Постанова

від 19.11.2020 по справі 640/18208/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18208/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Щасливий Дім про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цтібор І.І. з винесення постанови від 01.04.2020 ВП №59800413 про закінчення виконавчого провадження;

- скасувати постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цтібор І.І. від 01.04.2020 ВП №59800413 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 №826/14283/18, яким зобов`язано: Обслуговуючий кооператив Житлово-Будівельний кооператив Щасливий дім знести самочинно збудований об`єкт будівництва на вул. Уральській, 41/51, на вул. Уральській, 41-А, на вул. Листопадній, 51-Б у Голосіївському районі міста Києва (кадастрові номери: 8000000000:79:318:0080, 8000000000679:318:0082, 8000000000:79:318:0065).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не погоджується із винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавцем не було вжито усіх об`єктивно можливих та достатніх заходів з метою виконання рішення суду. На думку позивача, повідомлення органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення в разі невиконання рішення боржником не є достатньою підставою для встановлення неможливості виконання рішення суду і, як наслідок, закінчення виконавчого провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що державним виконавцем не порушено вимоги Закону України Про виконавче провадження та оскаржувана постанова прийнята на підставі та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Оскільки рішення, яке підлягало примусовому виконанню, є зобов`язального характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, відповідач на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що державним виконавцем не було вжито усіх можливих заходів направлених на примусове виконання судового рішення, тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження в даному випадку сприятиме звільненню боржника від виконання судового рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №59800413 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 17.07.2019 у справі №826/14238/18 про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім знести самочинно збудований об`єкт будівництва на вул. Уральській, 41/51, на вул. Уральській, 41-а, на вул. Листопадній, 51-6 у Голосіївському районі м. Києва (кадастрові номери: 8000000000:79:318:0080, 8000000000:79:318:0082, 8000000000:79:318:0065).

Державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цтібор І.І. 14.08.2019 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №59800413 з примусового виконання вказаного виконавчого листа №826/14238/18.

В подальшому, постановою державного виконавця від 01.04.2020 закінчено виконавче провадження №59800413 на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження .

Позивач зазначаючи, що на даний час рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 у справі №826/14238/18 залишається невиконаним, Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вчинено усіх необхідних дій для реального виконання рішення суду, а постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем в межах статті 63 Закону України Про виконавче провадження були здійснені усі необхідні виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду, тому державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови від 01.04.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №59800413 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України Про виконавче провадження .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Статтею 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За змістом положень пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, відповідно до якої встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних приписів Закону України Про виконавче провадження свідчить про те, що державний виконавець під час виконання рішень немайнового характеру надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець визначає подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. У разі якщо рішення можливо виконати без участі боржника державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець наділений компетенцією виключно на накладення на боржника штрафів та складення повідомлення до правоохоронного органу про невиконання рішення суду.

При цьому, закінчення виконавчого провадження за пунктом 11 частини першої статті 39 цього Закону є обґрунтованим, якщо державним виконавцем виконані всі передбачені законом дії для примусового виконання рішення суду, яке зобов`язує боржника виконати певні дії та не може бути виконано без участі боржника.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цтібор І.І. 14.08.2019 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №59800413 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 17.07.2019 у справі №826/14238/18.

Пунктом другим зазначеної постанови, зобов`язано боржника (Обслуговуючий кооператив Житлово-Будівельний кооператив Щасливий дім ) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, що не заперечується сторонами.

04.10.2019 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

04.10.2019 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

05.09.2019 державним виконавцем складено акт про те, що рішення суду боржником не виконано.

Оскільки станом на 06.09.2019 рішення суду боржником не виконано, про поважні причини невиконання рішення суду не повідомлено, державним виконавцем винесено постанову від 06.09.2019 про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн, яку направлено сторонам для виконання та до відома, та надано строк для виконання рішення суду протягом десяти робочих днів.

04.10.2019 державним виконавцем складено акт про те, що рішення суду боржником не виконано.

Також, 04.10.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладання штрафу на боржника за невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн, яку направлено сторонам для виконання та до відома.

Таким чином, до боржника доведено наявність рішення суду, яке набрало законної сили, боржник попереджався про необхідність його самостійного виконання. Однак, боржником рішення суду виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

16.10.2019 в ході примусового виконання державним виконавцем винесено подання (повідомлення) про притягнення боржника ОК Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення суду за вихідним №61932 в порядку статті 385 ККУ.

04.10.2019 державним виконавцем направлено до боржника вимогу про виконання рішення суду.

В подальшому, а саме, 21.10.2019 призначено примусове виконання рішення суду із залученням працівників Голосіївського управління поліції м. Київ, представника Київської міської державної адміністрації, робітників та спецтехніки Державного підприємства Благоустрій , про що складено відповідний акт. Рішення суду не виконано у зв`язку з відсутністю відповідної техніки та дозволу на проведення таких робіт у ДП Благоустрій .

01.11.2019 державним виконавцем направлено вимогу до Департаменту міського благоустрою Київської міської державної адміністрації та до Комунальної аварійно-рятувальної служби Київської служби порятунку , щодо залучення техніки та робітників для виконання рішення суду.

08.11.2019 виходом за місцем встановлено, що рішення суду не виконано, про що складено акт.

11.11.2019 державним виконавцем отримано письмову відповідь від ДП Благоустрій щодо відсутності технічної можливості для виконання рішення суду.

12.11.2019 державним виконавцем направлено запит до ТОВ Компанія Еркотрейд стосовно можливості виконання рішення Окружного адміністративного суду.

02.12.2019 отримано відповідь ТОВ Компанія Еркотрейд щодо виконання рішення суду із визначенням терміну виконання та твердої договірної суми за виконані роботи у розмірі 11360000,00 грн з ПДВ.

У зв`язку з чим, державним виконавцем направлено до стягувача лист про вирішення питання щодо авансування робіт стосовно зносу самочинно збудованого об`єкту будівництва на вул. Уральській, 41/51, на вул. Уральській, 41-А, на вул. Листопадній 51-Б у Голосіївському районі м. Києва та додано лист ТОВ Компанія Еркотрейд .

Державний виконавець на виконання вимог Закону України Про виконавче провадження зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного повного виконання рішення, у зв`язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника, повідомлення правоохоронних органів щодо притягнення боржника до відповідальності.

Судом першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем Цтібор І.І. постановою від 06.09.2019 накладено штраф на боржника у розмірі 5100,00 грн.за невиконання рішення суду, постановою від 04.10.2019 накладено штраф на боржника в подвійному розмірі в сумі 10200,00 грн., винесено подання, яким зобов`язано боржника виконати рішення суду в повному обсязі, направлено вимогу до Департаменту міського благоустрою Київської міської державної адміністрації та до Комунальної аварійно-рятувальної служби Київської служби порятунку , щодо залучення техніки та робітників для виконання рішення суду, а також винесено подання (повідомлення) про притягнення боржника Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення суду за вихідним №61932 в порядку статті 385 ККУ, а тому посилання позивача на нездійснення державним виконавцем всіх передбачених законом заходів для примусового виконання судового рішення не знайшли свого підтвердження.

Разом із тим, колегія суддів вказує, що відповідно до ч.6 ст.52 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

При цьому, відповідно до ч.7 ст.56 Закону України Про виконавче провадження вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту

Згідно ч.1 ст.61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Колегія суддів зазначає, що державним виконавцем при накладенні арешту на майно та кошти боржника не вжито заходи, зокрема щодо реалізації майна боржника.

В даному випадку, закінчення виконавчого провадження призведе до припинення чинності арешту майна боржника та скасуванню інших заходів примусового виконання рішення.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містить доказів вчинення з боку державного виконавця усіх можливих дій направлених на примусове виконання судового рішення, зокрема, але не виключно, дій щодо реалізації арештованого майна, звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України та інші.

При цьому, враховуючи обставини справи, в даному випадку винесення оскаржуваної постанови без вчинення усіх передбачених Законом України Про виконавче провадження дій, надає можливість особі, яка виконала будівельні роботи з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, уникнути виконання судового рішення та встановленого таким рішенням зобов`язання. Крім того, стадія виконання рішення суду має бути логічним завершенням судового провадження.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови від 01.04.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №59800413 обмежився лише накладенням на боржника штрафів, арештів та складенням повідомлення до правоохоронного органу про невиконання рішення суду, що не може вказувати на вчинення усіх можливих дій направлених на виконання судового рішення, тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року - скасувати, та прийняти постанову, якою позовні вимоги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити .

Визнати неправомірними дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цтібор І.І. з винесення постанови від 01.04.2020 ВП №59800413 про закінчення виконавчого провадження.

Скасувати постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цтібор І.І. від 01.04.2020 ВП №59800413 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 №826/14283/18, яким зобов`язано: Обслуговуючий кооператив Житлово-Будівельний кооператив Щасливий дім знести самочинно збудований об`єкт будівництва на вул. Уральській, 41/51, на вул. Уральській, 41-А, на вул. Листопадній, 51-Б у Голосіївському районі міста Києва (кадастрові номери: 8000000000:79:318:0080, 8000000000679:318:0082, 8000000000:79:318:0065).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.11.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова