Ухвала

від 20.11.2020 по справі 916/2114/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2114/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест»

про забезпечення позову в межах апеляційного провадження

на рішення Господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2020 року та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року (Рога Н.В.,)

по справі №916/2114/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» (03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, буд.12, кв.122, код ЄДРПОУ 39211377)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» (65009, м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, офіс 8, каб. 3, код ЄДРПОУ 39400733)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 365 650 грн 00 коп. та пені у розмірі 16 998 грн 10 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» грошових зобов`язань по орендній платі за Договором №04.02./20 оренди залізничного рухомого складу від 04.02.2020р., внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість за період березень - травень 2020р. у розмірі 365 650 грн ( з ПДВ), внаслідок чого позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 16 998 грн 10 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2020 року Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВАГОНТРАНСІНВЕСТ до Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ про стягнення заборгованості за Договором оренди залізничного нерухомого складу №0402/20 від 04.02.2020р. у розмірі 365 650 грн та пені у розмірі 16 998 грн 10 коп. - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАГОНТРАНСІНВЕСТ заборгованість за Договором оренди залізничного нерухомого складу №0402/20 від 04.02.2020р. у розмірі 365 650 грн, пеню у розмірі 16 998 грн 10 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 739 грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 500 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року прийнято додаткове рішення по справі №916/2114/20. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вагонтрансінвест витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» не погодилось з рішенням та ухвалою суду першої інстанції та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості та зменшити розмір пені та витрат на правничу допомогу, також просить скасувати Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року та розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження по справі №916/2114/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» на рішення Господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2020 року. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань. Призначено розгляд справи №916/2114/20 на 08 грудня 2020 року о 12-00 год.

Ухвалою суду від 09.11.2020 також відкрито апеляційне провадження по справі №916/2114/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року. Призначено розгляд справи №916/2114/20 на 08 грудня 2020 року о 12-30 год.

19.11.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вагонтрансінвест про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ (65009, м. Одеса, вул. Академічна, 206, офіс 8, каб. № 3; ЄДРПОУ 39400733), і знаходяться на його банківському рахунку НОМЕР_1 в ПАТ Банк Восток , МФО 307123 або на інших банківських рахунках в усіх банківських або кредитно-фінансових установах на території України в межах розміру позовних вимог 382 648,10 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вагонтрансінвест про забезпечення позову, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та зазначає наступне.

Відповідно до ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі № 910/773/19.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що крім апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2020 у даній справі Відповідач ще подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у цій же справі про відмову в розстроченні виконання рішення суду.

На сторінці 4 апеляційної скарги Відповідача на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 зазначається: ТОВ Авантаж Інспект на даний час не спроможне одразу задовольнити всі вимоги кредиторів. Стягнення суми боргу за рішенням суду у справі №916/2114/20 без розстрочки виконання рішення суду зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників, призведе до оголошення технічного дефолту та спричинить банкрутство підприємства.

Також в апеляційній скарзі Відповідача на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 зазначається сума боргу перед іншими кредиторами згідно рішень судів в розмірі близько 2 000 000,00 грн., а також Відповідач вказує, що є ще справа на 504 226,59 грн.

Таким чином, Відповідач сам вказує, що не зможе сплатити Позивачу борг в розмірі 382 648,10 грн., саме тому виникає необхідність забезпечення позову.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення боргу в майбутньому.

Станом на дату подачі цієї заяви Відповідач не сплатив борг перед Позивачем.

Враховуючи зазначене, на думку заявника, існує достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти чи майно, які є у Відповідача на момент пред`явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення через велику кількість кредиторів і боргів Відповідача перед іншими особами. Великі суми заборгованостей Відповідача будуть суттєвим фактором для прийняття рішення ним про виведення грошових коштів із банківського рахунку (розтрата), щоб не відповідати перед кредиторами.

Сам Відповідач визнав в своїй апеляційній скарзі, що борги значно перевищують фінансові можливості Відповідача, що утруднить виконання рішення саме в даній справі.

За таких обставин, позивач вважає, що позов слід забезпечити шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківському рахунку Відповідача в розмірі позовних вимог 382 648,10 грн. В Договорі між Позивачем та відповідачем, а також у виписках банку про оплату коштів Відповідачем є банківські реквізити Відповідача, зокрема: р/р НОМЕР_2 ПАТ Банк Восток , МФО 307123.

При цьому, заявник зазначає, що Позивач готовий здійснити зустрічне забезпечення в розмірі, який визначить суд, та на підставі ст. 141 ГПК України.

В підтвердження викладених обставин Товариством з обмеженою відповідальністю Вагонтрансінвест долучено до заяви копію апеляційної скарги ТОВ Авантаж Інспект на ухвалу суду у даній справі.

Судова колегія зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Дослідивши зміст усієї сукупності вищезазначених доказів в контексті доводів заявника, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Вагонтрансінвест в обґрунтування необхідності накладення арешту на грошові кошти відповідача посилається лише на зміст апеляційної скарги ТОВ Авантаж Інспект .

Втім, заявником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження припущення, що грошові кошти чи майно, які є у Відповідача на момент пред`явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю, що може утруднити виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Авантаж Інспект стосуються ухвали суду, якою відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду та не є безумовним підтвердженням ухилення відповідача від виконання рішення суду, а отже заявником не доведено суду підтвердженої доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Крім того, зі змісту рішення Господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2020 року вбачається, що позивач отримав від відповідача з квітня по липень 2020 року платежі у розмірі 120 000 грн., що спростовує доводи заявника про несплатоспроможність відповідача у справі.

Тобто, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вагонтрансінвест про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З урахуванням наведеного та встановлених у даній справі обставин, судова колегія, дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем належними і допустимими доказами в контексті приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136-137, 140, 232-234, 236, 240, 281, 286-288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Вагонтрансінвест у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі №916/2114/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в порядку та строки, встановленими ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська