Рішення

від 06.11.2020 по справі 826/7615/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2020 року №826/7615/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Громадської організації Рух киян за справедливість до Київської міської ради, треті особи - Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, Архітектурно-містобудівна рада Департаменту містобудування та архітектури міста Києва, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна агенція , Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Громадської організації Рух киян за справедливість (далі - позивач) до Київської міської ради (далі - відповідач), треті особи - Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації (третя особа - 1) , Архітектурно-містобудівна рада Департаменту містобудування та архітектури міста Києва (третя особа - 2) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа - 3) , Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна агенція (третя особа - 4) , Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ (третя особа - 5) про визнання протиправним та скасування рішення від 20 грудня 2017 року № 1006/4013 Про затвердження детального плану території в межах вулиці Донецької, Повітрофлотського проспекту, вулиці Смілянської, вулиці Фастівської та залізниці в Солом`янському районі міста Києва.

Ухвалою суду від 21 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

08 червня 2018 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7615/18 (далі - справа) , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

16 липня 2018 року представником відповідача у судовому засіданні подано клопотання про залучення до справи в якості третіх осіб Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна агенція , Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ , яке судом було задоволено.

22 серпня 2018 року ухвалою суду зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про оскарження рішення Київської міської ради від 20 грудня 2017 року № 1006/4013 "Про затвердження детального плану території в межах вул. Донецької, Повітрофлотського проспекту, вул. Смілянської, вул. Фастівської та залізниці у Солом`янському районі м. Києві" у виданні, в якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

29 листопада 2018 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року провадження у справі № 826/7615/18 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 826/3494/18 зупинено.

Ухвалою суду від 31 січня 2019 року поновлено провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що детальний план території в межах вулиці Донецької, Повітрофлотського проспекту, вулиці Смілянської, вулиці Фастівської та залізниці в Солом`янському районі міста Києва, затверджений оспорюваним рішенням, грубо суперечить положенням Генерального плану міста Києва; одночасне прийняття рішення про розробку детального плану території та рішення про затвердження цього ж детального плану території є протиправним та суперечить законодавчій логіці; детальний план території затверджений з порушенням статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме з порушенням порядку проведення громадських слухань щодо проекту даної документації; порушено інтереси киян, територіальної громади міста Києва та позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки скарга вх. №181 від 26 жовтня 2020 року оформлена позивачем з порушеннями та в подальшому ним відкликана, а тому відповідач в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

Згідно з вказаним Генеральним планом, земельна ділянка в межах вул. Донецької, Повітрофлотського проспекту, вул. Смілянської, вул. Фастівської та залізниці у Солом`янському районі м. Києва загальною площею 67,86 га, за функціональним призначенням належить до території: частково до території житлової забудови (33,16 га), частково до територій установ і підприємств обслуговування (6,05 га), частково до територій вулиць в межах червоних ліній (11,32 га), частково до території іншого призначення (12,41 га) (ділової, виробничої, комунально-складської тощо).

Рішенням Київської міської ради від 20 грудня 2017 року № 1006/4013 затверджено детальний план території в межах вулиці Донецької, Повітрофлотського проспекту, вулиці Смілянської, вулиці Фастівської та залізниці у Солом`янському районі м. Києва.

Зазначеним детальним планом території на вищевказаній земельній ділянці передбачено будівництво багатоповерхових житлових будинків, а також громадських будівель та споруд.

Вважаючи, що вказане рішення протиправним позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17 лютого 2011 року, (далі - Закон № 3038-VI) , планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3038-VI Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частиною другою даної статті передбаченою, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Вказана стаття Закону також передбачає особливий порядок розроблення та ствердження Генерального плану міста.

Так, Генеральний план підлягає експертизі, порядок проведення якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25травня 2011 року № 548.

Пунктами 5 та 6 зазначеного Порядку № 548 передбачено, що під час проведення експертизи визначається відповідність змісту містобудівної документації законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, а також вимогам завдань з розроблення містобудівної документації.

Під час проведення експертизи враховуються результати розгляду проектів містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою, зокрема висновки (за відповідним напрямом) органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, державної санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного та інших органів, яким відповідно до закону належать повноваження щодо розгляду містобудівної документації.

Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що Генеральний план населеного пункту - це основний вид містобудівної документації, який розробляється на підставі висновків фахівців в різних галузях життєдіяльності, проходить експертизу та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахування державних інтересів.

Натомість, згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 3038-VI, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план території визначає: функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Детальний план не підлягає експертизі (пункт 9 статті 19 Закону № 3038-VI).

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (пункт 10 статті 19 Закону № 3038-VI).

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує нормування державної політики у сфері містобудування ( пункт 6 статті 19 Закону № 3038-VI).

Відповідно до пункту 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16 листопада 2011 року, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, реакційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляється детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Таким чином, зазначеними вимогами законодавства передбачено, що детальний план території не може суперечити генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до Генерального плану та деталізує і уточнює його положення.

Відповідно до статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006 затверджена міська програма створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, відповідно до якої визначено перелік містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013 - 2016 рр. (далі - Перелік). Програма створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві на період 2013 - 2016 рр. підготовлена відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з метою забезпечення реалізації Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, схваленої рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 824/7060.

На виконання пункту 79 Переліку, розроблено та затверджено у встановленому порядку детальний план території в районі вулиць Донецької, Повітрофлотського проспекту, вул. Смілянської та Фастівської та залізниці.

Згідно із пунктом 4.8. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Мінрегіону від 16 листопада 2011 року № 290, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої будови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган побудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Державними будівельними нормами ДБН Б. 1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану територій визначено, що детальний план розробляється:

- на структурно-планувальні елементи території населеного пункту які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства (пункт 4.2);

- з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови ландшафтної організації частини території населеного пункту (пункт 4.1).

Внаслідок того, що вказана територія об`єднала декілька використань (території житлової забудови (садибна, багатоповерхова, багатоквартирна), території громадської забудови, комунальні та виробничі території, території зелених насаджень, території вулиць та доріг, інші території), відповідно до матеріалів, що входять до складу Генерального плану м. Києва до 2020 року, зокрема, Планувальної структури, територія детального плану території в районі вулиць Донецької, Повітрофлотського проспекту, вулиці Смілянської та Фастівської та залізниці, віднесена до поліфункціональних районів.

Як встановлено судом, затвердженим детальним планом території уточнено та систематизовано визначену чинним Генеральним планом поліфункціональну функцію території ДПТ, зокрема, функцію житлової та громадської забудови.

Проектними пропозиціями детального плану конкретизується локально містобудівна ситуація та встановлюється переважна функція цієї території - житлова та громадська забудова, що є логічним планувальним рішенням для подальшого сталого її розвитку.

Отже, суд зазначає, що передбачений оскаржуваним рішенням детальний план відповідної території, зокрема і щодо функціонального призначення території (для житлової забудови, території громадської забудови, комунальні та виробничі території, зелених насаджень, вулиць і доріг) не суперечить визначеному у генеральному плані поліфункціональному використанню територій, а є уточненням положень генерального плану щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, не змінюють функціональне зонування його територій, а саме уточнює положення чинного Генерального плану і систематизує містобудівну ситуацію, яка була зафіксована під час розробки та затвердження чинного Генерального плану.

Крім того, рішення Київської міської ради від 20 грудня 2017 року №1006/4013 оскаржувалося в судовому порядку. За результатами розгляду справи №826/3494/18 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року задоволено позов Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №1006/4013 від 20 грудня 2017 року.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року задоволено з вказаних підстав апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ , Київської міської ради, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №1006/4013 від 20 грудня 2017 року відмовлено.

Однак, окрім вказаної підстави протиправності, позивач також вважає, що одночасне прийняття рішення про розробку детального плану території та рішення про затвердження цього ж детального плану території є протиправним та суперечить законодавчій логіці.

Так, згідно з пунктом 4.1 Розділу 4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 рішення по розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а такою внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна, сільська, селищна, міська рада.

Рішенням Київської міської ради від 26 грудня 2014 року № 864/864 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006 вирішено Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) визначити території для розробки детальних планів територій, які не увійшли до переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у місті Києві на 2013-2016 роки, затвердженого рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006.

Пунктом 3 даного рішення доповнено додаток до Програми створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006 позиціями, зокрема, позиція 79 - ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Михайла Мишина, Молодогвардійської з орієнтовною площею 13 га.

В той же час, відповідно до примітки рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006 до вказаного ДПТ значить - розробка нової містобудівної документації, тобто ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Михайла Мишина, Молодогвардійської не було затверджено, таким чином Київська міська рада в межах компетенції та у спосіб визначений законодавством прийняла оскаржуване рішення від 20 грудня 2017 року № 1006/4013 Про затвердження детального плану території в межах вулиці Донецької, Повітрофлотського проспекту, вулиці Смілянської, вулиці Фастівської та залізниці у Солом`янському районі міста Києва , яким внесено зміни до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006, зокрема, позицію 79 Переліку містобудівної документації, для розроблення (оновлення) у місті Києві у 2013-2017 роках викладено в наступній редакції: 79 - ДПТ в межах вулиці Донецької, Повітрофлотського проспекту, вулиці Смілянської, вулиці Фастівської та залізниці у Солом`янському районі міста Києва - 2.1.020 - 67,86.

Крім того, пунктом 2 вказаного рішення затверджено детальний план території відповідно до основних техніко-економічних показників (техніко-економічні показники та основні положення з графічними матеріалами), що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, розташування червоних ліній вулиць і доріг, кварталів садибної забудови, граничної поверховості та цільності забудови, для подальшого розроблення документації із землеустрою та прийняття рішень щодо розміщення об`єктів містобудування.

Пунктом 4.9 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарського України від 16 листопада 2011 року № 290, передбачено проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Порядок № 555).

Частиною сьому статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пунктом 7 Порядку № 555 передбачено перелік осіб, які мають право подавати пропозиції до проектів містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 555 підставою для подання пропозиції до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ Виробничо-технічна агенція було розміщено повідомлення про початок процедури громадських слухань проекту ДПТ в газеті Хрещатик № 66 (4979) від 23 червня 2017 року, в якому, серед іншого, зазначалось, що експозицію проекту Детального плану території було розміщено в приміщенні Солом`янської державної адміністрації, проспект Повітрофлотський, 41.

Крім того, в повідомленні зазначено, що ознайомлення з томами проекту ДПТ в межах вулиці Донецької, Повітрофлотського проспекту, вулиці Смілянської, вулиці Фастівської та залізниці у Солом`янському районі міста Києва відбувається в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 32, третій поверх, кабінет 307. Строк ознайомлення з матеріалами проекту містобудівної документації - 30 днів з моменту публікації оголошення у засобах масової інформації. Матеріали проекту Детального плану території також були розміщені на сайтах www.kga.gov.ua.

Аналогічне оголошення було розміщено на сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з графічними матеріалами.

Оголошення про завершення громадських слухань щодо проекту ДПТ було розміщено в газеті Хрещатик № 90 (5003) від 22 серпня 2017 року та на офіційному сайті Департаменту міст обування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Звіт про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних та фізичних осіб, отриманих під час проведення громадських слухань проекту ДПТ розміщений на сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) www.kga.gov.ua.

Таким чином, відповідачем не порушено порядку проведення громадських слухань щодо врахування інтересів громадськості.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

В той же час, позивачем не обґрунтовано, в чому полягає порушення його прав та інтересів, прав та інтересів киян та територіальної громади міста Києва.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах адміністративної справи належних та достатніх доказів, якими б підтверджувалася протиправність оспорюваного рішення, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання його протиправним та скасування.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем у справі надано суду належні та допустимі доказів, які спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Громадської організації Рух кияни за справедливість до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Громадської організації Рух киян за справедливість (місцезнаходження: 03143, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, 150 а, оф. 36а; код ЄДРПОУ 36506032) до Київської міської ради (місцезнаходження: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36; ЄДРПОУ 22883141), треті особи - Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 01196, місто Київ, площа Лесі Українки, 1; код ЄДРПОУ 02498487), Архітектурно-містобудівна рада Департаменту містобудування та архітектури міста Києва (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 32), Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) місцезнаходження: 01196, місто Київ, площа Лесі Українки, 1), Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна агенція (місцезнаходження: 01004, Україна, місто Київ, Київ, Червоноармійська 24/1; код ЄДРПОУ 38682892, Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ (місцезнаходження: 01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 42; код ЄДРПОУ 31958324) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко