Ухвала

від 20.11.2020 по справі 902/1120/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"20" листопада 2020 р. Cправа № 902/1120/20

Суддя господарського суду Вінницької області Тварковський А.А. , розглянувши матеріали

за позовом : Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури (вул. Софії Терещенко, 40-а, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202) в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради (вул. Соборна, 30-б, м. Тальне, Черкаська область, 20400)

до : Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 21021)

про стягнення 142369,75 грн,

В С Т А Н О В И В :

Заступником керівника Звенигородської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" про стягнення 142369,75 грн заборгованості по сплаті орендної плати.

Розглянувши матеріали позовної заяви вих. №31/4-546вих.20 від 12.11.2020 (вх. № 1072/20 від 17.11.2020), суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У відповідності до ч.1, п. 5. ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява, з поміж іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з приписами ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Обґрунтовуючи подання позову в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради прокурором у позовній заяві зазначено, що Тальнівська міська рада неодноразово зверталася до органів прокуратури з метою вжиття заходів прокурорського реагування, враховуючи недоотримання орендної плати від відповідача місцевим бюджетом, у зв`язку з неможливістю самостійного звернення до суду з відповідною заявою через брак грошових коштів щодо подачі позовної заяви про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються між собою. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі № 911/980/18 також зазначив, що про прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Неможливість самостійного подання позову Тальнівською міською радою обґрунтовано відсутністю грошових коштів на сплату судового збору.

Разом з тим відсутність грошових коштів на сплату судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

В той же час, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення до суду за захистом порушених прав, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні позову до суду, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У ситуації з неможливістю звернутися із позовом до суду через брак коштів на оплату судового збору, як виключний випадок на представництво інтересів в суді прокурором, не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державному органу чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 802/1873/17-а, від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16 .

Будь-яких доказів того, що Тальнівська міська рада, зокрема, вчиняла дії щодо перерозподілу чи виділу коштів на сплату судового збору до позовної заяви не додано.

Таким чином, прокурором всупереч ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України не надано усіх доказів на підтвердження обставин в обґрунтування позовних вимог в частині наявності виключного випадку на представництво інтересів в суді прокурором.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури без руху із встановленням останньому строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду: 1) доказів відсутності у Тальнівської міської ради коштів на сплату судового збору починаючи з 2018 року (оскільки стягнення орендної плати заявлено за період з 2018 по 2020 рік) 2) доказів вжиття Тальнівською міською радою заходів щодо перерозподілу та виділу коштів з місцевого бюджету на сплату судового збору з метою захисту власних інтересів у суді за період з 2018 по 2020 рік.

При цьому суд звертає увагу прокурора на те, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури вих. №31/4-546вих.20 від 12.11.2020 (вх. № 1072/20 від 17.11.2020) у справі №902/1120/20 залишити без руху .

2. Встановити прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити прокурора про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. За приписами ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали надіслати на адресу Звенигородської місцевої прокуратури рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 20.11.2020.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Звенигородській місцевій прокуратурі (вул. Софії Терещенко, 40-а, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202).