Постанова

від 11.11.2020 по справі 1.380.2019.004155

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004155 пров. № А/857/9388/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В.

за участі секретаря судового засідання: Савка С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року (суддя - Хома О.П., час ухвалення - 13:43 год., місце ухвалення - м.Львів, дата складення повного тексту 09.07.2020 року),

у справі №1.380.2019.004155 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажресурс" до Головного управління ДПС у Львівській області,

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У серпні 2019 року позивач ТзОВ «Будмонтажресурс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДФС у Львівській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2019р. №0010491414, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 675720 грн..

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року замінено відповідача ГУ ДФС у Львівській області на правонаступника ГУ ДПС у Львівській області.

Відповідач ГУ ДПС у Львівській області позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив прийняти судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.07.2019 №0010491414. Стягнуто з ГУ ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ТОВ «Будмонтажресурс» 10135,80 грн. судових витрат у вигляді судового збору.

З цим рішенням суду першої інстанції від 02.07.2020 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає рішення суду прийнятим без врахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що в процесі проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків, встановлено, що в контрагента позивача власних виробничих потужностей та трудових ресурсів в достатній кількості немає, відсутнє залучення третіх осіб до виконання робіт, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов`язань згідно договорів, укладених з ТзОВ Будмонтажресурс . Вважає апелянт, що документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операцій між ТзОВ Будмонтажресурс та ПП Арагас за період грудень 2017 року, не можуть підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку та вказують на безпідставність позовних вимог. Сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів не є безумовним доказом реальності господарських операцій.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 02.07.2020 року та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач на апеляційну скаргу відповідача подав відзив, у якому висловив незгоду з доводами апелянта, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши без змін оскаржене рішення суду від 02.07.2020 року.

У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи (їх представники) не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

10.11.2020р. судом апеляційної інстанції отримано клопотання представника відповідача Войтків З. про відкладення розгляду справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю представника відповідача Чубак Н.В..

Протокольною ухвалою суду від 11.11.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його необґрунтованістю та відсутністю будь-яких підтверджень (доказів) про тимчасову непрацездатність представника відповідача Чубак Н.В., чи про існування об`єктивної неможливості відповідача ГУ ДПС у Львівській області, як суб`єкта владних повноважень, забезпечити явку в судове засідання свого представника (зокрема, Войтків З., яка подала суду апеляційної інстанції відповідне клопотання чи іншого представника), із врахуванням того, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду цієї справи.

Водночас, колегією суддів апеляційної інстанції враховано необхідність дотримання завдань адміністративного судочинства щодо своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, та основних засад (принципів) адміністративного судочинства щодо верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності процесу, розумності строків розгляду справи судом, неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи містять необхідний обсяг наданих сторонами доказів, чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування містяться у позовній заяві та у відзиві на позов, у апеляційній скарзі на рішення суду від 02.07.2020 року та у відзиві на таку апеляційну скаргу, а тому є достатніми для вирішення справи по суті апеляційних вимог і прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТзОВ «Будмонтажресурс» зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 31290627 (а.с. 14 Т.2).

ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань проведення взаємовідносин із ПП «Арагас» за грудень 2017 року.

За результатами перевірки складено Акт від 24.06.2019 за №929/14.14/31290627 (а.с. 12-25 Т.1).

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Будмонтажресурс» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2017 року на загальну суму 540576 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) на загальну суму 540576 грн., в тому числі за грудень 2017 року на суму - 540576 грн..

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області на підставі Акта перевірки від 24.06.2019 №929/14.14/31290627 прийнято податкове повідомлення-рішення №0010491414 від 16.07.2019 року, яким ТзОВ «Будмонтажресурс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 645720 грн. (в тому числі 540576 грн. - основний платіж, 135144 грн. - штрафна (фінансова) санкція) (а.с. 11 Т.1).

Вказані в Акті перевірки порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ПП «Арагас» полягають у тому, що господарські операції позивача з вказаним контрагентом фактично не відбувались. Такий висновок зроблено на підставі інформації з інформаційних систем податкового органу та узагальненої податкової інформації відносно контрагента позивача, відповідно до якої у ПП «Арагас» відсутні основні засоби та достатня кількість трудових ресурсів, наявність яких може забезпечити виконання зобов`язань за вказаними договорами. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ПП «Арагас» не здійснювало придбання матеріалів, які зазначені у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ2в), наданих позивачем до перевірки за результатами господарських операцій з ПП «Арагас» . Податковим органом не заперечується факт наявності первинних документів, що підтверджують господарські операції, однак, відповідач вважає, що такі сформовано для отримання штучної податкової вигоди.

Вважаючи такі висновки контролюючого органу необґрунтованими і безпідставними та як наслідок протиправним ППР від 16.07.2019 року, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Так, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування, у розумінні п.135.1 ст.135 ПК України, є грошове вираження об`єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Так, підпунктом 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п.п. а п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Крім цього, п.198.6 ст.198 ПК встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді (п.138.2 ст.138ПК України).

Також, згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, необхідною умовою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім цього, суми податку на додану вартість для цілей формування податкового кредиту, а також суми, включені до складу витрат, повинні бути фактично сплачені платником податків при придбанні товарів (послуг). Факт придбання товарів (послуг) повинен підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність здійснення такої господарської операції та, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, відповідно до ст.1 цього Закону, документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ст.9 Закону).

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону).

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку (ст.3 Закону).

Водночас, суд апеляційної інстанції також враховує, що правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Будь-які документи мають силу первинних документів і можуть бути використані для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності включення сум витрат до податкового обліку, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З метою податкового обліку господарські операції мають оформлюватися будь-якими первинними документами, але їх зміст та складання повинні відповідати не лише вимогам податкового законодавства, а й законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції.

Відповідно до абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України).

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Відтак, розглядаючи спір про правомірність формування платником податку понесених витрат, необхідно надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним, з`ясувати характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів та робіт (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

З матеріалів перевірки та доводів апелянта (відповідача) видно, що підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем ТзОВ «Будмонтажресурс» позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2017 року стало, те, що на думку відповідача, позивачем не підтверджено реальність проведених взаємовідносин з контрагентом ПП Арагас .

Матеріалами справи підтверджується, що між Львівським міжрегіональним центром соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів (Замовник) та ТзОВ «Будмонтажресурс» (Генпідрядник) було укладено договір генерального підряду №22/06/12 від 22.06.2012 року на завершення будівництва реабілітаційного комплексу Львівського міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів на 300 місць (Львівська область, Городоцький район, смт.Великий Любінь) (а.с. 49-64 Т.2).

Між позивачем ТзОВ «Будмонтажресурс» (Генпідрядник) та ПП «Арагас» (Субпідрядник) було укладено договір про виконання робіт від 01.12.2017 №01/12 (а.с. 26-32 Т.1).

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 вказаного договору, субпідрядник у порядку та на умовах, визначених цим Договором, в межах договірної ціни, бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами виконати та здати Генпідряднику в установлений цим договором строк роботи, а Генпідрядник зобов`язується прийняти від Субпідрядника роботи та оплатити їх.

Об`єкт виконання робіт: «Завершення будівництва реабілітаційного комплексу на 300 місць по вул.Спортивній в смт.Великий Любінь Городоцького району Львівської області» .

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 договору, вартість робіт, що виконуються Субпідрядником згідно цього Договору становить орієнтовно 2500000 грн., з ПДВ визначається в кошторисних розрахунках, а також іншій кошторисній документації, зокрема кошторисах на виконання окремих робіт, актах та довідках про виконані роботи тощо, що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до пункту 9.1. статті 9 договору, забезпечення постачання об`єкта виконання робіт необхідними матеріалами, устаткуванням, сировиною, технологічним обладнанням та іншою продукцією виробничо-технічного призначення можливе за згодою Сторін як Субпідрядником, так і Генпідрядником.

Згідно з пунктом 9.2. статті 9 договору, субпідрядник самостійно, без погодження із Генпідрядником, визначає постачальників необхідних ресурсів, устаткування, матеріалів тощо. Субпідрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, обладнання, що постачаються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також за вимогою Генпідрядника надає йому самі сертифікати, технічні паспорти, інші документи, що засвідчують їх характеристики і якість.

На виконання умов договору було складено: податкові накладні від 13.12.2017 №2; податкову накладну від 26.12.2017 №5, податкову накладну від 28.12.2017 №13 (а.с. 176, 178, 182 Т.1); довідку про вартість виконаних робіт та витрати підписану сторонами договірних зобов`язань 13.12.2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017 підписаний сторонами договірних зобов`язань 13.12.2017; відомість ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017; розрахунок загальновиробничих витрат до акта приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 підписану сторонами договірних зобов`язань 13.12.2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2017, підписаний сторонами договірних зобов`язань 13.12.2017; відомість ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2017; розрахунок загальновиробничих витрат №1-2 до акта приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2017; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 підписану сторонами договірних зобов`язань 26.12.2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №3/1 за грудень 2017, підписаний сторонами договірних зобов`язань 26.12.2017; відомість ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт №3/1 за грудень 2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017, підписаний сторонами договірних зобов`язань 26.12.2017; розрахунок загальновиробничих витрат №1-2 до акта приймання виконаних будівельних робіт №б/н за грудень 2017 (а.с. 33-69 Т.1).

Також встановлено, що між Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради (Замовник) та ТзОВ «Будмонтажресурс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг від 12.12.2017 №89С/17, згідно пункту 1.1. якого Виконавець зобов`язується у 2017 році надати послуги з поточного ремонту м`якої покрівлі в житловому будинку №1 (3 під`їзд) по вул. Антоненка-Давидовича у Сихівському районі м.Львова (а.с. 21-25 Т.2).

Між ТзОВ «Будмонтажресурс» (Генпідрядник) та ПП «Арагас» (Субпідрядник) укладено договір про виконання робіт від 04.12.2017 №04/12 (а.с. 70-75 Т.1).

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 вказаного договору, субпідрядник у порядку та на умовах, визначених цим Договором, в межах договірної ціни, бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами виконати та здати Генпідряднику в установлений цим договором строк роботи, а Генпідрядник зобов`язується прийняти від Субпідрядника роботи та оплатити їх.

Об`єкт виконання робіт: «Послуги з поточного ремонту м`якої покрівлі в житловому будинку № 1 (3 під`їзд) на вул. Антоненка-Давидовича у Сихівському районі м. Львова» .

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 договору, вартість робіт, що виконуються Субпідрядником згідно цього Договору становить 30415,20 грн. 20 коп., з ПДВ визначається в кошторисних розрахунках, а також іншій кошторисній документації, зокрема кошторисах на виконання окремих робіт, актах та довідках про виконані роботи тощо, що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до пункту 9.1. статті 9 договору, забезпечення постачання об`єкта виконання робіт необхідними матеріалами, устаткуванням, сировиною, технологічним обладнанням та іншою продукцією виробничо-технічного призначення можливе за згодою Сторін як Субпідрядником, так і Генпідрядником.

Згідно з пунктом 9.2. статті 9 договору, субпідрядник самостійно, без погодження із Генпідрядником, визначає постачальників необхідних ресурсів, устаткування, матеріалів тощо. Субпідрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, обладнання, що постачаються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також за вимогою Генпідрядника надає йому самі сертифікати, технічні паспорти, інші документи, що засвідчують їх характеристики і якість.

На виконання умов договору було складено: довідку про вартість виконаних робіт та витрати підписану сторонами договірних зобов`язань 26.12.2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №1/1 за грудень 2017, підписаний сторонами договірних зобов`язань 26.12.2017; відомість ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017; розрахунок загальновиробничих витрат до акта приймання виконаних будівельних робіт №1-2 за грудень 2017 (а.с. 76-80 Т.1).

Також встановлено, що між Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради (Замовник) та ТзОВ «Будмонтажресурс» (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 20.10.2017 №33-ВП/17, згідно пункту 1.1. якого Виконавець зобов`язується у 2017 році надати послуги з поточного ремонту м`якої покрівлі в житловому будинку №1 (1, 2 під`їзди) по вул. Кавалерідзе у м.Львові (а.с. 41-48 Т.2).

Між ТзОВ «Будмонтажресурс» (Генпідрядник) та ПП «Арагас» (Субпідрядник) укладено договір про виконання робіт від 05.12.2017 №05/12 (а.с. 81-86 Т.1).

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 вказаного договору, субпідрядник у порядку та на умовах, визначених цим Договором, в межах договірної ціни, бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами виконати та здати Генпідряднику в установлений цим договором строк роботи, а Генпідрядник зобов`язується прийняти від Субпідрядника роботи та оплатити їх.

Об`єкт виконання робіт: «Послуги з поточного ремонту м`якої покрівлі в житловому будинку № 1 (1, 2 під`їзди) по вул.Кавалерідзе у м.Львові» .

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 договору, вартість робіт, що виконуються Субпідрядником згідно цього Договору становить 33544,80 грн., з ПДВ визначається в кошторисних розрахунках, а також іншій кошторисній документації, зокрема кошторисах на виконання окремих робіт, актах та довідках про виконані роботи тощо, що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до пункту 9.1. статті 9 договору, забезпечення постачання об`єкта виконання робіт необхідними матеріалами, устаткуванням, сировиною, технологічним обладнанням та іншою продукцією виробничо-технічного призначення можливе за згодою Сторін як Субпідрядником, так і Генпідрядником.

Згідно з пунктом 9.2. статті 9 договору, субпідрядник самостійно, без погодження із Генпідрядником, визначає постачальників необхідних ресурсів, устаткування, матеріалів тощо. Субпідрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, обладнання, що постачаються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також за вимогою Генпідрядника надає йому самі сертифікати, технічні паспорти, інші документи, що засвідчують їх характеристики і якість.

На виконання умов договору було складено: податкову накладну від 18.12.2017 №4 (а.с. 172 Т.1); довідку про вартість виконаних робіт та витрати, підписану сторонами договірних зобов`язань 18.12.2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017, підписаний сторонами договірних зобов`язань 18.12.2017; відомість ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017; розрахунок загальновиробничих витрат до акта приймання виконаних будівельних робіт №1-2 за грудень 2017 (а.с. 87-92 Т.1).

Також встановлено, що між Львівським комунальним підприємством Львівський Центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького (Замовник) та ТзОВ «Будмонтажресурс» (Підрядник) було укладено 24.03.2017 договір №27/03 Реконструкція з розширення нежитлової будівлі (під літ. «Н-1» ) на вул. Болгарській,4 за рахунок надбудови у м. Львові (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) (а.с. 65-75 Т.2).

Між ТзОВ «Будмонтажресурс» (Генпідрядник) та ПП «Арагас» (Субпідрядник) укладено договір про виконання робіт від 30.11.2017 №30/11-17 (а.с. 93-96 Т.1).

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 вказаного договору, субпідрядник у порядку та на умовах, визначених цим Договором, бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами виконати та здати Генпідряднику в установлений цим договором строк роботи, а Генпідрядник зобов`язується надати Субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, прийняти від Субпідрядника роботи та оплатити їх.

Об`єкт виконання робіт: «Реконструкція з розширенням нежитлової будівлі (під літ. «Н-1» ) за рахунок надбудови на вул. Болгарській,4 у м. Львові» .

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 договору, вартість робіт, що виконуються Субпідрядником згідно цього договору становить 665490 грн., в т.ч. ПДВ 110915 грн. визначається в актах та довідках про виконані роботи.

Відповідно до пункту 7.1. статті 7 договору, забезпечення постачання об`єкта виконання робіт необхідними матеріалами, устаткуванням, сировиною, технологічним обладнанням та іншою продукцією виробничо-технічного призначення можливе за згодою Сторін як Субпідрядником, так і Генпідрядником.

Згідно з пунктом 7.2. статті 7 договору, субпідрядник самостійно, без погодження із Генпідрядником, визначає постачальників необхідних ресурсів, устаткування, матеріалів тощо. Субпідрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, обладнання, що постачаються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також за вимогою Генпідрядника надає йому самі сертифікати, технічні паспорти, інші документи, що засвідчують їх характеристики і якість.

На виконання умов договору було складено: податкову накладну від 18.12.2017 №1 (а.с. 180 Т.1); довідку про вартість виконаних робіт та витрати, підписану сторонами договірних зобов`язань 18.12.2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017, підписаний сторонами договірних зобов`язань 18.12.2017; відомість ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017; розрахунок загальновиробничих витрат до акта приймання виконаних будівельних робіт №1-2 за грудень 2017 (а.с. 97-121 Т.1).

Також встановлено, що між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (Замовник) та ТзОВ «Будмонтажресурс» (Підрядник) було укладено 24.10.2017 договір №145 к/ж підряду на об`єкт: «Капітальний ремонт системи водопостачання в гуртожитку на вул. Городоцькій №168 у м. Львові» (а.с. 26-40 Т.2).

Між ТзОВ «Будмонтажресурс» (Генпідрядник) та ПП «Арагас» (Субпідрядник) укладено договір про виконання робіт від 01.12.2017 № 01/12 (а.с. 122-127 Т.1).

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 вказаного договору, субпідрядник у порядку та на умовах, визначених цим Договором, в межах договірної ціни, бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами виконати та здати Генпідряднику в установлений цим договором строк роботи, а Генпідрядник зобов`язується прийняти від Субпідрядника роботи та оплатити їх.

Об`єкт виконання робіт: «Капітальний ремонт системи водопостачання в гуртожитку на вул.Городоцькій №168 у м.Львові» .

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 договору, вартість робіт, що виконуються Субпідрядником згідно цього договору становить 80142 грн. 55 коп., з ПДВ визначається в кошторисних розрахунках, а також іншій кошторисній документації, зокрема кошторисах на виконання окремих робіт, актах та довідках про виконані роботи тощо, що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до пункту 9.1. статті 9 договору, забезпечення постачання об`єкта виконання робіт необхідними матеріалами, устаткуванням, сировиною, технологічним обладнанням та іншою продукцією виробничо-технічного призначення можливе за згодою Сторін як Субпідрядником, так і Генпідрядником.

Згідно з пунктом 9.2. статті 9 договору, субпідрядник самостійно, без погодження із Генпідрядником, визначає постачальників необхідних ресурсів, устаткування, матеріалів тощо. Субпідрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, обладнання, що постачаються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також за вимогою Генпідрядника надає йому самі сертифікати, технічні паспорти, інші документи, що засвідчують їх характеристики і якість.

На виконання умов договору було складено: податкову накладну від 26.12.20197 №7 (а.с. 174 Т.1); довідку про вартість виконаних робіт та витрати, підписану сторонами договірних зобов`язань 26.12.2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017, підписаний сторонами договірних зобов`язань 26.12.2017; відомість ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017; розрахунок загальновиробничих витрат до акта приймання виконаних будівельних робіт №1-2 за грудень 2017; довідку про вартість виконаних робіт та витрати, підписану сторонами договірних зобов`язань 28.12.2017; акт приймання виконаних будівельних робіт №4 за грудень 2017, підписаний сторонами договірних зобов`язань 28.12.2017; відомість ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт №4 за грудень 2017; розрахунок загальновиробничих витрат до акта приймання виконаних будівельних робіт №1-2 за грудень 2017 (а.с. 128-165 Т.1).

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними включено позивачем ТзОВ «Будмонтажресурс» до складу податкового кредиту за грудень 2017 р. в сумі 540576 грн., що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року.

Податкові накладні, отримані від ПП «Арагас» та включені ТзОВ «Будмонтажресурс» до складу податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Станом на 01.12.2017, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками (контрагент ПП «Арагас» )) за період грудень 2017р. відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках із ПП «Арагас» .

Судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги те, що розрахунки з ТзОВ «Будмонтажресурс» та ПП «Арагас» позивачем проведено у безготівковій формі, в підтвердження чого надані платіжні документи та зареєстровані податкові накладні (а.с. 184-195 Т.1).

У грудні 2017р. ТзОВ «Будмонтажресурс» відображено отримання робіт від ПП «Арагас» на суму 3243458 грн., та здійснено оплату в сумі 1110000 грн..

Станом на 31.12.2017р. кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках із ПП «Арагас» становить 2133458 грн..

Суд першої інстанції вірно встановив, що представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТзОВ «Будмонтажресурс» з ПП «Арагас» , які відповідають видам діяльності позивача та його контрагента.

Відповідачем не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача ресурси не давали можливості фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами відповідних договорів у зв`язку з відсутністю основних активів, зокрема недостатньою чисельністю трудових ресурсів та виробничих потужностей, необхідних для виконання робіт (послуг), та незалучення третіх осіб щодо виконання даних робіт, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність позивача як платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що у комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно недостатньої кількості трудових ресурсів (робітників), відсутність відповідних умов, оскільки зазначені обставини не виключають можливості реального виконання господарських операцій через залучення субпідрядників до виконання робіт, про що також зазначено Верховним Судом у постанові від 11.06.2019р. по справі №825/2387/18.

Отже, податковим органом не доведено неможливості виконання ПП «Арагас» наявними у нього силами та засобами умов договорів з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт. Сумнівність господарських операцій ТзОВ «Будмонтажресурс» з ПП «Арагас» обґрунтовується податковим органом лише з посиланням на інформацію, викладену в інформаційних базах даних податкового органу та узагальнену податкову інформацію.

Разом з тим, інформаційні бази даних податкового органу та узагальнена податкова інформація не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, а тому не є належними доказами у справі. Чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Формування суб`єктом господарювання витрат та податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідачем не було надано доказів проведення перевірки, у тому числі і зустрічної, контрагента позивача ПП «Арагас» за відповідний період (період вчинення господарських операцій з позивачем), як не було надано і доказів визначення (донарахування) таким контрагентам податкових зобов`язань за господарськими операціями з позивачем.

Разом з тим, з матеріалів справи видно та не спростовано доводами апеляційної скарги те, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались, їх господарська діяльність відповідає зареєстрованим видам діяльності (а.с. 7 Т.2).

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції прийнято оскаржене рішення без врахування фактичних обставин справи, то колегія суддів також зазначає наступне.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також дослідити всі первинні бухгалтерські документи.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, детально дослідив господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і відзиві на позовну заяву, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені у відзиві на позовну заяву, та які зводяться виключно до переоцінки встановлених обставин справи) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга контролюючого органу не містить обґрунтованих доводів та посилань на неповне встановлення судом обставин справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт за договорами, укладеними між ТзОВ «Будмонтажресурс» з ПП «Арагас» , діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від господарської діяльності і відображення таких господарських операцій у податковому обліку позивача відповідає вимогам чинного законодавства, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин ТзОВ «Будмонтажресурс» з ПП «Арагас» за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 02.07.2020 року винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року в справі №1.380.2019.004155 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажресурс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Л. Я. Гудим Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 20.11.2020 року