ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2020 року м. Київ № 640/28373/20
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК ХЕДВЕЙ (01010, м. Київ,
пров. Бутищева, 10)
до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, просп.
Перемоги, 14)
про визнання протиправними та скасування припису, постанови та розрахунків
плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних
засобів,-
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕК ХЕДВЕЙ до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати припис Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №0254256 щодо усунення ТОВ ТЕК ХЕДВЕЙ порушення законодавства про автомобільний транспорт;
- визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №220286 від 22 вересня 2020 року про застосування щодо ТОВ ХЕК ХЕДВЕЙ адміністративно-господарського штрафу;
- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03 серпня 2020 року щодо ТОВ ТЕК ХЕДВЕЙ згідно ТТН від 03 серпня 2020 року №312;
- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №045228 від 28 серпня 2020 року щодо ТОВ ТЕК ХЕДВЕЙ згідно ТТН від 28 серпня 2020 року №255.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 16, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування .
При цьому, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги , а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги ; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Зі змісту заявлених вимог щодо скасування припису та постанови вбачається, що останні прийняті Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, однак позивачем в статусі відповідача вказано Державну службу України з безпеки на транспорті.
При цьому, позивачем заявлено вимоги щодо скасування розрахунків плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, стосовно чого суд зазначає наступне.
Так, згідно з положеннями статті 33 Закону України Про автомобільні дроги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №87 (далі - Порядок № 87).
За змістом пунктів 26, 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок №879) кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України , у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункт 31-1 Порядку).
Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З урахуванням викладеного, розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не є рішенням суб`єкта владних повноважень, відтак не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.07.2019 у справі № 819/911/19, від 23.01.2020 у справі № П/811/1456/17, від 26.02.2020 у справі № 820/1337/17 від 11.03.2020 у справі № 0440/6373/18.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 33).
Таким чином, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" щодо заявлених вимог позивача в частині позовних вимог, заявлених про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.
Така правова позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.01.2019 у справі № 803/3/18.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із приведенням її у відповідність до вимог ст.ст. 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України із викладом обставин та обґрунтуванням кожної з вимог до належного відповідача та з урахуванням висновків суду щодо неналежності розгляду вимог про оскарження розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК ХЕДВЕЙ слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК ХЕДВЕЙ залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92987324 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Федорчук А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні