Рішення

від 20.11.2020 по справі 904/4690/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4690/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ГРУП", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕКОН ПЛЮС", м.Павлоград

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 73 176,57 грн.

Суддя Красота О.І.

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ГРУП" звернулося до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕКОН ПЛЮС" і просить суд стягнути 73 176,57 грн. - заборгованості, з яких: 65 171,18 грн. - основного боргу, 5 934,84 грн. - пені, 1 153,08 грн. - 3% річних, 917,47 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором постачання №23-04/01 від 23.04.2018 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

В порушення приписів п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява не містить видаткових накладних згідно яких здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Позивач в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог посилається на видаткові накладні №АГБ00074841 від 29.11.2019, №АГБ00074842 від 29.11.2019, №АГБ00075238 від 29.11.2019, а також додає їх до матеріалів справи, проте в розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат застосовує накладні №АГБ00074841 від 27.12.2019, №АГБ00074842 від 27.12.2019, №АГБ00075238 від 27.12.2019, які не надано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано Позивача протягом п`яти днів з дня вручення ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви, а саме: визначитись та надати видаткові накладні, що підтверджують обставини викладені в позові та розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат, надати обґрунтований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат.

28.10.2020 Позивач заявив клопотання в якому зазначив, що Позивачем допущено технічну помилку (описку) в розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат, а саме в розрахунках помилково вказано дати накладних №АГБ00074841, №АГБ00074842, №АГБ00075238. Вірні дати накладних вказано в позовній заяві, та підтверджено наданими копіями накладних, вказані накладні датовані - 29.11.2019.

Розрахунки пені, 3% річних та інфляційних витрат виконані від вірної дати - технічна помилка міститься лише в даті накладних.

На виконання ухвали суду, Позивач додав виправлені розрахунки пені, 3% річних та інфляційних витрат, з виправленням дати вказаних трьох видаткових накладних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2020 продовжено розгляд справи. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, повідомлення про вручення поштового відправлення 49300 1254439 3 вручено 08.09.2020р. (а.с. 110), в зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ГРУП" (далі-Позивач, Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕКОН ПЛЮС" (далі-Відповідач, Покупець) укладено Договір постачання №23-04/01 (а.с.15-20).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити товар згідно із заявкою (замовленням) Покупця, а Покупець - прийняти його та сплатити на умовах, обумовлених в цьому договорі

Згідно п.1.3. Договору, Асортимент та ціна товару узгоджується в специфікації до договору, яка є його невід`ємною частиною.

Пунктом 5.1. Договору, загальна сума договору складає суму товару, отриманого по усіх накладних.

Ціна на товар визначається на підставі підписаної сторонами специфікації (пункт 5.3 Договору).

Відповідно до п.5.6 Договору, Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в ст.10 цього Договору, впродовж 30 календарних днів з дня постачання.

В п.5.8 Договору, за результатами кожного місяця Покупець готує акт звірки взаєморозрахунків і направляє їх Постачальникові. Постачальник зобов`язаний впродовж одного тижня з моменту отримання акту звірки підписати його і вислати Покупцеві, або заявити письмові мотивовані зауваження. У випадку якщо впродовж одного тижня з моменту отримання акту, Постачальник не передасть або не вишле Покупцеві підписаний зразок або не заявить письмові зауваження, акт вважатиметься визнаним і погодженим з боку Постачальника.

Позивач протягом тривалого часу (з 2018 по 2020 включно) здійснював поставку товарів Відповідачу.

Покупець приймав товар, про що свідчить підпис і штамп уповноваженої особи Покупця на видаткових накладних, проте у встановлений Договором вартість отриманого товару не оплатив.

Станом на дату подання даної позовної заяви за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 65 171,18 грн. за період з 29.11.2019 по 20.02.2020, підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними (а.с.21-106).

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 65 171,18 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.6. Договору поставки, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 65 171,18 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у разі прострочення оплати товару Постачальник стягує з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 5 934,84 грн. за загальний період з 28.12.2019 по 20.08.2020.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено невірно, оскільки Позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування пені, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню частково в розмірі 5 841,34 грн. В решті позовних вимог в сумі 93,50 грн. - відмовити.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання Позивачем нараховано 3% річних за загальний період прострочення з 28.12.2019 по 20.08.2020. у сумі 1 153,08 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних , приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних зроблено невірно, оскільки Позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування 3% річних, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково в розмірі 1 142,42 грн. В решті позовних вимог в сумі 10,66 грн. - відмовити.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати в сумі 917,47 грн. за період з 28.12.2019 по 20.08.2020.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат у сумі 917,47 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом, тому вказана вимога повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача у розмірі 917,47 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача 65 171,18 - основного боргу, 5 841,34 грн. - пені, 1142,42 грн. - 3% річних, 917,47 грн. - інфляційних витрат. В решті позовних вимог -відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193, 216, 217, 230, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 610- 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕКОН ПЛЮС", (51400, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.83А, ЄДРПОУ 41961532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ГРУП", (49040, м.Дніпро, Запорізьке шосе, 37, ЄДРПОУ 33324489) 65 171,18 - основного боргу, 5 841,34 грн. - пені , 1142,42 грн. - 3% річних, 917,47 грн. - інфляційних витрат та судовий збір у сумі 2 099,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

20.11.2020р.