Рішення

від 20.11.2020 по справі 907/652/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/652/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/652/20

за позовом комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» , м. Ужгород до Часлівецької сільської ради, с. Часлівці Ужгородського району про стягнення суми 690.667,58грн. заборгованості по оплаті вартості питної води

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 690.667,58грн. заборгованості за надані послуги по поставці питної води за Договором №84/84-18 від 01.02.2018, посилаючись на вимог положень статей 15, 16, 202, 509, 525, 526, 553, 554, 612, 626 Цивільного кодексу України, враховуючи вимоги статей 173, 179, 193, 229, 231 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору №175/14 від 28.08.2014 року в частині своєчасної оплати за надані послуги, чим порушив вимоги ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/652/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2020 суд ухвалив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 05.11.2020 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 21.09.2020 була надіслана відповідачу 21.09.2020 рекомендованим листом, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 89435, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Часлівці, вул. Сентмігалі, буд. 33 та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 29.09.2020.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2018 року між Комунальним підприємством Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода (далі - Позивач ) та Часлівецькою сільською радою, с. Часлівці Ужгородського району (далі - Відповідач) укладено Договір № 84/84-18 (далі - Договір) на постачання води.

Відповідно п.1.1 Договору, Позивач зобов`язався подавати питну холодну у мережі водопостачання розташовані на території Коритнянської і Часлівецької сільських рад у відповідності з Договором б/н від 11.04.1997, укладеного з Коритнянською сільською радою, а також забезпечувати загальний облік постачання холодної питної води за показниками вузла комерційного обліку № 16368821, встановленого на межі розмежування сіл Коритняни та Часлівці. А Відповідачем взято на себе зобов`язання здійснювати оплату втрат питної холодної води у водопровідній мережі на території Часлівецької сільської ради, які розраховуються між показниками комерційного вузла обліку та загальної суми показників споживання розподільних вузлів обліку та нарахувань за затвердженими нормами водоспоживання.

Пункт 5.1 договору передбачає, що він набирає чинності з моменту підписання і закінчується останнім місяцем наявності бюджетного фінансування відшкодування втрат питної холодної води в бюджеті с.Часлівці на 2018 рік. Договір вважається пролонгованим на відповідний період в межах поточного року, якщо Сторона-1 надасть підтвердження наявності бюджетного фінансування відшкодування втрат питної холодної води в бюджеті с. Часлівці на наступні періоди 2018 року. Договір вважається пролонгованим на наступний рік якщо жодна Сторона письмово не заявила у місячний термін до його закінчення про намір припинити його дію. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення; яке мало місце під час дії цього Договору (п 5.3.) .

Відповідно до п. 1.2. Договору за рахунок коштів, затверджених бюджетною програмою Питна вода на 2018 рік, фінансування якої передбачено бюджетом с. Часлівці на 2018-2028 роки. зобов`язується оплачувати втрати води у водопровідній мережі, що розташована на території громади, за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку на умовах цього Договору за тарифами встановленими НКРЕКЛ, виходячи з розрахунку вартості 1 м кубічного питної холодної води, що дорівнює: 12,98 грн. У разі зміни у встановленому законодавством порядку тарифів, діючих на час укладання Договору загальна вартість змінюється відповідно до нових тарифів, діючих на період розрахунку, без внесення змін до даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору Оплата Стороною-1 проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Сторони-2 грошових коштів до 20 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виставленого згідно даного Договору до оплати рахунку на відшкодування втрат питної холодної води в водопровідній мережі . Розрахунковий період один календарний місяць. Фактичним строком оплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок Сторони-2.

Крім того, п. 2.2 Договору передбачає, що рахунки за каналізацію вручаються представнику Відповідача. Для вручення рахунку Відповідач зобов`язується з`явитися в розрахунковий відділ КП Водоканал м. Ужгорода до 15 числа наступного за розрахунковим місяцем. У випадку нез`явлення представника Відповідача для отримання рахунку, останній надсилається на його адресу поштою простим, а не рекомендованим, листом. Відповідальності за неотримання Абонентом рахунку Водоканал не несе.

На виконання умов договору, з квітня 2018 р. по серпень 2020 р. позивач надав відповідачеві послуги з водопостачання, водовідведення по договору на загальну суму 690667,58 грн., що підтверджується виставленими до оплати рахунками, а саме: №008145 від 27.04.2018 р. на суму 71222,04 грн., №010198 від 30.05.2018 р. на суму 36691,73 грн., №012291 від 27.06.2018 р. на суму 20292,61 грн., №014429 від 31.07.2018 р. на суму 27718,92 грн., №016508 від 31.08.2018 р. на суму 50465,20 грн., №018554 від 28.09.2018 р. на суму 35885,55 грн.,№02610 від 31.10.2018 р. на суму 14778,29 грн., №022749 від 30.11.2018 р. на суму 30555,47 грн., №024845 від 31.12.2018 р. на суму 30572,32 грн., №002147 від 31.01.2019 р. на суму 62934,57 грн., №004298 від 28.02.2019 р. на суму 52039,30 грн., №006361 від 21.03.2019 на суму 61431,95 грн., №008424 від 16.04.2019 р. на суму 55833,16 грн., №010592 від 21.05.2019 р. на суму 44493,73 грн., №012740 від 27.06.2019 р. на суму 56087,72 грн., №0148852 від 31.07.2019 на суму 54983,99 грн., №017034 від 31.08.2019 р. на суму 60937,85 грн., №0191195 від 30.09.2019 р. на суму 20982,94 грн., №021394 від 31.10.2019 р. на суму 46001,43 грн., №023575 від 30.11.2019 р. на суму 24038,33 грн., №025776 від 31.12.2019 р. на суму 46709,27 грн., №002170 від 31.01.2020 р. на суму 62565,52 грн., №006276 від 29.02.2020 р. на суму 69235,56 грн., №008446 від 31.03.2020 р. на суму 84851,50 грн. та №008575 від 30.04.2020 р. на суму 49438,12 грн., №011914 від 29.05.2020 р. на суму 63879,00 грн. та №012098 від 30.06.2020 р. на суму 66540,42 грн., №014214 від 31.07.2020 р. на суму 57606,28 грн. та №018507 від 31.08.2020 р. на суму 64894,75 грн..

З матеріалів справи вбачається, що за період з квітня 2018 р. по серпень 2020 р. відповідач заборгував перед позивачем за надані послуги суму 690 667,58 грн., що підтверджується виставленими до оплати рахунками. В свою чергу, відповідач у добровільному порядку погасити не бажає. У зв`язку з чим заборгованість за надані послуги за вказаний період складає 690 667,58 грн., що і стало причиною позивача звернення до суду, з метою стягнення даної заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами відноситься до договірних зобов`язань по наданню послуг.

Згідно з п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються зі статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 2.1 договору оплата послуг, наданих Позивачем, проводиться Відповідачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позивача грошових коштів до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого згідно даного Договору до оплати рахунку за фактично надані послуги.

Пункт 5.1 договору передбачає, що він набирає чинності з 01 лютого 2018 року, вважається щорічно продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово повідомлено про розірвання або необхідність його перегляду (переукладення).

Факт чинності договору та виконання взятих на себе зобов`язань за договором (надання/приймання послуг, часткова оплата за надані послуги згідно договору) сторонами не заперечено.

Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, доказів повної оплати заборгованості відповідачем не надано.

Позивачем належним чином у відповідності до ст.ст.73-74,76 ГПК України документально підтверджено та не спростовано відповідачем факту наявності у останнього заборгованості за надані позивачем послуги на підставі договору №84/84-18 від 01.02.2018 року на постачання води у сумі 690 667,58 грн.. Отже, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь з відповідача вказаної заборгованості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства міста Ужгорода , м. Ужгород до Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод , м. Ужгород про стягнення 37 713,22 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 2 ст. 216, 232, 233, 237, 238, 239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Часлівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89435, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Часлівці, вул. Сентмігалі, буд. 33, код ЄДРПОУ 26464731) на користь комунального підприємства ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА МІСТА УЖГОРОДА (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Митна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03344326) суму 690 667,85 грн. (шістсот дев`яносто тисяч шістсот шістдесят сім гривень 85 коп.) боргу, а також суму 10360,01 (десять тисяч триста шістдесят гривень 01 копійка) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 20.11.2020.

Суддя О. Ф. Ремецькі