Рішення

від 17.11.2020 по справі 910/4709/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2020Справа № 910/4709/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД"

про компенсацію судових витрат

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДОКАРТА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 249200,00 грн

представники сторін:

від позивача: Білокур В.В.

від відповідача (заявника): Білошук О.Т., Жухевич О.В.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОДОКАРТА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД" про стягнення збитків у розмірі 2132400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи №910/4709/20 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 19.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 продовжено підготовче провадження у справі №910/4709/20 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі на 04.06.2020, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою від 04.06.2020 відкладено підготовче судове засідання на 23.06.2020.

Протокольною ухвалою від 23.06.2020 відкладено підготовче судове засідання на 07.07.2020.

У судовому засіданні 21.07.2020 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, згідно із якою позивачем заявлено про стягнення збитки у сумі 249200,00 грн.

Протокольною ухвалою від 21.07.2020 відкладено підготовче засідання на 03.09.2020.

Протокольною ухвалою від 03.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.10.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.09.2020 повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "БОДОКАРТА" з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 28248,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №5884 від 10.03.2020.

30.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в якій позивач з посиланням на п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, просить суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДОКАРТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД" залишити без розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.10.2020 задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДОКАРТА" про залишення позову без розгляду та залишив без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДОКАРТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення 249200,00 грн.

12.10.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про компенсацію судових витрат, у якій відповідач просить суд винести додаткове рішення (ухвалу) у справі, задовольнити заяву про компенсацію судових витрат відповідача та відповідно вирішити питання розподілу судових витрат відповідача. Також відповідач просить разом із вказаною заявою долучити до матеріалів справи № 910/4709/20 докази на підтвердження судових витрат відповідача у сумі 29 500,00 грн, врахувати їх при розгляді питання про розподіл судових витрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.10.2020 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД" про компенсацію судових витрат призначив на 20.10.2020.

Судове засідання у справі №910/4709/20, призначене на 20.10.2020, знято з розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.11.2020 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД" про компенсацію судових витрат призначив на 17.11.2020

У судовому засіданні 17.11.2020 представник відповідача (заявника) підтримав заяву про компенсацію судових витрат, просив суд її задовольнити.

Представник позивача надав суду письмові заперечення на заяву відповідача про компенсацію судових витрат, проти зазначеної заяви заперечив. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на наступне: відповідач не надав попереднього розрахунку судових витрат; договір про надання правової допомоги від 24.04.2020 та замовлення не були надані разом із відзивом, що ставить під сумнів існування останніх станом на час подання відзиву; відповідачем не було надано доказів того, що адвокати Білощук О.Т. та Жукевич О.В. є членами адвокатського об`єднання "Синергія" або були залучені на договірних засадах; твердження відповідача про надання правової допомоги адвокатом Кравчук А.Б. не підтверджені матеріалами справи; договір про надання правової допомоги від 24.04.2020 не містить розрахунку витрат на професійну правничу допомогу; заявлений відповідачем розмір витрат є неспівмірним; відповідачем пропущений строк на надання доказів витрат на професійну правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД" про компенсацію судових витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно із ч.6 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

У свою чергу, вимоги ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиву на позовну заяву у цій справі відповідач зазначив орієнтовний попередній розрахунок суми судових витрат, згідно із яким витрати на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн.

28.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про компенсацію судових витрат, згідно із якою сума витрат відповідача на правову допомогу становить 88000,00 грн.

Згідно із заявою від 09.10.2020 загальна сума витрат відповідача на правову допомогу становить 117500,00 грн.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24.04.2020 між ТОВ "УАН КАРД" та Адвокатським об`єднанням "Синергія" укладений договір про надання правової допомоги № 012040/АО, відповідно до умов якого передбачено супроводження господарської справи № 910/4709/20 в інтересах відповідача, за позовом ТОВ "БОДОКАРТА" до ТОВ "УАН КАРД" щодо стягнення збитків, спричинених використанням комерційної таємниці та вчиненням актів недобросовісної поведінки, в суді першої інстанції (п.1.1 договору).

Відповідно до Замовлення № 1 від 28.04.2020 підписаного між ТОВ "УАН КАРД" та Адвокатським об`єднанням "Синергія" відповідач отримує наступну правову допомогу: представництва в Господарському суді міста Києва у справі № 910/4709/20, включаючи, але не обмежуючись наступним: аналіз позовної заяви та додатків до неї; аналіз судової практики щодо доказів та надання додаткових рекомендацій у справі; опрацювання стратегії захисту прав Клієнта; збір доказів; ознайомлення з матеріалами справи; підготовка документів по суті спору (включаючи відзив на позовну заяву); підготовка клопотань, заяв з процесуальних питань; участь у судових засіданнях. Розмір гонорару адвокатів за передбачену Замовленням правову допомогу становить 88000,00 грн.

Згідно із Актом надання правової допомоги №1 від 20.08.2020, підписаного між ТОВ "УАН КАРД" та Адвокатським об`єднанням "Синергія" відповідач прийняв правову допомогу з представництва в Господарському суді міста Києва у справі № 910/4709/20 на суму 88000,00 грн.

Відповідач здійснив оплату наданих Адвокатським об`єднанням "Синергія" послуг на правову допомогу згідно із платіжного доручення № 680230 від 19.08.2020 на суму 88000,00 грн.

Згідно із замовленням №2 від 25.08.2020, підписаного між ТОВ "УАН КАРД" та Адвокатським об`єднанням "Синергія", відповідач отримує наступну правову допомогу: представництва в Господарському суді міста Києва у справі № 910/4709/20, включаючи, але не обмежуючись наступним: аналіз документів, що подаються позивачем; підготовка документів по суті справи; підготовка клопотань, заяв з процесуальних питань; участь у судових засіданнях. Розмір гонорару адвокатів за передбачену Замовленням правову допомогу становить 29500,00 грн.

Згідно із Актом надання правової допомоги №2 від 05.10.2020, підписаного між ТОВ "УАН КАРД" та Адвокатським об`єднанням "Синергія" відповідач прийняв правову допомогу з представництва в Господарському суді міста Києва у справі № 910/4709/20 на суму 29500,00 грн.

Відповідач здійснив оплату наданих Адвокатським об`єднанням "Синергія" послуг на правову допомогу згідно із платіжного доручення № 680327 від 06.10.2020 на суму 29500,00 грн.

Порядок розподілу судових витрат за результатами вирішення спору врегульовано положеннями ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, в ст.130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача .

Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду, а також довести, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені під час розгляду справи та в чому вони полягали.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Мотивуючи необґрунтованість дій позивача, відповідач посилається на те, що разом із позовом та під час розгляду справи позивачем заявлені клопотання про витребування доказів. В подальшому, позивач заявив клопотання про зменшення позовних вимог, зазначивши про відсутність можливості отримати докази, які є необхідні для обґрунтування позовних вимог про стягнення упущеної вигоди внаслідок укладення позивачем договору із АТ "Райффайзен банк "Аваль".

Також відповідач зазначає, що позивачем 07.07.2020 заявлено клопотання про приєднання доказів по справі від 07.07.2020, у задоволенні якого суд відмовив ухвалою від 07.07.2020.

Відповідачем також зазначено, що 30.09.2020 позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, зазначивши при цьому у судовому засіданні про намір зібрати необхідні докази, після чого позивач зможе подати позов повторно.

Наведені обставини, на думку відповідача підтверджують, що позов було подано позивачем без належної підготовки, і без достатніх доказів, а необхідні докази позивач почав збирати після відкриття провадження у справі, із порушенням встановленого процесуальним законом порядку. Такі дії позивача та відповідні заяви і клопотання відповідач вважає необґрунтованими.

Надавши оцінку наведеним відповідачем поясненням, суд дійшов висновку, що заявлення позивачем клопотань про витребування доказів та долучення доказів до справи, зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим нормами Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені відповідачем доводи не підтверджують недобросовісності дій позивача під час розгляду справи.

Відповідачем не наведено будь-якого обґрунтування, що позивач протидіяв вирішенню спору чи мав на меті ущемлення прав та інтересів відповідача.

Суд враховує, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Така процесуальна дія є диспозитивним правом позивача, яке передбачене процесуальним законодавством. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме лише подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це його диспозитивне право, передбачене нормами господарського процесуального законодавства, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідач згідно з процесуальним обов`язком доказування не довів, які саме необґрунтовані дії були вчинені позивачем, тоді як сам факт подання позову та подання клопотань про витребування доказів, зменшення розміру позовних вимог, заяви про залишення цього позову без розгляду з урахуванням вищенаведеного, суд необґрунтованими діями не вважає.

Оскільки судом не встановлено недобросовісних дій позивача, відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат відповідно до норм ст.130 ГПК України, а тому заява відповідача про компенсацію судових витрат не підлягає задоволенню.

Окрім того, суд зазначає, що за змістом ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим докази на підтвердження понесених витрат у сумі 29500,00 грн відповідачем подані до суду 12.10.2020, тобто з пропуском строку встановленого ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки п`ятиденний строк після постановлення ухвали від 01.10.2020 закінчується 06.10.2020, у зв`язку із чим заявлені відповідачем витрати на правову допомогу у сумі 29500,00 грн до приписів статті ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України підлягають залишенню судом без розгляду.

Судом також враховано, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1, 5 ст.15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ч.1 ст.13 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Як встановлено судом вище на підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем було надано у матеріали справи договір про надання правової допомоги №012040/АО від 24.04.2020, укладений з Адвокатським об`єднанням "Синергія".

Згідно із наданого відповідачем у матеріали справи акту надання правової допомоги №1 від 20.08.2020, підписаного з Адвокатським об`єднанням "Синергія" до складу витрат на правову допомогу відповідачем були включені витрати на надання правничої допомоги адвокатами Білошук О.Т. та Жукевич О.В.

Водночас відповідачем не надано суду доказів, що адвокати Білошук О.Т. та Жукевич О.В. є учасниками Адвокатського об`єднання "Синергія" або вказані адвокати були залучені до виконання укладеного з Адвокатським об`єднанням договору №012040/АО від 24.04.2020 про надання правової допомоги, на підставі якого здійснювалось надання правової допомоги відповідачу. При цьому згідно із Єдиного реєстру адвокатів України адвокати Білошук О.Т. та Жукевич О.В. здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність.

Наявні у матеріалах справи ордери на надання правничої допомоги серії КВ№190449 та КС №432618 видані на ім`я адвокатів Білошук О.Т. та Жукевич О.В. безпосередньо вказаними адвокатами на підставі договорів №1-4/20 від 28.04.2020 та від 29.05.2020, у той час як представництво інтересів позивача у цій справі здійснюється на підставі договору №012040/АО від 24.04.2020.

Водночас обґрунтованих розрахунків та доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, наданих адвокатами Білошук О.Т. та Жукевич О.В. відповідачу на підставі укладених із останніми договорами матеріали справи не містять.

Окрім того, матеріали справи не містять належних обґрунтувань на підтвердження визначеного часу, який витрачений адвокатами на виконання робіт під час розгляду позовних вимог в межах справи №910/4709/20.

Наведені вище обставини також свідчать про необґрунтованість заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Підсумовуючи вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД" про компенсацію судових витрат.

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Керуючись ст.126, 129, 130, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УАН КАРД" про компенсацію судових витрат - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 17.11.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано: 19.11.2020.

Суддя С.О. Турчин