової допомоги.

Судом оглянута посадова інструкція завідувача дошкільним навчальним закладом.

Відповідно до наказу від 24 грудня 2009 року, ОСОБА_1 переведено на посаду вихователя -методиста.

Судом оглянута посадова інструкція вихователя - методиста та особова картка працівника.

Відповідно до наказів № 129-в від 31 липня 2018 року, № 142-в від 13 вересня 2018 року, 171-в від 28 жовтня 2019 року, завідувач ОСОБА_2 перебувала у відпустці у періоди з 15 серпня по 29 серпня 2018 року, з 24 вересня по 27 жовтня 2018 року, з 04 листопада по 20 листопада 2019 року. Відповідно до наказу № 111-к від 22 листопада 2019 року, завідувач ОСОБА_2 перебувала на курсах підвищення кваліфікації. Обов`язки завідувача установи покладені на ОСОБА_1 ..

Відповідно до протоколу № 14 від 27 вересня 2018 року відбулося засідання профспілкового комітету ДНЗ № 66, за яким розподілено щорічну грошову допомогу, у тому числі вихователю - методисту ОСОБА_1 в сумі 2200 грн. 00 коп..

За підписом в.о завідувача КЗ ДНЗ № 79 ОСОБА_1 видано наказ № 79 від 27 вересня 2018 року Про виплату грошової винагороди педагогічним працівникам ДНЗ , у тому числі ОСОБА_1 в сумі 2200 грн. 00 коп.. Суми премії повністю збігаються із сумами визначеними на засіданні профспілкового комітету.

За підписом в.о завідувача КЗ ДНЗ № 79 ОСОБА_1 видано наказ № 85 від 25 листопада 2019 року Про виплату премії за рахунок економії заробітної плати , у тому числі ОСОБА_1 в сумі 510 грн. 00 коп..

Судом оглянута розрахункова відомість за листопад 2019 року, за якою відсутні дані про отримання ОСОБА_1 премії в сумі 510 грн. 00 коп., відсутні взагалі дані про отримання нею будь-якої преміальної суми коштів.

Відповідно до повідомлення від 07 травня 2020 року за підписом завідувача ОСОБА_2 , заяв про наявність конфлікту інтересів від працівників ДНЗ № 66 не надходило.

Відповідно до наказу № 22 від 25 січня 2017 року, № 23 від 02 січня 2018 року, № 30 від 25 січня 2019 року, № 26 від 02 січня 2020 року, ОСОБА_1 призначено уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції з 25 січня 2017 року та з 25 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, з 25 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, 02 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, відповідно.

Судом досліджені листи відділу освіти, направлені навчальним закладам про роз`яснення корупційного законодавства щодо конфлікту інтересів.

Судом досліджений наказ № 84 від 25 листопада 2019 року за підписом ОСОБА_1 про відшкодування витрат за проходження медогляду, за яким серед інших ОСОБА_1 повинні були бути повернуті кошти в сумі 421 грн. 71 коп. та відповідний журнал наказів, де міститься вказаний наказ. Журнал прошитий та пронумерований.

Судом досліджена електронна переписка ДНЗ із міськвідділом за 2019 рік, де зазначається про необхідність видання наказу про повернення коштів, сплачених працівниками ДНЗ за проходження медогляду, квитанцію про оплату медогляду працівників.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно із ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначені норми є бланкетними.

З примітки до ст. 172-7 КУпАП вбачається, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. 1, 2 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції .

Відповідно до п. п. а п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,, зокрема є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. п. а п.2 ч. 1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 при виконання обов`язків завідувача ДНЗ є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Відповідно до ст.172-7 КУпАП порушенням вимог щодо повідомлення керівника про конфлікт інтересів є неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках передбачених законом про наявність конфлікту інтересів.

Згідно із положенням п. 2, 3 ч.1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

З п. 2 примітки до ст.172-6 КУпАП вбачається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 розділу 5 Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Закону України Про запобігання корупції , особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч.1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У ч.1 ст.1 зазначеного Закону передбачено, що реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. За змістом зазначеної статті суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.

Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст.172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України Про запобігання корупції , суд приходить до переконання, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Таким чином, хоча ст. 28 Закону України Про запобігання корупції і передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Отже, чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.

Як вбачається з роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією , аналіз термінів потенційний інтерес та реальний інтерес , які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката ОСОБА_3 , щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Перевіряючи обставини справи щодо наявності реального конфлікту інтересів, в частині обставин, викладених в протоколах № № 269, 270, 271, 272, суд враховує, що у ОСОБА_1 як в/о завідувача ДНЗ № 66, був наявний приватний інтерес при вирішенні питань, пов`язаних з преміюванням. В той же час зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення, адже зі змісту наказів, досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 було здійснене преміювання всіх працівників, а не лише її особисто, окрім того, до протоколів про адміністративне правопорушення не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що розмір премії ОСОБА_1 є необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає колдоговору, критеріям преміювання та рішенню профкомітету про преміювання працівників школи, або відсутні підстави такого преміювання. Досліджуючи вищезазначені накази про преміювання, судом встановлено, що премії працівникам призначалися ОСОБА_1 на підставі рішення профкому, колегіального органу, і фактично накази в частині визначення розміру премій повністю дублюють відповідне рішення профкому, до того ж без такого рішення не може бути прийнятий до бухгалтерії для призначення премії працівникам. З встановлених в судовому засіданні обставин, слід дійти висновку, що функція видачі наказу керівником щодо розміру та призначення премії є номінальною, тобто такою, що лише підтверджує рішення профкому, виконаною в силу посадових обов`язків, за якими керівник з усіх питань установи повинен видати наказ.

Щодо наказу № 85 від 25 листопада 2019 року, то суд звертає увагу, що вказана премія призначена всім працівникам закладу, розмір премії ОСОБА_1 є необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає колдоговору. При цьому, суд зважає на доводи ОСОБА_1 в тій їх частині, що по суті така премія є поверненням коштів по сплаті самими працівниками медоголяду, оскільки такі доводи ОСОБА_1 підтверджені дослідженим в судовому засіданні наказом № 84, витягами з електронної пошти та відповідними квитанціями про оплату проходження медогляду. Крім того такі доводи не перевірені при складанні протоколів та відповідно не спростовані на стадії вирішення питання про фіксацію адмінправопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , адже у неї наявний потенційний конфлікт інтересів, тобто наявність, існування приватного інтересу, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, оскільки нею під час виконання своїх посадових обов`язків вирішувалися питання, пов`язані із преміюванням особисто себе. Як було зазначено вище, нормами діючого КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів.

Окрім того, судом не вбачається у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП, адже накази про преміювання працівників ЗОШ № 6 були видані нею в умовах потенційного конфлікту інтересів, а не реального конфлікту інтересів, оскільки відсутня така обов`язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення, і, відповідно, не зазначено, в чому саме такий вплив знайшов свій вияв та яким саме чином вплинув на об`єктивність прийнятого рішення, адже премія ОСОБА_1 як в першому так і другому випадку була встановлена на чітко регламентованому рівні, до того ж відповідала розміру, який був визначений іншим членам колективу.

Чинним КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У зв`язку з цим, протоколи були об`єднані в одне провадження.

Підсумовуючи викладене, оцінивши надані суду докази, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, суд закриває справу у зв`язку із закінченням строків притягнення до адмінправопорушення.

Відповідно до листа ВССУ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17, вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП на момент розгляду справи означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи те, що підстави закриття кримінального провадження, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є реабілітуючими, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адмінправопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись Кодексом України про адміністративні правопорушення, ЗУ Про запобігання корупції , -

ПОСТАНОВИЛА:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, - провадженням закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до суду Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Ольга Віталіївна Ільяшевич