Рішення

від 06.11.2020 по справі 640/3001/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2020 року №640/3001/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс" (далі - позивач, ТОВ "Житлосервіс") до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №00014651402 від 22.11.2018 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №00014471402 від 16.11.2018 р. в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 50% у сумі 66031,00 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/3001/19 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ГУ ДФС у м. Києві у період з 26.09.2018 р. по 17.10.2018 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Житлосервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р. та по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2018 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 24.10.2018 р. №730/26-15-14-02-01-14/32657059 (далі - Акт перевірки) .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, 181.1 ст. 181, п. 189.1 ст. 189, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті та сплаті до бюджету на суму 132062,00 грн., в т.ч. за лютий 2017 року на суму 7879,00 грн., за березень 2017 року на суму 6847,00 грн., за квітень 2017 року на суму 13014,00 грн., за серпень 2017 року на суму 6483,00 грн., за грудень 2017 року на суму 47287,00 грн., за січень 2018 року на суму 16017,00 грн., за березень 2018 року на суму 10421,00 грн., за квітень 2018 року на суму 24114,00 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, в частині: несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 14487,87 грн.; відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 132062,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) від 16.11.2018 р. №00014471402, яким:

- за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 14487,87 грн. застосовано до позивача штраф у розмірі 10% у сумі 1448,79 грн.;

- у зв`язку із встановленням відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз. 2 п. 120' 1.2 ст. 120' 1 ПК України, податкових накладних / розрахунків коригування на суму ПДВ 132062,00 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 66031,00 грн.

2) від 22.11.2018 р. №00014651402, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 165078,00 грн., з яких 132062,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, а 33016,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані вище податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом з`ясовано, що висновок відповідача про заниження суми податку на додану вартість на суму 132062,00 грн. та відсутність реєстрації податкових накладних на вказану суму ґрунтується на тому, що на підставі наданих до перевірки первинних документів, що свідчать про придбання послуг підприємством у постачальників та видаткових накладних, що свідчать про реалізацію ТОВ "Житлосервіс" товару на користь покупців, а також на підставі регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "Житлосервіс" по рахункам: 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , 703 Дохід від реалізації робіт і послуг , 311 Поточні рахунки в національній валюті , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 651 За розрахунками із загальнообов`язкового державного соціального страхування , 661 Розрахунки за заробітною платою , 80 Матеріальні витрати , 81 Витрати на оплату праці , 82 Відрахування на соціальні заходи , 84 Інші операційні витрати , 903 Собівартість реалізованих робіт і послуг , 91 Загальновиробничі витрати , 92 Адміністративні витрати , 94 Інші витрати операційної діяльності за перевіряємий період, перевіркою встановлено надання ТОВ ЖИТЛОСЕРВЇС послуг на користь покупців по ціні нижче їх придбання (собівартості).

Відповідно до ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 187.1, п. 187.10 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов`язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Відповідно до ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 3 - 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. №727 (далі - Порядок) , акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, в порушення вищевказаних вимог, в Акті перевірки не конкретизовано (неможливо встановити) за якими саме господарськими операціями позивачем, на думку відповідача, протиправно не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ в зв`язку із наданням послуг по нижчих цінах за їх придбання та відсутності реєстрації відповідних податкових накладних.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем в порушення вище вказаної вимоги не надано суду жодних доказів на підтвердження помилкового визначення позивачем в межах спірних правовідносин бази оподаткування ПДВ та відповідно заниження суми податку на додану вартість на суму 132062,00 грн. та відсутність реєстрації податкових накладних на вказану суму.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з`ясовані обставини, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3466,63 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс" (місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. Лєбєдєва-Кумача, б. 5, офіс 1-А; код ЄДРПОУ 32657059) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00014651402 від 22.11.2018 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00014471402 від 16.11.2018 р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс" штрафу в розмірі 50% у сумі 66031,00 грн. (шістдесят шість тисяч тридцять одна гривня нуль копійок).

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс" сплачений ним судовий збір у розмірі 3466,63 грн. (три тисячі чотириста шістдесят шість гривень шістдесят три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко