Постанова

від 19.11.2020 по справі 313/985/20

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

313/985/20

3/313/396/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Нагорного А.О., при секретарі судового засіданні Кравцової О.В., за участю прокурора Крюк А.В., Микитенка А.Д., захисника адвоката Шубіна О.П., розглянувши у судовому засіданні матеріали, які надійшли з управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області ДСР Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гоголівка Веселівського району Запорізької області, громадянина України, директора комунального підприємства Горизонт Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області, раніше до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією не притягувався, зареєстрований та проживає у буд. АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Веселівського районного суду Запорізької області надійшли протоколи № № 383 та 384 від 28.07.2020 р. складені старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області ДСР Національної поліції України майором поліції Коломицьким Сергієм Сергійовичем відносно ОСОБА_1 щодо обвинувачення його у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно протоколу № 383 від 28.07.2020 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (справа № 313/986/20, провадження № 3/313/397/2020) вбачається, що ОСОБА_1 будучи директором КП Горизонт Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області, знаходячись за адресою комунального підприємства: Запорізька область, Веселівський район, с. Зелений Гай, вул. Центральна, буд. № 23, діючи у власних майнових інтересах підписав наказ № 17 від 24.12.2019 р. Про преміювання , яким встановив собі, як директору КП Горизонт премію в розмірі від посадового окладу в сумі 5 842, 20 грн. На підставі зазначеного наказу ОСОБА_1 отримав додаткові грошові кошти до заробітної плати.

При цьому, ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив голову Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області, про наявність реального конфлікту інтересів при встановленні собі надбавки за інтенсивність праці.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Згідно протоколу № 384 від 28.07.2020 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (справа № 313/985/20, провадження № 3/313/396/2020) вбачається, що ОСОБА_1 будучи директором КП Горизонт Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області, знаходячись за адресою комунального підприємства: Запорізька область, Веселівський район, с. Зелений Гай, вул. Центральна, буд. № 23, діючи у власних майнових інтересах підписав наказ № 17 від 24.12.2019 р. Про преміювання , яким встановив собі, як директору КП Горизонт премію в розмірі від посадового окладу в сумі 5 842, 20 грн. На підставі зазначеного наказу ОСОБА_1 отримав додаткові грошові кошти до заробітної плати.

При цьому, ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, видав вищевказаний наказ діючи у власних майнових інтересах, тобто прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Постановою суду від 25.08.2020 р. справи про адміністративні правопорушення за № 313/985/20 та № 313/986/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, об`єднані в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєний № 313/985/20.

Присутній у судовому засіданні прокурор вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, так як згідно до Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 14.07.2016 р., конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є об`єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює. Прокурор просить суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, адміністративне стягнення призначити із застосуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400, 00 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, не визнав та пояснив, що закон не порушував, надбавка встановлена та виплачена згідно п. 3.1 контракту.

Присутній у судовому засіданні адвокат Шубін О.П. підтримав позицію свого підзахисного і просив провадження у справі за таких обставин закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушеннь.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Закону зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до визначень, наведених у ч. 1ст. 1 Закону України Про запобігання корупції від 14.10.2014 р. № 1700-VII:

- реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

З диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті вбачається, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:

- у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересівнаявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП);

- у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

У листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Аналіз термінів потенційний інтерес та реальний інтерес , які містяться в ч. 1 ст. 1 закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН від 29.04.2016 №126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше,приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАПє виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обов`язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.

Суд встановив, що згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридичною особою публічного права визначається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим чи органу місцевого самоврядування. Так, відповідно до статуту, КП Горизонт Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ № 32006527, створене на комунальній власності територіальної громади села Зелений Гай Веселівського району згідно рішення сесії Зеленогаївської сільської ради № 2 від 24.05.2001 р.

На підставі рішення Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області від 14.03.2018 р. № 2, у зв`язку з переходом права власності комунальної власності Зеленогаївської сільської ради до комунальної власності Зеленогаївської сільської ради Веселівського району, визнано засновником КП Горизонт (ЄДРПОУ № 32006527) Чкаловську сільську раду Веселівського району Запорізької області (ЄДРПОУ № 312487115). Статут КП Горизонт затверджено рішенням сесії Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області № 2 від 14.03.2018 р.

Відповідно до рішення сесії Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області № 20 від 20.11.2018 р., ОСОБА_1 призначено директором КП Горизонт , 20.11.2018 р. укладений відповідний трудовий контракт.

Умови матеріального забезпечення директора ОСОБА_1 визначені у пункті 3.1. Розділу 3 укладеного 20.11.2018 р. трудового контракту, у якому Чкаловська сільська рада Веселівського району Запорізької області в особі сільського голови ОСОБА_2 , який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування , з одного боку, та громадянин ОСОБА_1 з другого боку, уклали цей контракт та визначили, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом Директорові підприємства нараховується заробітна плата відповідно до норм чинного законодавства, що регулює правовідносини в даній галузі, з урахуванням змін та доповнень, які існують на момент виплати. Заробітна плата складається :

а) посадового окладу, розмір якого встановлюється штатним розписом, згідно з діючим законодавством. Розмір посадового окладу коригуватиметься відповідно до збільшення прожиткового мінімуму;

б) нарахувань до посадового окладу за вислугу років,передбачених законодавством України та колективним договором;

в) надбавки за інтенсивність праці та особовий характер роботи у розмірі 25% до посадового окладу (у разі погіршення якості роботи, надбавка скасовується або зменшується);

г) матеріальної допомоги згідно чинного законодавства.

Відповідно до п.3.2. Контракту (в редакції чинній на день підписання наказу від 24.12.2019 р. № 17) передбачено, що за погодженням з Засновником Директору може виплачуватися премія за особливі досягнення в роботі. Поточна премія виплачується згідно колективного договору.

В свою чергу, заявою від 20.12.2019 р за вих. № 55 директор КП Горизонт ОСОБА_1 , з метою дотримання умов п.3.2. Контракту звертався до сільського голови Чкаловської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на преміювання працівників КП Горизонт за зразкове виконання трудових обов`язків та підвищення ефективності праці в розмірі посадового окладу згідно колективного договору, в тому числі й у відношенні себе, як директора підприємства та отримав таку згоду, що підтверджується резолюцією сільського голови на вказаній заяві 20.12.2019 р.

Також суд зазначає, що допитаний у судовому засіданні голова Чкаловської сільської ради ОСОБА_2 підтвердив пояснення ОСОБА_1 .

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не вступав у суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями. Підписаний ОСОБА_1 наказ № 17 від 24.12.2019 р. Про преміювання нарахування премії за 2019 рік в розмірі від посадового окладу директору КП Горизонт ОСОБА_1 5 842, 20 грн., зазначені у протоколах, узгоджуються з вимогами підпункту в) пункту 3.1. Розділу 3 Умов матеріального забезпечення директора як такі, що передбачені укладеним 20.11.2018 р. трудовим контрактом. Надбавка за інтенсивність праці в розмірі 25 відсотків від посадового окладу, згідно умов контракту, є складовою заробітної плати.

Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП.

Суд також відмічає, що у протоколі про адміністративне правопорушення, виключно в межах якого має здійснюватись розгляд справи про адміністративне правопорушення, посадова особа, яка склала протокол, а також прокурор помилково зробили посилання на рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від14.07.2016р. № 2 Про затвердження Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб , так як вказане рішення визнано таким, що втратило чинність на підставі п.2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції Про затвердження Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів № 839, 29.09.2017 р.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки за результатами розгляду справи у діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 221, 246, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі № 313/985/20 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Веселівський районний суд Запорізької області щодо якої її винесено, її захисником, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч. 5 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови проголошений 19.11.2020 р. о 16.00 год.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О. Нагорний

19.11.20