Рішення

від 19.11.2020 по справі 320/1636/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року м. Київ № 320/1636/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області провизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" (адреса: 1011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 15, кв. 30, ідентифікаційний код 30521500, фактична адреса (згідно позову): 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, оф. 12) (надалі - позивач, Товариство, ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 26-А) (надалі - відповідач, ДАБІ, Департамент ДАБІ у Київській області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області при проведенні планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відображеного актом перевірки № Т-2401/2 від 24.01.2020, які здійснювались головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трофименком Артемом Олександровичем та головним інспектором будівельного нагляду Логуновим В.В.;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.07.2020 № С-2701/2;

- визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2020 № З-0602/4/1010-716/01.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проведена відповідачем перевірка здійснена із грубим порушенням норм чинного законодавства України, висновки перевірки є надуманими та необґрунтованими.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 (суддя Дудін С.О.) передано адміністративну справу № 320/1636/20 за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Вказана справа надійшла на адресу суду 23.04.2020.

Відповідно до Витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020, справу № 320/1636/20 передано судді Пащенко К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене позовне провадження у вказаній адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі, оскільки при проведенні перевірки встановлено, що позивачем, як замовником будівництва об`єкту, не забезпечено здійснення технічного нагляду під час будівництва виробничого комплексу (І-ІІ черги будівництва) по вул. Леніна, 1а в с. Дударків, оскільки відповідно до загального журналу робіт у період з 26.07.2017 по 25.04.2018 виконувалися будівельно-монтажні роботи, тоді як строк дії кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду ОСОБА_1 відповідно до реєстру атестованих осіб закінчився 25.07.2017.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що ДАБІ не надав жодного доказу який би свідчив про належне вручення повідомлення про перевірку, не довів чи дійсно "закінчення" сертифікату призводить до таких наслідків як незабезпечення технічного нагляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

02.01.2020 на юридичну адресу ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" (м. Київ, вул. Арсенальна,15, кв. 30), направлено, рекомендованим листом, повідомлення від 26.12.2019 про проведення планового заходу на об`єкті будівництва: будівництво виробничого комплексу (І-ІІ черга будівництва) за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Леніна, 1-А, з зазначенням дати здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю у період з 13.01.2020 по 24.01.2020.

У період з 13.01.2020 по 24.01.2020, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.11.2019 № 1332, направлення від 03.01.2020 № б/н Департаментом ДАБІ відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, проведено планову перевірку на об`єкті будівництва: будівництво виробничого комплексу (І-ІІ черга будівництва) за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Леніна, 1-А.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 24.01.2020 № Т-2401/2 (надалі - Акт перевірки), винесено припис № С-2701/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.01.2020 та складено протокол № З-Л-З-2701/2 від 27.01.2020.

Відповідно до Акта перевірки посадовими особами Департаменту ДАБІ встановлено, зокрема, що:

- замовником будівництва ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" в поданій декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва виробничого корпусу (І-ІІ черга будівництва) по вул. Леніна 1а у с. Дударків (вх. № 10/10-1612/30/Ц від 16.12.2015) зареєстрованій Департаментом ДАБІ від 22.12.2015 № КС083153563512 наведено недостовірні дані, оскільки: на момент подання та реєстрації декларації договір та наказ про призначення інженера технічного нагляду відсутній; договір на виконання будівельних робіт з генеральним підрядником ТОВ "ПІДРЯД 9" було складено 15.07.2017, тоді як в декларації зазначено, що підрядник ТОВ "ПІДРЯД 9"; в декларації зазначено, що проектна документація затверджена наказом замовника від 20.05.2015 № 1, тоді як під час перевірки надано наказ про затвердження проектної документації від 04.05.2015 № 04/05/2015; в декларації зазначено, що головного інженера проекту призначено наказом ТОВ "АСПІДА" від 04.05.2015 № 1, тоді як під час перевірки надано наказ про призначення головного інженера проекту від 26.03.2012 № 12; оскільки розроблена відповідно до вихідних даних, будівельних норм, стандартів і правил проектна документація відсутня;

- замовником будівництва ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" не забезпечено здійснення технічного нагляду під час будівництва виробничого корпусу (І-ІІ черга будівництва) по вул. Леніна 1а у с. Дударків, оскільки, відповідно до загального журналу робіт у період з 26.07.2017 по 25.04.2018 виконувались будівельно-монтажні роботи, тоді як строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду ОСОБА_1 , відповідно до реєстру атестованих осіб закінчився 25.07.2017;

- замовником будівництва ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" не забезпечено здійснення авторського нагляду під час будівництва виробничого корпусу (І-ІІ черга будівництва) по вул. Леніна 1а у с. Дударків, оскільки, п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури" визначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва, тоді як вказаний договір відсутній під час перевірки.

У приписі № С-2701/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.01.2020 вказано: "Усунути виявлені порушення у термін до 27.02.2020 р. відповідно до чинного законодавства. Особливі умови: У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконає вимоги, встановлені у приписі, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області будуть вжиті заходи відповідно до діючого законодавства.".

Відповідно до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-Л-З-2701/2 від 27.01.2020 зафіксовано порушення, а саме: " замовником будівництва ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" не забезпечено здійснення технічного нагляду під час будівництва виробничого корпусу (І-ІІ черга будівництва) по вул. Леніна 1а у с. Дударків, оскільки, відповідно до загального журналу робіт у період з 26.07.2017 по 25.04.2018 виконувались будівельно-монтажні роботи, тоді як строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду ОСОБА_1 , відповідно до реєстру атестованих осіб закінчився 25.07.2017, чим порушено вимоги п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури", ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність"...

Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 17 год. 00 хв. "06" лютого 2020 року у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області...".

06.02.2020 відповідачем винесено постанову про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-0602/4/1010-716/01, відповідно до якого ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" визнано винним у вчинені правопорушення, передбачено п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 84 080 грн.

Враховуючи викладене, вважаючи рішення відповідача необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011№ 466 (далі - Порядок № 466), (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Зазначені положення Закону № 3038-VI кореспондуються з Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Планові перевірки об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів (п. 6 Порядку № 553).

Відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 15-17 Порядку № 553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку № 553).

Відповідно до п. 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Згідно із п. 21 Порядку № 533 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис та надсилає зазначені документи йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі № 153/876/17, від 10.07.2019 у справі № 521/17659/17.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки, на підставі якого позивачу винесено оскаржувані припис та постанова за правопорушення у сфері містобудування.

Вказана перевірка проведена на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.11.2019 № 1332 (далі - Наказ № 1332), направлення від 03.01.2020 № б/н.

Відповідно до п. 1 Наказу № 1332, в.о. голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України наказано "Затвердити річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2020 рік (далі - річний план), що додається.".

Згідно з п. 986 до річного плану було включено ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОПОСТАЧ".

На адресу позивача 02.01.2020 відповідачем було направлено рекомендованим листом Повідомлення про проведення планового заходу № 1010-5184/01 від 26.12.2019, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 02.01.2020 № 215600426655. Тобто позивача повідомлено про проведення перевірки належним чином.

Судом встановлено, що перевірка проведена у присутності представника ТОВ "ПІДРЯД 9" Шашкеєва Дмитра Олексійовича, представника ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОПОСТАЧ" Якуніної Світлани Леонтіївни, директора ТОВ "АПСІДА" Солдатенка Романа Григоровича; в Акті перевірки містяться підписи представників ТОВ "ПІДРЯД 9" Шашкеєва Дмитра Олексійовича та ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОПОСТАЧ" Якуніної Світлани Леонтіївни (далі - Якуніна С.Л. ); зауваження до Акту перевірки відсутні.

Суд зауважує, що у разі незгоди проведення (заперечення проти проведення) перевірки, Якуніна С.Л. (посадова особа позивача) мала право не підписувати Акт перевірки, або зазначити відповідні відомості у самому Акті перевірки.

Посилання позивача на те, що посадова особа відповідача, під час проведення перевірки, здійснювала тиск на Якуніну С.Л. судом відхиляються оскільки доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надавалися.

Щодо посилань позивача на відсутність повноважень Якуніної С.Л. представляти інтереси позивача при перевірці, то відповідні аргументи судом відхиляються, позаяк саме Товариство забезпечило явку вказаної особи, і при цьому позивач, зважаючи на обставини належного (у відповідності до норм законодавства) його повідомлення з боку ДАБІ про проведення перевірки, не був обмежений в праві на уповноваження на представництво інтересів ТОВ "НВП "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" і інших осіб.

До того ж викладені в позовній заяві обставини не спростовують, виявлених посадовими особами відповідача, порушень у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадовими особами відповідача проведено перевірку з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ" - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко