Рішення

від 19.11.2020 по справі 482/1067/20

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.11.2020

Справа № 482/1067/20

Номер провадження 2/482/397/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі : головуючого - судді Демінської О.І., секретар судового засідання Єфімова О.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Троїцької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, поданим та підписаним його представником - адвокатом Дмитренко І.М., до відповідачів ОСОБА_2 , Троїцької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 16.10.1999 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_4 , житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , уклавши договір купівлі-продажу на Універсальній товарній біржі Віконт-Т та зареєструвавши його в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомим майном за № 2-148 від 16.10.1999 року, але даний договір нотаріально посвідчений не був.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , спадкоємцем після її смерті є її син ОСОБА_2 , відповідач по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майне, а саме зазначений житловий будинок надвірними спорудами . За життя ОСОБА_3 залишила заповіт від 08.01.2004 року, в якому зазначено, що все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_1 .

При зверненні до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко О.М. з заявою про прийняття спадщини за заповітом, йому було роз`яснено, що нотаріус не приймає до вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам закону, а саме згідно ст..227 ЦК України в ред.. 1963 року встановлено, що договір купівлі - продажу житлового будинку, в якому хоча б однією із сторін є громадянин, повинен бути нотаріально посвідчений, а недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору.

У зв`язку з тим, що він не може оформити нотаріально своє право на спадкове майно, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду 03.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

У підготовче засідання 19.11.2020 року сторони не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Дмитренко І.М. надав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив про його задоволення та розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про визнання позову, в якій також просила про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача - Троїцької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області надав до суду заяву про визнання позову, в якій також просив про розгляд справи у його відсутність.

На підставі ч.4 ст. 200 ЦПК України судом ухвалено про розгляд справи у підготовчому засіданні у зв`язку із визнанням відповідачами позову в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як встановлено з матеріалів справи, 16 жовтня 1999 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами (житловий будинок -А1 житловою площею 43,3 кв.м., сарай - Б1, літня кухня -ГІп/д, споруда -І, огорожа -2-3), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується письмовим договором купівлі-продажу №2-148, посвідченим на УТБ Віконт -Т (відповідно до статті 15 Закону України Про товарну біржу (діючої на момент реєстрації договору).

Факт права власності ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними спорудами, який було нею продано ОСОБА_3 підтверджується посиланнями на правовстановлюючий документ, що зазначений в письмовому біржовому договорі купівлі-продажу будинку, а саме: на Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Новоодеською державною нотаріальною конторою Миколаївської області за реєстр.№1-1050 від 13.10.1999р. та зареєстроване Вознесенським міжміським БТІ за реєстр.№ 465 від 16.10.1999 р.

Сторони за угодою цілком виконали істотні умови договору, за яким ОСОБА_3 у власність було передано вказаний житловий будинок із надвірними спорудами, а ОСОБА_4 передала продавцю обумовлену суму грошей 1700 грн..

Укладений між сторонами договір зареєстрований 16.10.1999 р. ОСОБА_3 у Вознесенському міжміському бюро технічної інвентаризації (запис у реєстрову книгу №3 за реєстровим №465) та ніким не оспорений.

Суд визнає підтвердженим факт того, що договір від 16.10.1999 року купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами (житловий будинок -А1 житловою площею 43,3 кв.м., сарай - Б1, літня кухня -ГІп/д, споруда -І, огорожа -2-3), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , на Універсальній Товарній Біржі Віконт-Т - відбувся.

Будь-яких обмежень або заборон на відчуження спірного будинку під час судового розгляду справи не встановлено.

Як вбачається із позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (яка є стороною за договором), спадкоємцем після її смерті є її син ОСОБА_2 , відповідач по справі.

Згідно матеріалів спадкової справи № 33/2020 на майно спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області у віці 77 роки (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане Новоодеським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 02.01.2020 р.).

За життя, ОСОБА_3 залишила заповіт від 08.01.2004 року, в якому зазначено, що все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1

11 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко О.М. зіз заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , що підтверджується копією заяви, яка міститься в матеріалах спадкової справи № 33/2020.

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №60508132 від 11.06.2020 року інформація у Спадковому реєстрі щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 відсутня.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №60508269 від 11.06.2020 року до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис щодо реєстрації спадкової справи номер у спадковому реєстрі 65947489, номер у нотаріуса №33/2020, місце заведення: приватний нотаріус Філіпенко О.М., дата заведення 11.06.2020 р., спадкодавець: ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №60508167 від 11.06.2020 року зареєстровано заповіт номер у Спадковому реєстрі 38506044, стан чинний, номер у реєстрі: 01, дата посвідчення 08.01.2004, місце посвідчення: Миколаївська обл.., Троїцька сільська рада Новоодеського району, місце зберігання: Троїцька сільська рада; посвідчено секретарем Яковлєвою О.А.; заповідач ОСОБА_3 ; дата реєстрації 21.01.2006.

За даним свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , батьком якоговказано ОСОБА_5 , а матір`ю - ОСОБА_3 .

Вказаним правовстановлюючим документом підтверджено, що ОСОБА_1 є рідним сином померлої ОСОБА_3 .

При зверненні до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко О.М. з заявою про прийняття спадщини за заповітом, йому було роз`яснено, що нотаріус не приймає до вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам закону, а саме згідно ст..227 ЦК України в ред.. 1963 року встановлено, що договір купівлі - продажу житлового будинку, в якому хоча б однією із сторін є громадянин, повинен бути нотаріально посвідчений, а недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР , суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними розяснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір купівлі-продажу укладено 16.10.1999 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року .

Згідно ст. 224 ЦК УРСР 1963 року, за договором купівлі-продажу продавець зобовязується передати майно у власність покупцю, а покупець зобовязується прийняти майно та сплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідно до ст. 225 ЦК УРСР 1963 року , право продажу майна належить власнику.

Відповідно п.п 48, 49 Наказу Міністерства Юстиції України від N 18/5 від 14.06.94 Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , ст. 227 ЦК УРСР 1963 року , встановлювалися вимоги щодо обовязкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, а також наслідки щодо недотримання такої вимоги, яка тягне недійсність такого договору, передбаченого ст.47 цього Кодексу .

У відповідності до ст. ст. 224 , 228 , ч.2 ст. 47 ЦК УРСР , який діяв на час укладення договору, та п.4 постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. Про судову практику в справах про визнання угод недійсними (з внесеними змінами), якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Пунктом 36 Наказу МінЮсту України від N 18/5 від 14.06.94 Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що угода про відчуження або заставу майна, яка потребує обов`язкової нотаріальної форми, може бути посвідчена без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, здійснено поділ майна, набутого під час перебування в зареєстрованому шлюбі тощо).

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання спірного договору дійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

За правилами ст.ст.1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом

Згідно ст.ст. 1223, 1245 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 Цього Кодексу, на загальних підставах.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У зв`язку з тим, що судом визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 16.10.1999 року, позивач є спадкоємцем за заповітом, який фактично прийняв спадщину, матеріали спадкової справи доказів наявності інших спадкоємців за заповітом, які звернулися протягом встановленого строку до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не містять, доказів на підтвердження переходу права власності спадкового майна після смерті спадкодавця матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і за позивачем належить визнати право власності на спірне спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України , у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 1682,00 грн.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідачами у підготовчому засіданні, до початку розгляду справи по суті, подано заяву про визнання позову, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову, тобто у розмірі 840 грн. 80 коп.

З урахуванням повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України , з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення 50 відсотків від сплаченого позивачем судового збору в сумі по 420 грн. 40 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 12 , 13 , 89 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 273 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Троїцької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами (житловий будинок -А1 житловою площею 43,3 кв.м., сарай - Б1, літня кухня -ГІп/д, споруда -І, огорожа -2-3), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 16 жовтня 1999 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на Універсальній Товарній Біржі Віконт-Т і зареєстрований в Журналі реєстрації біржових угод за № 2-148 від 16.10.1999 року, та зареєстрований в Вознесенському МБТІ 16.10.1999 року за р.№465 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами (житловий будинок -А1 житловою площею 43,3 кв.м., сарай - Б1, літня кухня -ГІп/д, споруда -І, огорожа -2-3), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Стягнути з Троїцької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376914 , місце знаходження: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, вул. Калініна, 23 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі позову до суду відповідно до квитанції № 0.0.1737173770.1 від 16.06.2020 року - 840 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення не буловручене удень його проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу .

Рішення складено 19.11.2020 року

Суддя Новоодеського районного суду

Миколаївської області О.І.Демінська