Рішення

від 01.10.2020 по справі 461/3453/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/3453/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

01 жовтня 2020 року Галицький районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Волошин Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс (адреса: 79008, м.Львів, пр.Свободи, буд.6/8, кв.20; ідентифікаційний код: 32801214) про визнання повноважень директора припиненими та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання повноваження директора Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс Дурягіна Андрія Валерійовича припиненими з 05.12.2006 року та про зобов`язання управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради внести зміни до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора (керівника) та підписанта Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс . В обґрунтування поданого позову покликається на те, що з моменту державної реєстрації товариства (05.02.2004 року) займав посаду (за сумісництвом) директора Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс , про що внесено відомості про нього, як директора (керівника) та підписанта товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить Протокол №01 від 27.01.2004 року загальних зборів засновників підприємства відповідача. 05.02.2006 року загальні збори учасників підприємства відповідача прийняли рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади товариства. Оскільки відповідач перебував на вказаній посаді на посаді директора за сумісництвом, записи в трудову книжку не вносились. Однак, відповідачем не було проведено відповідних змін у державного реєстратора відповідно до вимог ст.7 ЗУ Про господарські товариства , що діяв на той момент та ст.19 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по даний час. Зазначає, що з відповідачем не підтримує жодних відносин з 06.12.2006 року та не виконує жодних дій як директор вказаного Підприємства. Відтак, просить позов задоволити.

Позивач до судового засідання скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач не з`явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, не подав до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відтак, за згодою позивача, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, у заочному порядку.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно Протоколу №01 загальних зборів засновників Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс від 21.01.2004 року засновниками Товариства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представником ОСОБА_4 - ОСОБА_2 вирішено створити підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс ; затвердити статут Товариства; обрати на посаду директора Товариства - ОСОБА_1 ; надати ОСОБА_2 право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за рахунком для формування статутного капіталу Товариства.

Згідно Протоколу №01 загальних зборів засновників Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс від 05.12.2006 року учасниками Товариства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 вирішено вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; звільнити ОСОБА_1 з посади директора Товариства.

Таким чином, 05.12.2006 року позивач фактично припинив повноваження директора Товариства, згідно ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України.

Згідно ч.3 ст.65 Господарського Кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За змістом положень ст.38 КЗпП, ст.145 ЦК України, ст.58, 60, 62 ЗУ Про господарські товариства праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно з абзацом 2 п.6 ч.1ст.15 Закону № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яке викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами).

В ході судового розгляду справи, встановлено, що відповідачем не вчинено будь-яких дій по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо звільнення позивача, в порушення вимог ст.7 ЗУ Про господарські товариства та ст.19 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в редакції, які діяли на момент звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Так, згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, директором та підписантом товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи вищевикладене, належним способом захисту порушених прав позивача, є визнання припиненими повноваження директора Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс Дурягіна Андрія Валерійовича з 05.12.2006 року на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради внести зміни до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора (керівника) та підписанта Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс , суд зазначає наступне.

Згідно з п.13 ч.2 ст.9 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, серед іншого містяться відомості про керівника юридичної особи.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також, що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Таким чином, рішення суду про припинення трудових відносин є обов`язковою підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 , як директора (керівника) та підписанта Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс , а тому, суд не перебирає на себе дискреційні повноваження державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зобов`язання внести його відповідні зміни.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до п.1 ч.2ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 223, 263, 265, 280, 282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Визнати повноваження директора Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс Дурягіна Андрія Валерійовича припиненими з 05.12.2006 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тетіс (адреса: 79008, м.Львів, пр.Свободи, буд.6/8, кв.20; ідентифікаційний код: 32801214) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 840,80 грн. сплаченого судового збору.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько