Рішення

від 10.11.2020 по справі 905/1408/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.11.2020 Справа № 905/1408/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

розглянувши справу за позовною заявою Бахмутського районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, м.Бахмут, Донецька область,

до відповідача Бахмутської міської ради, м.Бахмут, Донецька область,

про визнання права власності на гараж як забудовника.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Бахмутський районний комітет профспілки працівників агропромислового комплексу, м.Бахмут, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Бахмутської міської ради, м.Бахмут, Донецька область, про визнання права власності на гараж як забудовника.

Ухвалою суду від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1408/20; справу №905/1408/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.08.2020; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 26.08.2020.

26.08.2020 через офіційну електронну пошту Господарського суду Донецької області від відповідача надійшла заява, у якій він просить розгялнути справу без присутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

15.09.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 24.09.2020 відкладено підготовче засідання на 07.10.2020.

Ухвалою суду від 07.10.2020 відкладено підготовче засідання на 22.10.2020; продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 22.10.2020.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним у 1983 році було побудовано гараж за власні кошти за наявності дозволу Артемівської міської ради на відведення земельної ділянки під гаражем в постійне користування. Позивач вказує, що враховуючи наявність дозволу на будівництво гаражу, та дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки у постійне користування під цим гаражем для його обслуговування, то будівництво спірного гаражу не є самочинним будівництвом згідно ст.376 ЦК України. Посилаючись на відмову державним реєстратором прав на нерухоме майно в проведенні реєстрації гаражу, позивач, як забудовник, просить суд визнати права власності на побудований гараж.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання не з`являвся.

Господарський суд Донецької області з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направляв на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвалу про порушення провадження по справі, а також ухвалу про відкладення розгляду справи. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

За змістом ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням № 333-р від 14.11.1983 року Виконавчого комітету Артемівської районної ради народних депутатів Про будівництво гаража райкому профспілки робітників сільського господарства , у зв`язку із відсутністю приміщення для зберігання автомобіля позивача, виконком районної Ради народних депутатів розпорядився побудувати гараж для райкому профспілки (на теперішній час найменування - Бахмутський районний комітет профспілки працівників агропромислового комплексу) на території двору виконкому згідно схеми (а.с. 22).

Згідно Витягу з рішення Виконавчого комітету Артемівської міської ради Про надання земельних ділянок у постійне користування приватним підприємцям, організаціям та підприємствам м. Артемівська №893 від 18.11.1998 року, Артемівському районному комітету профспілки працівників Агропромислового комплексу було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,0024 га по вул. Комсомольській, 9 в м.Артемівську Донецької області (а.с. 25).

05.01.1999 року на підставі рішення № 893 Артемівської міської ради від 18.11.98 позивачу - Артемівському Районному комітету профспілки працівників агропромислового комплексу був виданий державний акт серії І-ДН № 003083 на право постійного користування землею, площею 0,0024 гектарів по вул. Комсомольській, б. 9 (після перейменування - вул. Василя Першина), в місті Артемівську (після перейменування - місто Бахмут). Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 171 (а.с. 27).

20.12.1999 року у Артемівському бюро технічної інвентаризації була заведена інвентаризаційна справа на гараж Артемівського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу по вул. Комсомольській, 9 в м.Артемівську Донецької області (а.с. 66-67).

Згідно довідки КП Бахмутське бюро технічної інвентаризації №202 від 31.12.2012 року, згідно облікових даних, право власності на нерухоме майно - гараж по АДРЕСА_1 за Бахмутським районним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу, не значиться (а.с. 42).

06.05.2020 земельна ділянка, кадастровий номер: 1410300000:00:012:1146, площею 0,0024 га, що розташована по вул. Василя Стуса, б. 9 в місті Артемівську, була зареєстрована в Державному земельному кадастрі із наступними відомостями щодо неї: цільове призначення земельної ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, використання - для будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 39).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №209992920 від 25.05.2020, власником земельної ділянки, кадастровий номер: 1410300000:00:012:1146, площею 0,0024 га, є Бахмутська міська рада; правокористувачем є Бахмутський районний комітет профспілки працівників агропромислового комплексу на підстав Акту серії І-ДН № 003083 від 05.01.1999 (а.с. 38).

26.02.2020 Бахмутською міською радою видано рішення за №6/140-2943 Про надання дозволів на розробку документацій із землеустрою щодо відведення земельних ділянок , позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 37 оборот).

За клопотанням керівника Бахмутського районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, 27.03.2020 ТОВ Орієнтир-експерт була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 на землях житлової та громадської забудови територіальної громади м.Бахмут Донецької області, кадастровий номер 1410300000:00:012:1146 (а.с. 33-37).

Як вказує позивач, з 1984 року до теперішнього часу він користувався гаражем, розташованим по АДРЕСА_2, проте, у зв`язку з погіршенням фінансування позивача і відчуженням автомобіля, виникла необхідність гараж продати.

Після звернення позивача до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 , останньою рішенням від 22.06.2020 року відмовлено в державній реєстрації права власності на гараж, по АДРЕСА_1, за суб`єктом: Бахмутським районним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу, з причини не надання в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав (а.с.44).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статей 8, 13 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Усі суб`єкти права власності рівні перед законо.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Загальні способи захисту права власності визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Зокрема, згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Аналогічний висновок міститься у вищенаведених постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі №904/8186/17.

Відповідно до норм чинного законодавства, а саме ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частинами 1, 2 ст.321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підставою звернення позивача до суду стала відмова державного реєстратора прав на нерухоме майно в державній реєстрації права власності на спірний гараж.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

При цьому, згідно приписів ст. 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачається державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Як зазначалося, передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, зокрема, у разі неможливості одержати у відповідних органах правовстановлюючий документ на підтвердження права.

При цьому, умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Надані суду документи в їх сукупності, свідчать, про наявність розпорядження ___про будівництво спірного гаражу, розроблення позивачем технічної документації щодо побудованого гаражу, та наявність у позивача права користування земельною ділянкою, на якій він розташований, з чого слідує, що право власності на спірний гараж по вул. Комсомольська, б.9 в місті Артемівськ від 20.12.1999 року, площею 24 кв.м. за позивачем, є доведеним.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача, оскільки судом вини відповідача у виникненні спору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Бахмутського районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, м.Бахмут, Донецька область, до відповідача Бахмутської міської ради, м.Бахмут, Донецька область, про визнання права власності на гараж як забудовника. - задовольнити.

Визнати за позивачем, як забудовником - Бахмутським районним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу (84511, Донецька область, м.Бахмут, вул. Василя Першина, б.9; ідентифікаційний код юридичної особи 02665235) право власності на гараж, 1984 року побудови, загальною площею 24 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 10.11.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз