Ухвала

від 20.11.2020 по справі 709/785/16-к

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/785/16-к

1-кс/709/394/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 року смт Чорнобай

Слідчий суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області - ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

Директора ПП "Джулай ВВ" ОСОБА_3 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з клопотанням про скасування арешту майна.

В обґрунтуваннявказаного клопотаннязазначалося,що упровадженні СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12016250280000165від 7квітня 2016року за ознакамикримінального правопорушення,передбаченогоч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

8 квітня 2016 року накладено арешт на корпоративні права ПП «Джулай ВВ» із забороною розпоряджатися цими правами, а також забороною державному реєстратору вносити відомості про арешт та заборони до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

28 квітня 2016 року слідчим СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Враховуючи викладене ОСОБА_3 просила скасувати арешт на корпоративні права ПП «Джулай ВВ»; скасувати заборону вносити до ЄДР зміни, пов`язані зі зміною засновників, керівника, зміною юридичної адреси ПП «Джулай ВВ»; скасувати заборону розпоряджатись корпоративними правами ПП «Джулай ВВ»; зобов`язати державного реєстратора внести відомості про зняття арешту та заборон до ЄДР.

На адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшла заява начальника СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про розгляд вказаного клопотання без її участі. Крім того, повідомлено, що вказане кримінальне провадження 28 квітня 2016 року закрито на підставі п. 2 ч. 1

ст. 284 КПК України, на підтвердження чого надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

Представник ПП "Джулай ВВ" адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та наполягав на його задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Враховуючи те, що власник майна і СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, слідчий суддя дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив таке.

Ухвалою слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

8 квітня 2016 року накладено арешт на корпоративні права ПП «Джулай ВВ» (код ЄДРПОУ 34333929, юридична адреса: с. Лящівка Чорнобаївського району Черкаської області), а саме заборонено державному реєстратору вносити зміни пов`язані зі зміною засновників (учасників) підприємства, зміною директора, місце знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій по вказаній юридичній особі; заборонено розпоряджатися корпоративними правами ПП «Джулай ВВ».

В подальшому ухвалою слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 липня 2017 року для проведення реєстраційної дії щодо внесення змін в установчі документи ПП «Джулай ВВ», на час вчинення цієї дії, знято заборону для її проведення, після проведення якої поновлено арешт корпоративних прав ПП «Джулай ВВ», з забороною державному реєстратору вносити зміни пов`язані зі зміною засновників (учасників) товариства, зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, вчинення інших будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної юридичної особи, а також з забороною розпоряджатися корпоративними правами підприємства.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 19 листопада 2020 року кримінальне провадження № 12016250280000165, внесене до ЄРДР 7 квітня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1ст.358КК України, закрито 28 квітня

2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вказане також підтверджується наданою до клопотання копією постанови начальника СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 28 квітня 2016 року.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист цього права гарантовано

ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Як передбачено зазначеною міжнародно-правовою нормою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Особам, які зазнають порушення цього, як і інших конвенційних прав,

ст. 13 Конвенції гарантовано можливість ефективного засобу юридичного захисту в національному органі. Відсутність у національному законодавстві правової регламентації механізму такого захисту у певній ситуації не може слугувати виправданням відмови у його здійсненні особі, котра потерпає від свавільного втручання у своє право державою в особі компетентних органів. Така відмова становитиме порушення права людини на ефективний засіб юридичного захисту, передбаченого ст. 13 Конвенції.

Гарантії захисту права власності закріплені й у ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Недоторканність зазначеного права згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 КПК України належить до загальних засад кримінального провадження, зміст якої розкрито у ст. 16 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 наведеної статті Кодексу позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Іншою загальною засадою кримінального провадження відповідно до п. 17 ч. 1

ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частина 6 ст. 9 КПК України надає можливість застосування аналогії кримінального процесуального права, за якою визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу загальні засади застосовуються й у випадках, коли його положення не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.

Зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди; арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту ч. 3 ст. 174 КПК України вбачається, що у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобовязаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Цією ж статтею Кодексу власнику або іншому володільцю майна, які не були присутні при розгляді питання про його арешт, гарантовано право ініціювати скасування відповідного заходу перед слідчим суддею або судом (у разі здійснення судового розгляду справи по суті), якщо в подальшому у застосуванні арешту відпала потреба або його було накладено необґрунтовано. Обмежень щодо стадії процесу, на якій може бути заявлено відповідне клопотання, норми кримінального процесуального закону не містять.

Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок нескасування арешту майна одночасно з закриттям кримінального провадження, положеннями КПК України прямо не передбачено.

Водночас після закриття кримінальної справи, коли будь-які законні підстави для арешту майна відпали, продовження дії цього заходу є свавільним втручанням у право власності особи, яке є об`єктом охорони за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. В означеній ситуації в силу положень ст. 13 Конвенції держава зобов`язана забезпечити особі можливість ефективного юридичного захисту порушеного права.

Оскільки арешт майна було накладено у межах кримінального провадження за процедурою, визначеною кримінальним процесуальним законом, питання про скасування арешту підлягає вирішенню в порядку кримінального судочинства із застосуванням передбачених ч. 1 ст. 7, ст. 16, 24 цього Кодексу загальних засад кримінального провадження - недоторканність права власності й забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності, в тому числі, слідчого, прокурора.

До того ж враховуючи, що кримінальне провадження закрито під час досудового розслідування, здійснення судового контролю дотримання прав і свобод людини на відповідній стадії процесу згідно з чинним кримінальним процесуальним законом належить до повноважень слідчого судді. Виходячи з того, що прямих заборон ініціювання перед слідчим суддею питання про скасування арешту майна у відповідній ситуації і прийняття ним такого рішення закон не встановлює, тому питання про скасування арешту майна може бути вирішено слідчим суддею за клопотанням власника або іншого володільця майна в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

При цьому у КПК України відсутня заборона у вчиненні процесуальних дій з розгляду питань, які мали бути вирішені, але залишилися невирішеними на етапі досудового провадження, закриття чи розгляду справи, тобто помилки і недоліки, допущені у кримінальному провадженні, повинні виправлятися за тими ж правилами, а саме за правилами КПК України.

Отже порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлюється ст. 174 КПК України і відповідно таке питання підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Аналогічний висновок зробила Велика палата Верховного Суду у постанові від

17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17-ц (провадження № 14-326цс18).

За таких обставин, враховуючи закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування, невирішення питання про скасування арешту майна заявника, переслідуючи за мету дотримання принципу недоторканості права власності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для скасування арешту, а тому клопотання слід задовольнити.

Натомість, на переконання слідчого судді, викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц правова позиція про те, що скасування арешту майна у такому випадку має відбуватися в порядку цивільного судочинства, стосується саме арешту, накладеного слідчим відповідно до вимог КПК України 1960 року в рамках кримінальної справи, яка закрита також в порядку КПК України 1960 року.

При цьому, слідчий суддя не надає будь-якої оцінки законності та обґрунтованості накладеного арешту майна, або діям чи бездіяльності слідчого та прокурора, а скасовує арешт з огляду на те, що підстави для його накладення відпали та він втратив свої концептуальні властивості.

Керуючись ст.ст. 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання директора ПП "Джулай ВВ" ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт корпоративних правПП «ДжулайВВ» (код ЄДРПОУ 34333929), а саме: скасувати заборону державному реєстратору вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників (учасників), зміною директора, місця знаходження підприємства, вносити будь-які інші зміни в статутні документи підприємства, вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо підприємства; скасувати заборону розпоряджатися корпоративними правами підприємства.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1