ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1719/20 пров. № А/857/11000/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Верб`язького дошкільного навчального закладу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року (головуючий суддя Гаврилко С.Є., м. Ужгород, повний текст складено 10.08.2020) по справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Верб`язького дошкільного навчального закладу про застосування заходів реагування,-
В С Т А Н О В И В :
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Верб`язького дошкільного навчального закладу в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Верб`язького дошкільного навчального закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено, застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Верб`язького дошкільного навчального закладу (89113, Закарпатська область, Воловецький район, с. Верб`яж, буд, 28, код ЄДРПОУ 22084167) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Верб`язький дошкільний навчальний заклад оскаржив його в апеляційному порядку, вважає його незаконним та необгрунтованим через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 03 серпня 2020 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходив із загальних положень статті 3 Конституції України, якими встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд безпідставно встановив, що наведені два порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані в Акті № 60 від 29 липня 2020 року позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки Верб`язьким дошкільним навчальним закладом, а саме відсутність вогнезахисної обробки дерев`яних елементів горищних покриттів навчального закладу та відсутність у ньому системи протипожежного захисту створюють загрозу життю та здоров`ю людей і потребують негайного усунення.
При цьому, позивач, як суб`єкт владних повноважень, не навів жодних переконливих доводів та не надав жодних доказів стосовно того, що наведені два порушення вимог пожежної та техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а також доцільності застосування до навчального закладу такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації будівлі.
Покликавшись на частину 1 статті 21 Конституції України суд у мотивувальній частині рішення зазначив, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу дошкільного навчального закладу та відключення його від джерел енергоживлення відповідає критеріям пропорційності, оскільки порушення, що вказані в зазначені акті перевірки можуть мати своїм наслідком як спричинення пожежі так і її швидкому розповсюдженню з утрудненим шляхом евакуації людей, у тому числі дітей.
Зазначене свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та порушенням норм процесуального та матеріального права, статті 90 КАС України, виходячи з такого.
Так, у клопотанні Верб`язького дошкільного навчального закладу про долучення до справи доказів, яке міститься у матеріалах справи зазначено, що, враховуючи часткове усунення порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, на підставі клопотання Верб`язького дошкільного навчального закладу, Управлінням ДСНС України у Закарпатській області проведено позапланову перевірку додержання вимог техногенної та пожежної безпеки Верб`язьким дошкільним навчальним закладом, що розташований в с. Верб`яж Воловецького району, за результатами якої складено акт № 60 від 29.07.2020, про результати позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки Верб`язьким дошкільним навчальним закладом.
Позапланова перевірка дошкільного навчального закладу показала (сторінка 12 зазначеного акту), що порушення вимог техногенної та пожежної безпеки усунуті, за винятком двох порушень: 1) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту.
Наведені вище порушення самі по собі не створюють і не можуть створити реальну загрозу для життя та/або здоров`я людей, оскільки, обробка дерев`яних конструкцій горищних покриттів засобами вогнезахисту призначена для уповільнення горіння, після виникнення пожежі, а система протипожежного захисту сповіщає про виникнення пожежі. Тобто наведені засоби захисту є ефективними у разі виникнення пожеж, і сама їх відсутність не створює і не може створити ризик виникнення пожежі та загрози життю та/або здоров`ю, на противагу, наприклад, порушенням пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, електромереж, електропроводів та іншого електричного обладнання.
Застосовуючи заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Верб`язького дошкільного навчального закладу, судом не враховано принцип пропорційності, оскільки заявлені заходи реагування не є співмірними щодо обмеження права громадян освіту.
З огляду на викладене, суд мотивував рішення єдиним доказом - актом позапланової перевірки Верб`язького дошкільного навчального закладу № 60 від 29.07.2020, де є наявними два порушення. При цьому, суд не досліджував та не аналізував суті порушень, обмежившись загальними нормами права, у зв`язку з чим прийняв неправомірне та необгрунтоване рішення. Ним не враховано правову позицію (висновок) Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № №823/589/16, яка перекликається у рішеннях судів по аналогічних справах, де зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При цьому, судом не взято до уваги, що Кодексом цивільного захисту України, Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417, Правилами техногенної безпеки, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України 05 листопада 2018 року № 879, десятками Державних будівельних норм та вимог ДСТУ визначено сотні вимог у сфері пожежної та техногенної безпеки, яким відповідає Верб`язький дошкільний навчальний заклад.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11 грудня 2019 року № 353 та посвідчення на проведення перевірки від 04 лютого 2020 року № 39-24/36 у період з 04 лютого 2020 року по 05 лютого 2020 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Верб`язького дошкільного навчального закладу, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.
За наслідкам позапланової перевірки складений акт щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 05 лютого 2020 № 36, яким зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту затверджених наказом Мінрегіону України від 13 листопада 2014 року № 312, а саме:
пункт 1. Дерев`яні елементи горищного покриття не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 розділу III ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 2. Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (пункт 1.21 розділу IV ППБУ, наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 3. Приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки (пункт 8 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);
пункт 4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а виконано методом скрутки (пункт 1.6 розділу IV ППБУ, наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);
пункт 5. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (пункт 3.17 розділу V ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 6. На наявних вогнегасниках відсутні облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації (пункт 3.18 розділу V ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 7. Працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2 частини першої статті 20 КІДЗУ);
пункт 8. Наявні плани евакуації людей не відповідають чинним нормам (пункти 5 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014):
пункт 9. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);
пункт 10. Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.2 розділу V ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 11. Не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.(пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);
пункт 12. Для приміщень не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ. Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 13. На об`єкті не встановлений протипожежний режим відповідним документом (наказом, інструкцією, тощо) (пункт 3 розділу II ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 14. Допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами (пункт 1.18 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);
пункт 15. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31. глави 2 розділу III ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 16. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівними значеннями номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16. глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);
пункт 17. Об`єкт не забезпечено в достатній кількості первинними засобами пожежогасіння (пункт 3.6 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014).
Примірник вказаного акту отримано завідувачем Верб`язького дошкільного навчального закладу. Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника не надходили.
Розглядаючи спір, судом першої інстанції вказано, що згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до пункту 4 підпункту 35 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пункту 4 підпункту 57 Указу Президента № 20/2013 від 16 січня 2013 року Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Приписами статі 68 частин 1 та 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
З вищенаведеного та з урахуванням положень ст.ст. 1 , 5 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) суд першої інстанції правильно вважав, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.
Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що згідно матеріалів справи під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки.
Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
03 серпня 2020 року до суду першої інстанції відповідачем подано Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 60 від 29 липня 2020 року про усунення деяких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки згідно якого встановлено наявні порушення вимог законодавства щодо пожежної та техногенної безпеки, а саме: 1. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крови, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності; 2. Не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту.
Суд першої інстанції вважав, що наведені порушення в Акті № 60 від 29 липня 2020 року створюють загрозу життю та здоров`ю людей і потребують негайного усунення згідно вимог чинного законодавства. Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.
З урахуванням вищевказаного, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідає критеріям пропорційності, оскільки певні порушення, що перелічені в акті перевірки можуть мати своїм наслідком як спричинення пожежі так і її швидкому розповсюдженню з утрудненим шляхом евакуації людей, у тому числі дітей.
Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суд першої інстанції не погоджується.
Колегія суддів зазначає, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, не навів жодних переконливих доводів та не надав жодних доказів стосовно того, що наведені два порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, що зафіксовані в Акті № 60 від 29 липня 2020 року позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки Верб`язьким дошкільним навчальним закладом, а саме відсутність вогнезахисної обробки дерев`яних елементів горищних покриттів навчального закладу та відсутність у ньому системи протипожежного захисту створюють загрозу життю та здоров`ю людей і потребують негайного усунення, а також доцільності застосування до навчального закладу такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації будівлі.
При цьому, слушними є твердження апелянта, що вказані вище порушення самі по собі не створюють і не можуть створити реальну загрозу для життя та/або здоров`я людей, оскільки, обробка дерев`яних конструкцій горищних покриттів засобами вогнезахисту призначена для уповільнення горіння, після виникнення пожежі, а система протипожежного захисту сповіщає про виникнення пожежі. Тобто наведені засоби захисту є ефективними у разі виникнення пожеж, і сама їх відсутність не створює і не може створити ризик виникнення пожежі та загрози життю та/або здоров`ю, на противагу, наприклад, порушенням пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, електромереж, електропроводів та іншого електричного обладнання.
Крім того, колегія суддів вважає, за необхідне зазначити, що апелянтом додано договір №195 від 25.09.2020 укладений відділом освіти Воловецької РДА з ТзОВ Роял Вест Сервіс про надання послуг згідно план графіку якого у листопаді товариство надасть послуги із встановлення системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією 2 типу, а протягом вересня-жовтня буде здійснена вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі відповідача.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при застосуванні заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Верб`язького дошкільного навчального закладу не дотримано принципу пропорційності, оскільки заявлені заходи реагування за наявності вказаних вище порушень не є співмірними щодо обмеження права громадян освіту.
Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а у задоволенні позову - відмовити.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Верб`язького дошкільного навчального закладу задовольнити, скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року по справі № 260/1719/20.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повний текст складено 20.11.2020.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92989234 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Пліш Михайло Антонович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні