Постанова

від 16.11.2020 по справі 915/2449/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Справа № 915/2449/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран

секретар судового засідання Р.О. Кияшко

за участю представників учасників справи:

від ТОВ НВП «Вектор-Р» - Возовик О.П. - директор;

від ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» - не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04 серпня 2020 року

у справі №915/2449/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Вектор-Р»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія»

про стягнення заборгованості 2931840грн.

склад суду першої інстанції Т.М. Давченко

час і місце ухвалення рішення: 04.08.2020р., м.Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №4

повний текст рішення складений 04.08.2020р.

Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 16.11.2020р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

21.12.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Вектор-Р» (далі - позивач, ТОВ НВП «Вектор-Р» ) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» (далі - відповідач, ТОВ «ЄТСК» ) про стягнення 2 931 840 грн. .

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «ЄТСК» зобов?язань за договором від 06.04.2016р. № СА060416 про надання послуг в частині своєчасної та у повному обсязі оплати наданих ТОВ НВП «Вектор-Р» послуг з виконання ремонтних робіт з використанням змінно-запасних частин.

ТОВ «ЄТСК» у відзиві від 21.02.2020р. просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на незгоду з визначеною позивачем вартістю виготовлених металоконструкцій.

Відповідач зазначав, що всупереч п.п. 2.1.1, 2.2.1 договору, ТОВ НВП «Вектор-Р» не надано на погодження відповідачу кошторисну вартість металоконструкцій, у зв?язку з чим унеможливлено визначення складових елементів та розміру ціни на виготовлення металоконструкцій. ТОВ «ЄТСК» було проведено аналіз ринкових пропозицій інших організацій щодо виконання аналогічних робіт по виготовленню металоконструкції, за результатами якого встановлено, що визначена позивачем вартість робіт є економічно необґрунтованою та безпідставно завищеною. ТОВ НВП «Вектор-Р» 14.01.2019 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.12.2018 № 1, але через відсутність у ТОВ «ЄТСК» первинних документів, які підтверджували обсяг та вартість робіт вказаних у податковій накладній, а саме акту приймання-передачі наданих послуг, указана накладна відповідачем до податкового кредиту не включалася.

Також відповідач вказував, що директор ТОВ «ЄТСК» не підписував документи, на які позивач посилається в якості доказів: заявку від 10.07.2018 р. № 22 на ремонт технологічного обладнання; акт приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2018 № 22 (хоча 28.12.2018 директор знаходився на робочому місці).

16.03.2020р. від ТОВ НВП «Вектор-Р» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що викладені у вище твердження відповідача є безпідставними, ТОВ «ЄТСК» прийнято обумовлені договором роботи без зауважень, у зв?язку з чим останнє, як замовник, який в порушення вимог ст. 853 ЦК України під час прийняття робіт своєчасно не заявив про відступ від умов договору, не може бути звільненим від обов?язку оплатити роботи.

Позивач також зазначив, що узгодження кошторисної вартості послуг шляхом підписання сторонами заявки № 22 не суперечить умовам договору, які не вимагають від сторін складання саме кошторису, та узгоджується з приписами ч. 1 ст. 843 та ч. 1 ст. 844 ЦК України, які не містять обов?язкової вимоги щодо визначення ціни робіт саме шляхом складання кошторису.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.08.2020р. ( з урахуванням ухвали про виправлення описки від 31.08.2020р.) задоволено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» - стягнуто з ТОВа «Європейська транспортна стивідорна компанія» на користь ТОВа НВП «Вектор-Р» грошові кошти в сумі 2931840грн. - основний борг а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 43977,60грн.

Ухвалюючи рішення, господарський суд встановив, що спірні заявка на ремонт технологічного обладнання від 10.07.2018 № 22 і акт приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2018 № 22 скріплені печатками відповідача, при цьому ТОВ «ЄТСК» не заперечує дійсність відбитків печатки і представником відповідача на запитання суду не зазначено обставин щодо втрати печатки, її викрадення або в інший спосіб вибуття з володіння товариства, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа; печаткою з таким самим відбитком скріплено відзив, поданий ТОВ «ЄТСК» в суд, що свідчить про її перебування у володінні відповідача і на час розгляду справи; заявка на ремонт технологічного обладнання від 10.07.2018 № 22 містить зазначення таких обов?язкових реквізитів, як назву документа (форми); дату його складання; зміст та обсяг майбутньої господарської операції, одиницю виміру господарської операції, зазначення договору, до якого відноситься така операція; посади осіб, відповідальних за майбутнє здійснення господарської операції і правильність її оформлення; дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції; відбитки печаток сторін і підписи представника позивача та працівника ТОВ «ЄТСК» Фандєй С.О., дійсність яких не оспорюється; акт приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2018 № 22 містить зазначення таких обов?язкових реквізитів, як назву документа (форми); дату його складання; назву підприємств, від імені яких складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, зазначення договору, до якого відноситься така операція; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції; відбитки печаток сторін і підписи представника позивача та працівника ТОВ «ЄТСК» Фандєй С.О., дійсність яких не оспорюється, ?

- заявка на ремонт технологічного обладнання від 10.07.2018 № 22 і акт приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2018 № 22 є належними доказами замовлення ТОВ «ЄТСК» договірних послуг позивача та погодження вартості цих послуг, а також подальшого прийняття виконання цих послуг без зауважень. Крім того, про проведення господарської операції свідчать додані позивачем до позовної заяви квитанції про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2019 № 34375708 та від 18.01.2019 № 34375708 та додані до них податкова накладна та податкова декларація з податку на додану вартість з додатком.

З посиланням на норми ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 614, ст. 629, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843 ЦК України, ст.13 ГПК України суд дійшов висновку, що відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, доводи позивача не спростував, а тому визнав обґрунтованою та підлягаючою задоволенню вимогу позивача про стягнення з ТОВ «ЄТСК» заборгованості в сумі 2931840 грн.

31.08.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» на рішення від 04.08.2020р., в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає , що надані позивачем до суду акт приймання - передачі наданих послуг № 22 від 28.12.2018 р. та заявка на ремонт технологічного обладнання № 22 від 10.07.2018 р. у розумінні статей 76, 78 ГПК України не можуть бути належними та достовірними доказами, оскільки вони містять істотні недоліки, які не дають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявку від 10.07.2018р. р. № 22 на ремонт технологічного обладнання та акт приймання - передачі наданих послуг від 28.12.2018 р. № 22 посадова особа відповідача - директор, не погоджував та не підписував. Судом першої інстанції не встановлювалось чи дійсно ОСОБА_1 є відповідальною особою за погодження заявок та акту від імені ТОВ ЄТСК , та яким документом це підтверджується. Суд першої інстанції взагалі не встановив (не ідентифікував) хто саме підписував, а не погоджував, вказані вище документи. Так само, суд першої інстанції не встановив, яку посаду займає ОСОБА_1 , та як зазначалось вище, чи мав він повноваження на погодження, у тому числі первинних документів, яким є Акт, з урахуванням того, що представником відповідача у судовому засіданні наголошувалось, що ОСОБА_1 не є посадовою особою, яка має право здійснювати господарські операції від імені ТОВ ЄТСК та підписувати первинні документи, оскільки його не було уповноважено на здійснення таких дій відповідно до корпоративних вимог ТОВ ЄТСК .

Скаржник вказує, що відповідно до п. 12.3. Статуту ТОВ ЄТСК від 29.10.2018 р. відповідальними особами за підписання правочинів та первинних документів від імені ТОВ ЄТСК є директор та головний бухгалтер. ОСОБА_1 не був наділений повноваженнями посадової особи, яка мала право на підписання правочинів та первинних документів від імені ТОВ ЄТСК станом на дату оформлення Заявки та Акту. Суд першої інстанції обмежився лише тим, що зазначив про те, що на Заявці та Акті є підпис, поряд з яким зазначені прізвище та ініціали директора ТОВ ЄТСК Бєлоусова А.В. При цьому, суд першої інстанції проігнорував той факт, що посадова особа Відповідача, яка наділена повноваженнями підписувати та погоджувати первинні документи, директор ТОВ ЄТСК ОСОБА_2 , не підписував Заявку та Акт. Ухвалою суду від 02.07.2020 р. у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення відповідності підпису директора ТОВ ЄТСК ОСОБА_2 на Заявці та Акті відмовлено, при цьому суд не зазначив чому відмовляє саме у призначенні почеркознавчої експертизи, а фактично обгрунтовує підстави, в зв`язку з чим не потрібно проводити економічну експертизу.

Крім того, при ухваленні рішення суд не звернув увагу, на те, що сторонами у п. 3.1. Договору було погоджено порядок визначення вартості послуг, а саме на підставі узгодженої сторонами кошторисної вартості послуг. Всупереч умовам Договору ТОВ НВП Вектор-Р не було надано відповідачу на погодження кошторисну вартість металоконструкцій, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості визначити складові елементи та розмір ціни на виготовлення металоконструкцій, так само позивач не надав і до суду кошторисну документацію на виконані роботи. 14.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем було зареєстровану податкову накладну № 1 від 28.12.2018 р., але через відсутність у ТОВ ЄТСК первинних документів, які підтверджували обсяг та вартість робіт вказаних у податковій накладній, а саме акту приймання - передачі наданих послуг, до податкового кредиту вказана накладна відповідачем не включалась, а у зв`язку із відсутністю у ТОВ ЄТСК оригіналу Акту, до якого останній не мав змоги подати у встановлені Договором строки свої претензії щодо вартості послуг.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 04 серпня 2020 року у справі №915/2449/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа «Європейська транспортна стивідорна компанія» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2020р. у справі №915/2449/19; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву (з доказами його направлення учасникам справи) на апеляційну скаргу до 01.10.2020р.; роз`яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 01.10.2020р. подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань

29.09.2020р. до суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу , в якому ТОВ НВП «Вектор-Р» просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обгрунтування своєї позиції позивач зазначає, що доводи апелянта, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявку від 10.07.2018р. № 22 на ремонт технологічного обладнання, яку позивач подав разом із позовною заявою, посадова особа Відповідача - директор не погоджував та не підписував-спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення. Закон не вимагає встановлення осіб, відповідальних за погодження первинних документів. А відтак, посилання апелянта, що судом не встановлено чи є особа (Фандей С.О.) відповідальною за погодження заявки, не грунтується на нормах чинного законодавства та є безпідставним. Апелянтом також не доведено належними та допустимими доказами право головного бухгалтера підписувати первинні документи. Наведені ним доводи спростовуються інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі. Заявка № 22 від 10.07.2018р. та Акт № 22 від 28.12.2018р. є належними доказами в розумінні ст. 76 ГПК України, так як стосуються предмета доказування. Заявка № 22 від 10.07.2018р. та Акт № 22 від 28.12.2018р. достовірними доказами в розумінні ст. 78 ГПК України. Іншого, в установленому процесуальним законом порядку апелянтом не доведено.

З приводу аргументів скаржника, що в порушення п. п. 2.2.1 Договору після отримання заявки позивач не надав відповідачу на розгляд кошторисну вартість на надання замовлених послуг для узгодження, що кошторисна вартість надається тільки за необхідністю; Апелянт, вчиняючи дії на прийняття послуг та використавши їх у своїй господарській діяльності, не вимагав від виконавця надання кошторисної вартості. Апелянт підтвердив, що заявка на послуги ним подавалась. Поведінка апелянта є недобросовісною та не враховує інтересів Позивача.

05.10.2020р. до суду поштою надійшло клопотання скаржника, в якому ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» просив суд призначити у справі комплексну судову експертизу:

- почеркознавчу експертизу - з метою встановлення відповідності підпису директора ТОВа «ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАНСПОРТНА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 36142801) ОСОБА_2 на заявці на ремонт технологічного обладнання №22 від 10.07.2018р. та акті приймання-передачі наданих послуг №22 від 28 .12.2018р.;

- економічну експертизу - з метою визначення документальної та нормативної обгрунтованості вартості виготовлення ТОВом науково-виробниче підприємство «Вектор-Р» (код ЄДРПОУ 343 75708) у липні 2018 року металоконструкцій, а саме: 4 (чотирьох) опор для транспортування корпусу кондиціонера та 160(сто шістдесяти) установочних клинів.

Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 16.10.2020р. призначено судове засідання у справі на 27.10.2019р. для розгляду клопотання скаржника про призначення у справі комплексної судової експертизи;

- від 27.10.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання ТОВа Європейська транспортна стивідорна компанія про призначення у справі №915/2449/19 судової комплексної почеркознавчої та економічної експертизи; повний текст ухвали виготовлений 02.11.2020р.;

- від 03.11.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 16.11.2020р. з повідомленням учасників справи.

В судове засідання 16.11.2020р. представник скаржника не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» повідомлене належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020р. про призначення справи до розгляду у судовому засіданні на 16.11.2020р.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та підтверджено при апеляційному розгляді справи, 06.04.2016р. між ТОВ НВП Вектор-Р (виконавець) та ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» укладено договір № СА060416 про надання послуг, згідно п. 1.1., 1.2. замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за заявками виконувати ремонтні роботи з використанням змінно-запасних частин (далі ? ЗЗЧ) замовника та/або виконавця (за погодженням) за наступним переліком: ремонт усіх вузлів і механізмів перевантажувальних машин; ремонт металевих конструкцій перевантажувальних машин; ремонт перевантажувальної техніки: конвеєрів, підйомників та іншого обладнання; ремонт вантажозахватних пристроїв; виготовлення та ремонт тари та інвентарю; електрозварювальні, газорізальні роботи; виготовлення та ремонт металоконструкцій; токарно-фрезерні роботи; послуги слюсаря (свердління отворів, порубка металу, і т.д.).. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1., п.п. 2.1.1-2.1.4 Договору виконавець зобов`язаний після отримання заявки надати кошторисну вартість (за необхідністю) на надання замовлених послуг, на узгодження замовнику; після отримання згоди замовника з кошторисною вартістю послуг в узгоджені з замовником строки надати послуги згідно заявки; до 3-го числа місяця, наступного за звітним, надати замовнику оформлений акт наданих послуг для підписання; до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним, протягом строку дії цього договору виконавець зобов?язаний оформлювати рахунки для оплати на підставі підписаних актів наданих послуг; зазначені документи замовник отримує у виконавця; рахунки можуть бути передані виконавцем по факсу чи електронній пошті з наступним отриманням оригіналу замовником.

Згідно п. 2.2., п.п. 2.2.1-2.2.5 Договору замовник зобов`язаний надавати виконавцю заявки на послуги, розглядати кошторис на надання послуг та узгоджувати у термін 2-х діб; надавати усі необхідні виконавцю документи з метою можливості надання послуг за цим договором; забезпечити виконавцю в погоджений сторонами час доступ до техніки, що ремонтується; приймати та оплачувати надані послуги згідно р. 3 та 4 цього договору; до 3-го числа кожного місяця, наступного за звітним, протягом строку дії цього договору отримувати у виконавця акти наданих послуг для підписання та до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним, рахунки на оплату; за свій рахунок: надавати за замовленням виконавця підйомно-транспортне устаткування з оператором, забезпечити необхідними ЗЗЧ ? відповідно до дефектної відомості, електроенергією для проведення електрозварювальних робіт.

Сторони погодили, що вартість послуг за договором визначається за актами наданих послуг на підставі узгодженої сторонами кошторисної вартості послуг. Замовник оплачує на розрахунковий рахунок виконавця вартість наданих послуг, що зафіксована в актах наданих послуг, підписаних обома сторонами згідно виставленого виконавцем рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання, але в будь-якому разі не раніше реєстрації виконавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та за умови, що податкова накладна заповнена без порушення вимог ст. 201.1 Податкового кодексу України. Оплата додаткових послуг здійснюється на підставі додаткових угод, підписаних уповноваженими представниками обох сторін до початку надання послуг (п.п. 3.1-3.3 Договору).

По факту наданих послуг виконавець передає замовнику підписаний акт наданих послуг у двох примірниках. Замовник у термін 2-х робочих днів з дня одержання акту зобов?язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийому робіт. У випадку мотивованої відмови від приймання послуг замовником, він зобов?язаний у той же термін вирішити питання щодо недоліків чи претензій до наданих послуг з представником виконавця. Виправлення недоліків фіксується складеним сторонами двостороннім актом з переліком необхідних доробок і терміном їх виконання (п.п. 4.1-4.3 Договору).

Згідно п. 5.5. Договору виконавець зобов?язується своєчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства України виписувати та реєструвати податкові накладні на вартість послуг, наданих за цим Договором.

Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 року, а в частині розрахунків-до виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах (п.п. 8.1-8.2 договору).

Як стверджує позивач, відповідачем було подано заявку від 10.07.2018 № 22 на ремонт технічного обладнання по договору на загальну суму 2931840 грн. з ПДВ, а саме: виготовлення металоконструкцій ? опор для транспортування корпусу кондиціонера у кількості 4-х шт. вартістю 590000 грн. без ПДВ за 1 шт.; виготовлення установочних клинів у кількості 160 шт. за ціною 520 грн. без ПДВ за 1 шт. Терміни поставки ? 23.07.18 р. ? Дві опори та 27.07.18 р. ? Дві опори… Ціни остаточні.

Заявку погоджено з боку Замовника ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» Фандєй С.О., на заявці наявні підписи директора ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» Бєлоусова А.В. та директора Виконавця - Возовика О.П., скріплені печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до акту приймання-передачі від 28.12.2018р. № 22 ТОВ НВП Вектор-Р» в особі директора Возовика О.П. з однієї сторони, і замовник - ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» в особі директора Бєлоусова А.В та головного бухгалтера (уповноваженої особи) Пініної І.М. з іншої сторони, склали цей акт про те, що поточні ремонтні роботи, передбачені заявкою на послуги від 10.07.2018 до договору від 06.04.2016 № СА060416 на суму 2931840 грн. з ПДВ. виконані своєчасно, якісно та у повному обсязі; за виконані роботи замовник гарантує виконавцю виплату винагороди згідно договору; сторони взаємних претензій не мають.

Акт містить підписи зазначених осіб, скріплені печатками ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» та ТОВ НВП Вектор-Р» .

28.12.2018р. ТОВ НВП Вектор-Р» складено рахунок-фактуру №СФ-0000007, згідно якого загальна вартість виконаних за договором №СА060416 від 06.04.2016р., заявки від 10.07.2018р. та Акту №22 від 28.12.2018р. становить 2931840 грн. з ПДВ.

На виконання пункту 3.2. Договору позивачем було здійснено реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2019 № 34375708 та від 18.01.2019 № 34375708.

Листом-претензією 19.02.2019р. №2019-02-13 ТОВ НВП Вектор-Р» звернулося до ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 2931840,00грн. з ПДВ та пеню у розмір облікової ставки НБУ, що діє на момент оплати за кожний день прострочення протягом 10 календарних днів з моменту отримання листа.

20.03.2019р. ТОВ НВП Вектор-Р» повторно звернулося до ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» з листом-претензією №2019-03-002, в якому вказувало, що період заборгованості складає 64 дні , станом на 20.03.2019р. ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» не виконало зобов`язань щодо оплати виконаних послуг за договором №СА060416 від 06.04.2016р. у зв`язку із чим направляється копія рахунка-фактури №СФ-0000007 від 28.12.2018р. на загальну суму 2931840,00грн. з ПДВ для термінової оплати.

В подальшому ТОВ НВП Вектор-Р» звернулося до ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» з претензією №42 від 25.03.2019р. щодо неналежного виконання умов договору №СА060416 від 06.04.2016р. в якій вимагало сплатити заборгованість по договору в розмірі 2931840,00грн., збитки від інфляційних процесів у сумі 44124,19грн., 3% річних за час прострочення у сумі 16868,12 грн., пеню у розмірі 101 208,72 грн., разом 3 094 041,00грн.

Листом №03/05-1 від 03.05.2019р. ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» повідомило ТОВ НВП`Вектор-Р» у відповідь на лист-претензію №2019-03-002 від 20.03.2019р. та претензію щодо неналежного виконання умов договору №СА060416 від 06.04.2016р., зокрема, наступне: згідно із заявкою №22 від 10.07.2018р., наданою ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» , було погоджено виконання робіт, а саме виготовлення ТОВ НВП Вектор-Р» металоконструкцій - 4-х опор для транспортування корпусу кондиціонера , а також 160 установочних клинів . Вказані металоконструкції були виготовлені ТОВ НВП Вектор-Р та передані ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» . В січні 2019 року Товариству був наданий рахунок фактура №СФ-0000007 від 28.12.2018р. на загальну суму 2 931 840,00грн. у тому числі ПДВ. Однак Твариство з вказаною сумою не погоджується, зважаючи на її економічну необґрунтованість (вище за ринкову ціну), ані договір, ані заявка на виконання робіт, ані рахунок-фактура не містять детальної розшифровки виконаних робіт та їх обсяг на казану суму. Також відповідач вказував, що акт №22 приймання - передачі наданих послуг, на який позивач посилався у листах-претензіях директором відповідача не підписувався і у нього відсутній. Беручи до уваги викладене, ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» наполягало на перегляді (зниженні) остаточної вартості виготовлення металоконструкцій до економічно обгрунтованої , а також просило направити підписаний оригінал Акту - приймання передачі №22 від 28.12.2018р.

ТОВ НВП Вектор-Р» звернулося до ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» з повторною претензією №06 від 06.05.2019р. щодо неналежного виконання умов договору №СА060416 від 06.04.2016р. в якій вимагало сплатити заборгованість по договору в розмірі 2 931 840,00грн., збитки від інфляційних процесів у сумі 70950,5грн., 3% річних за час прострочення у сумі 26988,99 грн., пеню у розмірі 161 933,96 грн., разом 3 191 713,45грн.

Отже факт прийняття виконаних робіт не заперечується (визнається) відповідачем, останній заперечує проти визначення вартості цих робіт, вважаючи її завищеною та не погодженою з ним.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В матеріалах справи наявна заявка №22 від 10.07.2018р. на ремонт технологічного обладнання за договором договір №СА060416 від 06.04.2016р. на загальну суму 2931840 грн. з ПДВ, а саме: виготовлення металоконструкцій ? опор для транспортування корпусу кондиціонера у кількості 4-х шт. вартістю 590000 грн. без ПДВ за 1 шт.; виготовлення установочних клинів у кількості 160 шт. за ціною 520 грн. без ПДВ за 1 шт. Терміни поставки ? 23.07.18 р. ? Дві опори та 27.07.18 р. ? Дві опори… Ціни остаточні.

Вказана заявка в графі погоджено від ТОВ «ЄТСК» містить підпис ОСОБА_1 , підпис директора позивача ОСОБА_3 та підпис в графі замовник , поряд з яким зазначені прізвище та ініціали директора ТОВ «ЄТСК» Бєлоусова А.В., а також скріплена печатками сторін.

Позивачем складено акт приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2018 №22, за змістом якого виконавець в особі директора Возовика О.П. з однієї сторони, і замовник в особі директора Бєлоусова А.В та головного бухгалтера (уповноваженої особи) Пініної І.М. з іншої сторони, склали цей акт про те, що поточні ремонтні роботи, передбачені заявкою па послуги від 10.07.2018 до договору від 06.04.2016 № СА060416 виконані своєчасно, якісно та у повному обсязі; за виконані роботи замовник гарантує виконавцю виплату винагороди згідно договору; сторони взаємних претензій не мають.

Указаний акт також містить позначку «погоджено» від ТОВ «ЄТСК» з підписом Фандєй С.О., підпис директора позивача ОСОБА_3 та підпис, поряд з яким зазначені прізвище та ініціали директора ТОВ «ЄТСК» Бєлоусова А.В. та скріплений печатками сторін .

Відповідно до ч. 1 ст. 58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 1 розділу 3 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N 1000/5 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Саме акт приймання-передачі наданих послуг є тим первинним документом, на підставі якого виникає обов`язок сплати.

Отже, наявність відбитку печатки відповідача на акті приймання -передачі наданих послуг та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, на переконання колегії суддів, свідчить, що відповідач беззаперечно прийняв виконані позивачем роботи, а тому виник обов`язок з оплати виконаних виконавцем робіт, виходячи із вартості, яка зазначена у згаданому акті та заявці , оскільки відповідач прийняв результат виконаних робіт та не заявив свої претензії до їх якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Ані апеляційна скарга, ані відзив на позов не містять заперечень щодо проставлення відповідачем своєї печатки на акті приймання-передачі наданих послуг та на заявці №22, якою посвідчено підписи осіб, що прийняли участь в оформленні господарської операції.

Відповідачем не наведено та не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки. Відтак, у суду були відсутні підстави вважати, що печатка відповідача використовувалася незаконно.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відтиск печатки на заявці №22 та Акті приймання -передачі наданих послуг є свідченням участі ТОВ ЄТСК , як юридичної особи, у здійсненні господарської операції із замовлення послуги на ремонт технологічного обладнання та прийняття виконаних робіт, а також погодження вартості цих послуг.

Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що у графі Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо зазначена наступна інформація: 1. Бєлоусов Антон Володимирович 1 керівник з 10.04.2017р. (укладає договори та здійснює будь-які інші правочини від імені товариства (з урахуванням положень статуту) на суму, що не перевищує 4 000 000,00 грн. без ПДВ.). ОСОБА_2 - підписант з 11.04.2017р. (укладає договори та здійснює будь-які інші правочини від імені товариства (з урахуванням положень статуту) на суму, що не перевищує 4 000000,00 грн. без ПДВ.).

Заперечуючи факт підписання Заявки №22 та Акту №22 відповідач вказував, що директор ТОВ «ЄТСК» Бєлоусов А.В. їх не підписував, а ОСОБА_1 не є визначеною Статутом відповідача особою за підписання правочинів та первинних документів від імені ТОВ ЄТСК . .

Колегією суддів відхиляються посилання скаржника на ст. 9 Статуту ТОВ ЄТСК , в якому зазначено, що будь-які правочини (угоди, договори) , а також будь-які зміни та доповнення до них породжують для Товариства відповідні права та обов`язки лише у випадку, коли такі правочини підписані не менше ніж двома особами, які вправі виступати від імені товариства, оскільки вони не стосуються предмету позову.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

На переконання колегії суддів, заявка на надання послуг та Акт виконаних робіт не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України, а є документами, які складені у відповідності та на виконання укладеного сторонами договору (правочину), а тому посилання відповідача на необхідність дотримання для їх складення вимог п. 9 Статуту, які стосуються укладення правочинів, є помилковим.

Слід зазначити, що позиція відповідача щодо непогодження та непідписання директором ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» заявки №22 та прийняття наданих позивачем послуг суперечить викладеному у листі відповідача №03/05-1 від 03.05.2019р., який додано позивачем до позовної заяви (а.с. 45). Зокрема у згаданому листі, який підписано директором ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» А.В. Бєлоусовим, зазначено, що заявкою №22 від 10.07.2018р., наданою ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» , було погоджено виконання робіт, а саме виготовлення ТОВ НВП Вектор-Р металоконструкцій - 4 опор для транспортування корпусу кондиціонера ,а також 160 установочних клинів.

ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» також підтверджує, що вказані металоконструкції були виготовлені ТОВ НВП Вектор-Р та передані відповідачу, а в січні 2019 року відповідачем було отримано рахунок -фактуру №СФ-0000007 від 28.12.2018р. на загальну суму 2 931 840,00грн. з ПДВ.

Відповідач ані в відзиві на позов, ані в апеляційній скарзі не ставить під сумнів вказаний лист та його підписання директором ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» А.В. Бєлоусовим.

З приводу аргументів, що в порушення п. п. 2.2.1 Договору після отримання заявки позивач не надав відповідачу на розгляд кошторисну вартість на надання замовлених послуг для узгодження колегія суддів зазначає, що вказаний пункт договору не зобов`язує виконавця надавати кошторисну вартість замовнику у будь-якому випадку, оскільки містить уточнення - за необхідності .

В даному випадку, зважаючи, що вартість робіт вказана у самій заявці, відповідачем не доведено, що розглядуваний випадок передбачав за умовами договору необхідність надання виконавцем замовнику кошторисної вартості, а заявка не містила такої умови як надання кошторисної вартості на надання замовлених послуг.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Колегія суддів констатує, що докази надані позивачем є більш вірогідними для встановлення обставини виконання робіт (послуг) погодженої вартості , ніж докази надані суду першої інстанції в обгрунтування заперечень проти позову, скаржником не спростовано факту надання йому послуг ТОВ НВП Вектор-Р за договором №СА060416, а обставина невиконання своїх зобов`язань за згаданим договором в частині оплати наданих послуг ним визнається.

Колегія суддів також відхиляє аргумент скаржника стосовно невстановлення судом першої інстанції того, хто саме підписав Заявку та Акт, адже саме відповідач намагається перекласти на суд обов`язок встановлення обставини, що має бути встановлена ним, а не судом, з огляду посвідчення підпису від імені директора ОСОБА_2 печаткою ТОВ ЄТСК .

З огляду викладеного, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» заборгованості в розмірі 2 931 840грн..

Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи як такі, що у сукупності свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни рішення господарського суду від 04.08.2020р.

Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не убачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2020р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2020р. у справі №915/2449/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника - ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія»

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.11.2020р.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран