Рішення

від 16.11.2020 по справі 907/628/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/628/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/628/20

за позовом приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» , с. Оноківці Ужгородського району до комунального підприємства «Чинадіївське житлово-експлуатаційне управління» , смт. Чинадійово Мукачівського району про стягнення 25 043,51 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 25 043,51 грн. заборгованості за Договором №180021 від 17.07.2015 року про постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/628/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.09.2020 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 01.11.2020 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 14.09.2020 була надіслана відповідачу на його поштову адресу та як вбачається з рекомендованого повідомлення вручена йому 17.09.2020.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2015 року між Приватним акціонерним товариством Закарпаттяобленерго (далі Постачальник, Позивач) та комунальним підприємством «Чинадіївське житлово-експлуатаційне управління» (далі - Споживач, Відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №180021 (далі - договір про постачання №180021 з додатком 4 додається - додаток №13.2. до цієї заяви).

Умовами договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 16 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід`ємною частиною. Споживач зобов`язується виконувати умови відповідно до п. п. 2.3.1. п. 2.3. договору.

Пунктами 4.2.3. та п. 4.2. договору, передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до діючої на момент виявлення недоврахування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року за № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій Споживача: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

В процесі здійснення контролю за додержанням споживачем вимог ПРРЕЕ та умов укладеного між сторонами договору, 13.09.2017 року працівниками Товариства - провідним інженером Товтином В.М. та провідним інженером Варгою О.В. було виявлено було виявлено порушення п. 10.2. ПКЕЕ, а саме самовільне підключення коридорного освітлення без обліку в багатоквартирних житлових будинках за адресами: вул. Зелена, 69, вул. Зелена, 71, вул. Зелена, 73, вул. Зелена 74 та вул. Зелена, 76 в смт. Чинадійово Мукачівського району Закарпатської області.

На підставі п. 1, 4, п. 10.2. ПКЕЕ, Споживач електричної енергії зобов`язаний, серед іншого, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

В Додатку № 4 міститься Перелік об`єктів споживача до договору, за яким числяться два об`єкти, де здійснювалось обліковане споживання електричної енергії - Насосна за адресою вул. Мічуріна, б/н, смт. Чинадійово, Мукачівський район, Закарпатська область та Насосна по вул. Зелена, б/н, смт. Чинадійово, Мукачівський район, Закарпатська область).

На момент виявлення порушення ПКЕЕ 13.09.2017 р., між Позивачем та Відповідачем були відсутні договірні (господарсько-правові) відносини з приводу постачання електричної енергії на об`єкти коридорне освітлення по вул. Зелена, 69, вул. Зелена, 71, вул. Зелена, 73, вул. Зелена 74 та вул. Зелена, 76 в смт. Чинадійово Мукачівського району Закарпатської області, на яких було виявлено вищевказане порушення.

На підставі виявленого порушення, зазначеними працівниками ПрАТ Закарпаттяобленерго було складено Акт про порушення № 119779 від 13.09.2019 р. (далі - Акт про порушення; копія акту додається - додаток № 13.3. до цієї заяви ), уповноваженими працівниками - провідними інженерами Товтин В.М. та Варгою О.В. у присутності директора КП Чинадіївське ЖЕУ Печкара Володимира Івановича, який підписав Акт про порушення без зауважень до нього.

Разом з тим, 13.09.2017 р. тими ж працівниками Мукачівського РЕМ ПрАТ Закарпаrгяобленерго , було складено Акт технічної перевірки від 13.09.2017 р. за № 103/2017, згідно якого виконано технічну перевірку об`єкту освітлення сходових площадок житлових багатоквартирних будинків смт. Чинадійово Зелена буд. № 69, 71, 73,74, 76 , в присутності директора КП Чинадіївське ЖЕУ Печкар В.І., який підписав вказаний акт (копія Акту тех. Перевірки додається - додаток № 13.4. до цієї заяви).

Позивач вказує на те, що директор Печкар В.І. не заперечив, що балансоутримувачем об`єктів освітлення сходових площадок житлових багатоквартирних будинків смт. Чинадійово Зелена буд. № 69, 71, 73, 74, 76 є КП Чинадіївське ЖЕУ .

Як вбачається з Акту про порушення, Відповідачем було самовільно підключено коридорне освітлення за адресами: вул. Зелена, 69, вул. Зелена, 71, вул. Зелена, 73, вул. Зелена 74 та вул. Зелена, 76 в смт. Чинадійово Мукачівського району Закарпатської області, а саме, було підключено 40 лампочок потужністю 1,9 кВт.

Внаслідок вказаного порушення, спожита Відповідачем електрична енергія не була облікована, а відповідно, не була оплачена.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було дотримано вимоги законодавства стосовно повідомлення споживача (відповідача) про розгляд актів про порушення Правил користування електричною енергією, що підтверджується наступним. Про час, дату і місце засідання Комісії Мукачівського РЕМ щодо розгляду Акта про порушення (далі - Комісія) Відповідача було повідомлено в самому Акті про порушення.

З огляду на те, що представник споживача на вказану дату не з`явився, засідання комісії було відкладено, надалі відповідач повідомлявся запрошення від 10.10.2017 р. за № 527-16/1122, запрошення від 24.10.2017 р. за № 527-16/1162, від 09.11.2017 р. за № 527-15/1270 на засідання Комісії з метою розгляду Акту про порушення, які Відповідач отримував, у т.ч., нарочно (копія запрошення № 527-16/1162 з відміткою про отримання додається - додаток № 13.6. до цієї заяви). На відповідні дати засідання Комісії представник Відповідача не з`являвся.

13.12.2017 р. на засіданні комісії за відсутності Споживача (уповноваженої ним особи), було розглянуто Акт про порушення та прийнято рішення, яким визначено вартість необлікованої електричної енергії за період з 13.09.2014 р. по 19.09.2017 р. та прийнято рішення, визначити вартість необлікованої електричної енергії з врахуванням відомостей, вказаних у п. 5 Акту про порушення (зворотна сторона акту), а саме, необліковане споживання електричної енергії здійснювалось лампочками у кількості 40 штук із потужністю 1,9 кВт з режимом роботи 12 год. на добу (відповідно до положень п. 2.6 Методики tвик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається- 12 год./добу).

Протоколом від 19.12.2017 р. за № 49 (копія протоколу додається - додаток № 13.7. до цієї заяви) було визначено кількість спожитої необлікованої електричної енергії, в період дії конкретного тарифу, було здійснено таким чином: сумарна потужність підключених світильників (1,9 кВт) необхідно помножити на режим роботи світильників (12 год.), на період дії кожного тарифу та помножити на коефіцієнт використання струмоприймачів (вибраний рівним 0,5). у відповідності до п. 6.42 ПКЕЕ,

Надалі, було визначено вартість спожитої необлікованої електричної енергії у період дії конкретного тарифу шляхом множення визначеної кількості спожитої електричної енергії на тариф, що діяв у період, в якому її було спожито.

Таким чином, Відповідач спожив недораховану електроенергію в сумі 25 043,51 грн. за кожен період дії конкретного тарифу з 13.09.2014 р. по 19.09.2017 р. (копія розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії - додаток № 13.8.).

Вищевказані протокол, розрахунок та рахунок були направлені Відповідачу листом від 19.12.2017 року, який був отриманий останнім 23.12.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 8960005456617.

Відповідач не оскаржував та не пред`являв жодних претензій до рішення Комісії.

Згідно абз. 2 п. 6.43. ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Натомість, Споживач з дня вручення йому Протоколу від 19.12.2017 р., розрахунку та рахунку за електроенергію № 180021 по теперішній час не сплатив вартість не облікованої електричної енергії за Актом про порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії , постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

У відповідності до ч. 7 ст. 56 ЗУ Про ринок електричної енергії , умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 58 ЗУ Про ринок електричної енергії , споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Оскільки відповідачем визначену суму завданих збитків не було сплачено у добровільному порядку та залишені без відповідного належного реагування, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суму 25 043,51 вартості необлікованої електричної енергії.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини між учасниками ринку електричної енергії, у тому числі і ті, що пов`язані з розподілом електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України Про ринок електричної енергії (далі - ЗУ Про ринок електричної енергії ), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ, Правила), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 р. №312, Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №310, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. за №311, іншими нормативно - правовими актами у галузі електроенергетики, та договорами, що укладені між відповідними учасниками такого ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі також - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань е підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Відповідно до норм ст. 526 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, самовільне підключення електроустановок струмоприймачів (вуличне освітлення) до електромережі енергопостачальника спричинило завдання Позивачу збитків, що підлягають відшкодуванню, а саме, неотриманої оплати за спожиту електричну енергію, яка була б сплачена Відповідачем на користь Позивача, у випадку належного підключення та користування коридорним освітлення за адресами: вул. Зелена, 69, вул. Зелена, 71, вул. Зелена, 73, вул. Зелена 74 та вул. Зелена, 76 в смт. Чинадіево Мукачівського району Закарпатської області.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на підставі факту споживання електричної енергії та на умовах раніше укладеного між зазначеними особами договору про постачання № 180021 та регулюються у тому числі Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно з ч. 4 ст. 46 ЗУ Про ринок електричної енергії оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Відповідно до п п.2.3 договору про розподіл, Споживач зобов`язується виконувати умови цього договору та забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.

Згідно з п. 4.4. договору, у разі виявлення однією із Сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представника обох Сторін договору в двох примірниках.

Матеріалами справи встановлено, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводи позивача щодо відповідності складання акту про порушення правил користування електричною енергією.

Акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Як вбачається з Акту про порушення останній було складено та підписано у двох примірниках працівниками ПрАТ Закарпатгяобленерго - які є належним чином уповноваженими працівниками позивача, до компетенції яких належить складання актів про порушення при виявленні фактів розкрадання електричної енергії.

За наслідками розгляду Акта про порушення та результатами проведених розрахунків комісією визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, що становить 25 043,51 грн, з ПДВ.

Згідно з п п. 2 п. 10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби ії право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на порушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно- господарські санкції застосовуються незалежно від! вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Частинами першою та другою статті 237 ГК України унормовано, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Враховуючи викладене, Відповідач зобов`язаний компенсувати приватному акціонерному товариству Закарпаттяобленерго вартість недоврахованої електричної енергії при вищенаведених обставинах.

За таких обставин, заявлені у справі позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» , с. Оноківці Ужгородський р-н до комунального підприємства «Чинадієвське житлово-експлуатаційне управління» , смт. Чинадієво Мукачівського району про стягнення 25 043,51 грн. підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства «Чинадіївське житлово-експлуатаційне управління» (89640, Закарпатська обл., Мукачівського району, смт. Чинадійово, вулиця Волошина, 41, код ЄДРПОУ 37637498) на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» , (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, будинок 57, код ЄДРПОУ 00131529) суму 25 043,51 грн. (двадцять п`ять тисяч сорок три гривні 51 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію.

3. Стягнути з комунального підприємства «Чинадіївське житлово-експлуатаційне управління» (89640, Закарпатська обл., Мукачівського району, смт. Чинадійово, вулиця Волошина, 41, код ЄДРПОУ 37637498) на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» , (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, будинок 57, код ЄДРПОУ 00131529) суму 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ для примусового виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 20.11.2020

Суддя О.Ф. Ремецькі