Постанова

від 17.11.2020 по справі 200/2511/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року справа №200/2511/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів:, Міронової Г.М., Гайдара А.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Біличенка В.О., представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року (повне судове рішення складено 03 серпня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/2511/20-а (суддя в І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом Приватного підприємства АВТОПИЛОТ-ВОЯЖ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство АВТОПИЛОТ-ВОЯЖ (далі - ПП АВТОПИЛОТ-ВОЯЖ , платник податків) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0032444203 від 11.07.2019, № 0037774203 від 15.08.2019, № 0000795004 від 20.09.2019, № 0004245004 від 26.11.2019, а також податкової вимоги форми Ю № 78187-42 від 05.09.2018.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що проведеними Головним управлінням ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) камеральними перевірками своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій встановлено порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, пп.50.1 ст.50 п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 ПК України, контролюючий орган дійшов висновку, що підприємством узгоджені суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у встановлені податковим законодавством строки сплачені не були. З наведених підстав відповідачем були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога.

Позивач вказав, що сплату ПДВ здійснював належним чином у встановлені законом строки відповідно до поданих податкових декларацій, вважав, що висновки податкового органу, пов`язані з оскарженим у 2017 році податковим повідомленням-рішенням.

Незважаючи на скасування судом оскарженого тоді податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, податковий орган не відобразив в інтегрованій картці платника скасування штрафних санкцій та продовжував їх нарахування. Вказані обставини стали підставою для прийняття оскаржених рішень, які позивач вважав протиправними та просив суд їх скасувати.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області форми Ш : № 0004541201 від 21.11.2016; № 0001381206 від 21.07.2017; № 0034241206 від 01.09.2017; № 0001464203 від 30.10.2017; № 0004854203 від 07.12.2017; № 0036234203 від 11.12.2018; № 0001094203 від 17.01.2019; № 0012344203 від 25.03.2019; № 0020134203 від 10.05.2019; № 0032444203 від 11.07.2019; № 0037774203 від 15.08.2019.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області форми Ш № 0000795004 від 20.09.2019; № 0004245004 від 26.11.2019.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у Донецькій області форми Ю № 78187-42 від 05.09.2018.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно з п.131.2 ст.131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (абз. 2 п. 87.9 ст. 87 ПК України). Контролюючий орган наділений повноваженнями самостійно зараховувати в рахунок погашення податкового боргу кошти платника з черговістю його виникнення (тобто без рішення суду), що в свою чергу не виключає відповідальність платника у вигляді застосування до нього санкцій в разі, якщо кошти до бюджету не перераховувались ним самостійно. Таким чином, джерелом погашення податкового боргу з ПДВ можуть бути кошти на рахунку платника в системі електронного адміністративного адміністрування ПДВ.

Оскільки за висновками камеральних перевірок за відповідні періоди встановлено несвоєчасність сплати грошових зобовязань, за що передбачено відповідальність, а прийняті за результатами таких перевірок, податкові повідомлення-рішення платником не оскаржені, тому в діях податкового органу відсутня протиправність, а рішення та податкова вимога, які оскаржуються є правомірними, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На переконання апелянта, за період з 19.01.2015 по 21.09.2017 суми грошового зобов`язання, визначені у ППР (форма Р ) № 00001022202 від 01.09.2014, відображалися в ІКП платника у відповідності до норм податкового законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

Предметом оскарження у справі є податкова вимога №78187-42 від 05.09.2018 року (а.с.29 т.1), у якій визначено, що станом на 04.09.2018 року загальна сума податкового боргу з основного платежу становить 14 982,15 грн., а також прийняті ГУ ДФС у Донецькій області податкові повідомлення-рішення (далі - ППР), а саме:

від 11.07.2019 № 0032444203 (а.с.48 т.1), прийняте на підставі акту камеральної перевірки від 23.05.2019 № 289/05-99-42-03/34776955 своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій за жовтень 2018 року № 9254237308 та листопад 2018 року № 9276085298, в якій позивачем задекларовано до сплати щомісячно грошове зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2018 року, по податковому повідомленню рішенню (форма Ш ) від 11.12.2018 № 0036234203 та № 0036204203 (а.с.45 т.1);

від 15.08.2019 № 0037774203 (а.с.57 т.1), прийняте на підставі акту камеральної перевірки від 24.06.2019 № 320/05-99-42-03/34776955 своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню (форма Ш ) від 11.12.2018 № 0036204203 (а.с.56 т.1).

Також позивач оскаржує ППР, прийняті ГУ ДПС у Донецькій області від 20.09.2019 № 0000795004 (а.с.36 т.1), прийняте на підставі акту від 01.08.2019 № 387/05-99-42-03/34776955 камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень рішень (форма Ш ) від 11.12.2018 № 0036204203, від 17.01.2019 № 0001094203 та податкових декларацій від 18.01.2019 № 9307307783, від 18.02.2019 № 9024361624, від 15.03.2019 № 9047553789, від 15.04.2019 № 9073798796 (а.с.44 т.1);

від 26.11.2019 № 0004245004 (а.с.60 т.1), прийняте на підставі акту від 02.10.2019 року № 43/05-99-50-04/34776955 своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій від 15.04.2019 № 9073798796, від 16.05.2019 № 9101692570, від 17.06.2019 № 9128929580 та податкових повідомлень рішень від 25.03.2019 № 0012344203, від 10.05.2019 № 0020134203 (а.с.24-27 т.1).

В обґрунтування повної та своєчасної сплати податку позивачем надані податкові декларації з ПДВ за 2019 рік (а.с.64-70 т.1) та відповідні платіжні доручення про сплату ПДВ за 2019 рік, які відповідають задекларованим сумам (а.с.5-16 т.1).

Крім того, представником позивача надані копії декларацій з ПДВ, починаючи з 2013 року та відповідні платіжні доручення про його сплату (а.с.83-250 т.2, а.с.1-30 т.3).

Аналіз розрахунків позивача, з урахуванням наданих сторонами пояснень та доказів, вказує, що перебіг формування податкової заборгованості позивача починається з 01 вересня 2014 року за результатами проведеної документальної перевірки № 381/22/3477/6955 від 15.08.2014, де встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 2050,00 грн. За результатом такої перевірки було прийнято ППР № 00001022202 від 01.09.2014, з яких: 2050,00 - основний платіж, 513,00 грн. - штрафні санкції, 262,31 пені.

Вказані обставини сторонами не заперечуються та прийняті судами відповідно до частин 1 та 4 статті 78 КАС України.

Позивач 01.08.2017 оскаржив ППР № 00001022202 від 01.09.2014 у судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2017 року у справі № 805/2956/17-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 00001022202.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року вказані судові рішення залишені без змін (а.с.17-20 т.1).

Водночас, судами встановлено, що до моменту набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі № 805/2956/17-а, ГУ ДФС у Донецькій області продовжувало нарахування пені та штрафних санкцій на суми, визначені податкового повідомлення-рішення № 00001022202 від 01.09.2014, як узгоджені суми грошового зобов`язання платника податків.

Вказані висновки підтверджуються Інтегрованою карткою платника (далі - ІКП) (а.с.110-137, 166-218 т.1).

Крім того, представником відповідача надані додаткові письмові пояснення з витягом з ІКП позивача щодо донарахованих штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями (форма Ш ) по періодам нарахування (а.с.55-70 т.2).

Зокрема, з досліджених матеріалів справи випливає, що 19.01.2015 в ІКП платника відображені поновлені в зв`язку з адміністративним оскарженням нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма Р ) № 00001022202 від 01.09.2014 на суму 2050 грн. з основного платежу, 513 грн. штрафних санкцій, 262,31 грн. пені.

30.04.2015 позивачем самостійно нараховані суми грошового зобов`язання на суму 1241 грн., згідно з поданою податковою декларацією з ПДВ № 9071993363 від 17.04.2015 року з терміном сплати 30.04.2015 та здійснено зарахування до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ) згідно з платіжним дорученням № 662218 від 30.04.2015, які було зараховано на зменшення боргу за податковим повідомленням-рішенням (форма Р ) № 00001022202, після чого в автоматичному режимі були розраховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання.

Зокрема, 30.04.2015 нарахована пеня та штрафна санкція з посиланням на податкове повідомлення-рішення (форма Р ) №00001022202 від 01.09.2014 (а.с.110 т.1).

29.05.2015 позивачем здійснено зарахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ згідно з платіжним дорученням № 931888 від 29.05.2015 на суму 13 204 грн. Відповідно, платіжним дорученням № 931888 від 29.05.2015 на суму 13 204 грн. було погашено податковий борг за податковим повідомленням-рішенням (форма Р ) № 00001022202 та частково по податковій декларації з податку на додану вартість № 9071993363, після чого в автоматичному режимі були розраховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання (а.с.111 т.1).

Станом на 29.05.2015 за позивачем рахувалася переплата на суму 10 058,71 грн., за рахунок якої було частково погашено нараховані суми ПДВ по податковій декларації № 9100099854 від 19.05.2015 терміном сплати 30.05.2015.

Станом на 30.05.2015 недоїмка позивача складала 3145,29 грн., яка була погашена за рахунок надходження коштів до бюджету коштів з рахунку в СЕА ПДВ згідно з платіжним дорученням № 1360267 від 30.06.2015.

Станом на 31.12.2015 за позивачем рахувався податковий борг в сумі 3568,48 грн.

В подальшому, незважаючи на сплату поточних платежів відповідно до поданих декларацій з ПДВ, ГУ ДФС у Донецькій області продовжувало нарахування пені та штрафних санкцій. Зокрема, з ІКП позивача випливає, що в період з 03.02.2017 до 24.11.2017 були нараховані штрафні санкції та пеня з посиланням на податкові повідомлення-рішення (форма Ш ): № 0004541201 від 21.11.2016, № 0001381206 від 21.07.2017, № 0034241206 від 01.09.2017, № 0001464203 від 30.10.2017.

Станом на 31.12.2017 за позивачем рахувалася недоїмка на суму 12 079,42 грн.

21.09.2017 у зв`язку з відкриттям провадження у справі 805/2956/17-а з ІКП платника було виключено 2050 грн., грошового зобов`язання з основного платежу, 513 грн. штрафних санкцій, 262,31 грн. пені, які були нараховані відповідно до ППР від 01.09.2014 № 00001022202.

Отже, судами встановлено, що за наслідками судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 00001022202 ГУ ДФС були виключені лише суми, зазначені у цьому рішенні, а саме 2050,00 грн. - основний платіж, 513,00 грн. - штрафні санкції, 262,31 грн. - пеня.

Водночас, до відкриття провадження Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 805/2956/17-а 21.09.2017 на суми оскарженого податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 00001022202 відповідачем вже були нараховані штрафні санкції та пеня, на сплату яких спрямовувалися суми сплаченого позивачем ПДВ.

Після набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/2956/17-а 15.11.2017, нараховані до цього часу штрафні санкції та пеня (крім зазначених у самому податковому повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 00001022202) не були виключені відповідачем з ІКП позивача, що потягло подальше нарахування таких санкцій.

Вказаний висновок підтверджується фактом нарахування у 2018 році штрафних санкцій та пені з посиланням на ППР (форма Ш ) № 0004854203 від 07.12.2017 (а.с.131 т.1), та у 2019 році з посиланням на ППР (форма Ш ), в тому числі оскаржених у цій справі: № 0036234203 від 11.12.2018; № 0001094203 від 17.01.2019; № 0012344203 від 25.03.2019; № 0020134203 від 10.05.2019; № 0032444203 від 11.07.2019; № 0037774203 від 15.08.2019; № 0000795004 від 20.09.2019; № 0004245004 від 26.11.2019.

Зазначені обставини у справі не є спірними та визнаються сторонами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За змістом пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 129.2. статті 129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Процедуру виконання податковими органами рішень судів визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (далі - Порядок № 422).

Пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку № 422 визначено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

До таких матеріалів віднесено, в тому числі, рішення суду, прийняте по суті.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 цієї ж глави 4 статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ( Скасовується в судовому порядку / Вручено, судовий розгляд / Анульовано ).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на Скасовується в судовому порядку / Вручено, судовий розгляд / Анульовано при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на Вручено, судовий розгляд ), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.

Отже, за змістом наведених норм, скасування судом нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання є підставою для здійснення коригування даних в картці особового рахунку платника податків, шляхом виключення всіх сум штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму скасованого зобов`язання за період, що передував зверненню до суду, а не лише тих, які зазначені у самому скасованому судом рішенні.

Невиконання такого обов`язку контролюючими органами, в тому числі відповідачем у цій справі, всупереч наведеним нормам спеціального законодавства, призвело до безпідставного продовження нарахування штрафних санкцій, зі спрямуванням на їх погашення поточних платежів та зростанням суми недоїмки.

З наведених підстав, через встановлені порушення контролюючими органами порядку ведення оперативного обліку податків та інших платежів до бюджету, місцевий суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Водночас сліл зауважити, що через відсутність відповідного корегування облікових даних платника податків відповідно до судового рішення, як за період, що передував, так і після набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/2956/17-а, податковим органом приймалися податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій та пені. Такі рішення не були оскаржені та в порушення норм законодавства відображаються в ІКП позивача, як узгоджені податкові зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, дослідивши облікові дані ПП АВТОПИЛОТ-ВОЯЖ , місцевий суд також правильно встановив, що порушення прав позивача пов`язані не лише з прийняттям оскаржених податкових повідомлень-рішень у цій адміністративній справ, а також з прийняттям ГУ ДФС у Донецькій області ППР форми Ш : № 0004541201 від 21.11.2016; № 0001381206 від 21.07.2017; № 0034241206 від 01.09.2017; № 0001464203 від 30.10.2017; № 0004854203 від 07.12.2017; № 0036234203 від 11.12.2018; № 0001094203 від 17.01.2019; № 0012344203 від 25.03.2019; № 0020134203 від 10.05.2019; № 0032444203 від 11.07.2019.

Оскільки судами встановлена протиправність вказаних рішень податкового органу, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі заявленого позову - визнати протиправними та скасувати також вищенаведені ППР, які відображені в ІКП позивача та впливають на стан його розрахунків з бюджетом.

Щодо податкової вимоги ГУ ДФС у Донецькій області форми Ю № 78187-42 від 05.09.2018.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У відповідності до п.59.1, п.59.3 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с.29), відповідно до вимоги про сплату боргу від 05.09.2018 № 78187-42 сума боргу 14 982,15 грн. станом на 04 вересня 2018 року позивача складається з 14 982,15 грн. - основного платежу, 0,00 грн. - штрафні санкції, 0,00 грн.

Наведена вимога надіслана позивачу та отримана директором підприємства, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправдення (т.1 а.с.29).

Зі змісту додаткових пояснень (т.2, а.с.55-70), а саме даних з ІКП по спірних періодах, за позивачем рахувалась недоїмка станом на 31.12.2017 у сумі 12 079,42 грн., на 31.12.2018 - 14 982,15 грн. Така недоїмка складається з сум донарахованих штрафних санкцій по повідомленням-рішенням, які прийнятті на підставі ст. 126 ПК України.

За положенням статті 60 пункту 60.1 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи сторін, з якими останні пов`язують свої позиції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу від 05.09.2018 № 78187-42.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем не доведено правомірність оскаржуємих податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав достатньо належних та допустимих доказів, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 200/2511/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 20 листопада 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. В. Гайдар

Г. М. Міронова