Рішення

від 20.11.2020 по справі 903/689/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2020 року Справа № 903/689/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Алекс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Торг»

про стягнення 76551грн. 14коп.

без виклику сторін

встановив: позивач - ТОВ «Аква Алекс» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «Велес-Торг» 76551грн. 14коп., в тому числі 74036,80грн. заборгованості за поставлений товар, 2011,47грн. пені та 502,87грн. - 3% річних. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору №27/03 від 01.03.2019р. в частині повної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 23.09.2020 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Також, відповідачу встановлено строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 23.09.2020 надіслана та вручена сторонам, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для подання сторонами доказів.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідач не подав відзиву на позовну заяву та інших письмових заяв чи клопотань, суд дійшов висновку про проведення розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

01 березня 2019 року між ТОВ АКВА АЛЕКС (Продавець) та ТОВ ВЕЛЕС-ТОРГ (Покупець) було укладено Договір № 27/03, згідно якого Продавець зобов`язувався продати Покупцю мінеральну воду (в подальшому - Товар) в асортименті та розфасовці, по кількості, ціні та на умовах, вказаних у Договорі.

Відповідно до п.1.2 Договору загальна кількість складає суму кількості товару, що постачається за всіма разом взятими накладними за даним Договором.

Згідно п.2.2. Договору Покупець здійснює оплату за поставлену партію Товару у повному обсязі (100%) протягом 21 календарного дня з моменту її отримання.

Замовлення на Товар погоджуються Покупцем засобами факсимільного зв`язку, з точно визначеною кількістю, ціною на Товар, термінами (термін поставки протягом 5 календарних днів) та умовами поставки (п.3.3 Договору).

Датою поставки партії Товару вважається дата прийомки Товару на складі Покупця. Факт приймання Товару на склад Покупця підтверджується підписом представника Покупця на товарно-супровідних документах (п.4.3 Договору).

Відповідно до п.п. 5.3, 5.5 Договору при поставці продукції використовується зворотна транспортна тара багаторазового використання - піддон дерев`яний розміром 1200 х 1000 та/або розміром 1200 х 800мм. Покупець зобов`язаний прийняти на відповідальне зберігання піддони (заставна вартість за 1 шт. вказана у супровідних документах без ПДВ), які звільнилися з-під реалізованої продукції та повернути їх Продавцю на його першу вимогу. Тара повертається протягом 3 календарних днів із дня пред`явлення вимоги (за допомогою засобів електронного чи телефонного зв`язку). За домовленістю Сторін Продавець самостійно, власним чи орендованим транспортом та за свій рахунок проводить повернення піддонів. Покупець відповідає за навантаження Товару на пред`явлений Продавцем транспортний засіб, та зобов`язаний належним чином оформити товарно-транспортну накладну форми 1-ТН. Зворотна тара приймається у стані, придатному для повторного використання за її призначенням, тобто без пошкоджень, з урахуванням п.п.5.4, 5.6 Договору.

Право власності на Товар переходить з моменту його фактичного отримання Покупцем, про що свідчать підписані ним супровідні документи (п.6.2 Договору).

У п.7.2. Договору Покупець гарантує, що оплата за поставлений товар буде проведена в повному обсязі та в строк, визначений у Договорі.

На виконання умов договору позивач у піддонах поставив відповідачу товар (мінеральну воду), що підтверджується видатковими накладними №РН-000018 від 17.05.2019, №РН-000405 від 23.10.2019, №РН-000499 від 22.11.2019, №РН-000557 від 10.12.2019, №РН-000608 від 23.12.2019 та №РН-0000282 від 30.05.2020, підписаними сторонами та засвідченими їх печатками без зауважень та заперечень. Проте, отриманий товар по видатковій накладній № РН-0000282 від 30.05.2020р. на суму 107 356,80грн. відповідач повністю не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору 26.06.2020 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №01/06 від 25.06.2020р. на суму 106 336,80 грн. з проханням погасити заборгованість за поставлений товар - мінеральну воду з доданими актами звірки взаєморозрахунків для підписання.

Після отримання претензії відповідач провів часткові платежі за поставлений товар - мінеральну воду: 09.07.2020 у розмірі 10 000грн., 05.08.2020 - 15 000грн. та 10.09.2020 - 10 000,00 грн.

Отже, у відповідача утворилася заборгованість за отриманий товар (мінеральну воду) на суму 71336,80грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар (мінеральну воду) згідно договору становить 71336,80грн., підтверджена матеріалами справи, не заперечується відповідачем та є підставною, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно п. п. 8.1., 8.2 Договору у випадку несвоєчасної сплати платежів Покупець зобов`язаний відшкодувати Продавцю пеню за кожен день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Згідно п. 8.2. Договору за порушення умов Договору Покупець відшкодовує 3% річних від простроченої суми, і безпідставне користування грошима та інфляційні збитки.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, на суму заборгованості за неоплачений товар (мінеральну воду) у розмірі 71336,80грн. позивач нарахував відповідачу 2011,47грн. пені та 502,87грн. 3% річних за період з 21.06.2020 по 14.09.2020.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, встановив, що нараховані 2011,47грн. пені та 502,87грн. 3% річних є підставними та підлягають до стягнення з відповідача.

Крім того, як зазначає позивач, згідно умов Договору при поставці товару використовувалася зворотна тара - піддон дерев`яний. У процесі співпраці у відповідача на зберіганні залишилася тара у кількості 45 шт. Факт передачі піддонів підтверджується видатковими накладними, що підписані обома сторонами, а саме: по видатковій накладній № РН-0000282 від 30.05.2020 передано 17 шт. піддонів, № РН-000608 від 23.12.2019р. - 5 шт., № РН-000557 від 10.12.2019р. - 8 шт., № РН-000499 від 29.11.2019р. - 2 шт., № РН-000405 від 23.10.2019р. - 3 шт., № РН-000018 від 17.05.2019р. - 10 шт. Таким чином борг відповідача за зворотну тару по заставній вартості 60 грн. за 45 шт. становить 2700 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №27/03 від 01.03.2019 (п.1.1) Продавець (позивач) продає мінеральну воду (в подальшому - Товар).

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2700грн. за зворотну тару.

Водночас, згідно п.5.3 Договору Покупець зобов`язаний прийняти на відповідальне зберігання піддони (заставна вартість за 1 шт. вказана у супровідних документах без ПДВ), які звільнилися з-під реалізованої продукції та повернути їх Продавцю на його першу вимогу. Тара повертається протягом 3 календарних днів із дня пред`явлення вимоги (за допомогою засобів електронного чи телефонного зв`язку).

В матеріалах справи відсутня вимога позивача щодо повернення піддонів.

Претензія №01/06 від 25.06.2020 містить лише вимогу щодо стягнення заборгованості за поставлену мінеральну воду в сумі 106336,80грн. та не містить вимоги щодо повернення піддонів, як це передбачено п.5.3 Договору.

З огляду на зазначене, вимога позивача щодо стягнення вартості неповернутих піддонів є передчасною та не підлягає до задоволення. А тому в позові в частині стягнення 2700грн. вартості піддонів слід відмовити.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене, позов підлягає до задоволення частково.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Торг» (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Георгія Гонгадзе, буд.5, код ЄДРПОУ 38926765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Алекс» (89300, Закарпатська обл., Свалявський район, м.Свалява, вул.М.Машкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 42782550) 73851грн. 14коп. (в т.ч. 71336,80грн. заборгованості, 2011,47грн. пені та 502,87грн. - 3% річних), а також 2027грн.86коп. витрат по сплаті судового збору.

3 . В позові в частині стягнення 2700грн. відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.11.2020

Суддя О. Г. Слободян