Рішення

від 20.11.2020 по справі 580/3860/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року справа № 580/3860/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Сосновий» про стягнення заборгованості,

встановив:

14 вересня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до приватного підприємства «Сосновий» , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 50380 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2019 році та 1491,84 грн пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочого місця та працевлаштування особи з інвалідністю.

Зокрема позивач зазначив, що в ході аналізу даних наданих відповідачем у звіті з іншою інформацією, яка засвідчує нарахування та виплату заробітної плати працівникам встановлено ряд розбіжностей. Так, у рядку 02 Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) Звіту Відповідачем вказано 2 особи з інвалідністю, які працюють на робочих місцях у Відповідача.

Однак, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Черкаській області (далі по тексту - ГУ ДПС) від 24.02.2020 № 4761/23-00-33-0115, наданої на запит Позивача від 30,01.2020 № 251/01-27, згідно з даними звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - ЄСВ), поданої Відповідачем до територіального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, наявна інформація про 1 працівника-особу з інвалідністю, яким відпрацьовано 5 місяців та 2 особи з інвалідністю 4 місяці, за яких сплачено ЄСВ у розмірі 8,41 відсотка, як передбачено пунктом 13 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Враховуючи норми пункту 3.2 розділу З Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 25.09.2005 № 286, середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю розраховується за формулою: кількість відпрацьованих місяців : на 12 місяців (звітний період - рік) х кількість працівників, тобто: 13 міс, : 12 міс. х і ос. = 1,08 ос., за правилами заокруглення - 1 особа.

Тобто, за інформацією ГУ ДПС у Відповідача у звітному 2019 році працювала лише 1 особа з інвалідністю. Крім того, за даними ГУ ДПС середньооблікова кількість штатних працівників у Відповідача у звітному році, становила 63 особи, а не 50 як вказано у Звіті.

Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Розгляд справи по суті розпочато за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував та зазначив, що ним подано до Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості звіт форми №3-ПН у строк не пізніше 10-ти робочих днів з дня відкриття вакансії. Також пояснив, що на приватному підприємстві працювало в 2019 році 63 особи, з яких 59 осіб підпадають під категорію до небезпечних робіт та робіт підвищеної небезпеки, решта осіб які не підпадають до категорії небезпечних робіт становила 4 особи, що відповідно до Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні не порушено 4 % квоти для працевлаштування інвалідів.

15.10.2020 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що ПП Сосновий (код ЄДРПОУ 41302722) зареєстровано як юридична особа. Основним видом діяльності є КВЕД 02.10 Лісівництво та інша діяльність лісовому господарстві та 02.20 Лісозаготівля , що підпадають під категорію робіт підвищеної небезпеки. Відповідно до копії штатного розпису наданого відповідачем кількість штатних одиниць підприємства 63 особи, з яких лише 4 особи, які не підпадають до категорії небезпечних робіт.

Спеціальним законом, що визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість їм вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон № 875.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

На законодавчому рівні визначено єдиний норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.

Оскільки середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2019 році становила 63 особи, нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для позивача є 2 штатні одиниці, то норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем виконано (згідно зі звітом від 27.02.2020 форми 10-ПІ у відповідача у 2019 році фактично працювало 2 особи з інвалідністю , що підтверджує своєчасне працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу.

Санкцію позивачем застосовано необґрунтовано, без урахування усіх обставин у справі.

Частиною 3 статті 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Згідно з пунктом 2 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких таке місце роботи є основним. Пунктом 3 зазначеного порядку встановлено, що виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний період також може бути забезпечене шляхом виконання однієї з таких умов: загальна чисельність працевлаштованих з урахуванням вимог пункту 2 цього Порядку осіб з інвалідністю на підприємствах, що входять до складу господарського об`єднання, є не меншою, ніж сума нормативів для кожного з таких підприємств; кількість працюючих осіб з інвалідністю на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що перевищує 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, що входить до складу господарського об`єднання, є більшою, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на всіх інших підприємствах, що входять до складу відповідного господарського об`єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць; розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об`єднання, або на підприємстві із чисельністю зайнятих осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами, за умови, що сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму адміністративно-господарських санкцій, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Пунктом 4 зазначеного порядку передбачено, що розгляд питання щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, та господарським об`єднанням, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, здійснюється територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) протягом 30 календарних днів після подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. У разі наявності розбіжностей показників у звітах про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю відділення Фонду протягом десяти календарних днів після виявлення розбіжностей повідомляє письмово підприємство, установу, організацію, фізичну особу, яка використовує найману працю, та господарське об`єднання, до складу якого входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, територіальний орган Держпраці, про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період.

Згідно з висновком Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 зазначено, що суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме листом Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості від 22.03.2020 №1732, що відповідачем подавалась звітність форми №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії ) протягом 2019 року.

Суд дійшов висновку, що відповідачем вжито залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу - 2 особи.

Оцінюючи твердження позивача про недотримання відповідачем установленого нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, що на думку позивача підтверджується відомостями Головного управління ДПС у Черкаській області про відсутність працівників, яким встановлено інвалідність згідно даних звідності з ЄСВ поданими страхувальниками за 2019 рік, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (далі - ГК України) адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання.

Частинами 1-2 статті 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з висновком ВС у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 у подібних правовідносинах суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

За порушення норм законодавства про єдиний внесок до платників, на яких згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, застосовуються фінансові санкції відповідно до статті 25 Закону №2464.

Згідно з пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону №2464 передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, податковим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Враховуючи зазначене, за помилку у звітах щодо сум нарахованого ЄСВ, поданого до Головного управління ДПС у Черкаській області можуть бути застосовані фінансові санкції, а не адміністративно-господарські санкції.

Позивачем не надано доказів виконання вимог пункту 4 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, а саме письмового повідомлення протягом десяти календарних днів після виявлення розбіжностей територіального органу Держпраці, про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність бездіяльності відповідача щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідача у 2019 році, за наявності належних та допустимих доказів виконання відповідачем працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу - 2 особи, суд дійшов висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.11.2020.

Суддя В.П. Тимошенко