Рішення

від 20.11.2020 по справі 440/4728/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4728/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м.Полтаві ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської районної в м.Полтаві ради про визнання рішення від 18.06.2020 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастрові координати: КОАТУУ: 5310136400, Зона: 14, Квартал: 002, орієнтовною площею 0,1 га, що знаходиться на території м. Полтави протиправним та зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастрові координати: КОАТУУ: 5310136400, Зона: 14, Квартал: 002, орієнтовною площею 0,1 га, що знаходиться на території м. Полтави.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем незаконно відмовлено у задоволенні заяви, поданої позивачем про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд через те, що запитувана земельна ділянка передана іншій особі, оскільки вказане не відповідає дійсності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4728/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

24.09.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилався на те, що згідно з наданими до заяви графічними матеріалами бажана земельна ділянка передана у власність іншій особі на підставі рішення Полтавської міської ради від 21.10.2010 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання Київської районної в м. Полтаві ради про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради відмовлено. Перейдено до розгляду адміністративної справи № 440/4728/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у Київської районної в м. Полтаві ради завірені належним чином копії рішення Полтавської міської ради від 21.10.2010 з усіма додатками; докази передання у власність іншій особі земельної ділянки, зазначеної позивачем у графічних матеріалах згідно заяви від 02.01.2020 року (документи щодо кадастрового номеру земельної ділянки та власника земельної ділянки).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року у задоволенні клопотання Київської районної в м.Полтаві ради про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Полтавської міської ради відмовлено.

В судове засідання 19.11.2020 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Суд, керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

28.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київської районної у місті Полтаві ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,1 га (Кадастрові координати: КОАТУУ: 5310136400, Зона: 14, Квартал: 002, орієнтовною площею 0,1 га, що знаходиться на території м. Полтави). До заяви додав викопіювання з графічного матеріалу із зображенням бажаного місця розташування земельних ділянок та зазначенням їх орієнтовного розміру, копію паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. Також повідомив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використав.

За наслідками розгляду означеної заяви рішенням п`ятдесят другої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 18.06.2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань":

- пунктом 10 відмовлено гр. ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 , у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, вказаної на графічних матеріалах по АДРЕСА_2 , у зв`язку з невідповідністю місяця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно - правових актів, оскільки рішенням позачергової пятдесят восьмої сесії Полтавської міської ради пятого скликання від 21.10.2010 року "Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок по вул. Журавлиній обслуговуючому кооперативу "Юрівка", зазначена земельна ділянка передана у власність іншій особі.

Позивач, не погодившись із вищевказаним рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України).

Нормами абзацу 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, нормою пункту г ч. 1 ст. 121 ЗК України встановлено норму безоплатної передачі земельних ділянок громадянам України із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у розмірі не більше 0,10 гектара (в містах).

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Судом встановлено, що рішенням п`ятдесят другої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 18.06.2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань": - пунктом 10 відмовлено гр. ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 , у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, вказаної на графічних матеріалах по АДРЕСА_2 , у зв`язку з невідповідністю місяця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно - правових актів, оскільки рішенням позачергової п`ятдесят восьмої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 21.10.2010 року "Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок по АДРЕСА_2 , зазначена земельна ділянка передана у власність іншій особі.

Відмовляючи позивачу у наданні у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідач посилався на те, що орієнтовно зазначена на викопіюванні земельна ділянка в районі вул. Журавлиної передана у власність іншій особі рішенням Полтавської міської ради від 21.10.2010 року "Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок по АДРЕСА_2 .

На підтвердження наведеного представником відповідача на вимогу суду додано до матеріалів справи копію рішення позачергової п`ятдесят восьмої сесії п`ятого скликання Полтавської міської ради від 21.10.2010 Про передачу земельних ділянок громадянам та надання в користування земельних ділянок по вул. Журавлиній обслуговуючому кооперативу "Юрівка", яким вирішено залишити у користуванні та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки обслуговуючого кооперативу "Юрівка" по АДРЕСА_2 загальною площею 13 274 кв. м. (пункти 1-2).

Цим же рішенням передано у власність громадянам та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельні ділянки громадян відповідно до додатку до цього ж рішення.

В обґрунтування правомірності спірного рішення представником відповідача надані суду відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з приводу земельної ділянки кадастровий номер: 5310136400:14:002:0394.

Надаючи оцінку викладеним у спірному рішенні мотивам відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

У свою чергу, з положень статті 79 1 ЗК України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави дійти висновку про те, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.

Суд зазначає, що в даному випадку позивач з метою формування земельної ділянки звернувся до Київської районної у місті Полтаві ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,1 га. Графічні матеріали, додані до заяви позивача, містять зображення бажаного місця розташування земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою кадастровий номер: 5310136400:14:002:0394.

Суд вважає хибними висновки спірного рішення про передання у власність іншій особі земельної ділянки, графічні матеріали щодо якої зазначені у заяві повивача, оскільки на даний час вона не є сформованою, а позивач і порушує питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

Судом не встановлено, що позивач просить сформувати бажану земельну ділянку для передання її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5310136400:14:002:0394.

Таким чином, пункт 10 рішення п`ятдесят другої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 18.06.2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га не ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Обираючи ефективний та належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3 ) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 73 згаданого Кодексу визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам, а не забезпечення ефективності державного управління.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність можливості та наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням висновків суду, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме: зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Натомість, вимога позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастрові координати: КОАТУУ: 5310136400, Зона: 14, Квартал: 002, орієнтовною площею 0,1 га, що знаходиться на території м. Полтави задоволенню не підлягає, адже рішенням п`ятдесят другої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 18.06.2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" перевірялося судом на предмет правомірності, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його винесення, та тих обставин, які відносяться до предмету доказування у цій справі. Враховуючи завдання суду, суд не вправі виходити за межі предмету доказування у справі та досліджувати чи є мотиви прийняття рішення вичерпними та чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та чи існують інші підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2019 у справі №806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Тому належним способом захисту права позивача в даному випадку є зобов`язання Київську районну в м.Полтаві раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,1 га (Кадастрові координати: КОАТУУ: 5310136400, Зона: 14, Квартал: 002, орієнтовною площею 0,1 га, що знаходиться на території м. Полтави) з урахуванням висновків суду.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, цією нормою передбачено право, а не обов`язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

На цей час у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконуватиме чи ухилятиметься від виконання судового рішення у даній справі.

Таким чином, клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення - задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Київської районної в м.Полтаві ради (вул. Маршала Бірюзова, 1/2, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 05384703) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 10 рішення п`ятдесят другої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 18.06.2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га.

Зобов`язати Київську районну в м.Полтаві раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,1 га (Кадастрові координати: КОАТУУ: 5310136400, Зона: 14, Квартал: 002, орієнтовною площею 0,1 га, що знаходиться на території м. Полтави) з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко