Постанова

від 17.11.2020 по справі 300/2634/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2634/19 пров. № А/857/10349/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року (суддя - Гундяк В.Д., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області,у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит № 12 вх. № 19 від 18.11.2019 та щодо ненадання публічної інформації на вказаний запит; зобов`язати відповідача надати публічну інформацію за запитом ОСОБА_1 , а саме: копію детального плану меліорованих земель Оболонської сільської ради, який чинний на сьогоднішній день.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним отримано відповідь голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 про відсутність в Оболонській сільській раді вказаних документів. Разом з тим, така відповідь була надана уповноваженою особою відповідача з порушенням п`ятиденного строку надання інформації, а тому Оболонська сільська рада повинна усунути порушення закону та вжити заходів щодо надання запитуваної інформації.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що відповідач має в наявності запитувану інформацію, а відтак зобов`язаний був надати її позивачу на відповідний запит. Таким чином, посилання відповідача на відсутність такої інформації є безпідставною. Одночасно наполягає на стягненні з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. за підготовку і подання адміністративного позову адвокатом Мушинським В.Т. та витрат, пов`язаних з поданням апеляційної скарги, у розмірі 126,40 грн.

Оболонська сільська рада в особі в.о. голови Рачиби Н.Я. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю підтримує доводи апеляційної скарги позивача; просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову, в тому числі стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради на користь ОСОБА_1 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 126,40 грн витрат, пов`язаних з поданням апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 18.11.2019 звернувся до Оболонської сільської ради з 35 інформаційними запитами на публічну інформацію, в тому числі і запитом №12, в якому просив надати копію детального плану меліорованих земель Оболонської сільської ради, який чинний на сьогоднішній день.

У зв`язку з поданням позивачем 18.11.2019 до Оболонської сільської ради 35 запитів про надання публічної інформації, останньою листом від 22.11.2019 за № 347 повідомлено ОСОБА_1 , що дані запити потребують додаткового опрацювання та відповідь на них буде надана протягом 15 днів.

У подальшому 10.12.2019 на запит позивача за № 12 Оболонською сільською радою за підписом сільського голови Куленича А.В. надано відповідь за № 388 про відсутність у відповідача запитуваної інформації (ас. 20-21).

Вважаючи дії Оболонської сільської ради щодо недотримання встановленого п`ятиденного строку надання інформації на запит та ненадання публічної інформації протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем надано відповідь на запит позивача та не допущено порушень законодавства, які б призвели до обмеження права позивача на інформацію, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на таке.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Закон України «Про доступ до публічної інформації» .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 5 цього ж Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні; запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Частиною 1 ст. 20 цього ж Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно частини 4 статті 20 Закону у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У справі встановлено, що отримавши 18.11.2019 від позивача 35 запитів на публічну інформацію, відповідач з дотриманням п`ятиденного терміну листом від 22.11.2019 за № 347 повідомив ОСОБА_1 , що подані ним запити потребують додаткового опрацювання, а відповідь на них буде надана протягом 15-ти днів.

У подальшому 10.12.2019 відповідачем в межах зазначеного 15-ти денного строку надано позивачу відповідь про відсутність в Оболонській сільській раді запитуваної інформації - детального плану меліорованих земель Оболонської сільської ради, який чинний на сьогоднішній день, а тому відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації » з врахуванням рішення про продовження строку розгляду запиту, відповідь на вищевказаний запит від 18.11.2019 позивачу надана з дотриманням терміну визначеного законодавством.

Таким чином, доводи позивача, що відповідачем недотримано строк надання інформації на запит є безпідставними, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Як зазначалось вище, на запит позивача про надання копії детального плану меліорованих земель Оболонської сільської ради, який чинний на сьогоднішній день, Оболонська сільська рада надала позивачу відповідь за № 388 від 10.12.2019 за підписом сільського голови Куленича А.В., про відсутність в Оболонській сільській раді запитуваної інформації (ас. 20-21)

Однак до апеляційної скарги ОСОБА_1 долучено копію листа від 24.07.2020 № 211 Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області за підписом в.о. ОСОБА_3 , з якого слідує, що станом на 16.12.2019 і до 24.07.2020 в Оболонській сільській раді детальний план меліорованих земель Оболонської сільської ради був в наявності, але колишнім головою сільської ради ОСОБА_2 не був збережений. Наявність детального плану меліорованих земель Оболонської сільської ради передбачена відповідно до функціональних обов`язків спеціаліста по землевпорядкуванню Оболонської сільської ради, затверджених рішенням виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 27 січня 2011 року № 2. Також зазначено, що детальний план меліорованих земель буде поновлюватись в проектній організації та його копія може бути надана за потребою.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу Оболонська сільська рада в особі в.о. голови Рачиби Н.Я. підтверджує факт того, що в сільській раді був детальний план меліорованих земель Оболонської сільської ради, оскільки моніторинг меліорованих земель належить до компетенції сільської ради та належить до обов`язків спеціаліста по землевпорядкуванню Оболонської сільської ради, затверджених рішенням виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 27 січня 2011 року №2.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до відповідача із запитом № 12 від 18.11.2019 про надання публічної інформації (надання копії детального плану меліорованих земель Оболонської сільської ради, який чинний на сьогоднішній день), така інформація була наявна у відповідача, тому Оболонська сільська рада, не надавши таку інформацію позивачу, допустила протиправну бездіяльність.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації на запит №12 вх.№19 від 18.11.2019 та зобов`язання відповідача надати публічну інформацію за запитом ОСОБА_1 , а саме: копію детального плану меліорованих земель Оболонської сільської ради, який чинний на сьогоднішній день, є обгрунтованими, а тому такі підлягають задоволенню.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 5000 грн. судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом в суді першої інстанції, то колегія суддів зазначає наступне.

Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в суді першої інстанції, представником позивача надано: договір № 1/11 від 14.11.2019 про надання правової допомоги; акт приймання-здачі виконаних робіт від 28.12.2019; копія ордеру на надання правової допомоги серія АТ №1001334; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 868, виданого ОСОБА_4 20.04.2012; копія посвідчення адвоката України; квитанція з прибуткового касового ордера № 14 від 28.12.2019.

Так, відповідно до акту приймання-здачі виконаних робіт від 28.12.2019 виконавцем надано замовнику послуги правового характеру та встановлено договірну ціну роботи в розмірі 5000 грн, а саме за: зустріч, консультацію, узгодження правової позиції - 500 грн; збирання та вивчення доказів для подачі позовної заяви до суду - 1500 грн; підготовку та подання позовної заяви до суду - 3000 грн.

Разом з тим, на переконання колегії суддів апеляційного суду, розрахунок правничої допомоги завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, оскільки ця справа є незначної складності.

Крім того, відсутність розрахунку/вартості кожної наданої послуги відповідно до затраченого часу не дає можливості в повній мірі встановити вартість наданих послуг.

Згідно зі статтею 30 Закону України № 5076 -VІ від 05.07.2012 Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення в цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, а їхній розмір - обґрунтованим.

Беручи до уваги зміст акту про надану правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді першої інстанції, та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2000 грн.

Крім того, згідно з частиною першою статті 135 КАС витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Так, як позивачем документально підтверджено, що ним понесені витрати на проїзд до іншого населеного пункту з метою подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 126,40 грн. і стороною відповідача не висловлено заперечень щодо стягнення з останнього на користь позивача таких витрат, апеляційний суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради на користь ОСОБА_1 126,40 грн. судових витрат пов`язаних з поданням апеляційної скарги (а.с.66).

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги позивача є частково підставними і обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації на запит №12 вх.№19 від 18.11.2019 та зобов`язання відповідача надати публічну інформацію на вказаний запит.

Щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит, то позов в цій частині є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Таким чином, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про часткове задоволення адміністративного позову з наведених вище підстав.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № 300/2634/19 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області щодо не надання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 № 12 вх. № 19 від 18 листопада 2019 року.

Зобов`язати Оболонську сільську раду Долинського району Івано-Франківської області надати ОСОБА_1 публічну інформацію за запитом № 12 вх. № 19 від 18 листопада 2019 року, а саме копію:детального плану меліорованих земель Оболонської сільської ради, який чинний на сьогоднішній день.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (77550, вул. Шевченка, 64, с. Оболоня, Долинський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04356030) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (77550, вул. Шевченка, 64, с. Оболоня, Долинський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04356030) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, у розмірі 126 (сто двадцять шість) грн 40 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 20 листопада 2020 року