Рішення

від 28.10.2020 по справі 907/820/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2020 м. Ужгород Справа № 907/820/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши позовну заяву Закарпатського окружного адміністративного суду, м. Ужгород до Закарпатської обласної ради професійних спілок, м. Ужгород про стягнення суми 142.854,00 грн. збитків

За участю представників:

від позивача - Скрипчук О.О. керівник апарату суду, посвідчення №807/005

від відповідача - Товтин В.В., представник за довіреністю № 06-05/41 від 07.02.2020 року

від відповідача - Фленько В.Ю., голова облпрофради

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до Закарпатської обласної ради професійних спілок, м. Ужгород про стягнення суми 142.854,00 грн. збитків

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/820/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11 лютого 2020 року.

У підготовчому засіданні 11.02.2020 судом оголошено перерву за згодою сторін до 11.03.2020 року.

У підготовчому засіданні 11.03.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання Закарпатської обласної ради професійних спілок про витребування доказів та оголошено перерву в судовому засіданні за згодою сторін до 17.03.2020 року.

Позивачем подано клопотання 17.03.2020 про розгляд судового засідання за відсутності уповноваженого представника.

Відповідачем 17.03.2020 також подано клопотання про відкладення підготовчого засідання з мотивів наведених в ньому.

Судове засідання 17.03.2020 року не відбулося.

З врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , рекомендацій Ради суддів України, розпорядження голови Західного апеляційного господарського суду від 16 березня 2020 року №06-41/01, розпорядження голови Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2020 №01-03/4-о/д з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції (COVID-19), суд відклав підготовче засідання №907/820/20 в межах розумного строку.

Ухвалою суду від 03.09.2020 призначено підготовче засідання по справі на 06 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 06.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2020.

На день судового засідання представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи до завершення розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі № 640/22029/19.

Представник позивача в засіданні суду заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Проти задоволення клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, заперечує у зв`язку з його безпідставністю.

Представник позивача вказує на те, що внаслідок невиконання відповідачем рішення Господарського суду Закарпатської області № 907/791/17 від 27.11.2017 про усунення перешкод в користування приміщенням, право оперативного управління яким належить позивачу - Закарпатському окружному адміністративному суду, останній змушений для здійснення своєї діяльності орендувати додаткове приміщення. Внаслідок чого ним понесено збитки в сумі 142 854,00 грн.

Відповідач - Закарпатська обласна рада професійних спілок у поданому відзиві проти позову заперечує повністю. Просить суд у задоволенні позову відмовити із підстав, наведених у ньому. Відповідач вважає заявлені до стягнення збитки безпідставними. Вказує на те, що спірна будівля Закарпатських профспілок на пл. Народній 5 в м. Ужгороді знаходиться в їх оперативному управлінні з часу прийняття рішення № 24 виконкому Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 17.01.1963 року і до сьогоднішнього часу, хоча, на думку відповідача, вказаний факт був проігнорований судом при прийнятті рішення по справі №907/791/17. Фактично, як стверджує відповідач, будівля профспілок продовжує знаходитись в повному господарському віданні профспілок, утримується за кошти Закарпатської облпрофради.

Звертає увагу суду, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1241- р від 07.12.2011 року Про передачу будівлі військового містечка № 43 у м. Ужгороді в оперативне управління по акту приймання - передачі Державній судовій адміністрації України було передано трьохповерхову будівлю колишнього військового суду площею більше 2180,0 м. кв., яка є власником будівлі, і в свою чергу, ця будівля була передана в оперативне управління Закарпатському окружному адміністративному суду, який нібито в лютому 2018 року повернув цю будівлю ДСА України. Тому вважає, що маючи у власності таку будівлю, позивачу немає ніякої необхідності орендувати 435,0 м.кв. додаткової площі в комерційної структури за державні кошти і вимагати в подальшому відшкодування сплаченої орендної плати, яка до того ж, на думку відповідача, є завищеною.

Стверджує, що використовував не всі площі спірного приміщення. Деякі площі використовувалися первинними галузевими профспілковими організаціями, як окремими юридичними особами та знаходились в загальному користуванні всіх профспілкових структур. Саме тому вважає, що не може відповідати за збитки нанесені позивачу в повному обсязі.

У встановлений законом та судом строк позивач подав відповідь на відзив, яким не погоджується з викладеними відповідачем у ньому запереченнями. Наголосив, що доводи відповідача щодо правомірного користування ним нерухомим майном (Будівлею профспілок), як і твердження відповідача про понесені ним витрати на утримання будівлі в належному стані, викладені у відзиві, не стосуються предмету спору у справі №907/820/19. Поряд з цим, зауважив, що правовстановлюючі документи про право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна у відповідача відсутні; рішенням Господарського суду Закарпатської області по справі №5008/1439/2011 від 12.06.2012 відмовлено у задоволені позову Закарпатської обласної ради професійних спілок про набуття права власності на зазначене приміщення.

Твердження відповідача про безпідставність позову з огляду на наявність у власності Державної судової адміністрації України окремої трьохповерхової будівлі, яка передавалась позивачу на баланс, однак, була повернута останнім, хоча могла використовуватись за призначенням, спростовуються Заключенням, складеним кваліфікованим експертом технічного обстеження будівель та споруд. Актом, за результатами обстеження технічного стану будівлі № 13/2017-3, визначено загальний технічний стан вказаного приміщення за оцінкою основних несучих конструкцій як аварійний стан (стан IV).

Твердження відповідача, що постановою Кабінету міністрів України № 811 від 21.08.2019 будинок профспілок передано в оренду Закарпатській обласній раді профспілок вважає хибним, оскільки вказаною постановою визначено Фонду державного майна за участю Федерації професійних спілок, Державної судової адміністрації та Генеральної прокуратури України у місячний строк вжити заходів до укладення договорів оренди щодо переданих згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 13 «Про передачу будівлі у м. Полтаві Генеральній прокуратурі України» та від 29 березня 2017 р. № 221 «Про передачу частини будівлі у м. Ужгороді до сфери управління Державної судової адміністрації» будівель для розміщення підрозділів Закарпатської і Полтавської обласних рад професійних спілок. Однак, право на користування державним майном на умовах оренди виникає з моменту укладення відповідного договору про оренду, порядок укладення якого врегульовано Законом України Про оренду державного та комунального майна , а не з моменту винесення КМУ постанови №811.

З огляду на вищенаведене протягом жовтня - листопада 2019 року Закарпатською обласною радою професійних спілок фактично блокувалося виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 221 "Про передачу частини будівлі у м. Ужгороді до сфери управління Державної судової адміністрації" та порушувалося право власності Держави Україна (в особі ДСА України).

Разом з тим, щодо поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне. Наявність підстав для відкладення розгляду справи відповідач обґрунтовує відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі № 640/22029/19.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Беручи до уваги викладене, зазначені позивачем у клопотанні обставини не є визначеними п. п. 1-3 ч. 2 ст. 202 ГПК України підставами для відкладення розгляду справи.

З огляду на вищенаведене, враховуючи необґрунтованість поданого відповідачем клопотання та відсутність наведення обставин неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.10.2020 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2017 р. за позивачем зареєстровано право оперативного управління частиною будівлі ( літ. АА' ) загальною площею 3676,4 кв. м на площі Народній, 5 у м. Ужгороді, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 90266849 від 22.06.2017 р.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2017 р. у справі № 907/791/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 р. та постановою Верховного Суду від 12.06.2018 р., позовні вимоги Закарпатського окружного адміністративного суду задоволено повністю та зобов`язано Закарпатську обласну раду професійних спілок усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належною позивачу на праві оперативного управління частиною будівлі літ. АА' за адресою: площа Народна, буд. 5 у м. Ужгород, загальною площею 3676,4 кв. м. шляхом її звільнення.

На виконання рішення суду 15.02.2018 Господарським судом Закарпатської області було видано відповідний наказ.

Листом №58/18 від 16.02.2018р., позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку виконати вищевказане Рішення, звільнивши Спірну будівлю.

Постановою заступника начальника Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжега М.Р. від 06.03.2018р. було відкрито виконавче провадження (ВР №55930315) з виконання наказу №907/791/17, виданого 15.02.2018 року Господарським судом Закарпатської області. Даною постановою зобов`язано Закарпатську обласну раду професійних спілок на користь Закарпатського окружного адміністративного суду усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належною на праві оперативного управління частиною будівлі літ.АА' за адресою: площа Народна, буд. 5 у м. Ужгород загальною площею 3676,4 кв.м. шляхом її звільнення.

30.05.2019 року постановою Мукачівського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області виконавче провадження №55930315 передане до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

29.11.2019 року згідно акту державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Закарпатській області було усунуто перешкоди у користуванні приміщенням Закарпатського окружного адміністративного суду за адресою: м. Ужгород, пл. Народна, 5.

Постановою державного виконавця від 18.12.2019 року виконавче провадження №55930315 закінчене у зв`язку з фактичним виконанням.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи, протягом жовтня-листопада 2019 року рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2017р. по справі № 907/791/17 боржником в добровільному порядку виконано не було.

Внаслідок того, що відповідачем чинилися перешкоди у користуванні приміщенням за адресою: площа Народна площа Народна, буд. 5 у м. Ужгород, Закарпатським окружним адміністративним судом вимушено орендувалась частина приміщення у м. Ужгороді, за адресою: пл. Богдана Хмельницького, буд. 21, площею 435,0кв.м, вартість якої щомісячно становить 71427,00 грн.

Факт оренди підтверджується Договором оренди № 1-19 від 31 січня 2019 року (та Додатковими угодами, №6 від 31.01.2019 та №7 від 31.01.2019), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Л.П.Я (орендодавець) та Закарпатським окружним адміністративним судом (орендар), а також актом приймання-передачі нерухомого майна від 31 січня 2019 року.

При цьому, під час розгляду справи, відповідачем не заперечено факту невиконання Рішення протягом спірного періоду.

Вказаний позов зумовлений вимушеними збитками, які полягають у додаткових витратах позивача з державного бюджету на сплату орендних платежів. З огляду на вартість орендної плати в місяць - 71 427,00 грн., позивачем заявлено до відшкодування 142 854,00 грн. збитків, понесених ним за період з жовтня по листопад 2019 року включно.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1 ) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки ); 2 ) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода ).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 25.06.2019р. у справі № 910/422/18.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки ( дії чи бездіяльності особи ); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 920/691/17, від 28.02.2018 у справі № 922/1340/17, від 13.03.2018 у справі № 920/984/15 та від 10.07.2019 р. у справі № 912/2391/16.

Отже, для правильного вирішення спору, пов`язаного з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Матеріалами справи встановлено, що Рішенням суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, зобов`язано відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належною позивачу на праві оперативного управління Спірною будівлею шляхом її звільнення.

Так рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2017 № 907/791/17, яке відповідно до положень ст. 75 ГПК України має силу преюдиції, констатовано зареєстроване за Закарпатським окружним адміністративним судом право оперативного управління на об`єкт нерухомості - частину будівлі літ. АА1 за адресою: пл. Народна,5, м. Ужгород, загальною площею 3676,4 кв.м.

Цим же рішенням зобов`язано Закарпатську обласну раду професійних спілок усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належною суду на праві оперативного управління частиною будівлі літ.АА1 за адресою: площа Народна, буд. 5 у м. Ужгород загальною площею 3676,4 кв.м. шляхом її звільнення.

Факт невиконання Рішення відповідач не заперечує. Крім того, вищевказаний факт та факт перешкоджання відповідачем при виконанні такого рішення органами виконавчої служби в примусовому порядку підтверджуються наявними в матеріалах справи актами державних виконавців, повідомленням про прийняття і реєстрацію заяви від 09.07.2018, а також постановами президії відповідача про недопуск державних виконавців до Спірної будівлі.

Обставини невиконання Рішення суду об`єктивно унеможливили використання у своїй діяльності належне на правовій підставі позивачу майно, і така неможливість зумовлена умисними неправомірними діями відповідача, у зв`язку з чим позивач вимушений орендувати інше приміщення, внаслідок чого нести збитки.

Таким чином, позивачем доведено як наявність збитків ( вимушена сплата орендної плати ), протиправність поведінки заподіювача збитків ( умисне невиконання Рішення ) та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками ( невиконання Рішення зумовило потребу орендувати додаткове приміщення ). Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2019 у справі № 907/278/19, та рішенням Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 у справі № 907/340/18, які набрали законної сили.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не доведено відсутності його вини у спричинених позивачу збитків та не спростовано їх суму.

При цьому, твердження відповідача про можливість використання позивачем іншого, належного Державній судовій адміністрації України, приміщення, зокрема, будинку колишнього військового суду, а також доводи про часткове використання ним площ у Спірній будівлі, судом не беруться до уваги, оскільки такі не спростовують факту невиконання Рішення. Крім того, наказом Державної судової адміністрації України № 47 від 07.02.2018 р. Про передачу нерухомого майна в місті Ужгороді , нежитлову будівлю № 2, загальною площею 2184,7 кв. м., разом із земельною ділянкою, кадастровий номер якої 2110100000:35:001:0173, що розміщуються за адресою: вул. Другетів, 91, м. Ужгород, Закарпатська область, передано з балансу позивача на баланс Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області та закріплено на праві оперативного управління за вищевказаною особою.

Разом з тим, враховуючи, що правових підстав для використання спірної будівлі у відповідача немає, а вона належить на праві оперативного управління позивачу, саме позивач має право її використовувати.

Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, позивачем доведено наявність складу цивільного правопорушення та неправомірності дій відповідача згідно з вимогами ст. 22 ЦК України, а тому, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Водночас, суд звертає увагу на те, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву у цій справі, які фактично зводяться до доказування правомірності користування Спірною будівлею та достатності наявних у позивача площ, не стосується предмета спору у цій справі про стягнення збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем Рішення.

Також судом не беруться до уваги зазначені відповідачем обставини як такі, що не стосуються предмету спору, про акції протесту; про існування справи за позовом Закарпатської обласної ради професійних спілок до КМУ про визнання незаконним та скасування розпорядження КМУ від 29.03.2017 за №221.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Закарпатського окружного адміністративного суду, м. Ужгород до Закарпатської обласної ради професійних спілок, м. Ужгород про стягнення суми 142.854,00 грн. збитків підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закарпатської обласної ради професійних спілок (88000, Закарпатська обл.. м. Ужгород. пл. Народна, 5, код ЄДРПОУ 02658850) на користь Закарпатського окружного адміністративного суду (88017, Закарпатська обл., м, Ужгород. вул. Загорська, 30, код ЄДРПОУ 35231455) суму 142 854,00 грн. (сто сорок дві тисячі вісімсот п`ятдесят чотири гривні 00 коп.) збитків, а також суму 2 142,81 грн. (дві тисячі сто сорок дві гривні 81 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

3. Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 14.07.2020 у справі №907/820/19 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 20.11.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі