Справа № 513/1198/19
Провадження № 2/513/47/20
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2020 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
14 листопада 2019 року позивачка звернулась до суду з позовом до Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області, який, з урахуванням уточненої позовної заяви від 12 грудня 2019 року, обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 6,37 га, кадастровий номер 5124585200:01:001:0722, розташована на території Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 073775.
Заповіту мати не залишила, у зв`язку з чим, вона як дочка є спадкоємцем за законом першої черги
Своєчасно звернутися до нотаріальної контори позивачка не могла, оскільки оригінали всіх документів, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку та свідоцтво про смерть матері, знаходились у рідного брата позивачки ОСОБА_3 .
У лютому 2018 року позивачка забрала у брата свідоцтво про смерть матері, а державний акт на право власності на землю зі слів брата було втрачено. Крім того, брат їй повідомив, що до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини він не звертався, а тому позивачка вважає, що він пропустив своє право на спадщину .
У грудні 2018 року позивачка звернувся до приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Сулакова І.І. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 .. Нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Позивачка вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 з поважних причин, оскільки без оригіналів документів вона не могла прийняти спадищу у встановлені строки.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила визначити їй додатковий строк тривалістю 30 днів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 (а.с. 23-24).
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 19 листопада 2019 року позовну заяву було залишено без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків (а.с. 19).
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 13 грудня 2019 року було відкрито провадження у цивільній справі (а.с. 25).
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 06 лютого 2020 року під час підготовчого судового засідання за ініціативою суду до участі у справі було залучено ОСОБА_3 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с. 42).
Під час розгляду справи позивачка та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області, належним чином повідомлений про розгляд справи до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначив, що заперечень по справі немає (а.с. 87).
Третій особу ОСОБА_3 судові виклики надсилались за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак повертались з відміткою, що він відмовляється від отримання поштових відправлень (а.с. 78, 88). Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України він викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 82).
Вислухавши позивачку та її представника ОСОБА_2 , дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини 1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За положеннями ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно копії паспорту НОМЕР_3 , виданого 11 червня 2002 року Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області, позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ройлянка Саратського району Одеської області (а.с.5-9).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 24 січня 2008 року, та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 16 листопада 1980 року Ройлянською сільською радою Саратського району, батьками позивачки ОСОБА_1 були ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 10, 11).
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ройлянка Саратського району Одеської області (а.с. 12).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), ОСОБА_4 заповіту не залишила (а.с. 32).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 6,37 га, розташованої на території Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 073755 (а.с. 13).
Згідно довідки Ройлянської сільської ради за № 72 від 26 січня 2019 року ОСОБА_4 на момент своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 . До складу її сім`ї входила дочка ОСОБА_1 , 1060 року народження, яка проживала без реєстрації з вересня 2007 року (а.с. 16).
Відповідно до копії облікової картки об`єкта погосподарського обліку за адресою: АДРЕСА_1 , проживали: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований але не проживаю), та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 2007 року проживає без реєстрації) (а.с.63).
Згідно копії облікової картки об`єкта погосподарського обліку Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області за номером об`єкта 442, за адресою: АДРЕСА_2 , проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проживає один. Отримує пенсію за віком (а.с.91).
За заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яку позивачка ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Саратського районного нотаріального округу Сулакову І.І. 22 грудня 2018 року, тобто через 2 роки та 4 місяці після її смерті заведена спадкова справа. Крім позивачки із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався. Свідоцтва про право на спадщину не видавались. Зазначені обставини підтверджуються копією спадкової справи (а.с. 30-40).
Постановою приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 27 грудня 2018 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,37 га, розташовану на території Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка належала спадкодавцеві ОСОБА_4 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 15).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".
Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи приписи ст. 15 ЦК України, відповідачем у спірних спадкових правовідносин повинен бути учасник виниклих правовідносин, який має матеріально-правовий інтерес, в результаті розгляду справи у нього виникають (виникнуть) права чи обов`язки.
Позивачка звертаючись до суду з позовними вимогами, зазначила відповідачем Ройлянську сільську раду Саратського району Одеської області, однак вказала, що крім неї спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері є рідний брат позивачки ОСОБА_3 .
Однак, клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення спадкоємця у якості співідповідача, позивачкою та її представником не заявлялось.
Ройлянська сільська рада Саратського району Одеської області не є учасником правовідносин, що виникли, вона не порушує та не оспорює прав позивачки, між сторонами відсутній спір про право, в результаті розгляду справи у Ройлянської сільської ради Саратського району не виникнуть права чи обов`язки.
Позивачкою під час судового розгляду не доведено, що вона має обґрунтовані підстави стверджувати про порушення її прав відповідачем Ройлянською сільською радою. Позивачкою неправильно визначено суб`єктний склад учасників справи.
Таким чином, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку що позовні вимоги до Ройлянської сільської ради Саратського району про визнання права власності є такими, що не підлягають задоволенню.
Відмова у задоволенні даних позовних вимог не позбавляє позивачки можливості реалізації права на судовий захист шляхом подання позову до належного відповідача.
Керуючись ст. ст. 1216-1217, 1223, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2-13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
у задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт НОМЕР_3 , Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області 11 червня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , до Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області, 68240, Одеська область, Саратський район, с. Ройлянка, вул. Шевченко, буд.54 А, код ЄДРПОУ 04380728, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 19 листопада 2020 року.
Суддя А. І. Бучацька
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92993555 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Бучацька А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні